"Дуже страшне кіно": як культова франшиза висміювала популярні горори

Раніше ми по кісточках розбирали такі знакові горор-франшизи, як “Пила”, “Пункт призначення” та “Крик”.  Сьогодні маємо нагоду згадати серію, яка з цих самих жахастиків (і не тільки) нещадно знущалася. Звісно, мова йде про “Дуже страшне кіно”, шоста частина якого якраз штурмує кінотеатри. Запасайтеся попкорном і вимикайте мізки — за рівень абсурду в цьому матеріалі редакція відповідальності не несе.

Читайте также: Ана Де Армас Фігура: Життя, Кар’єра та Особистість

Як народився головний кінокошмар попкультури

У другій половині 90-х підліткові слешери переживали друге народження. Автопародійний “Крик” (1996) та його послідовник “Я знаю, що ви скоїли минулого літа” (1997) впевнено збирали касу, а отже — буквально напрошувалися на те, щоб отримати по зубах від тих, хто не боїться зарядити свою пародійну гармату.

Ідея збити пиху з тогочасних жахастиків належала Шону Веянсу. Разом із братом Марлоном та ще двома перевіреними бійцями зі сценарного цеху ситкому “Брати Веянс” — Бадді Джонсоном і Філом Боманом, хлопці викотили божевільний чорновий сценарій під назвою, яка ледь вміщалася на титульній сторінці: “Минулого літа я закричав, бо Геловін припав на п’ятницю 13-те”. Брати вже мали репутацію безкомпромісних хуліганів після комедії “Не погрожуй Південному Централу…” (1996), тож сміливості у жартах їм було не позичати.

Паралельно інший комедійний дует — Джейсон Фрідберг та Аарон Зельцер (автори пародії на Джеймса Бонда “Невинищений шпигун” (1996) з Леслі Нільсеном) — писав свій варіант “Крикни, якщо я знаю, що ти зробив минулого Геловіна”. Студія Dimension Films вирішила не вигадувати велосипед, викупила обидва проєкти й звалила все до однієї купи, передавши напрацювання Фрідберга й Зельцера Веянсам. Хоча останні пізніше божилися, що викинули чужі ідеї на смітник і залишили тільки своє.

Процес було запущено, кінороби розпочали підбір акторів. На головну роль вони взяли тоді ще зовсім недосвідчену Анну Феріс, яка підкорила режисера Кінена Айворі Веянса своєю природною невинністю та кумедністю. Як пізніше згадувала сама Анна, тоді, у 1999 році, відбулося її перше прослуховування в Голлівуді, і вона була страшенно налякана. На роль Бренди Мікс планували взяти співачку Алію, яку ви можете знати за фільмом жахів “Королева проклятих” (2002), але та відмовилася від пропозиції.

У початковій сцені (пародії на Дрю Беррімор із “Крику”) спочатку пропонували зіграти Дженні Маккарті та Меліссі Джоан Гарт. Але партія дісталася моделі та секс-символу Playboy Кармен Електрі. Її епічна пробіжка у спідній білизні під струменями садового розбризкувача дійсно задала правильний настрій.

Основні фільмування стартували 16 серпня 1999 року та тривали до середини жовтня. Проходили вони переважно в канадській Британській Колумбії. Проєкт отримав назву “Дуже страшне кіно” — це був символічний постмодерністський жест, адже саме так спочатку мав називатися оригінальний “Крик”, що вийшов з-під пера Кевіна Вільямсона. 

Бюджет склав доволі скромні $19 млн, та й місцевий акторський склад важко було назвати зірковим. То чи були у Веянсів хоч якісь підстави сподіватися, що цей дурнуватий комедійний капустник розірве світовий прокат і помітно вплине на жанр кінопародії? Навряд чи. Але у публіки була своя думка з цього приводу. 

“Дуже страшне кіно” / Scary Movie

Дата випуску: 2000
Режисер: Кінен Айворі Веянс
У ролях: Анна Феріс, Реджина Голл, Марлон Веянс, Шон Веянс, Шеннон Елізабет, Джон Абрагамс, Локлін Монро, Дейв Шерідан, Шері Отері, Курт Фуллер, Кармен Електра, Джеймс Ван Дер Бік
Рейтинг IMDb: 6,3
Жертви пародії: “Крик”, “Я знаю, що ви скоїли минулого літа”, “Відьма з Блер”, “Шосте відчуття”, “Матриця”, “Американський пиріг”, “Основний інстинкт”, “Звичайні підозрювані”, “Геловін”, “Сяйво”, “Психо”
Де подивитися: MEGOGO

Під пильний погляд місцевих вигадників потрапили численні кінохіти та класика жанрового кіно — від “Сяйва” до “Американського пирога”. Проте хребтом сюжету стали головні слешери епохи “Крик” та “Я знаю, що ви скоїли минулого літа”.

Окреме місце в попкультурному залі слави посів епізод із лементом Wazzup!. Насправді це не вияв нездорової фантазії авторів, а жива пародія на популярну рекламну кампанію пива Budweiser, яка тоді транслювалася на американському телебаченні.

“Дуже страшне кіно” увірвалося в прокат США та Канади 7 липня 2000 року і фактично з перших днів влаштувало там справжній терор для конкурентів. У світовому прокаті стрічка назбирала шалені $278 млн ($157 млн із яких — вдома). Нахабна, брудна комедія з рейтингом R примудрилася стати дев’ятим найкасовішим фільмом року в Штатах. Крім того, новинка мала три номінації на премію MTV — за найкращий поцілунок, жіночий прорив року для Анни Феріс та найкращу епізодичну роль для зірки серіалу “Затока Доусона” Джеймса Ван Дер Біка, котра стала переможною.

Найдивовижніше, що перший Scary Movie отримав відносно нормальну пресу від професійних критиків, які зазвичай такі відверті дурниці не переносять на дух. Наразі фільм тримає 52% позитивних рецензій на Rotten Tomatoes на основі 120 оглядів. Для звичайного кіно це був би провал, але для абсурдної пародії, де маніяк розкурює травичку з 30-річними підлітками-лобуряками — це майже тріумф і найвищий бал у межах усієї франшизи.

Звісно, це був беззаперечний успіх для скромної комедії, на яку мало хто ставив. І тому, навіть попри гордий слоган на постерах No mercy. No shame. No sequel (“Ні жалю. Ні сорому. Ні сиквелу”), продовження цього свята дурощів було лише питанням часу.

Цікаві факти:

• Режисер Кінен Айворі Веянс зіграв епізодичну роль у рекламному ролику фільму “Амістад 2”, котрий, своєю чергою, відсилав до “Титаніка” (1997) Джеймса Кемерона;
• У всесвіті фільму відома марка пива Miller піддалася символічному коригуванню і перетворилася на Killer.

“Дуже страшне кіно 2” / Scary Movie 2

Дата випуску: 2001
Режисер: Кінен Айворі Веянс
У ролях: Анна Феріс, Реджина Голл, Марлон Веянс, Шон Веянс, Кріс Мастерсон, Кетлін Робертсон, Девід Кросс, Джеймс Вудс, Тім Каррі, Торі Спеллінг, Кріс Елліотт, Джеймс ДеБелло, Наташа Ліонн
Рейтинг IMDb: 5,4
Жертви пародії: “Екзорцист”, “Полтергейст”, “Привид будинку на пагорбі”, “Ганнібал”, “Янголи Чарлі”, “Пункт призначення”, “Що приховує брехня”, “Місія неможлива 2”, “Чувак, де моя машина?”, “Невидимка”, “Стигмати”
Де подивитися: MEGOGO

Якщо у першому фільмі автори розбирали на запчастини слешери 90-х, то у сиквелі, який вийшов буквально через рік, Веянси замахнулися на містичну класику про надприродне. Під роздачу потрапили культові стовпи жанру, такі як “Екзорцист” (1973), “Полтергейст” (1982) та “Жах Амітивілля” (1979). Втім, про актуальний репертуар теж не забули, і глядачі отримали порцію пародій на “Невидимку” (2000), “Ганнібала” (2001) та епічні розбірки у стилі “Янголів Чарлі” (2000) під Smack My Bitch Up від The Prodigy.

Згідно із золотим правилом голлівудських сиквелів, творці вирішили викрутити тумблер свого фірмового абсурду та безкарної вседозволеності на максимум. І саме це зіграло з ними злий жарт. Виразна умовність сюжету тут остаточно перетворилася на рідку кашицю з несмішних гегів.

Жарти, які в першій частині балансували на межі фолу, у сиквелі цю межу просто розтоптали. Чого варте лише локальне жахіття кожного глядача — дворецький Генсон зі своєю анатомічно дефектною руцею, якою він патрав індичку та перемішував пюре. Дивитися цю концентровану, подекуди відверто нудотну маячню у тверезому стані фізично важко.

Суттєве погіршення якості гумору миттєво відбилося на нервах кінооглядачів та фінансових показниках. Студія повірила в успіх і роздула бюджет до солідних $45 млн. Але дива не сталося, бо в кінотеатрах стрічка витиснула усього $141 млн — майже вдвічі менше за першу частину. Цифра, звісно, не ганебна, але на тлі торішнього тріумфу це був гучний ляпас.

Критики розмазали “Дуже страшне кіно 2” по стіні (наразі це жалюгідні 13% на Rotten Tomatoes), і така реакція була абсолютно заслуженою. Фізична комедія Веянсів вийшла за береги та стала просто огидною замість того, щоб смішити.

Цікаві факти:

• У початковій сцені екзорцизму отця Макфілі мав зіграти Марлон Брандо. Однак Бог милував легендарного актора засвітитися у цій нарузі над адекватністю, адже через хворобу він вибув з проєкту;
• Забігаючи наперед відзначимо, що у сиквелу виявилися найнижчі касові збори серед усіх фільмів серії, аж поки не вийшла п’ята частина, яка перебила цей антирекорд. 

“Дуже страшне кіно 3” / Scary Movie 3

Дата випуску: 2003
Режисер: Девід Цукер
У ролях: Анна Феріс, Реджина Голл, Чарлі Шин, Саймон Рекс, Леслі Нільсен, Ентоні Андерсон, Кевін Гарт, Джа Рул, Джеремі Півен, Джордж Карлін, Деніз Річардс, Квін Латіфа, Едді Гріффін, Памела Андерсон, Дженні Маккарті
Рейтинг IMDb: 5,6
Жертви пародії: “Дзвінок”, “Знаки”, “Восьма миля”, “Матриця: Перезавантаження”, “Інші”, “Літак президента”, “Аероплан!”, “Техаська різанина бензопилою”, “Брюс Всемогутній”
Де подивитися: MEGOGO

На третій частині франшиза пережила справжній тектонічний зсув — і почався він зі скандалу за лаштунками, через що стався відхід усієї родини Веянсів. Як пізніше бідкався Марлон на подкасті Club Shay Shay, йому та братам не вдалося домовитися з Вайнштейнами щодо фінансової сторони.

Втім, темношкіре комедійне тріо довго не сумувало й пішло знімати “Білих ціпоньок” (2004). А на звільнене режисерське крісло продюсери посадили справжнього стріляного горобця і патріарха жанру — автора легендарних пародій “Аероплан!” (1980) та “Голий пістолет” (1988-1994) Девіда Цукера.

Спершу студія хотіла залучити вищезгаданий дует Фрідберга та Зельцера із концептом “Дуже страшне кіно 3: Епізод І — Володар мітел” (там планували стібати “Зоряні війни”, “Володаря перснів” та “Гаррі Поттера”). Але згодом в роботу взяли сценарій Пета Профта та Крейга Мезіна. Так-так, того самого, який через роки прийде до “Чорнобиля” та “Останніх з нас”; також він був співавтором комедії “Без почуттів” (1998), де одну з головних ролей виконав Марлон Веянс.

І знаєте що? Усі ці зміни пішли на користь. Градус гіпертрофованого ідіотизму на екрані не впав, але Цукер зі свіжими авторами вичистили авгієві стайні веянсівського гумору. Жарти про роботу кишківника, випорожнення, блювотиння та інші фізіологічні рідини нарешті звели до притомного мінімуму. Натомість у кадрі з’явився блискучий Леслі Нільсен, і його президент-недоумок не тільки веселив тоді, але й змушує провести на диво промовисті паралелі з сьогоденням зараз. З іншого боку, наруга над Майклом Джексоном — вибрик сумнівний, але маємо те, що маємо.

А ще у початковій сцені в ролях канонічних дуреп засвітилися зірки Playboy Памела Андерсон та Дженні Маккарті. Остання свого часу відмовилася від участі у першому фільмі, обравши знімання в третьому “Крику” (2000), але карма наздогнала її тут. Окрім сивочолої зірки жанру та двох гарячих дівиць у формі школярок в “Дуже страшному кіно 3” фігурувала ще ціла купа відомого люду — від головного скандаліста Голлівуду Чарлі Шина та суворого судді талант-шоу Саймона Ковелла до команди популярних реперів в особі Fat Joe, RZA, Джа Рула, Методмена тощо.

В чому творці не змінили підхід, то це в об’єктах своїх знущань. Цукер та компанія пройшлися катком по найгарячіших хітах початку 2000-х. А саме — претензійній “Матриці: Перезавантаження” (2003), ”Дзвінку” (2002) з його зловісним VHS та маленькими дівчатками в колодязі, ш’ямаланівським “Знакам” (2002), реперській драмі “Восьма миля” (2002) з молодим Емінемом та інших нашумілих новинках.

Глядачі такий апгрейд оцінили. За бюджету близько $45–48 млн, стрічка влаштувала касовий реванш і зняла вершки у розмірі $220 млн світових зборів, акуратно поділивши заробіток навпіл між домашнім та міжнародним прокатом. Навіть вічно незадоволені критики цього разу змінили праведний гнів на трохи менший гнів. Кіно вони тут, звісно, не побачили, але визнали, що після огидного попередника це явно крок уперед.

Читайте также: Анонсовано Final Fantasy VII Revelation: перший трейлер, польоти на Highwind та дата релізу

Цікаві факти:

• Одним зі сценаристів міг стати Кевін Сміт, але у підсумку він відмовився від роботи над проєктом;
• Після того, як Анна Феріс в попередніх двох фільмах була брюнеткою, тут вона постала перед глядачем більш звичною білявкою, тим самим додаючи схожості з героїнею Наомі Воттс у “Дзвінку”.

“Дуже страшне кіно 4” / Scary Movie 4

Дата випуску: 2006
Режисер: Девід Цукер
У ролях: Анна Феріс, Реджина Голл, Крейг Бірко, Леслі Нільсен, Білл Пуллман, Ентоні Андерсон, Кевін Гарт, Моллі Шеннон, Майкл Медсен, Чарлі Шин, Кріс Елліотт, Кармен Електра, Саймон Рекс, Шакіл О’Ніл
Рейтинг IMDb: 5,1
Жертви пародії: “Війна світів”, “Прокляття”, “Таємничий ліс”, “Пила”, “Горбата гора”, “Крихітка на мільйон”, Шоу Опри Вінфрі

Після успіху “Дуже страшного кіно 3” цю машину сумнівного гумору було не зупинити. До створення наступного “шедевра” пародії приступила та сама команда на чолі з Девідом Цукером, але з підсиленням в особі ще одного представника популярного комедійного тріо Цукер-Абрагамс-Цукер Джима Абрагамса, для якого це була остання робота в кіно у якості сценариста. 

Рецептура кінематографічного варива з неприємним душком не змінилася ні на йоту — максимально забиваємо на здоровий глузд, нещадно цькуємо свіжі кінохіти, кличемо у кадр якнайбільше впізнаваних облич. Наприклад, зірку НБА Шакіла О’Ніла, щоб поглузувати з “Пили”. Або Кармен Електру, яка колись відкривала франшизу, щоб нині нарядитися у доморослу порнозірку та в одній зі сцен епічно випорожнитися й тріумфально отримати за це “Золоту малину”.

Якщо ж бажаного персонажа залучити не вдалося, використовуємо магію гриму, щоб хтось дуже схожий на Майка Тайсона відкушував вухо кожному стрічному-пересічному.

Як запевняли нас представники західноєвропейської філософської школи, історія прямує по спіралі, не дарма ж ми згадали про “Пилу”. Якщо зазирнути на два десятиліття назад, можна побачити дивовижні відгомони, що перегукуються з сьогоденням.

У 2005 році Стівен Спілберг випустив новий фантастичний блокбастер “Війна світів” (за однойменним романом Герберта Веллса), що був присвячений вторгненню прибульців. Вже за рік умільці не оминули можливості висміяти стрічку в “Дуже страшному кіно 4”. У 2026-му Спілберг знову повертається до теми інопланетян у своєму “Дні істини”, та й нова версія “Війни світів” прем’єрувалася торік (хоча краще б цього непорозуміння не існувало). І от, “Страшне кіно” тут як тут, знову намагатиметься підкорити екрани після тривалої паузи.

Четверта частина не могла похизуватися феєричним гумором, та й грішила жартами-самоповторами на кшталт відірваного носа Майкла Джексона. На рівні сприйняття стрічка показала себе значно гірше за попередника, що миттєво відбилося на фінансових показниках. За бюджету у $40 млн світові збори просіли до $178 млн. Було очевидно, що комедійний конвеєр вичерпався, а авторам стає дедалі важче видавлювати з себе бодай щось смішне. На цій ноті студії точно вартувало зупинитися і закрити лавочку, але жадібність продюсерів, як відомо, страшніша за будь-якого маніяка в масці.

Цікаві факти:

• За початковим задумом творці хотіли відкрити фільм пародією на слешер “Будинок воскових фігур” (2005), запросивши тамтешніх зірок Елішу Катберт та Періс Гілтон. Та згодом цей план було відкинуто;
• Попри те, що в промоматеріалах фігурує Кінг-Конг, який відсилає до однойменного блокбастеру Пітера Джексона 2005 року, в остаточну версію фільму сцени з кудлатим велетнем не увійшли.

“Дуже страшне кіно 5” / Scary Movie 5

Дата випуску: 2013
Режисер: Малкольм Д. Лі
У ролях: Ешлі Тісдейл, Саймон Рекс, Еріка Еш, Моллі Шеннон, Гізер Локлір, Террі Крюс, Чарлі Шин, Ліндсі Лохан, Джеррі О’Коннелл, Майк Тайсон, Снуп Доґґ
Рейтинг IMDb: 3,6
Жертви пародії: “Паранормальне явище”, “Чорний лебідь”, “Мама”, “Повстання Планети мавп”, “Початок”, “Сіністер”, “Хижа у лісі”, “П’ятдесят відтінків сірого”, “Астрал”, “Зловісні мерці”, “Третій зайвий”
Де подивитися: MEGOGO

А ось і воно — найжахливіше, найкрінжовіше, найжалюгідніше “Дуже страшне кіно” в історії франшизи. Якщо ви плювалися від попередніх частин, але ні-ні, та й десь посміювалися, то цей парад ідіотизму дивитися рішуче неможливо. Це не просто криза серії, це її офіційні похорони та найнижча точка падіння.

Після смерті Леслі Нільсена у 2010 році та відмови від участі в проєкті Анни Феріс через вагітність (плюс кілька інших місцевих завсідників цього разу спасували), а також відходу Девіда Цукера від режисерства (він обмежився написанням сценарію) стало зрозуміло, що пацієнт швидше мертвий. Формула, звісно, лишилася незмінною — дуркуємо і паразитуємо на кінохітах, однак запас творчої фантазії в авторів явно вичерпався. Як і кредит довіри Вайнштейнів, які скоротили бюджет практично до рівня першого фільму — $20 млн.

Ймовірно, через катастрофічний результат, Цукеру все одно довелося зайнятися додатковими зніманнями, коли режисер Малкольм Д. Лі вже приступив до наступного проєкту. Виконавиця головної ролі Ешлі Тісдейл пізніше проговорилася, що цукерівський “рятувальний” матеріал склав близько 60% екранного часу. Страшно уявити, яку люту дичину назнімав той диво-кінороб, якщо навіть відредагована версія викликає бажання виколоти собі очі.

Починається це знущання з брутального козиря — камео двох одвічних голлівудських дебоширів та пацієнтів реабілітаційних клінік Чарлі Шина (якого двома роками раніше з тріском виставили з хітового ситкому “Два з половиною чоловіки”) та “поганого дівчиська” Ліндсі Лохан. Обидва з іронією грають самих себе. Ефектні па в ліжку під запальну музику з “Шоу Бенні Гілла”, кілька жартів про судові браслети — і на цьому моменті кіно можна сміливо вимикати.

Та цей тандем хоча б чесно відпрацював на свою номінацію на “Золоту малину”, тоді як низькосортне та дегенеративне шапіто, що відбувається далі, взагалі не піддається логічному аналізу. Зате тепер вдалося покликати на епізодичну роль справжнього Майка Тайсона.

Однією з основних мішеней для тупих насмішок тут виступила франшиза “Паранормальне явище”. Найіронічніше те, що того ж року над цим самим містичним хітом вирішив поглузувати й скривджений Марлон Веянс. Тільки зробив він це у зовсім іншому проєкті — “Будинку з паранормальними явищами” (2013).

Зараз ця маячня заслужено хизується своїми надпотужними 4% позитивних відгуків на Rotten Tomatoes — для розуміння масштабу ганьби, навіть легендарно жахливий альманах “Муві 43” примудрився нашкребти 5%. Глядачі впевнено забезпечили фільму найнижчі касові збори в історії серії — усього $78 млн. Найсмішнішим і єдиним вдалим жартом у всьому цьому безглузді лишився слоган на постері: “П’ятий і останній фільм трилогії з чотирьох частин”. Це не “Дуже страшне”, це дуже погане кіно.

Цікаві факти:

• У планах творців було спародіювати “Крик 4” (2011), але студія вирішила, що добивати слабкого — не найкраща ідея;
• Ведмідь Тед, що присутній на постерах, а також сцени пародії на “Голодні ігри” (2012) не увійшли в кінотеатральну версію; їх можна було побачити у розширених виданнях на цифрових носіях.

“Дуже страшне кіно” / Scary Movie

Дата випуску: 2026
Режисер: Майкл Тіддес
У ролях: Анна Феріс, Реджина Голл, Марлон Веянс, Шон Веянс, Локлін Монро, Дейв Шерідан, Шері Отері, Джон Абрагамс, Ентоні Андерсон, Кенан Томпсон
Жертви пародії: “Крик”, ”М3ҐАН”, ”Жахаючий”, “Гра в кальмара”, ”Венздей”, “Зброя”, Джейсон Вурхіз, Шкіряне обличчя, “Довгоніг”, “Субстанція”, “Грішники”, “Усміхайся”, “Майкл”, “Backrooms: Залаштунки”
Де подивитися: кінотеатри

Повернення “Дуже страшного кіно” на великі екрани після довготривалого анабіозу знаменує собою не просто черговий сиквел, а камбек братів Веянсів. Суттєво посприяло цьому історичному возз’єднанню те, що парадом більше не керують Вайнштейни. Веянси повернули контроль над своїм дітищем і підтягнули за собою практично весь акторський склад з оригінального хіта 2000 року — аж до Дейва Шерідана, котрий знову вліз у шкуру придуркуватого офіцера Дуфі.

Однією з небагатьох, хто таки залишився за бортом цього свята життя, стала Шеннон Елізабет. Акторка публічно виказувала бажання знову зіграти Баффі Гілмор, дарма, що тій відрубали голову, бо у всесвіті Scary Movie можна помирати у кожному фільмі і тріумфально воскресати в наступному. Але запрошення на знімальний майданчик Елізабет так і не отримала. Марлон Веянс без зайвої скромності пояснив це рішення тим, що в кадрі й без того затісно — ну звісно, саме лише прізвище Веянс серед місцевих виконавців лунає п’ять разів.

Треба визнати, що сьогодні, у 2026 році, комедійним авторам дійсно є де розвернутися. За останні роки назбиралася ціла гора хітових фільмів жахів, які буквально благають про те, щоб хтось з них поглузував. Але найголовніше — у світові тренди знову залетів “Крик”. А свіжий “Крик” — це високооктанове пальне для франшизи, її першооснова та фундамент. Як тут залишатися осторонь, коли Примарне обличчя вкотре дістав із шафи свою фірмову маску і кинувся різати чергових підлітків, поки глядач покірно несе мільйони в каси, щоб похрумтіти під це криваве видовище попкорном!

В режисерське крісло цього разу вмостився Майкл Тіддес. Йому не звикати працювати на території абсурдного гумору (інша справа — якість тих стрічок), а особливо — режисувати витівки Марлона Веянса. Саме Тіддес зняв дилогію “Будинок з паранормальними явищами” (2013–2014) та “П’ятдесят відтінків чорного” (2016).

В українському прокаті новітнє “Страшне кіно” стартувало 4 червня. Тож якщо ви скучили за часами, коли політкоректність ще не випалила в кінематографі чистий, незамутнений та брутальний гумор, саме час купувати квитки до найближчого кінотеатру. Пародійна гармата знову заряджена, і цього разу гніт підпалюють ті, хто її колись створив.

Висновки

Попри свою позамежну придуркуватість, тотальну відсутність гальм та нищівні рецензії від рафінованих критиків, “Дуже страшне кіно” не просто вижило, а породило колосальну хвилю послідовників, спровокувавши новий глобальний сплеск жанру. Після тріумфу оригіналу на початку 2000-х комедійні пародії різного ступеня крінжовості посипалися на глядачів, немов із рогу достатку.

Можливо, хтось досі здригається від згадок про такі нетлінки, як “Недитяче кіно” (2001), “Кінопобачення” (2006), “Дуже епічне кіно” (2007), “Супергеройське кіно” (2008), куди навіть перекочувала частина акторського складу зі “Страшного кіна”. А далі були “Нереальний блокбастер” (2008), “Дуже іспанське кіно” (2009), “Стен Гелсінг” (2009), “Дуже голодні ігри” (2013) тощо. Більшість із них були відвертим сміттям, але сам факт їхньої появи доводить, що формула Веянсів та Цукера спрацювала як треба.

Не забуваємо і про суворе фінансове мірило голлівудського успіху. Зараз загальна скарбниця франшизи налічує майже $900 млн. І є величезний шанс, що шосте пришестя “Дуже страшного кіно” дозволить серії перетнути відмітку в $1 млрд світових зборів. Для тупих комедій з туалетними жартами це феноменальний результат.

Щобільше, прямо зараз ми з вами стаємо свідками якщо не повноцінного відродження пародійної культури, то принаймні її найяскравішого спалаху за останні роки. Торік у прокаті відгримів новий “Голий пістолет”, де Ліам Нісон приміряв на себе образ Френка Дребіна-молодшого у парі з досі ефектною Памелою Андерсон. Нині маємо привід поговорити про “Дуже страшне кіно” з практично оригінальним кастом. А вже на 2027 рік запланований довгоочікуваний сиквел культових “Космічних яєць” (1987), де до своїх ролей мають повернутися Мел Брукс, Рік Мораніс, Білл Пуллман та Дафні Зуніга.

“Дуже страшне кіно” — явно не найблискучіша монета в пантеоні світової комедії. Ця франшиза ніколи не соромилася порпатись у брудній білизні попкультури, жартувати нижче пояса й вивертати навиворіт людську фізіологію. Це страшний сон кінокритиків, тріумф абсолютного несмаку, сортирного гумору та безжальна атака на здоровий глузд.

Але з огляду на те, в якому бентежному світі ми живемо, саме такого терапевтичного ідіотизму зараз іноді не вистачає. Фільмів, які демонстративно плюють на нову етику, множать на нуль норми моралі та щиро пишаються власним безглуздям. Тож і свій культ затятих прихильників по всьому світу серія здобула абсолютно заслужено.

В епоху, коли мейнстримний кінематограф став занадто серйозним, стерильним та передбачуваним, нам усім іноді просто життєво необхідно вимкнути мозок, купити найбільше відро попкорну і щиро посміятися з жартів, які сьогодні в пристойному товаристві зійдуть за кричущий моветон. І поки Примарне обличчя продовжує штрикати ножем дітвору, а на іншому боці Голлівуду стоять ті, хто готовий з цього щиро пореготати, весела різанина триватиме надалі.

Читайте также: Дженсен Хуанг попросив SK hynix більше пам’яті, написавши на пластині — але корейці вже мали план