Бостон не знав, що на нього чекає. Орієнтовно 50 000 шотландських вболівальників — так звана “Тартанова армія” — прилетіли до міста на матчі групи C і практично миттєво стали найгучнішою, найвеселішою і найспрагливішою туристичною силою, яку місто бачило за роки. Вони прийшли в кілтах і з волинками, з невгамовною спрагою до пива і схильністю до невинних витівок. Одна з них — яскраво-помаранчеві конуси, що з’явились на головах статуй по всьому Бостону.
З чого все почалося
Легенда хокею Боббі Орр отримав конус. Пол Рівір — конус. Качка-мати у Паблік Гарден — конус. Статуї на Фенейл-Холл — конуси. Статуя Джеймса Майкла Керлі — конус. Традиція бере початок у Глазго в 1980-х роках, коли хтось вночі поклав конус на голову статуї герцога Веллінгтона біля Галереї сучасного мистецтва. Жарт виявився таким популярним, що став частиною міської ідентичності — навіть Бенксі публічно назвав цю статую одним з улюблених мистецьких об’єктів у Великій Британії. Влада Глазго кілька разів намагалась прибирати конус — щоразу марно. Тепер традиція перетнула Атлантику.
“Як тільки хтось побачив конус і поклав його на статую — все пішло саме собою,” — сказав Лі Тернбулл, 43-річний шотландець, який живе в Каліфорнії і приїхав у Бостон спеціально заради ЧС.
Чотири рази більше пива за День незалежності
Бостонські бармени кажуть, що шотландські вболівальники спустошили їхні запаси алкоголю. Один власник бару повідомив, що його заклад продав у чотири рази більше Boston Lager, ніж зазвичай за чотириденні свята на кшталт Дня незалежності. Сам Тернбулл пожартував:
“Я знаю, що пити алкоголь — не обов’язково те, чим варто пишатися. Але думаю, ми одноосібно тримаємо на плаву економіку Бостона.”
Один поліцейський став зіркою соцмереж після того, як до нього підійшли шотландці й він почав робити кіп-апс разом з фанатами — маленька сцена, що ідеально схопила дух того, як ЧС перетворює міста на майданчик для зустрічей. Місцеві жителі, судячи з усього, були в захваті.
Читайте также: Швидше за блискавку: Google вже тестує 5-ту бету Android 17 QPR1 на Pixel
“Будь-які бостонці, з якими я говорив, були дуже раді, що ми приїхали,” — сказав один зі шотландських вболівальників.
“No Scotland, No Party”
Неофіційне гасло Тартанової армії на цьому ЧС — “No Scotland, No Party” — виявилось пророчим. Коли Шотландія здолала Гаїті у першому матчі — першій перемозі за 36 років — стадіон буквально затрясся від тисяч уболівальників, що танцювали під диско-хіт 1977 року “Yes Sir, I Can Boogie”. Шотландці повернулись на ЧС вперше за 28 років — і на відміну від своїх сусідів-англійців, чия заявка супроводжувалась нескінченними суперечками, шотландці просто вирішили насолоджуватись моментом. Конуси, пиво і танці — мабуть, саме так і має виглядати футбол.
Джерело: Boston Globe
