Стартап із Флориди оголосив про плани створення комерційної космічної станції, яку можна буде розгорнути на орбіті за допомогою однієї ракети. Thunderbird Station від Max Space покликана прискорити весь процес за рахунок зменшення кількості польотів у космос, необхідних для запуску орбітальної станції, що водночас знижує витрати.
Представлена платформа вміщується в один пакет і спроєктована так, щоб розгортатися в космосі до об’єму 350 кубічних метрів — приблизно третини об’єму Міжнародної космічної станції (1 005 кубічних метрів). Thunderbird Station може вмістити до чотирьох членів екіпажу на постійній основі або до восьми астронавтів для короткострокових перебувань. Індивідуальні каюти астронавтів забезпечують приватність для тих, хто перебуває на борту тривалий час, тоді як конфігурована спільна зона допомагає виконувати місійні завдання або сприяє відпочинку у вільний від роботи час. Станція має два стикувальні порти для відвідувальних апаратів.
Компанія повідомляє, що станція спочатку матиме понад 60 комірок для корисного навантаження і буде повністю переконфігуровуваною. На станції будуть доступні герметична рукавична камера, мікроскоп, камери для вирощування рослин та інше наукове обладнання для підтримки досліджень, виробництва, фармацевтичних і інших наукових експериментів. Max Space залучила колишню астронавтку NASA Ніколь Стотт для допомоги в керівництві проєктом. Генеральний директор Салім Міян заявив, що Стотт відіграла ключову роль у тому, щоб допомогти командам з дизайну та інженерії сформувати бачення того, як мають виглядати внутрішні житлові простори.
Max Space вийшла з режиму секретності у квітні 2024 року, представивши свою технологію розгортальних модулів. Компанія застосовує підхід, відмінний від інших розробників надувних модулів, що, за словами Max Space, дозволяє отримувати модулі з більш передбачуваними запасами безпеки та кращою масштабованістю до більших розмірів. На той момент компанія не планувала розробляти власну космічну станцію, натомість пропонуючи модульну технологію компаніям, які планували створення станцій, а також для інших застосувань, зокрема орбітальних сховищ палива. Переглянутий підхід NASA до програми Commercial Low Earth Orbit Destinations (CLD), оголошений у серпні, спонукав компанію просунути власну концепцію станції.
“Було цілком очевидно, що це можливість для нас подати пропозицію і показати, як ці модулі насправді можуть використовуватися для проживання людей. Ця пропозиція в межах CLD дала нам стимул стратегічно переглянути те, як ми просуватимемо дорожню карту, і саме це ми й зробили”, — сказав в інтерв’ю генеральний директор Max Space Салім Міян.
Ключовим елементом дизайну Thunderbird Station є можливість запуску за допомогою однієї ракети Falcon 9. Інші концепції комерційних космічних станцій потребують або кількох запусків, або одного запуску надважкою ракетою, наприклад Starship від SpaceX. Цю можливість забезпечує те, що компанія називає “морфічною внутрішньою структурою”, яка використовує м’які матеріали для значної частини інтер’єру та може переконфіговуватися екіпажем для підтримки різних видів діяльності.
“Фактично ми маємо надзвичайно гнучке внутрішнє середовище. Це дозволяє нам створювати корисний об’єм, персоналізований простір для астронавтів і велику кількість простору, який можна легко задіяти для масштабного виробництва на орбіті”, — каже Міян.
До Max Space також приєднався Картик Шетх, колишній заступник головного науковця NASA. За словами Міяна, Шетх допомагає компанії стратегічно й тактично узгоджувати роботу над Thunderbird Station так, щоб вона відповідала не лише потребам NASA, а й потребам США. Хоча саме зміни в стратегії CLD NASA стимулюють прискорену роботу над Thunderbird Station, компанія бачить і додаткових потенційних клієнтів. Дизайн, стратегія та рішення щодо дуже дешевого запуску повноцінної станції викликало значний інтерес і поза межами програми CLD. Потенційний попит включає клієнтів, які прагнуть продовжити дослідження, що наразі виконуються на Міжнародній космічній станції, а також тих, хто зацікавлений у виробництві напівпровідників і волоконної оптики в космосі. Ці напрями викликали більший інтерес, ніж інші потенційні застосування, зокрема туризм.
Компанія працює над маломасштабним прототипом Mission Evolution, який сподівається запустити на ранньому етапі 2027 року в межах спільної місії SpaceX. Ключовою метою цього проєкту стане польове тестування системи захисту модуля від орбітального сміття, щоб переконатися, що вона здатна витримувати жорсткі умови космосу. Захисні системи витримали наземні стрес-тести, але ще не проходили випробування в космосі. Як попередню дату запуску повнорозмірного модуля Max Space визначила 2029 рік і планує відправити його в космос на борту ракети Falcon 9. У разі успіху технологія розгортальних модулів може знайти застосування й в інших проєктах, пов’язаних із Місяцем або навіть Марсом.
Джерело: TechSpot, SpaceNews
