Goodtech

Автор: admin

  • Перша проба речовини з міжзоряної комети: NASA придумала, як “зловити за хвіст” 3I/ATLAS

    Перша проба речовини з міжзоряної комети: NASA придумала, як “зловити за хвіст” 3I/ATLAS

    Міжзоряна комета 3I/ATLAS стрімко рухається через Сонячну систему і астрономи прагнуть дізнатись про неї якомога більше . 

    Двоє європейських дослідників, доктор Самуель Гран з Фінського метеорологічного інституту та науковий співробітник Європейського космічного агентства і головний дослідник місії Comet Interceptor Герайнт Джонс визначили, що зонд NASA Europa Clipper може пройти крізь іонний хвіст комети у кілька найближчих тижнів. Результати їхніх розрахунків ще не отримали експертної оцінки та опубліковані на сервері препринтів arXiv. 

    Розрахунки передбачають, що зонд може перехопити потік заряджених частинок у період з 30 жовтня по 6 листопада. Це надало б рідкісну можливість отримати зразки матеріалу комети, яка прилетіла з-за меж Сонячної системи.

    “У нас практично немає даних про внутрішню будову міжзоряних комет та зоряні системи, які їх сформували. Такий спосіб взяття зразка з хвоста — це найліпше, що ми можемо зараз зробити для прямого отримання зразка такого об’єкта, а отже, і іншої частини галактики”, — пояснює Самуель Гран. 

    Хвіст 3I/ATLAS зростає з того моменту, як комету вперше побачили на початку червня. Це пов’язано з рухом космічного об’єкта у напрямку Сонця, через що крижане ядро нагрівається та викидає ще більше газу та пилу. 

    Наразі зонд Europa Clipper прямує до одного з найбільших супутників Юпітера Європи. Він призначений для ретельного вивчення цього сателіту газового гіганта та виявлення під поверхнею криги місць, де потенційно може існувати життя. Зонд також має обладнання, яке може допомогти у вивченні 3I/ATLAS. 

    Самуель Гран та Герайнт Джонс використали програму “Tailcatcher” для моделювання ймовірності перетину Europa Clipper іонного хвоста 3I/ATLAS. За їхніми розрахунками, космічний апарат може перехопити кілька потоків сонячного вітру, що включатимуть заряджені частинки з хвоста комети. Однак існують чинники, які можуть завадити успішній реалізації цієї місії. 

    Обладнання, яке необхідно буде використати Europa Clipper під час зустрічі з хвостом комети, наразі неактивне. У зв’язку із призупиненням роботи уряду США незрозуміло, чи зможе NASA вчасно їх запустити. Окрім цього сонячний вітер повинен дмухати в потрібному напрямку та з потрібною силою, щоб не пропустити зонд і не доставити до нього важчі іони.

    3I/ATLAS має досягти найближчої точки від Сонця (перигелію) 29 жовтня. Це означає, що хвіст комети буде найбільшим за день до того, як в Europa Clipper з’явиться можливість перехопити його. 

    За словами Гранта та Джонса, якщо зонду вдасться зіткнутися з іонним хвостом 3I/ATLAS, це стане “першим прямим зануренням у речовину міжзоряного об’єкта” для будь-якого космічного апарату. Навіть якщо Europa Clipper не зможе безпосередньо виміряти самі іони, драпірування магнітного поля та сигнатури ударних хвиль могли б виявити наявність та структуру іонного хвоста. 

    Результати опубліковані на сервері препринтів arXiv

    Джерело: Gizmodo

    https://itc.ua/ua/novini/persha-proba-rechovyny-z-mizhzoryanoyi-komety-nasa-prydumala-yak-zlovyty-za-hvist-3i-atlas/

  • Іноді 4K зайві: у Кембриджі дослідили можливості людського ока та створили онлайн-калькулятор для дисплеїв

    Іноді 4K зайві: у Кембриджі дослідили можливості людського ока та створили онлайн-калькулятор для дисплеїв

    Дослідники з Кембриджу та Meta Reality Labs зазначають, що у людського ока є межа роздільної здатності , за перевищення якої око не розрізнятиме додаткові пікселі.

    Щоб визначити цю межу, науковці вимірювали здатність учасників дослідження виявляти певні особливості у кольорових та на чорно-білих зображеннях, незалежно від того, чи дивились вони на зображення прямо, чи периферійним зором, а також, коли екран знаходився ближче чи далі від них. Точна межа роздільної здатності людського ока залежить від низки факторів, включно з розміром екрана, освітленістю приміщення та відстанню між екраном та спостерігачем.

    Наприклад, для вітальні середнього розміру у Великій Британії, де відстань між телевізором і диваном становить 2,5 м, 44-дюймовий телевізор з роздільною здатністю 4K або 8K не дасть жодних додаткових переваг у порівнянні з телевізором з нижчою роздільною здатністю Quad HD (QHD) того ж розміру. Окрім цього дослідники розробили онлайн-калькулятор , за допомогою якого, використовуючи розмір власної кімнати, а також розміри та роздільну здатність телевізора, можна підібрати найбільш відповідний екран . 

    Будь-який споживач, який купує телевізор, чує від маркетологів та виробників, що роздільна здатність їх екранів — хай то Full HD, 4K або 8K — забезпечує найкращі враження від перегляду. Роздільна здатність екрана вважається такою ж важливою і для багатьох інших екранів, які ми використовуємо, чи то на телефонах або комп’ютерах, незалежно від того, чи використовуємо ми їх для фотографування, перегляду фільмів або відеоігор. 

    “Оскільки значні інженерні зусилля спрямовані на покращення роздільної здатності дисплеїв мобільних пристроїв, доповненої та віртуальної реальності, важливо знати максимальну роздільну здатність, при якій подальші покращення не принесуть помітного ефекту. Але не було жодних досліджень, які реально вимірювали б, що саме може бачити людське око і які обмеження його сприйняття, — пояснює перша авторка дослідження, докторка з кафедри комп’ютерних наук та технологій у Кембриджі  Маліха Ашраф. 

    Як зазначає співавтор дослідження, професор Рафал Мантюк, чим більше пікселів у дисплеї пристрою, тим він менш ефективний , вартісніший та такий, що вимагає більше обчислювальних потужностей для роботи. 

    Дослідники створили експериментальну установку з висувним дисплеєм, яка дозволила точно виміряти, що бачить людське око, дивлячись на візерунки на екрані. Замість вимірювання характеристик окремого екрана науковці вимірювали кількість пікселів на кожен градус (PPD) — кількість окремих пікселів, які вміщуються в один градус поля зору. 

    Таке вимірювання дозволяє відповісти на питання, як виглядає екран з того місця, з якого на нього дивляться. Загальноприйнятий стандарт зору 20/20, що ґрунтується на таблиці Снеллена передбачає, що людське око здатне розрізняти деталі з роздільною здатністю 60 пікселів на градус. 

    “Це вимірювання широко прийняте, але ніхто насправді не сідав і не вимірював його для сучасних дисплеїв, на відміну від настінної таблиці з літерами, яка була вперше розроблена в XIX столітті”, — зазначає Маліха Ашраф. 

    Учасники дослідження розглядали візерунки з дуже дрібними градаціями у сірих та кольорових відтінках. Їх питали, чи бачать вони лінії на зображеннях. Екран переміщувався до глядача та від нього для вимірювання PPD на різних відстанях. PPD також вимірювався для центрального та периферичного зору.

    Вчені встановили, що межа роздільної здатності ока вища, ніж вважалось. Але існують важливі відмінності в межах роздільної здатності між кольоровими та чорно-білими зображеннями. Для зображень з сірими відтінками, на які учасники дивились прямо, середнє значення становило 94 PPD. Для червоних та зелених візерунків цей показник становив 89 PPD, а для жовтого та фіолетового – 53 PPD. 

    “Насправді наш мозок не дуже добре сприймає деталі у кольорі, тому ми побачили значне зниження чіткості кольорових зображень, особливо під час перегляду периферичним зором. Наші очі, по суті, є датчиками, які не такі вже й хороші, але наш мозок обробляє ці дані та перетворює їх на те, що, на його думку, ми повинні бачити”, — підкреслив Рафал Мантюк. 

    Дослідники змоделювали свої результати, щоб розрахувати, як межа роздільної здатності варіюється залежно від популяції.  Це допоможе виробникам приймати рішення, які будуть актуальні для більшості населення: наприклад, розробити дисплей, який матиме ретинальний дозвіл для 95% людей, а не для середньостатистичного спостерігача. На основі цього моделювання дослідники розробили свій онлайн-калькулятор, який дозволяє людям тестувати свої екрани або допомагає приймати обґрунтовані рішення щодо майбутніх покупок. 

    Результати дослідження опубліковані у журналі Nature Communications

    Джерело: TechXplore

    https://itc.ua/ua/novini/inodi-4k-zajvi-u-kembrydzhi-doslidyly-mozhlyvosti-lyudskogo-oka-ta-stvoryly-onlajn-kalkulyator-dlya-dyspleyiv/

  • Доктор Кавасіма мав рацію: вчені довели, що відеоігри сповільнюють старіння мозку на 10 років

    Доктор Кавасіма мав рацію: вчені довели, що відеоігри сповільнюють старіння мозку на 10 років

    Японський нейробіолог доктор Рюта Кавасіма та Nintendo мали рацію — відеоігри для тренування мозку мають позитивний ефект і уповільнюють старіння.

    У межах дослідження спостерігали за 95 людьми старше 65 років протягом 10 тижнів. Учасникам щодня давали інтенсивні розумові вправи по 30 хвилин. Після закінчення 2,5 місяця в учасників збільшився рівень ацетилхоліну — нейромедіатора, який покращує пам’ять, увагу та здатність до навчання, — у середньому на 2,3%.

    Число може здатися незначним, але рівень ацетилхоліну зазвичай знижується на 2,5% за десятиліття. Тож враховуючи цей фактор, ефект виглядає напрочуд позитивно. У такий спосіб регулярні “розумові тренування” допомагають компенсувати до десяти років природного старіння мозку. Тому додаємо ще “+1 бал” в скарбничку корисні від ігор — разом з допомогою у боротьбі з депресією та зниженням стресу .

    Але дуже важливо зазначити, що дослідження не охоплює всі відеоігри. Основний акцент зроблено на тих, хто розроблені для розвитку когнітивних навичок. Тобто Dota 2, Candy Crush чи пасьянс такого результату не дають. Останні дві гри частина учасників тесту обрала як альтернативу — у цих людей рівень ацетилхоліну не змінився.

    Можливо вас з початку тексту турбує питання, а до чого тут доктор Кавасіма? Річ у тім, що цей японський нейробіолог співпрацював із Nintendo під час створення відеоігри Brain Training. Він десятиліттями досліджував вплив подібних вправ на профілактику деменції та загальне здоров’я мозку. Він хотів зробити інструмент, який допомагає людям тримати мозок у тонусі . Щоб пам’ять, увага й мислення працювали краще — навіть з віком. Здається, науковці тепер підтвердили, що ця ідея працює.

    Додамо, що перші відеоігри серії Brain Training з’явилися у 2006 році. Вони пропонують щоденні вправи на математику, логічу та запам’ятовування. Тайтл мав численні продовження й навіть версію для Nintendo Switch у 2020 році.

    https://itc.ua/ua/novini/doktor-kavasima-mav-ratsiyu-vcheni-dovely-shho-videoigry-spovilnyuyut-starinnya-mozku-na-10-rokiv/

  • Наочно: скільки золота лишилось на Землі?

    Наочно: скільки золота лишилось на Землі?

    Дефіцит золота є однією з причин, чому воно лишається “безпечною гаванню” в часи політичної та економічної невизначеності. У 2025-му метал пережив чи не найбільше зростання на останні роки — на понад 50%.

    Якби все золото, яке коли-небудь видобували у світі (близько 216 000 тонн) розплавили й перетворили на куб — він сягав би висотою 22 метрів, що приблизно дорівнює висоті чотириповерхового будинку. Якщо те саме зробити із залишком запасів, доступних нині для видобутку (64 000 тонни), то висота куба склала б всього 15 метрів.

    Сайт Visual Capitalist показує наочно, як би ці куби виглядали поряд і порівняно з висотою Великою піраміди Гізи.

    Скільки золота видобуто — і скільки його залишилося

    Майже три чверті доступного на цей час у світі золота видобуто. Нові відкриття відбуваються все рідше, а витрати на видобуток ростуть, тож увага зміщується на переробку та вдосконалення доступних технологій.

    Друга половина 20 ст. в цьому випадку стала найбільшим рушієм. Повоєнна епоха започаткувала створення великомасштабних відкритих кар’єрів та ефективних методів переробки, в результаті — дві третини коли-небудь видобутого золота видобули з 1950 року.

    В якому вигляді зберігається видобуте золото?

    З усього видобутого золота близько 45% існує у вигляді ювелірних виробів, тоді як 22% зберігається у вигляді злитків та монет. Центральні банки разом володіють близько 17%, використовуючи золото як стратегічний захист від інфляції та геополітичної нестабільності. Золото також використовується в технологіях та інших галузях промисловості, живлячи електроніку та аерокосмічні компоненти.

    “Космічний” приріст у 2025 році

    Вперше в історії у 2025 році вартість золота перетнула $4000 за унцію . Інвестори шукали безпечного притулку від слабшого долара, геополітичної волатильності та економічної невизначеності.

    Водночас Китай та інші країни диверсифікують свої інвестиції, відходячи від скарбничих облігацій США до золота, після жорстких санкцій Вашингтона проти Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Роздрібні інвестори також вкладають кошти в золото, захищаючись від стійкої інфляції.

    Чи можна знайти більше золота?

    Економічні запаси золота в землі становлять близько 64 000 тонн, але не враховують нерозкриті родовища. Вони існують, але пошук і видобуток стає дедалі складнішим і дорожчим: родовища містять меншу концентрацію золота в руді, а нові поклади часто лежать глибше під землею і на важкодоступних територіях.

    https://itc.ua/ua/novini/naochno-skilky-zolota-lyshylos-na-zemli/

  • Монитор не нужен: Battlefield 6 запустили на 2,1" дисплее системы охлаждения процессора

    Монитор не нужен: Battlefield 6 запустили на 2,1" дисплее системы охлаждения процессора

    Удачный запуск Battlefield 6 привлек рекордное количество игроков и вызвал положительные отзывы критиков. Энтузиаст нашел оригинальный способ приобщиться к хайпу.

    YouTube канал Allround-PC запустил игру на небольшом экране системы охлаждения, который обычно предназначен для вывода данных о системе. Так что если кто-то собрал слишком дорогой ПК, но забыл о мониторе, поиграть все равно можно.

    Круглый IPS-дисплей системы жидкостного охлаждения MSI MPG CoreLiquid P13 360 имеет диаметр 2,1 дюйма и разрешение 480 x 480. Экран с плотностью пикселей 600 нит, которой могли бы позавидовать многие современные смартфоны, не слишком подходит для современных игр, но вполне достаточен для демонстрации многих встроенных шаблонов вывода информации и просто как украшение системного блока. Система достаточно аккуратная и не загромождает ПК ни лишними проводами и трубками, ни собственными габаритами.

    Короткий ролик в формате Shorts и публикация Tom’s Hardware не рассказывают о технической стороне запуска, но можно представить, что для него не понадобились сверхусилия. Дисплей CoreLiquid P13 имеет встроенную в ПО производителя функцию просмотра видео и даже второго дисплея, так что это не какой-то технический прорыв, как запуск DOOM на вейпе или сервер на подобном устройстве, но интересная «игрушка», если прозрачный системный блок все равно стоит на вашем столе.

    Что касается системы охлаждения, она демонстрирует не самые лучшие, но неплохие температуры процессоров, но и не слишком шумнит при этом. Видимо, она не создана для рекордов разгона, но эстетически украшает сборку. Игру в Battlefield 6 на не очень удобном для этого экране MSI MPG CoreLiquid P13 360, вероятно, можно считать дополнительным уровнем сложности.

    https://itc.ua/news/monytor-ne-nuzhen-battlefield-6-zapustyly-na-2-1-dysplee-systemy-ohlazhdenyya-protsessora/

  • "Второе дыхание" закона Мура: ученые создали первый шестислойный гибридный микрочип

    "Второе дыхание" закона Мура: ученые создали первый шестислойный гибридный микрочип

    Исследователи из Университета науки и технологий короля Абдаллы (KAUST) в Саудовской Аравии создали первый в мире шестислойный гибридный КМОП-чип.

    До сих пор гибридные чипы с вертикальной архитектурой ограничивались всего двумя слоями. Новый прорыв приближает более компактную, быструю и энергоэффективную электронику .

    «В разработке микросхем главное — вместить больше мощности в меньшем пространстве. Совершенствуя несколько этапов производства, мы создаем основу для вертикального масштабирования и повышения функциональной плотности, что значительно превосходит современные возможности», — объясняет ведущий автор исследования Сараванан Ювараджа. 

    В течение десятилетий производство полупроводников полагалось на уменьшение размеров транзистора для размещения как можно большего количества элементов на подложке. Однако сейчас транзисторы достигают предела собственных размеров и из-за квантовых эффектов и роста стоимости производства не могут быть уменьшены еще больше.

    По мнению исследователей из KAUST, далее необходимо заниматься не уменьшением транзисторов, а использованием вертикальной архитектуры, которая предполагает размещение схем слой за слоем, однако это связано с серьезными сложностями.

    Например, традиционное производство чипов происходит при высоких температурах. Это грозит повреждением нижних слоев, а выравнивание нескольких слоев с идеальной точностью представляется чрезвычайно сложным. В связи с этим разработчики предложили инновационный процесс, в котором каждый этап происходил при температуре, не превышающей 150°C. При этом большая часть работы выполнялась при температуре, близкой к комнатной. Это предотвратило повреждение нижних слоев при добавлении новых.

    Каждый слой содержит транзисторы, обрабатывающие электрические сигналы. Некоторые из них изготовлены из неорганических материалов, например, оксида индия n-типа. Другие — из органических соединений.

    Эти материалы, дополняющие друг друга, объединены в единую структуру, так называемую гибридную КМОН-структуру (комплементарный металл-оксид-полупроводник). Разработчики также усовершенствовали способ подготовки и соединения каждой поверхности. Сохраняя гладкие и точно выровненные интерфейсы, они обеспечили эффективную передачу электрических сигналов между слоями.

    В результате они получили чип с шестью активными слоями. Он продемонстрировал стабильную работу и энергоэффективные логические схемы, доказав, что вертикальное стекирование может обеспечить более высокую производительность без перегрева и электрических помех.

    В области гибкой электроники и носимых устройств такой подход может привести к созданию более компактных датчиков, медицинских устройств, которые можно будет сгибать, растягивать или даже интегрировать в одежду. Крошечные устройства могли бы обеспечивать более эффективные и мощные вычисления при минимальном энергопотреблении.

    Однако исследования все еще находятся на стадии проверки концепции. Чипы должны стать более стабильными при высоких температурах и быть адаптированными для крупномасштабного производства, прежде чем они смогут выйти на коммерческий рынок. Команда KAUST планирует усовершенствовать материалы и повысить долгосрочную надежность своей конструкции, одновременно исследуя возможности интеграции еще большего количества слоев и функций в будущем.

    Результаты исследования опубликованы в журнале Nature Electronics

    Источник: Interesting Engineering

    https://itc.ua/news/vtoroe-dyhanye-zakona-mura-uchenye-sozdaly-pervyj-shestyslojnyj-gybrydnyj-mykrochyp/

  • В США создали первую печатную и перерабатываемую электронику менее 10 мкм — технология может изменить

    В США создали первую печатную и перерабатываемую электронику менее 10 мкм — технология может изменить

    Американские инженеры из Университета Дьюка продемонстрировали возможность печати полнофункциональной и пригодной к вторичной переработке электроники субмикронных размеров. 

    Новая технология может серьезно повлиять на индустрию дисплеев , рынок которой оценивается в $150 млрд. Новый технологический процесс также предлагает уменьшение вредного воздействия на окружающую среду.

    «Если мы хотим серьезно увеличить объемы производства в США в областях, где доминируют глобальные конкуренты, нам нужны трансформационные технологии. Наш процесс позволяет печатать транзисторы на основе углерода, которые можно полностью перерабатывать и которые обеспечивают производительность, сопоставимую с отраслевыми стандартами. Это очень перспективный результат, чтобы не уделить ему внимания», — отмечает профессор кафедры электротехники, вычислительной техники и химии им. Эдмунда Т. Пратта-младшего в Университете Дьюка Аарон Франклин. 

    Дисплеи сейчас используются в большинстве электронных устройств, от телевизоров, мониторов, циферблатов часов до экранов в автомобилях. Практически все они изготавливаются в Южной Корее, Китае или на Тайване . Процесс производства оказывает вредное воздействие на окружающую среду из-за значительных выбросов парниковых газов и огромных затрат энергии, связанных с вакуумной обработкой. Кроме того, по оценкам ООН, менее четверти из миллионов тонн электроники, которая выбрасывается каждый год, перерабатывается.

    Несколько лет назад работники из лаборатории Франклина разработали первый в мире процесс печати полностью пригодной к переработке электроники. Во время демонстрации использовалась аэрозольная струйная печать, которая не позволяла создавать отдельные элементы размером менее 10 мкм.

    В новом исследовании Аарон Франклин и его коллеги совместно с Hummink Technologies работали над преодолением этих ограничений. Они используют высокоточные капиллярные машины для печати, которые привлекают поверхностную энергию для высвобождения крошечных порций чернил. Это также обеспечивает впитывающую способность, поскольку жидкость впитывается в узкие промежутки между волокнами. 

    Исследователи использовали три вида углеродных чернил, полученные из углеродных нанотрубок, графена и наноцеллюлозы. Они легко наносятся на жесткие подложки, в частности, из стекла и кремния, и на более гибкие — из бумаги или других экологических поверхностей.

    По результатам испытаний сочетание новых чернил и оборудования продемонстрировало эффективную печать элементов длиной в десятки мкм с небольшими субмикронными зазорами между ними. Крошечные зазоры формируют длину канала тонкопленочных углеродных тразисторов, а меньшие размеры обеспечивают более высокие электрические характеристики. Именно такие транзисторы формируют заднюю панель управления всех плоских дисплеев. 

    «Подобные подходы к производству никогда не заменят высокопроизводительные компьютерные чипы на основе кремния, но есть другие рынки, где они могут стать конкурентоспособными и даже революционными», — заметил Аарон Франклин. 

    В каждом дисплее размещается большой массив крошечных тонкопленочных транзисторов, которые управляют каждым пикселем. В то время как OLED-дисплеи потребляют больше энергии и требуют как минимум двух транзисторов на каждый пиксель, ЖК-дисплеям достаточно всего одного. 

    В предыдущем исследовании разработчики продемонстрировали, как напечатанные ими транзисторы управляют несколькими пикселями в ЖК-дисплее. По мнению Аарона Франклина, новые тонкопленочные транзисторы близки к показателям производительности OLED-дисплеев. 

    Результаты исследования представлены в журнале Nature Electronics

    Источник: TechXplore

    https://itc.ua/news/v-ssha-sozdaly-pervuyu-pechatnuyu-y-pererabatyvaemuyu-elektronyku-menee-10-mkm-tehnologyya-mozhet-yzmenyt-proyzvodstvo-dyspleev/

  • Учитель химии сделал из солнечной панели и лазера дистанционный приемник/передатчик звука

    Учитель химии сделал из солнечной панели и лазера дистанционный приемник/передатчик звука

    Учитель химии в старших классах и ютубер Фил собрал беспроводной передатчик звука с помощью света, из собственного iPad, солнечной панели, лазера и дешевого динамика. 

    Сначала Фил заметил, что небольшая солнечная панель издает слабый звук, если ее подключить к динамику под воздействием света. Учитывая это, мужчина взялся собирать усилитель сигнала от iPad, который впоследствии подключил к светодиодному фонарю, питавшемуся от 9-вольтовых батареек.

    Яркость света менялась при нажатии кнопки воспроизведения, указывая, что светодиод получает импульсы от iPad в виде колебаний напряжения. Мужчина проверил входное напряжение усилителя и обнаружил, что оно действительно было синхронизировано с воспроизведением музыки.

    Фил проверил солнечную панель и динамик, разместив их рядом с источником света. Они действительно воспроизводили музыку с его iPad. Единственным недостатком оказалось то, что смещение устройства всего на несколько сантиметров от лампы вызывало уменьшение звука пропорционально закону обратных квадратов. Этот закон утверждает, что интенсивность света уменьшается пропорционально квадрату расстояния от источника. 

    Для решения этой проблемы Фил заменил светодиод на красный лазер, который концентрировал свет в меньшей области. Он направил лазерный свет на расстояние в несколько метров через всю гостиную. Когда ютубер разместил солнечную панель и динамик на пути лазерного луча, музыка начала воспроизводиться довольно громко.

    Конечно, эта самодельная технология не обеспечивает Hi-Fi-качество звучания , однако звук достаточно четкий, чтобы можно было разобрать слова песен. На самом деле это не революционная технология и военные используют лазеры для беспроводной связи на больших расстояниях с 1970-х годов. В 2000-х годах лазеры стали применяться и в гражданских целях, помогая устанавливать высокоскоростную связь в районах, где прокладка оптоволоконных кабелей нецелесообразна. Однако легкое и недорогое воспроизведение этой технологии Филом показало, насколько она стала доступной практически каждому.

    Источник: Tom’sHardware

    https://itc.ua/news/uchytel-hymyy-sdelal-yz-solnechnoj-panely-y-lazera-dystantsyonnyj-pryemnyk-peredatchyk-zvuka/

  • Радиолюбитель из Канады поймал "секретный" сигнал военного спутника SpaceX — тот работал на

    Радиолюбитель из Канады поймал "секретный" сигнал военного спутника SpaceX — тот работал на

    Радиолюбитель из Канады Скотт Тилли обнаружил, что военные спутники Starshield передают данные на «несанкционированных» частотах. Факт, который свидетельствует о том, что SpaceX может нарушать нормативные стандарты Международного союза электросвязи и потенциально — препятствовать способности других спутников принимать сигналы с Земли.

    В один из вечеров радиолюбитель решил перенастроить оборудование и случайно переключился на диапазон 2025-2110 МГц — обычно неактивный и зарезервированный по международным стандартам для передачи данных спутникам с Земли, а не наоборот.

    «Это был простой неуклюжий мисклик. Я сбрасывал некоторые настройки, а потом вижу не ту антенну и не тот диапазон. Странный сигнал никуда не исчезал. Поэтому я начал запись», — говорит Тилли.

    После сравнения полученных данных с базами спутникового отслеживания от других радиолюбителей, Тилли пришел к выводу, что частоту «заняли» спутники Starshield — «правительственная» версия спутников Starlink , которая предоставляет военным США защищенный доступ к спутниковой связи.

    В настоящее время сеть Starshield включает более 200 аппаратов. По словам Тили, аналогичные сигналы в «неправильном» диапазоне были зафиксированы от по меньшей мере 170 спутников.

    SpaceX в настоящее время не предоставила никаких публичных комментариев, поэтому неизвестно — это просто техническая ошибка или же «рабочий эксперимент». В любом случае, работа на неправильных частотах может мешать связи других спутников и даже приводить к потере управления над ними.

    «Спутники поблизости могут получать радиочастотные помехи и, возможно, не реагировать должным образом или игнорировать команды с Земли», — говорит Тилли.

    Тилли предполагает, что SpaceX могла нацеленно использовать запрещенный диапазон частот, чтобы скрыть работу созвездия Starshield. Мнение энтузиаста спутниковой связи поддерживает и профессор информатики Университета Колородо Кевин Гиффорд, который специализируется на радиопомехах от космических аппаратов:

    «SpaceX умная компания. Возможно, они решили просто сделать это и попросить прощения позже».

    Источник: NPR

    https://itc.ua/news/radyolyubytel-yz-kanady-pojmal-sekretnyj-sygnal-voennogo-sputnyka-spacex-tot-rabotal-na-zapreshhennyh-chastotah/

  • Фото "Титана" от OceanGate после аварии: компьютер батискафа превратился в неузнаваемый кусок

    Фото "Титана" от OceanGate после аварии: компьютер батискафа превратился в неузнаваемый кусок

    Ранее ITC.ua сообщал об уцелевшем накопителе с погибшего аппарата «Титан «от OceanGate. Компьютер батискафа пострадал значительно больше. Также отчет содержит фото корпуса субмарины.

    Отчет Национального совета по безопасности на транспорте США (NTSB) о катастрофе «Титана» содержащий много деталей, исследователь Скотт Мэнли разбирает его и акцентирует внимание на некоторых технических подробностях. В частности, бортовой вычислитель из трех безвентиляторных ПК Nuvo-5000LP был раздавлен давлением в аморфный обожженный кусок металла и пластика весом 45 кг. Сравнение с уцелевшей камерой наглядно демонстрирует, зачем нужны защитные корпуса. Компьютерная система использовалась для регистрации характеристик судна, акустического мониторинга корпуса и другой диагностики.

    Эксперт подробно объясняет, как трансформировались детали сервера, сравнивая изображения до и после аварии. Но почему же так произошло? Воздействие на воздух высокого давления ведет и к нагреванию. К удивлению Мэнли, ограниченного количества воздуха хватило, чтобы оплавить устройство. В целом катастрофа, вызванная давлением, была похожа на взрыв. Фото «Титана» подводой, на которых автор видео показывает расположение компьютера в батискафе, также показывают разрушительные последствия. Остальная электроника, похоже, пострадала меньше, но довольно заметно.

    Чтобы изучить остатки электроники, исследователи решили использовать компьютерную томографию для определения расположения устройств памяти. КТ могла бы помочь обнаружить плату SSD, восстановленные данные с которого могли бы пролить свет на аварию. К сожалению, компьютерный томограф на 320 кВ не смог проникнуть достаточно глубоко, чтобы найти какие-либо «пустоты для выживания», и никаких устройств памяти не удалось идентифицировать. Исследователи исключили возможность использования более мощных томографов, поскольку они могли дополнительно повредить микросхемы NVM.

    Затем неразделенный кусок материалов, который ранее был бортовым сервером, был передан в Лабораторию исследований огня (FRL) при Бюро алкоголя, табака, огнестрельного оружия и взрывчатых веществ (ATF). Последняя изъяла из него две печатные платы, изображенные ниже, которые, вероятно, остались от двух 2,5-дюймовых SSD.

    Но все попытки восстановления данных оказались тщетными. Обе платы имели деформации по трем осям, а на каждой из них не хватало трех микросхем BGA NVM. Остальные микросхемы имели признаки трещин и деформации и тоже не подлежали восстановлению. Также напоминаем, что ранее в этом году появился отчет о крушении OceanGate от Береговой охраны США.

    Источник: Tom’s Hardware

    https://itc.ua/news/foto-tytana-ot-oceangate-posle-avaryy-kompyuter-batyskafa-prevratylsya-v-neuznavaemyj-kusok-metalloloma/