Засновник monobank Олег Гороховський оголосив переможців “лимонної лихоманки” і разом з тим поділився цікавою статистикою щодо активності клієнтів.
Загалом у “пошуку лимонів” в monobank взяли участь близько 3,5 млн користувачів — вони знайшли принаймні по 1 фрукту. Близько 3,1 млн клієнтів відшукали 10 лимонів в застосунку, а 740 тис. — по 50 лимонів (при цьому користувачу-рекордсмену знадобилось для цього всього 62 хвилини).
Загалом клієнти mono ідентифікували в застосунку 110, 5 млн лимонів. Цікаво, що одна з великодок була захована у розділі “Змінити ім’я”, де майже 5 тис. користувачів, не довго думаючи, обрали собі новий нік “Лимон”.
Контекст
Минулого тижня Гороховський оголосив, що monobank сягнув 10 млн клієнтів і запустив масштабну акцію: розробники сховали в застосунку наліпки з лимонами, а користувачі, які їх віднайдуть, можуть взяти участь у розіграші й виграти iPhone 17, BMW, квартиру або ж 3 млн гривень на допомогу ЗСУ. Для власників дитячих карток передбачено окремий приз: поїздка в Діснейленд, яку розіграють вже завтра — серед тих, хто відшукав 50 лимонів. Певно й самі організатори не сподівались на такий великий ажіотаж. Застосунок mono днями працював із перебоями , а навантаження на всі системи, зі слів Гороховського, зросло приблизно в 7 разів.
Очевидну рекламу і буст продажів в цьому випадку отримав маркетплейс mono: до прикладу, для участі у розіграшу BMW 3 Series, необхідно було придбати там товар вартістю від 1000 до 3000 грн. Forbes зазначає, що товари із зображеннями лимонів стали лідерами у продажах в мережі “Фокстрот” в цей період з приростом 14%. До прикладу, сервіз “Сицилійський лимон” розійшовся аж до sold-out. Цікаво, що засновник monobank в акції отримав й вигоду для особистого бренду і додав за ці дні +600 тис. підписників в Telegram (раніше було близько 200 тис.).
В застосунку Uklon з’явилась функція “чайових за замовчуванням”, яка дозволяє клієнтам налаштувати автоматичний платіж для подяки водіям.
Передбачена щомісячна виплата у відсотках залежно від суми замовленням (10, 15 або 20%) та оплата у гривнях (15, 20 чи 30 гривень). Можна встановити рівень чайових самостійно: максимум — 200 грн або 100% від вартості поїздки.
Активувати опцію можна в розділі “Мій профіль”.
“Ми прагнемо зробити користування сервісом максимально зручним і водночас підтримати наших водіїв-партнерів. Чайові — це про вдячність і повагу, і тепер цей жест можна зробити ще простіше — буквально одним налаштуванням у застосунку”, — кажуть в Uklon (через Page ).
Uklon — це український сервіс таксі та доставки, який на цей час працює у 27 містах України, має один закордонний ринок Узбекистан і щомісяця здійснює понад 10 млн поїздок. На цей час платформа таксі налічує понад 100 000 водіїв. У 2024 році компанія здійснила близько 100 млн поїздок і 3 млн доставок.
Раніше Forbes розрахував наскільки виросли ціни на таксі у 2025 році: у Києві тарифи Uklon підвищились на 14%, а середній чек Bolt піднявся на 3-5%.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 14133, який пропонує повернути штрафні бали за порушення ПДР для українських водіїв.
Система наслідує поширену практику ЄС, яка за перебір штрафних балів протягом року може тимчасово припинити дію водійського посвідчення:
10 балів — для водіїв, які отримали посвідчення менш як рік тому;
15 балів — для водіїв зі стажем понад один рік.
Система нарахування балів
1 бал — за вчинення правопорушення, передбаченого чч. 3, 5, 6, 8, 10 ст. 121, ст. 1211, ч. 2 ст. 1212, ч. 1 ст. 1213, ч. 7 ст. 122 кодексу (керування авто з несправними системами, відсутність ременя безпеки чи мотошолома, перевезення зайвих пасажирів, неправильне встановлення номерних знаків або газобалонного обладнання, користування телефоном чи відеореєстратором під час руху).
2 бали — за вчинення правопорушення, передбаченого чч.1, 7, 11 ст. 121, ч. 1 ст. 1212, ч. 2 ст. 1213, чч.1, 2, 6 ст. 122, чч.1, 2 ст. 1221, ст. 1225, ч. 1 ст. 123 кодексу (незначні, але систематичні порушення: відсутність аптечки, вогнегасника, техогляду або сертифікації переобладнання, перевищення швидкості до 50 км/год, порушення розмітки, сигналів світлофора, правил проїзду перехресть, зупинки чи залізничних переїздів, а також невиконання вимог поліцейського про зупинку).
3 бали — за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 122 кодексу (керування транспортом із небезпечними технічними несправностями або грубі порушення швидкісного режиму, що перевищують 50 км/год, і виїзд на зустрічну смугу).
4 бали — за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124, ст. 1241, чч.1, 2 ст. 126 кодексу (ДТП без постраждалих, але з пошкодженням транспорту чи майна; керування авто без документів чи дозволу).
5 балів — за вчинення правопорушення, передбаченого чч. 4, 5 ст. 122, ст. 1224, ч. 2 ст. 123 КпАП (перевищення швидкості, що спричинило аварійну ситуацію, залишення місця ДТП та в’їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через нього заборонений).
Бали анулюються через рік (365 днів) з дня нарахування. Поновити дію документа можна після проходження повторного навчання і складання теоретичного та практичного іспитів.
Ініціатором нового законопроєкту виступив заступник голови комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури, народний депутат від “Слуги народу” Володимир Крейденко.
“У нас є лихачі й мажори, які кожного дня порушують швидкісний режим, мають по 10 штрафів на день, але продовжують створювати аварійні ситуації, наражати себе і людей на небезпеку. Але у законодавстві зовсім не передбачено ніякої додаткової відповідальності для таких людей”, — пояснював раніше Крейденко.
Лише з січня по вересень 2025 року в Україні було зафіксовано 16 423 ДТП із потерпілими й загиблими.
“41% від усіх ДТП із потерпілими й загиблими — це перевищення швидкості. Тому 340 грн, особливо якщо поділити на два в автофіксації, — це смішно і не відповідає суспільній небезпеці цього правопорушення”, — каже перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький.
Джерело: ВРУ , Закон і бізнес , Судово-юридична газета
Мінцифри та PlayCity розробили алгоритм, який запроваджує ліміти для гравців в азартні ігри — передбачаються обмеження як за часом, так і за рівнем фінансових витрат.
Проєкт не остаточний — громадськість може долучитись до обговорення і запропонувати власні правки протягом 20 днів з дня оприлюднення проєкту. Їх можна надсилати на електронну пошту opendata@thedigital.gov.ua або за поштовою адресою 03150, м. Київ, вул. Ділова, 24. Звіт про результати громадського обговорення опублікують на офіційному сайті Міністерства цифрової трансформації України.
Початково в тексті пропонують наступні обмеження:
Фінансові ліміти
Визначатимуть, яку частину свого місячного доходу людина може витратити.
1) У гральних закладах казино та у залах гральних автоматів не більше:
20% середньомісячного доходу гравця протягом доби;
30% середньомісячного доходу протягом тижня;
50% середньомісячного доходу протягом місяця.
2) В інтернет-казино, покер-румах, букмекерських конторах та парі тоталізатора не більше:
15% середньомісячного доходу протягом доби;
25% середньомісячного доходу протягом тижня;
40% середньомісячного доходу протягом місяця.
Важливо: зміна встановлених лімітів витрат гравця на азартну гру може бути здійснена не
частіше ніж один раз на місяць.
Часові ліміти
1) У гральних закладах казино та у залах гральних автоматів не більше:
8 годин протягом доби;
24 годин протягом тижня;
36 годин протягом місяця.
2) В інтернет-казино, покер-румах, букмекерських конторах та парі тоталізатора не більше:
6 годин протягом доби;
18 годин протягом тижня;
27 годин протягом місяця.
Також встановлюється максимальний час безперервної гри: не більше 2 годин з обов’язковою перервою тривалістю не менше 15 хвилин.
За словами Мінцифри, схожа практика “захисту гравців” ефективно діє у країнах ЄС, Канаді та США.
“Це важливий крок до формування цивілізованого та контрольованого ринку, де гра не переходить у залежність. Ми використовуємо міжнародний досвід і водночас створюємо українську модель, яка базуватиметься на реальних даних після запуску Державної системи онлайн-моніторингу”
Наталя Денікеєва, заступниця Міністра цифрової трансформації України
PlayCity — це українське державне агентство для регулювання азартних ігор і лотерей, яке прийшло на заміну ліквідованому КРАІЛ і офіційно підпорядковується Мінцифри.
Сервіс Glovo відсвяткував 7-річчя роботи в Україні і поділився цікавими цифрами: як статистикою використання застосунку і найпопулярнішими замовленнями, так і марафонськими досягненнями своїх кур’єрів.
Відтак за роки роботи в Україні з Glovo співпрацювали загалом 80 000 кур’єрів, які наїздили за цей час неймовірний 331 мільйон кілометрів. Пресслужба сервісу наводить досить нестандартне порівняння для цих цифр:
“Цього вистачило б, щоб 8 260 разів обігнути Землю або навіть злітати на Сонце і назад”.
На цей час сервіс працює у 40 містах України з 12 000 бізнесів — ресторанами, магазинами і аптеками. Попри це, найпопулярніші замовлення не вирізнялись різноманітністю: 12% від усіх за 7 років склали бургери, 4% — картопля фрі і 3% — піца. Найактивнішим періодом для сервісу лишаються тижні з 39 по 42, коли настають холоди.
Додатково сервіс продовжує розвивати напрямок благодійності з організаціями Glovo Access, які загалом розподілили понад 1,09 млн порцій їжі — для сімей, військових, літніх людей та внутрішньо переміщених осіб.
Раніше Glovo поділився статистикою до Дня борщу, яка показала, що кияни замовляють 200 тис. порцій борщу на рік, а найдорожчий продається в Ірпені — по 5 євро/літр ; а також відзвітував, що найбільший фан сервісу витратив 274 000 грн на їжу у 2024 році , а кур’єр-рекордсмен проїхав аж 23 000 км.
З 28 жовтня McDonald’s запустив в Україні сервіс “Мобільне замовлення”, який дозволяє замовити страви через застосунок і забрати їх в закладі по готовності.
За даними Forbes , на цей час сервіс працює в тестовому режиму в Києві і доступний для чотирьох ресторанів — на вул. Є. Сверстюка, Софійській, Гришка та пр. Правди. В застосунку клієнти можуть обрати заклад, додати в кошик страви, оплатити їх і обрати місце, де отримають замовлення: “Макдрайв”, зона видачі або обслуговування за столиком.
Сервіс “Мобільне замовлення” вже працює в багатьох країнах світу: в США, Канаді, Німеччині та Великій Британії зокрема. Після тесту в Києві McDonald’s планує всеукраїнський запуск.
Станом на жовтень в Україні працює 117 McDonaldʼs, зокрема 50 — у Києві. Ще 15 ресторанів зачинено через вимоги безпеки (зокрема в прифронтових регіонах).
“Наші пріоритетні напрямки для розвитку — Київ, міста-мільйонники, обласні центри та їхні сателіти (за умови достатнього трафіку), а також локації на популярних трасах. Сьогодні концентруємось на центральній і західній Україні”, — заявляв раніше директор із розвитку McDonald’s в Україні Віталій Стефурак.
За перші 6 місяців 2025 року виторг українських McDonaldʼs склав майже 10 млрд грн, що на 27% більше, ніж у 2024-му. На 2026-й мережа планує розширитись ще 11 ресторанами, а у 2027-2028 вийти на запуск 15 на рік.
Сайт AIN у своєму розслідуванні стверджує, що “неафішованим мозком” компанії Fire Point може бути Денис Штілерман — інженер, який досі має російське громадянство.
На сьогодні Fire Point — один з найбільших оборонних підрядників ЗСУ, який виробляє ударні БПЛА FP-1 і далекобійні ракети “Фламінго” . Увага до компанії зросла в останні місяці на тлі чуток про завищені ціни, проблеми з якістю, прихований зв’язок із бізнес-партнером Зеленського Тімуром Міндичем і нещодавньої статті New York Times, яка повідомляла, що ще три роки тому Fire Point працювала під іншою назвою, як кастингова агенція .
“Технічно” обличчям Fire Point є Ірина Терех, яка час від часу розповідає в інтерв’ю про успіхи та плани Fire Point, представляючись як Head of Production та CTO. Також є анонімні співзасновники, які, за даними AP, не розкривали імен з міркувань безпеки. Зрештою у відповіді Kyiv Independent Терех їх розкрила: Єгор Скалига та Денис Штілерман. Перший, якщо пам’ятаєте статтю NYT, керував At Point — компанією, що передувала Fire Point і займалась кастингами та підбором локацій для фільмів з Зеленським зокрема. Однак з другим ситуація цікавіша: у розслідуванні AIN стверджується, що він, ймовірно, досі має російське громадянство.
Сайт проаналізував згадки про нього в усіх доступних джерелах. Ім’я Денис згадується, як контактне для Fire Point у довіднику виробників дронів. В GetContact зазначений номер відображається з тегами “Denis Uav”, “Denis Print”, “Denis Leonidovich”, інший номер — підписаний реальним прізвищем, яке журналісти не розголошують, аби уникнути юридичних проблем, позначаючи просто як “Денис Д.”.
Ключові дані: Денис Д. народився у Києві в середині 1970-х, але більша частина його біографії пов’язана з Росією, що нібито підтверджують офіційні російські судові та реєстрові документи, внутрішні бази даних, службові матеріали про банкрутство та інші джерела, які переглянув AIN.
Згідно з ними, чоловік проживав у Москві аж до 2023 року. Даних про освіту чи посаду в держструктурах журналісти не знайшли, але відомо, що з бізнесом в чоловіка не задалось (офіційно він — банкрут, згідно зі справою, зареєстрованою в одному з московських судів). Штілерман також мав частки у трьох компаніях, які займались гуртовою торгівлею, нерухомістю та агровиробництвом. Адресні та транспортні згадки з російських закритих баз даних “Магістраль” і “Сирена” показують, що чоловік часто пересувався між Києвом та Москвою до початку повномасштабного вторгнення.
Інший цікавий момент полягає в тому, що Денис Штілерман насправді має російське громадянство: в нього було принаймні два російські внутрішні паспорти, видані у 2006 та 2011 роках, які нині значаться недійсними. Інформації про наявність українських документів на цей час журналісти не знайшли, але до 1997 року чоловік був громадянином України.
“Важливо: недійсний паспорт не дорівнює відсутності громадянства. Людина залишається громадянином росії навіть без чинного документа, допоки офіційно не припинить громадянство… З огляду на те що йдеться про інженера, пов’язаного з оборонною компанією, сам факт російського громадянства становить підвищений ризик і потребує оцінки. Саме тому ми звернулися до СБУ й поставили запитання щодо можливих перевірок цієї особи”, — пише AIN.
В СБУ на запит сайту відповіли, що “зазначена особа” не має допуску до державної таємниці, а запити на його перевірку “не надходили”.
Одне з перших публічних інтерв’ю Штілерман дав виданню ZN.UA , де розказав, що з перших днів повномасштабного вторгнення разом із друзями допомагав військовим. У листопаді 2022 року ця ж команда вирішила розробити важкий далекобійний БПЛА. В наступному інтервʼю для Радіо NV Штілерман говорив, що у 1991-му автоматично отримав громадянство України (як мешканець на 24 серпня) і Росії (після прописки у РФ), формально не подаючи заяв. З 2014 року, за його словами, він підтримував Майдан і допомагав військовим, а у 2016-му його нібито позбавили російського громадянства. Водночас вже після вказаного терміну, Штілерман все одно мав стосунок до РФ, що підтверджує справа про банкрутство.
На цей час журналісти надіслали запити та чекають на офіційні коментарі Терех та Штілермана.
Що з розслідуванням НАБУ?
Згідно з попередніми повідомленнями Kyiv Independent , детективи НАБУ розслідували діяльність Fire Point за підозрою у “введенні держави в оману” щодо цін та обсягів постачань, а також відпрацьовують версію про можливого кінцевого бенефіціара — бізнесмена Тимура Міндіча. Сама компанія підтвердила факт перевірки, але відкинула закиди щодо причин.
У відповіді на запит AIN у НАБУ повідомили, що детективи дійсно розслідують провадження “за фактами можливого завищення собівартості в державних контрактах на БпЛА”. Однак в цьому випадку йдеться лише про досудове розслідування “за фактом” — правоохоронці збирають дані, щоби з’ясувати, чи є склад злочину.
Українські стримінгові сервіси почали прибирати зі своїх каталогів фільми та серіали з актором Юрієм Колокольніковим. Це сталося після того, як Міністерство культури внесло його до списку осіб, що становлять загрозу національній безпеці. Про це повідомляють як глядачі в соцмережах, так сторінки самих стримінгів.
Вилучивши з трансляцій фільми та серіали з Юрієм Колокольніковим, платформи виконали рішення Мінкульту. Міністерство ще 21 серпня додало актора до переліку діячів культури, чия діяльність підпадає під обмеження відповідно до закону “Про кінематографію”. СБУ виступила ініціатором цього рішення. Причина — актор не раз поширював кремлівські тези й грав у фільмах, що фінансувалися з російського держбюджету. Він не висловився чітко щодо повномасштабної війни, але продовжував зніматися в російських проєктах, паралельно співпрацюючи із західними кіностудіями.
Після оновлення списку сервіси почали прибирати стрічки з його участю. Із каталогів зникли четвертий сезон серіалу “ Гра престолів “, третій сезон “Білого лотоса”, фільм Крістофера Нолана “ Тенет ” та супергеройський екшн “ Крейвен “.
Держкіно повідомило, що вже звернулося до телеканалів і медіагруп із вимогою зняти такі фільми з ефіру та видалити їх із бібліотек. Також ведуться перемовини з міжнародними компаніями, щоб обмежити доступ українців до цих проєктів на глобальних стримінгах.
В рамках цих обмежень, 28 серпня Держкіно не видало прокатне посвідчення кримінальному трилеру Даррена Аронофскі “Спіймати на гарячому” / Caught Stealing . Причина та сама — участь в картині Юрія Колокольнікова та ще одного російського актора Антона Кукушкіна.
Юрій Колокольніков — це російський актор із громадянством росії та Канади. Його можна побачити в “Грі престолів”, “Тенеті”, “Чарівнику смарагдового міста” та деяких інших проєктах. В Україні щодо нього не запроваджували санкцій, але Мінкульт визнав його особою, що становить загрозу для національної безпеки.
Актор продовжує працювати в росії. Нещодавно він зіграв головну роль у фільмі “Последний Ронин” режисера Макса Шишкіна. Стрічка вийшла у 2024 році й розповідає про світ після ядерного вибуху. Зйомки проходили в росії. Картину знімала студія “Централ Партнершип”, що належить “Газпром-Медіа”.
Отже, українські платформи почали прибирати контент із Колокольніковим, щоб виконати державне рішення і не підтримувати актора, який співпрацює з країною-агресором.
Заступник міністра розвитку громад та територій оголосив про створення єдиного застосунку, в якому можна буде придбати квитки на автобуси легальних перевізників.
В інтерв’ю Forbes Ukraine Сергій Деркач розповів про оновлення сайту autobus.gov.ua . Легальні перевізники отримають можливості керувати своїми маршрутами та продавати квитки на них пасажирам. Згодом на базі порталу буде створений мобільний застосунок. Втім, оскільки йдеться про багато приватних перевізників, заступник міністра застеріг про певні обмеження:
«Ми уклали низку партнерств із кількома такими платформами, зокрема з Tickets.ua. Але треба розуміти, що ніхто не може змусити їх перевіряти перевізників. Адже платформи надають інформаційні послуги, а не безпосередні [послуги] перевезення. Це призводить до продажу квитків на нелегальні маршрути».
За словами Деркача, застосунок нагадуватиме послуги «Укрзалізниці» . Його тестовий запуск запланований на осінь, а публічно працюватиме продаж квитків вже у 2026 році. Розробку застосунку «підтримали міжнародні партнери», але підготовча робота виконана в Україні, «без залучення додаткового фінансування».
Програма підтримуватиме відгуки про перевізників. Окрім того, що з ними зможуть ознайомитися інші користувачі, скарги в автоматичному режимі надходитимуть в «Укртрансбезпеку» — перевізники нестимуть відповідальність.
Але є нюанс: початково квитки на автобуси будуть доступні лише для міжнародних перевезень, у майбутньому — й для внутрішніх. На запитання, чим внутрішні рейси так відрізняються від міжнародних, чиновник відповів:
«Зарегульованість і тотальний спротив реформі. За 11 років в Україні не відкрито жодного нового внутрішнього маршруту — внаслідок паперових паспортів маршруту та непрозорих конкурсів».
Як подорожували українці у 2023-му: Польща та Чехія у топі країн, автобус — найпопулярніший транспорт, а головна мета… туризм
Становище на ринку автобусних перевезень має змінитися у 2026 році, зі створенням єдиної електронної системи. У ній перевізники та місцева влада формуватимуть маршрут, котрий реєструється за 10 днів, а потім на нього проходитиме прозорий конкурс. Громади отримають можливість відкривати потрібні їм міжміські маршрути.
Вже з 1 вересня працівники ТЦК зобов’язані носити бодікамери та фіксувати свої дії на відео. Наразі триває їхнє забезпечення технічними засобами.
Як повідомляє міністр оборони України Денис Шмигаль у Telegram, це дозволить забезпечити прозорість та законність діяльності так званих “груп оповіщення” ТЦК. Відеофіксація має захистити права мобілізованих громадян разом з правами залучених до роботи з ними військових.
“З 1 вересня усі працівники ТЦК та СП зобовʼязані носити бодікамери та здійснювати відеофіксацію під час перевірки документів або вручення повісток. У разі порушення правил фіксації передбачена дисциплінарна відповідальність”, — йдеться у повідомленні.
Міністр розповів, що зараз вже є 85% необхідних для цього засобів фіксації. Подальше забезпечення триває.
Без повістки, ВЛК й документів: як ТЦК відправив чоловіка до війська і що вирішив суд
Як пише УНІАН з посиланням на адвокатів, українці мають право знімати на відео працівників ТЦК у громадських місцях. Знімання дозволено лише тоді, коли не заважає військовим виконувати обов’язки та не порушує державну або режим ну таємницю. Проте іноді такі спроби громадян закінчуються судовими вироками та конфіскацією смартфонів, саме через нібито перешкоджання “законній діяльності Збройних сил України”.
