Автор: admin

  • Огляд корпусу MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ: універсал на перехресті стандартів

    Огляд корпусу MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ: універсал на перехресті стандартів

    Яким би продуктивним не було ваше “комп’ютерне залізо”, без солідного корпусу — це всього лише набір компонентів. Від вибору вдалого шасі залежить не тільки зовнішній вигляд всього ПК й ефективність охолодження, але й зручність його збірки та подальшого обслуговування. Сьогодні на редакційний огляд до нас приїхав білосніжний MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ — справжній універсал з підтримкою класичного та зворотного підключення материнських плат, а також найгабаритніших комплектуючих.

    MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ
    Від 5 488 грн.

    Плюси:

    підтримка як класичного, так і зворотного під’єднання материнських плат; підтримка EATX, можливість встановлення найгабаритніших моделей відеокарт сучасності; зручний у збірці та обслуговуванні; ніжка для фіксації відеокарт; гнучкість у форматах розміщення систем охолодження; вентилятори з двома кільцями лопатей; механічний перемикач швидкості 160 мм вентиляторів; ефективне охолодження.

    Купити в Telemart.ua

    Мінуси:

    задній вентилятор без RGB підсвітки; кількість 3.5″ відсіків для класичних HDD.

    Купити в Telemart.ua

    9/10
    Оцінка
    ITC.ua
    Вибір
    редакції

    Зміст

    • 1 Технічні характеристики
    • 2 Тестовий стенд
    • 3 Комплектація та паковання
    • 4 Дизайн, ергономіка MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ
    • 5 Охолодження корпуса MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ
    • 6 Досвід використання
    • 7 Ціна та конкуренти

    Технічні характеристики

    Підтримка материнських плат

    ЕАТХ (до 305 х 278 мм)

    ATX 

    Micro-ATX 

    Mini-ITX

    Back-connect: ATX

    Форм-фактор корпусу Mid-Tower
    Розмір 485 x 235 x 518 мм 
    Порти введення/виведення 1 x USB 20Gbs (Type-C), 2 x USB 5Gbs (Type-A), 1 x Audio-Out / Mic-in, 1 x LED Button, 1 x Power Button
    Відсіки для накопичувачів

    4 x 2.5″

    1 x 3.5″

    1 x 2.5/3.5″ комбінований

    Слоти розширення корпусу 7
    Комплектні вентилятори

    Фронтальні: 2 x 160 мм

    Тиловий: 1 x 120 мм

    Максимальна довжина блоку живлення 200 мм
    Максимальна довжина відеокарти 400 мм
    Максимальна висота процесорного кулера 165 мм
    Підтримка розмірів радіатора

    Фронтальні: 120 / 140 / 240 / 280 / 360 mm Тилові: 120 mm

    Верхні: 120 / 140/ 240 / 280 / 360 mm 

    Бокові: 120/240/360 mm 

    Підсвічування

    Фронтальні: 2 x ARGB Fan

    Тиловий: 1 x Non-ARGB Fan 

    Тестовий стенд

    Тестування MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ проводилося в тандемі з процесором AMD Ryzen 7 9800XD та відеокартою AMD Radeon RX 9070 XT. Енергоспоживання конфігурації доволі суттєве, щоб перевірити ефективність охолодження та оцінити можливості шасі в реальних умовах експлуатації.

    Конфігурація системи: 

    • Корпус MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ;
    • Материнська плата MSI B850 GAMING PLUS WIFI PZ;
    • Процесор AMD Ryzen 7 9700X;
    • Охолодження MSI MAG CORELIQUID A15 360 WHITE;
    • Накопичувач Kingston FURY Renegade 3D NAND TLC 4TB;
    • Оперативна пам’ять Kingston Fury DDR5 Beast RGB (KF556C40BBAK2-64);
    • Відеокарта Gigabyte Radeon RX 9070 XT AORUS ELITE;
    • Блок живлення MSI MAG A850GL PCIE5;
    • Монітор Acer Predator XB273UV3bmiiprx.

    Комплектація та паковання

    MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ приїхав на редакційний огляд у класичній картонній коробці. Всі технічні написи та схематична інтерпретація корпусу нанесені чорним кольором без зайвих хитрощів.

    Від поганого настрою працівників служби доставки MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ захищають спеціальні форми зі спіненого поліетилену. По центру однієї з них інтегровано коробочку з елементами комплектації. В ній знаходяться:

    • Фірмова документація та наліпки;
    • Комплект монтажних гвинтів;
    • Додаткові стяжки на липучках;
    • Білі нейлонові стяжки;
    • Запасні кліпси;
    • Дві стійки під материнські плати.

    Дизайн, ергономіка MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ

    Поціновувачі білих корпусів завжди були окремою кастою естетів, яких гнітять темні відтінки в техніці та комп’ютерних компонентах. Я їх чудово розумію, адже сам при нагоді надаю перевагу світлим рішенням, не тільки тому, що вони приваблюють погляд. Окрема історія — практичність у використанні. На білому непомітно всюдисущу пилюку, відбитки пальців та розводи.

    Дизайн корпусу MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ суміщає в собі комбінацію прямих та скошених кутів у класичному виконанні, з бічним панорамним склом. Така реалізація позитивно впливає на циркуляцію повітря всередині та забезпечує ефективне охолодження внутрішнього начиння. 

    Повітряний потік на відміну від панорамних корпусів йде “прямотоком”, втягуючись двома 160-мм вентиляторами на передній панелі та покидаючи межі корпуса через задній вентилятор і частково через верх та бічні стінки. Нюанси залежать від того, як ви організуєте систему охолодження у своєму випадку. 

    Усі стінки MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ, крім панорамної, містять в собі спеціальні решітки, що сприяють тепловідводу. На передній панелі вони зроблені під декоративним кутом. Зверху можна побачити фірмовий принт дракона, а знизу красується штампований логотип MPG, який розсікає дизайнерська грань самої панелі.

    Оглядаючи MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ, оку є за що “зачепитися” в приємному сенсі. Товщина металу передньої панелі становить 1,3 мм. Вона легко знімається навіть однією рукою, адже фіксується за допомогою пластикових кліпс. Під нею по всій площині розміщений спеціальний нейлоновий фільтр, що зупиняє пил при затягуванні повітря двома 160-мм вентиляторами.

    На верхній панелі праворуч решітки знаходяться кнопки керування (Power, LED), а також комбінований 3,5-мм аудіороз’єм, USB Type-C (20 Gb/s) та два USB Type-A (5 Gb/s). Було б зручніше, якби елементи керування та інтерфейси знаходилися з лівої сторони біля панорамного скла, ближче до користувача. Але маємо те, що маємо.

    Щоб зняти верхню панель, вам доведеться відкрутити два гвинти. Під її решіткою знаходиться пиловий фільтр, що фіксується на магнітах.

    Бічна панорамна панель товщиною 4 мм, захищена спеціальною транспортною плівкою, яку ви знімете після завершення збірки свого ПК. По боках внутрішньої сторони скляної панелі можна побачити міцні металеві ребра жорсткості, що захищають скло. 

    Чотири пластикові ніжки з симпатичним кутовим дизайном та прогумованими вставками не дозволяють корпусу ковзати по слизькій поверхні. Нижня частина також захищена по всій площі нейлоновим пиловим фільтром, який виймається з задньої сторони корпусу. Для цього є спеціальна пластикова ручка.

    Задня стінка містить два окремих сегменти штампованої решітки, що сприяють додатковому тепловідведенню. Перша може використовуватися додатковою системою водяного охолодження, чи вентиляторами. 

    Помітно, що при проєктуванні MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ виробник врахував велику кількість факторів, які полегшують збірку майбутнього ПК, чи подальшу експлуатацію старих компонентів у новому корпусі.

    Корпус підтримує як невеликі материнські плати: Mini-ITX та Micro-ATX, так і класичні ATX плюс габаритні EATX.

    Основною фішкою шасі є дуальна підтримка способів під’єднання інтерфейсів материнських плат. В MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ можна встановити як рішення з класичним компонуванням (фронтальне під’єднання), так і сучасні варіанти зі зворотним підключенням роз’ємів (MSI Project Zero).

    Максимальна довжина блоку живлення — до 200 мм. Крім того, ми можемо помістити відеокарту довжиною до 400 мм. Тобто навіть топові варіанти з монструозними системами охолодження на кшталт MSI GeForce RTX 5090 32G SUPRIM SOC з легкістю помістяться всередині.

    Майбутнім користувачам доступно 4 відсіки для 2,5 дюймових SATA-накопичувачів, один 3,5” для класичних HDD та 1 комбінований відсік для 2,5”/3,5”. Ззаду розміщено сім слотів розширення.

    Охолодження корпуса MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ

    MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ підтримує широкий спектр систем охолодження. В корпус можна помістити як трисекційні СРО, так і класичні баштові кулери з максимальною висотою до 165 мм.

    Є можливість одночасно встановити два 360 мм радіатори охолодження, чи виділити місце для помпи резервуара. Загалом корпус підтримує до 13 вентиляторів, два з яких можна встановити на верхній панелі над блоком живлення.

    В MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ попередньо є три вентилятори: 2 х ARGB 160 мм спереду та 1 х 120 мм ззаду корпуса. Двоконтурна конструкція з парою кілець лопатей за заявами виробника забезпечує кращу ефективність тепловідведення. 

    На передніх вентиляторах знаходиться спеціальний механічний перемикач швидкості обертання, який може працювати в трьох режимах. Він дозволяє краще контролювати рівень шуму та ефективність роботи.

    Вентилятори під’єднуються до спеціального хабу, що розміщений під задньою кришкою та  підтримує 18 режимів підсвічування.

    Кнопки та індикатори передньої панелі підключаються за допомогою загального уніфікованого кабелю. Окремо конектяться USB інтерфейси, HD-Audio та керування ARGB-підсвіткою вентиляторів.

    MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ тестувався в парі з MSI B850 GAMING PLUS WIFI PZ на яку встановлено процесор AMD Ryzen 7 9700X, який цього місяця попав в рекомендації “Прогресивного комп’ютера” нашої традиційної рубрики ПК місяця.

    Температура в навантаженні, °C Температура в простої, °C
    CPU 83 35
    GPU (Chip, Hot Spot, VRAM) 54, 84, 84 58, 64, 64 (Zero Fan)
    VRM 61 38
    Chipset 53 37

    Збірка пройшла низку синтетичних бенчмарків, щоб перевірити її поведінку та стабільність в реальних сценаріях. Модулі DDR5 працювали на частоті 6000 МГц із таймінгами CL28-37-37-97. 

    Загальне енергоспоживання системи під повним навантаженням склало близько 540 Вт. При тестуванні Ryzen 7 9700X з розгоном в режимі PBO (TDP до 143 Вт) температура на радіаторах силової підсистеми не перевищувала 61 °C після годинного стрес-тесту AIDA64. Радіатор чипсета нагрівся до 53 °C. Температура CPU не перевищувала 83 °C.

    TGP Gigabyte Radeon RX 9070 XT AORUS ELITE доходило до 350 Вт в піку. Температури пам’яті та hotspot для неї традиційно високі, адже проблема криється в площі кристала й складності тепловідведення NAVI 48.

    Система була доволі тихою навіть під час тривалих ігрових сесій. Найгучнішим компонентом виявилась відеокарта. На її фоні решта системних вентиляторів MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ ніяк не виділялися. Температури компонентів були  без перебільшення крижані.

    Досвід використання

    На самому початку огляду я вже згадував, що є фанатом білих корпусів. В першу чергу тому, що ПК у такому вигляді не нагадує темний “гріб Андертейкера”, який хочеться заховати кудись в куток. До того ж світле виконання краще підкреслює RGB-естетику.

    MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ став справжнім синонімом універсальності, адже підтримує як класичні материнські плати з під’єднанням інтерфейсів на фронтальній стороні текстоліту, так і нову концепцію Project Zero.

    Іноді в коментарях можна почути думку: “Який сенс ховати всі дроти, якщо все одно залишається видимим конект відеокарти?”. В першу чергу, перенесення зайвих шнурів на задню сторону материнської плати окрім бонуса до естетики внутрішнього компонування впливає на покращення охолодження, зменшуючи завихрення повітряних потоків. 

    Крім того, збирати та обслуговувати персональний комп’ютер набагато легше в системах зі зворотним підключенням. В пригоді майбутнім користувачам може прийтися окреме віконечко для монтування системи охолодження процесора. В MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ є можливість встановити відеокарту у вертикальному форматі.

    В MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ є дуже багато цікавих фішок, що полегшують життя ПК поціновувачів. Знімна верхня БЖ-панель дозволяє під’єднати додаткові модулі не витягаючи весь блок живлення зі свого місця.

    Окрема стійка для відеокарти, що регулюється, дозволяє обійтися без сторонніх рішень, які не завжди підходять для всіх типів шасі. Механічне регулювання швидкості корпусних вентиляторів та їх незвичайне виконання також додає окремих балів до “юзабіліті” MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ.

    Ціна та конкуренти

    MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ можна придбати за 5 999 гривень. За свої гроші він пропонує ціли багато переваг, хоча в цьому діапазоні може знайтися місце і для альтернативних рішень.

    Asus Prime AP202 ARGB є представником нового модельного ряду з панорамним компонуванням. Він підійде для компактних материнських плат у форматі micro-ATX та Mini-ITX.

    MSI MAG PANO M100R PZ також склав свого часу хороше враження та приємний користувацький досвід у тогорічній збірці Project Zero. Він підтримує навіть найбільші материнські плати у форматі EATX і прийдеться до вподоби комп’ютерним ентузіастам.

    Якщо не шкода докласти ще трішки грошей, то можна “кинути оком” на солідний корпус Cougar FV270 RGB, який ми використовуємо у редакційних оглядах. Але не варто дивуватися, що з ним кінцева вага збірки понад 20 кілограмів — така ціна ультимативності.

    9/10
    Оцінка ITC.ua
    Дизайн, ергономіка
    9

    Панелі знімаються без додаткових інструментів, підтримка материнських плат з класичним та зворотним з’єднанням, знімні панелі блока живлення та обслуговування СО процесора, ефектний кутовий дизайн.
    Якість збирання, матеріали
    9

    Посилене бокове панорамне скло, достатня товщина металу, міцність конструкції
    Ціна
    9

    Конкурентна ціна за доступні можливості.
    Комплектація
    9

    Все необхідне для збірки ПК.

    Висновок:

    MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ проявив себе як універсальний корпус, який привертає увагу не тільки зовнішнім виглядом, але й гнучкістю у встановленні різноманітних форматів материнських плат. Він підійде як користувачам класичних «материнок», зі з’єднанням інтерфейсів на передній частині, так і для сучасної концепції Back Connect, яка стоїть в основі MSI Project Zero.

    Корпус дуже зручний при збірці ПК завдяки швидкознімним панелям, окремим секціям блоку живлення та задньої планки кріплення системи охолодження CPU. Власникам топових габаритних відеокарт можна не хвилюватися за об’єм простору, до того ж в комплекті фіксатор, що запобігатиме провисанню важких моделей.

    Враховуючи розумну ціну, грамотну ергономіку та розподіл повітряних потоків MSI MPG VELOX 300R AIRFLOW PZ обов’язково знайде своє місце не тільки у новеньких збірках, але й при перенесенні у сучасний образ вже перевірених роками комп’ютерних компонентів.

    Купити в Telemart.ua

    https://itc.ua/ua/articles/oglyad-korpusu-msi-mpg-velox-300r-airflow-pz-universal-na-perehresti-standartiv/

  • Рецензія на фільм “Хижак: Дикі землі” / Predator: Badlands

    Рецензія на фільм “Хижак: Дикі землі” / Predator: Badlands

    З 6 листопада в кіно можна подивитися науково-фантастичний бойовик “Хижак: Дикі землі” — вже сьомий фільм про інопланетного мисливця та дев’ятий з урахуванням кросоверів з “Чужим”. Про усе, що відбувалося з “Хижаком” до цього фільму, ви можете дізнатися в нашому довгочиті, присвяченому культовій серії. Сьогодні ж поговоримо про нові пригоди прибульця — як вони виглядають, як розширюють міфологію і головне — наскільки захопливі.

    Плюси:

    велика кількість захопливого екшену; яскравий і продуманий світ; цікавий концепт з яутжа як головним героєм; персонажі, які не лишають байдужим; приємні відсилки до класичних фільмів про Хижака та Чужого;

    Мінуси:

    гумор здається не завжди доречним; один з персонажів викликає неоднозначну реакцію (та водночас його важливість для історії не піддається жодним сумнівам); дещо зім’ята кінцівка;

    7.5/10
    Оцінка
    ITC.ua

    “Хижак: Дикі землі” / Predator: Badlands

    Жанр науково-фантастичний бойовик
    Режисер Ден Трахтенберг
    У ролях Ель Фаннінг, Дімітріус Колоаматанґі, Рубен Де Йонг, Кемерон Браун, Майк Хомік
    Прем’єра кінотеатри
    Рік випуску 2025
    Сайт IMDb, офіційний сайт

    Низькорослий, але завзятий молодий яутжа Дек прагне довести усім, що гідний бути членом свого клану. Тому і планує вирушити на небезпечну планету Генна, щоб вполювати непереможного монстра Каліска та повернутися додому з трофеєм. Про це він домовляється зі своїм братом Квеєм, однак у плани втручається батько хлопців, котрий до того ж є ватажком племені. Дуже-дуже лихий і зловісний, він наказує Квею розправитися з недолугим коротуном, бо той заслабкий і взагалі — ганьба родини. Але Квей робить все від себе залежне, щоб Дек таки отримав шанс показати свою профпридатність.

    Напевно, Ден Трахтенберг не геній, але точно рятівник культової і дорогої серцю багатьох глядачів франшизи. Своєю “Здобиччю” три роки тому він повернув у неї віру, а зараз доводить, що серія цілком життєздатна, якщо грамотно з нею працювати.

    Вперше Хижак постає перед глядачем протагоністом. Попри свій кодекс принципового одинака, він заручається підтримкою добряче пошарпаного синтетика Тії. Вона опинилася на планеті внаслідок експедиції відомої усім шанувальникам франшизи “Чужий” компанії Weyland-Yutani — остання і сюди закинула свої загребущі лапи. Щось подібне ми бачили у першому “Чужому проти Хижака”, де спрацювала формула “ворог мого ворога — мій друг” і головна героїня об’єднала зусилля з яутжа на ім’я Шрам, щоб дати бій ксеноморфам та їхній Королеві.

    Але творці стрічки пішли ще далі та наділили зазвичай мовчазного мисливця власною мовою і розвитком характеру, в той час, як для людей в кадрі місця не знайшлося. І ця концепція дійсно спрацювала. Іноді присутність homo sapiens і справді не обов’язкова — згадайте, наприклад, наскільки вони губилися на тлі епічних розбірок кайдзю в “Ґодзіллі та Конґу”. У “Диких землях” такий хід цілком обґрунтований, адже Дек та Тія — справді емпатійний союз, навіть більш людяний, ніж механістична взаємодія в багатьох сучасних блокбастерах.

    Що-що, а нудьгувати під час перегляду точно не доведеться. Вже на самому початку ми стаємо свідками битви Хижаків на світлових мечах, і заданий динамічний темп практично не зменшуватиме обертів протягом усього хронометражу. Буде тут і власна версія Джар-Джар Бінкса, коли ми вже для чогось згадали класику Джорджа Лукаса, і це різко контрастує з показною серйозністю самого Хижака. Якщо не сказати, що сильно порушує відчуття суцільної загрози.

    Планета Генна, окрім того, що дуже гарна, настільки ж й небезпечна — прикінчити кожного нерозторопного роззяву може навіть звичайна трава, де мирно пасуться представники місцевої фауни. Ледь не на кожному кроці стражденних чекатиме якась підступна пастка. Наплічної гармати і фірмового камуфляжу в Дека немає, тож і розраховувати доведеться на підручні засоби.

    Розряджає насичену яутжівським пафосом атмосферу героїня Ель Фаннінг. З позиції балакучості вона цілком може посперечатися з Дедпулом. В контексті приємних оку фанатів реверансів — передати привіт розтерзаному Королевою Чужих андроїду Бішопу з культового сиквела Кемерона. Звідти ж сюди перекочував ще один невід’ємний елемент — механічний навантажувач, в який колись комфортно вмостилася пані Елен Ріплі.

    Очевидно, що тут в нас чергова історія про аутсайдерів, відкинутих “своїми”. В певній мірі про те саме був і крінжовий “Хижак” (2018) Шейна Блека. Та творіння Трахтенберга, на щастя, вельми далеке від дурнуватого попередника. Навіть прояви не завжди доречного гумору у “Диких землях” не тригерять. Особливо з огляду на пропрацювання персонажів. Їхня сила — у єдності. І саме розуміння цього, яке поступово приходить до неприступного, відчуженого Дека, робить його таким симпатичним. Як би це не звучало щодо ікластої почвари.

    Щодо м’ясистого екшену (а тут він саме такий — відсутністю людей творці вбили одразу двох зайців, подарувавши нам відрубані кінцівки і голови та водночас отримавши потрібний для заробітку рейтинг PG-13), то Трахтенберг довів свою спроможність ще у “Здобичі”. Але там він був обмежений у фінансуванні; натомість зараз отримав значно солідніший бюджет, який дійсно дозволяв фантазії розігратися (фінт з ногами, правда, вже трохи перебір). І кожен цент, є впевненість, був витрачений недарма.

    Та головне, що нові пригоди Хижака та його малоймовірних супутників — нехай і одноразова, але класна ескапістська розвага. Події відбуваються стрімко, запропонований сетинг приємно пестить око, динаміка розвитку стосунків героїв робить просту історію на диво людяною. Особливо як для тої, де немає власне панівного виду планети Земля. Підкріплюється дійство доладним саундтреком.

    В попередніх статтях на сайті, присвячених кіно (наприклад, ось тут), ми писали, що Арнольд Шварценеггер дав своє благословення відповідальним за новітню версію “Людини, що біжить”. Цікаво простежити, чи не станеться раптом так, що легенда бойовиків благословив не той фільм.

    Висновок:

    Найкраща рекомендація буде така: не проґавте на великому екрані.

    https://itc.ua/ua/articles/retsenziya-na-film-hyzhak-dyki-zemli-predator-badlands/

  • Рецензія на фільм "Нюрнберг" / Nuremberg

    Рецензія на фільм "Нюрнберг" / Nuremberg

    Фільм “Нюрнберг” став однією з найочікуваніших прем’єр року, не лише через масштаб історії, а й завдяки складу акторів. Режисер Джеймс Вандербілт, відомий своїм сценарієм до фільму “Зодіак”, звернувся до теми, яка рідко отримує настільки особисте трактування. Це не суха реконструкція процесу, а інтелектуальна драма про відповідальність, мораль і людську двозначність у межах історії, яку світ досі не може осмислити до кінця.

    Плюси:

    сильна акторська гра Рамі Малека та Рассела Кроу; впевнена режисура Джеймса Вандербілта; глибока психологічна складова, що виходить за межі історичної реконструкції; атмосферна операторська робота; візуальний стиль і робота з декораціями, які занурюють у епоху; влучна, акуратна музика, що підкреслює напругу; цілісний сценарій

    Мінуси:

    надмірна розтягнутість середини; частково нерозкриті другорядні персонажі, які могли б дати більше контрасту

    8/10
    Оцінка
    ITC.ua

    “Нюрнберг” / Nuremberg

    Жанр історична драма
    Режисер Джеймс Вандербілт
    У ролях Рамі Малек, Рассел Кроу, Майкл Шеннон, та ін.
    Прем’єра 6 листопада 2025 року, кінотеатри

    У центрі сюжету військовий психіатр Дуглас Келлі, якого блискуче зіграв Рамі Малек. Його завдання провести психологічне обстеження підсудних, серед яких і Герман Герінг у виконанні Рассела Кроу. І саме у їхніх діалогах народжується головна напруга фільму: протистояння науки, моралі та людської природи. Це не суха реконструкція відомих подій, а живе, болісне спостереження.

    Сюжет вибудуваний доволі розмірено, але не нудно. “Нюрнберг” не женеться за видовищем, а тому це повільна, впевнена робота з персонажами. Келлі — людина, яка вірить у раціональність, але чим далі він занурюється в розмови з Герінгом, тим більше починає сумніватися у своїх переконаннях. Ці сцени між Малеком і Кроу найсильніше, що є у фільмі.

    Двоє акторів фактично утримують на собі весь емоційний каркас. Кроу майже гіпнотичний, його Герінг одночасно харизматичний і відразливий, він маніпулює, спокушає і тримає співрозмовника у напрузі. Малек, навпаки, стриманий, холодний і в потрібний момент аж занадто рішучий.

    Сценарій не вигадує драми там, де її не потрібно, але й не перетворює все на історичний протокол. Є відчуття присутності: атмосфера судових залів, холодних коридорів, де вирішується доля історії. Водночас фільм іноді втрачає темп. Деякі сцени затягуються, деякі епізоди з другорядними героями не розкриті настільки, як хотілося б.

    Особливо це стосується моментів, де Келлі взаємодіє з колегами чи намагається осмислити власну роль у процесі. Ці лінії могли б дати більше контрасту до його психологічного занурення, але натомість просто проходять фоном. Від цього у середині фільму є кілька місць, де історія трохи гальмує. Проте навіть у цих сповільнених відрізках не зникає відчуття щільності й напруги, фільм тримає глядача не сюжетом, а внутрішнім станом героїв.

    Але загалом Вандербілт знімає дуже впевнено. Це не фільм-триб’ют, не спроба моралізаторства. Він не намагається зображати зло як щось поза межами людського, і саме це лякає. Психологічна точність у тому, як подані злочинці — звичайні, спокійні, впевнені, дає глибше відчуття реальності, ніж будь-які архівні кадри. Трибунал тут не як видовищна подія, а як процес самопізнання. І в цьому фільм сильний. Кожен діалог між Келлі та підсудними представляється маленьким дослідженням людського его, влади й відповідальності.

    Вандербілт уникає спокуси зробити фільм “чорнобілим” у моральному сенсі, замість цього він показує зону сірих відтінків, де навіть правильні рішення не дають відчуття перемоги. Цей підхід нагадує найкращі психологічні драми, де істина формується не в судовому вироку, а в реакції глядача, який виходить із залу з відчуттям неспокою.

    Акторський склад у “Нюрнберзі” окрема історія. Рамі Малек у ролі доктора Келлі демонструє стриману, майже стерильну манеру гри, де кожен жест і пауза мають вагу. Його герой особливо не емоційний, але всередині постійно кипить боротьба. Малек не грає драму, він її тримає в очах, і саме цим змушує вірити кожній секунді. Рассел Кроу, навпаки, вибуховий і майже театральний, але в межах цього образу його Герінг виглядає глибоко переконливо.

    Кроу майстерно поєднує брутальність і шарм, що робить злочинця ще небезпечнішим. Разом вони створюють дует, який тримає фільм живим до самого фіналу. Їхні сцени — це справжній акторський двобій, у якому немає переможців, але є абсолютна чесність виконання.

    Технічна сторона картини бездоганна. Операторська робота стримана, але точна. Тут багато крупних планів, холодне світло і мінімум кольорів. Це додає напруги, створює відчуття замкнутості.

    Музика акуратна, не надто помітна, але підсилює емоції в потрібні моменти. Монтаж плавний, без різких ривків, що добре пасує до темпу історії. Візуально “Нюрнберг” нагадує старі історичні драми 90-х, але з сучасною чистотою кадру.

    Попри окремі недоліки, “Нюрнберг” залишає сильне враження. Це фільм, який не намагається викликати емоції прямолінійно, але поступово підводить до них через спостереження.

    Висновок:

    «Нюрнберг» — серйозна, уважна до деталей робота, де головні ролі виконані на відмінно, а технічна складова лише підсилює відчуття автентичності. Так, фільм не ідеальний, місцями йому бракує динаміки, а деякі персонажі залишаються схематичними. Але завдяки сильній акторській грі Рамі Малека і Рассела Кроу, продуманому сценарію та точному тону, він справляє враження цілісного, дорослого кіно.

    https://itc.ua/ua/articles/retsenziya-na-film-nyurnberg-nuremberg/

  • Epic перемагає Google: Play Store та Android стануть відкритішими для розробників, комісії впадуть до 9%

    Epic перемагає Google: Play Store та Android стануть відкритішими для розробників, комісії впадуть до 9%

    Багаторічна судова боротьба між Google і Epic Games щодо правил Google Play Store, яка тривала зі змінними успіхами, нарешті добігла кінця — і наслідки цієї угоди можуть кардинально змінити всю екосистему Android. Після тривалого тиску з боку Epic, Google пішла на поступки, які зроблять Play Store і саму платформу Android відкритішими, ніж будь-коли.

    Найголовніше: розробники більше не зобов’язані використовувати Google Play Billing для приймання платежів усередині застосунків або через зовнішні посилання. Вони зможуть вибирати альтернативні платіжні системи. Це відкриває шлях до зниження вартості покупок у застосунках і розширює свободу вибору як для користувачів, так і для розробників.

    Ще одна революційна зміна — дозвіл на встановлення альтернативних магазинів застосунків, які отримають повний доступ до каталогу програм Google Play. Тобто, користувачі зможуть завантажувати застосунки з інших перевірених платформ без обмежень.

    Крім того, Google зменшує комісію для розробників. Нова система виглядає так:

    • 20% за внутрішні покупки, які дають реальну перевагу в грі (наприклад, бустери чи поліпшення персонажа);
    • 9% за контент без ігрової переваги — як-от додаткові рівні чи сюжетні кампанії;
    • 9% також стягуватиметься за підписки, неігрові застосунки та разові покупки;
    • якщо розробник усе ж захоче залишитися на Google Play Billing, доведеться сплатити додаткові 5%.

    Раніше комісії могли сягати до 30%, тому така зміна може суттєво здешевити застосунки й покупки всередині них. Якщо розробники вирішать передати частину економії користувачам — ціни в Android-екосистемі знизяться.

    Угода також діятиме в усьому світі, а не лише у США, і залишатиметься чинною до червня 2032 року — тобто понад 6 років. Це набагато ширший і триваліший ефект, ніж попереднє рішення суду, яке обмежувалось лише США і трирічним терміном.

    Є й деякі нюанси. Наприклад, нова система комісій почне діяти лише для застосунків, встановлених після жовтня 2025 року. Але навіть так Google фактично визнала: час монополії Play Store добігає кінця. Суд має затвердити угоду найближчим часом.

    Нагадаємо, що подібний позов Epic Games був спрямований й проти Apple та App Store.

    Джерело: techradar

    https://itc.ua/ua/novini/epic-peremagaye-google-play-store-ta-android-stanut-vidkrytishymy-dlya-rozrobnykiv-komisiyi-vpadut-do-9/

  • Battlefield 6 на AMD FX-9590: з 12-річного процесора "вичавили" все можливе

    Battlefield 6 на AMD FX-9590: з 12-річного процесора "вичавили" все можливе

    Гра Battlefield 6, яка вийшла місяць тому на ПК та консолях у класичному військовому стилі, стала одним із найуспішніших релізів серії. Вона розійшлась накладом в 7 млн копій за три дні — абсолютний рекорд франшизи. Хоча заради справедливості треба визнати, що геймери активно критикували систему античіту Javelin, яка нібито вимагала обов’язкової наявності TPM і SecureBoot. Та нове відео YouTube-каналу Fully Buffered доводить: TPM не потрібен, головне — активований SecureBoot.

    Блогер запустив Battlefield 6 на 12-річному процесорі AMD FX-9590, який вийшов ще у 2013 році. Це флагман лінійки FX-9000 на архітектурі Bulldozer із вісьмома ядрами та тепловим пакетом до 220 Вт. Це був справжній монстр свого часу, але сьогодні він вже морально застарілий. Попри це, гра не лише запустилась, а й працювала стабільно.

    Спочатку автор спробував Intel Core i7-2600K, однак гра відмовилася запускатися через відсутність потрібних функцій безпеки. А ось FX-9590 в системі з материнською платою Asus M5A99FX Pro R2.0 мав у BIOS підтримку SecureBoot — після його активації Battlefield 6 стартувала без жодних помилок.

    Тестова система складалася з процесора AMD FX-9590, материнської плати Asus M5A99FX Pro R2.0, 16 ГБ оперативнлї пам’яті DDR3 1833 МГц і відеокарти Radeon RX 5700. У роздільній здатності 1080p гра видавала середні 35-40 к/с, але з помітною затримкою введення — процесору було важко тягнути сучасну фізику та анімацію великих карт. У Task Manager відображалося завантаження CPU на 100%, тоді як відеокарта працювала лише на 25% від своїх можливостей. На одному з кадрів навіть видно, як вентилятори RX 5700 зупинилися — настільки слабко вона була задіяна.

    На менших картах і знижені роздільній здатності до 1024×768 пікселів продуктивність системи піднімалася понад 40 к/с, а керування ставало плавнішим. Перехід у віконний режим ситуацію не змінив, однак сам факт, що Battlefield 6 залишалася іграбельною на процесорі 2013 року, викликав захоплення автора.

    Відео також підтвердило, що античіт Javelin перевіряє лише активований SecureBoot, тоді як TPM не є обов’язковою умовою. Це підтверджують і геймери на Reddit, які відзначають, що Battlefield 6 цілком працює без апаратного модуля TPM.

    Цей експеримент показує, що навіть новітні ігри можуть залишатися доступними для старших систем, якщо їх грамотно оптимізовано. Та навіть на 2,1-дюймовому дисплеї системи охолодження процесора можна запустити гру, ящо є велике бажання. Battlefield 6 довела, що десятирічне “залізо” ще не віджило своє, а вимоги до античіту Javelin — не такі суворі, як здавалось.

    Джерело: tomshardware

    https://itc.ua/ua/novini/battlefield-6-na-amd-fx-9590-z-12-richnogo-protsesora-vychavyly-vse-mozhlyve/

  • Нова версія: NVIDIA RTX 50 SUPER затримуються до Q3 2026, а не скасовані

    Нова версія: NVIDIA RTX 50 SUPER затримуються до Q3 2026, а не скасовані

    Можна видихнути, але це не точно. Одне з джерел повідомляє, що відеокарти NVIDIA RTX 50 SUPER не скасовані, а відтерміновані до третього кварталу 2026 року.

    Вчорашнє повідомлення про скасування виходу лінійки SUPER відеокарт Blackwell збентежило тих, хто очікував на рішення для геймінгу з більшою пам’яттю. Але інсайдер MEGAsizeGPU повідомив в X, що буцімто їхній вихід відбудеться на три квартали пізніше, ніж повідомлялося початково. Слід зазначити, що наразі вся інформація про RTX 50 SUPER є неофіційною та не підтвердженою NVIDIA.

    No cancellation yet, just delayed. Now planned to launch in 26Q3, previously set to launch in 26Q1. https://t.co/C3RmFv1uIq

    — MEGAsizeGPU (@Zed__Wang) November 7, 2025

    “Поки що не скасування, лише затримка. Запуск запланований на третій квартал 2026 року, раніше він планувався у першому кварталі”, — йдеться у повідомленні.

    Як зазначає VideoCardz, оголошення нової серії все ще може статися на CES 2026, а фактичний реліз може відбутися пізніше. NVIDIA також може просто уникати теми та зосередитися на речах, котрі зараз приносять більше прибутку — технологіях штучного інтелекту. З комерційного погляду, компанія не надто зацікавлена у відеокартах SUPER, з огляду на здорожчання та дефіцит пам’яті.

    З іншого інсайдер також підтвердив швидке настання дефіциту RTX 5060 Ti 16 ГБ. Відносно недорога відеокарта дуже популярна, а також містить удвічі більше модулів пам’яті, ніж версія на 8 ГБ. Також багато хто очікує фактичного зростання цін на відеокарти через пам’ять.

    https://itc.ua/ua/novini/nova-versiya-nvidia-rtx-50-super-zatrymuyutsya-do-q3-2026-a-ne-skasovani/

  • "Убити Білла" повертається: повна 4-годинна версія без цензури отримала нові сцени, трейлер та

    "Убити Білла" повертається: повна 4-годинна версія без цензури отримала нові сцени, трейлер та

    Фани Квентіна Тарантіно дочекалися — режисер нарешті випускає свій культовий фільм “Убити Білла” (Kill Bill) у тому вигляді, у якому він задумував його від самого початку. Повна версія під назвою “Убити Білла: кривава справа цілком” (Kill Bill: The Whole Bloody Affair) об’єднує обидві частини фільму у єдиний чотиригодинний епічний проєкт із розширеним монтажем і раніше невідомими сценами.

    Як і обіцяв Тарантіно ще на початку 2000-х, оновлена версія буде без цензури, а отже, глядачі побачать усе, що колись не потрапило на великі екрани. Серед нових фрагментів є повністю нова аніме-сцена, створена спеціально для цього релізу. Також режисер вирішив перефарбувати знамениту бійку з Crazy 88, яка раніше була в чорно-білому виконанні, у повний колір — тож сцена знову виглядатиме по-новому, з усім властивим фільму рівнем кривавості. Фанати вже можуть подивитись новий трейлер повної версії “Убити Білла: кривава справа цілком”.

    Крім того, картина отримала новий постер, де Ума Турман у ролі Беатрікс Кіддо постає вся в білому, тримаючи легендарний меч Хаторі Ханзо, спрямований уздовж обличчя. Візуально — це новий, більш чистий і символічний образ “Нареченої”, яка завершила свій шлях помсти.

    Цікаво, що “Убити Білла: кривава справа цілком” — не зовсім новинка для обраних шанувальників. У власних кінотеатрах Тарантіно в Лос-Анджелесі — New Beverly та Vista Theater — цю версію вже показували. І не раз. Останні сеанси відбулися влітку, і тоді підтвердилося, що фільм триває понад 4 години (281 хвилину разом із 15-хвилинною перервою) — це найдовша робота режисера за всю його кар’єру.

    Тепер же вперше у грудні 2025 року цей варіант покажуть в інших кінотеатрах. Це стане великою подією для фанів, які раніше могли лише мріяти побачити повну режисерську версію.

    До того ж, Тарантіно підготував сюрприз для геймерів: у новому трейлері з’являється короткий кадр з автомобілем Pussy Wagon, але він узятий не з фільму, а з Fortnite. Epic Games запускає колаборацію до прем’єри — у грі з’явиться модифікований варіант легендарного пікапа, адаптований до вікових рейтингів.

    4-годинний фільм “Убити Білла: кривава справа цілком” вийде на великі екрани 5 грудня. Для фанів Тарантіно це буде нагода відчути режисерське бачення в його первісній, безкомпромісній формі — із кожним кадром, який задумував автор ще понад 20 років тому.

    Два роки тому “Убити Білла” вже виходив в кінотеатри повторно, на честь свого двадцятиріччя. Тоді подвійна стрічка отримала варіант 4К. Довгий час ходили чутки про можливість появи третьої частини, але Тарантіно нібито відмовився від цієї ідеї. Та й взагалі він начебто збирався піти на пенсію після завершення роботи над своїм десятим фільмом.

    Джерело: ign

    https://itc.ua/ua/novini/ubyty-billa-povertayetsya-povna-4-godynna-versiya-bez-tsenzury-otrymala-novi-stseny-trejler-ta-kolaboratsiyu-z-fortnite/

  • Вийшла бета iOS 26.2: усі нові функції в Apple Music, Podcasts, Reminders та Liquid Glass

    Вийшла бета iOS 26.2: усі нові функції в Apple Music, Podcasts, Reminders та Liquid Glass

    Лише кілька днів тому вийшло оновлення iOS 26.1, як Apple вже випустила для тестування бета-версію iOS 26.2. Вона приносить чимало нових можливостей для користувачів iPhone, в основному зосереджуючись на покращеннях у застосунках Apple Podcasts, Reminders, Apple Music, News. Також ця версія містить зміни, пов’язані з європейським законодавством

    Що нового в iOS 26.2

    Reminders з режимом Urgent

    Нарешті у Reminders з’явилася функція, якої чекали давно. Тепер можна позначати завдання як Urgent (термінове). В такому випадку на iPhone пролунає сигнал у момент, коли завдання має бути виконане. Це дозволяє не пропустити справи, навіть якщо ви не дивитеся в екран.

    Apple Music

    Apple удосконалила функцію текстів пісень. У iOS 26.2 вона працює навіть без з’єднання з Wi-Fi чи мобільними даними. Тобто користувач може бачити синхронізовані з ритмом тексти та переклади будь-якої композиції у своїй бібліотеці — навіть офлайн.

    Apple Podcasts

    У застосунку Apple Podcasts тепер доступні три нові функції:

    • Автоматичне створення розділів: система ШІ генерує розділи для кожного епізоду, навіть якщо автор їх не додав. Якщо ж подкастер сам вказав розділи, вони мають пріоритет.
    • Podcast Mentions: коли ведучі згадують інші подкасти, у описі епізоду з’являються активні посилання на них.
    • Інтеграція з транскрипцією: слухач може перейти на згаданий подкаст просто з розшифровки епізоду.

    Оновлений Sleep Score

    Apple переробила систему оцінки якості сну в парі з watchOS 26.2. Раніше користувачі скаржилися, що шкала була надто “поблажливою”. Тепер межі стали суворішими:

    • Дуже низький: 0–40
    • Низький: 41–60
    • Нормальний: 61–80
    • Високий: 81–95
    • Дуже високий: 96–100

    Apple News

    У застосунку Apple News тепер є окремі кнопки для швидкого доступу до розділів Sports, Puzzles, Politics і Food. Також з’явилася нова вкладка Following, де зібрано улюблені джерела, збережені історії, історію переглядів тощо. Розділ “Пошук” спрощено — тепер він більше орієнтований на відкриття нових матеріалів.

    Зміни для користувачів у ЄС

    Європейське законодавство знову змусило Apple вносити правки у свою мобільну операційну систему. В iOS 26.2 функція Live Translation з AirPods нарешті доступна в країнах ЄС — вона дозволяє чути переклад у реальному часі через навушники. Але є й погана новина: через вимоги Digital Markets Act компанія Apple прибрала синхронізацію Wi-Fi-мереж між iPhone та Apple Watch. Тепер кожен пристрій треба підключати вручну.

    Liquid Glass

    Оновлення додає більше контролю над ефектом Liquid Glass, який з’явився в iOS 26.1. Тепер на екрані блокування можна регулювати прозорість годинника — обираючи між повністю прозорим або більш щільним дизайном.

    Інші зміни

    • Нове меню Enhanced Safety Alerts у налаштуваннях дає змогу ввімкнути сповіщення про землетруси, екстрені події та ділитися приблизним місцезнаходженням з Apple для підвищення точності таких попереджень.
    • Підтримка таблиць у Freeform.
    • У застосунку Passwords з’явилося меню Excluded Websites.
    • Нова функція доступності Flash to Alerts, яка змушує екран блиматись під час важливих сповіщень.

    Коли вийде iOS 26.2

    Зараз версія iOS 26.2 доступна розробникам і бета-тестувальникам. Публічний реліз очікується в середині грудня. Поки що Apple випустила лише першу бета-версію, тому можливі ще додаткові зміни.

    Джерело: 9to5mac

    https://itc.ua/ua/novini/vyjshla-beta-ios-26-2-usi-novi-funktsiyi-v-apple-music-podcasts-reminders-ta-liquid-glass/

  • Рецензія на фільм “Франкенштайн” / Frankenstein

    Рецензія на фільм “Франкенштайн” / Frankenstein

    7 листопада на Netflix прем’єрувалася готична наукова фантастика “Франкенштайн”, у якій відомий голлівудський любитель монстрів Ґільєрмо дель Торо звертається до невмирущої класики Мері Шеллі “Франкенштайн, або Сучасний Прометей” (1818). Мексиканський постановник продовжує свою плідну співпрацю зі стримінговим гігантом, і після антології жахів “Кабінет курйозів” (2022) та анімаційної версії “Піноккіо” (2022) це буде його третій проєкт, котрим поповниться відеотека сервісу. Детальніше про те, що з цього вийшло, мчимо розповісти в огляді нижче.

    Плюси:

    Ґільєрмо дель Торо вдалося показати дбайливе і шанобливе ставлення до оригіналу, при цьому зміни чи додані ним штрихи не здаються чужорідними; істота у виконанні Джейкоба Елорді здатна викликати щирий глядацький відгук; надзвичайно красиве кіно (за виключенням кількох моментів з невпевненим CGI),

    Мінуси:

    відверто громіздке і перенавантажене оповідання, що призводить до надмірного хронометражу і втоми глядача; часом якість CGI лишає бажати кращого;

    7/10
    Оцінка
    ITC.ua

    “Франкенштайн” / Frankenstein

    Жанр готичний науково-фантастичний фільм жахів
    Режисер Ґільєрмо дель Торо
    У ролях Оскар Айзек, Крістіан Конвері, Джейкоб Елорді, Міа Ґот, Крістоф Вальц, Фелікс Каммерер, Ларс Міккельсен, Чарльз Денс, Девід Бредлі, Ральф Айнесон, Берн Ґорман
    Прем’єра Netflix
    Рік випуску 2025
    Сайт IMDb, офіційний сайт

    Північний полюс, 1857 рік. Капітан застряглого в одвічних льодах датського корабля Андерсон заклопотаний тим, як вибратися з крижаної пастки. Та зовсім скоро його увагу приверне несподівана знахідка в особі виснаженого чоловіка з ножним протезом. І це ще не все — останнього переслідує якась невідома, але абсолютно точно вороже налаштована істота, наділена надзвичайною силою.

    Коштом кількох життів Андерсону та його людям вдається на деякий час нейтралізувати створіння. Це дає змогу з’ясувати, кого серед безжальних снігів знайшли моряки та що за потвора за ним женеться. Трохи відігрівшись та прийшовши до тями, барон Віктор Франкенштайн готовий розповісти свою неймовірну історію та прийняти невтішну долю, зумовлену породженням його непомірних амбіцій.

    Іноді мрії збуваються. Особливо, якщо вперто йти до своєї мети. І особливо, якщо маєш підтримку усемогутнього Netflix. Голлівудський директор по монстрам Ґільєрмо дель Торо ніколи не приховував, що екранізація роману Мері Шеллі є проєктом його мрії. Колись недосяжним Святим Граалем (у 2007-му постановник зізнався, що “убив би” заради нього), а нині фактично самопроголошеним magnum opus.

    “Коли я побачив Бориса Карлоффа на екрані (мається на увазі культовий образ з класичної кіноадаптації роману 1931 року — прим. автора), я зрозумів, як виглядає святий або месія. Тому я стежив за цією істотою з самого дитинства і завжди чекав, щоб фільм був створений у правильних умовах, як творчих, так і в плані досягнення того масштабу, який був потрібен мені, щоб зробити його інакшим, щоб відтворити весь цей світ” — розповідав режисер виданню Deadline.

    Схоже, момент “правильних умов і масштабів” нарешті настав, не в останню чергу завдяки тріумфу дельторівського “Піноккіо” на “Оскарі”. Тож отримавши солідний бюджет у $120 млн, Ґільєрмо приступив до здійснення давнішньої мрії. Одразу помітно, що постановник з величезною шаною ставиться до оригінального тексту, що, втім, не завадило йому дещо перекроїти історію та додати до неї власних штрихів.

    Щобільше, помітне неозброєним оком і трепетне бажання дель Торо зробити якнайкраще, не проґавити жодного важливого для нього сенсу чи деталі. Саме через це значний за хронометражем майже у 2,5 години “Франкенштайн” рясніє надлишковістю та здається перевантаженим й громіздким. І водночас саме тому це кінополотно настільки амбітне, епічне та красиве. Адже іншим воно бути просто не могло. Не мало права.

    Все у кадрі кричить про характеристику “дорого-багато”, помножену на “майстерно” — від вражаючих декорацій і жіночих суконь до лячних сцен з прототипами Франкенштайна і масштабніших епізодів, наприклад, з великим вибухом.

    Смерть матері і суворе виховання батька залишили всередині Віктора Франкенштайна глибокий відбиток. Він наважився кинути виклик Кістлявій з косою, однак не розумів, як дати раду новому, створеному ним же життю. Одні монстри породжують інших, але Потвора Франкенштайна тут ні до чого — мова йде радше про те, що в якийсь момент Віктор перетворився на ще більше чудовисько, ніж його батько. Отже, відповідь на питання “хто тут справжній монстр?” лежить на поверхні. Бо саме питання риторичне.

    Трагедія головного героя не в тому, що він вирішив погратися в Бога — зрештою, хто з нас не без гріха. Вона полягає у тому, що він не мав жодної гадки, як бути, якщо в тебе вийшло. І стати гідним “батьком” для свого “сина”. Звідси випливає і трагедія останнього. Приречений на вічне життя, спотворений шрамами (а, можливо, і наповнений болем загиблих, враховуючи те, як вони померли, і це явно зійде за додатковий змістовний пласт від дель Торо, сьогодні актуальний як ніколи), він апріорі приречений на вічне нерозуміння і нещастя. І це не кажучи про те, що світ точно не готовий його прийняти.

    Головна зірка шоу це, звісно, Джейкоб Елорді. Його Істота має воістину супергеройську здібність до регенерації і трохи скидається на Інженерів із, знову формально згадуємо ім’я титана з давньогрецької міфології, “Прометея” (2012) Рідлі Скотта. Та головне, що його персонаж здатен викликати щирий відгук.

    Як завжди переконливий у кадрі Оскар Айзек: він пиляє ноги не менш вправно, ніж персонажі горору “Пила” (2004). Так само гармонійний у ролі мецената з корисливими мотивами Генріха Гарландера і Крістоф Вальц — хоча цього пана не було в романі, тут він абсолютно доречний. Актор, до слова, цьогоріч з’явився і в іншій інтерпретації знакового героя з класичної літератури жахів — графа Дракули від Люка Бессона. Беззаперечно прекрасна й “королева крику” Міа Ґот, антивоєнна тирада якої ризикує справити враження не тільки на ошелешеного Віктора, а й на глядача. Вдруге за тиждень поряд з кінотеатральним “Едемом” миготить у кадрі Фелікс Каммерер.

    Можливо, “Франкенштайн” дель Торо і справді дещо схожий на роботу божевільного. Але “божевільного” у хорошому сенсі, тобто одержимого монстрами та готичною класикою Мері Шеллі. Тут він отримав нагоду втілити на свій лад обидві великі пристрасті. І нехай подекуди метр нагадує дитину, яка нарешті дісталася до омріяних іграшок, не зачаруватися подібним блиском в очах рішуче неможливо.

    Висновок:

    “Франкенштайн” Ґільєрмо дель Торо — хоча і не без недоліків, проте гідне і варте уваги звернення до класики.

    https://itc.ua/ua/articles/retsenziya-na-film-frankenshtajn-frankenstein/

  • Патч 1.7 для S.T.A.L.K.E.R. 2 : розробники показали змінений інвентар гравця

    Патч 1.7 для S.T.A.L.K.E.R. 2 : розробники показали змінений інвентар гравця

    Після додавання у гру дуже потрібних ПНБ, білочок та нутрощів мутантів (а також нерфу здоров’я найсильніших з них) увага розробників S.T.A.L.K.E.R. 2 перемикнулася на інтерфейс.

    Схоже, там можна буде побачити сукупні резисти Скіфа до різних типів ураження, а не тільки окремих артефактів та спорядження. Ніяких стрибків в аномалії та кидання гранат собі під ноги, щоб побачити різницю? Не тру.

    “Сьогодні подивимось на новий дизайн Інвентарю та Характеристик, адже ми додали нові параметри для артефактів та спорядження”’, — ось і все, що написала GSC Game World в X з цього приводу, тож спробуємо розібрати надане зображення.

    Зліва розташовані слоти для артефактів, які тепер винесені в окрему панельку. Якщо раніше гравці бачили лише силу того чи іншого спротиву або рівень радіації, описані одним словом, то у патчі 1.7 вони побачать шкалу з п’яти пунктів біля кожного та стрілку вверх або вниз. Не те щоб це щось змінювало порівняно зі словами, але новим гравцям, ймовірно, буде простіше зрозібратися. ПНБ також отримав окрему панельку з одної клітинки зліва. Ви користуєтеся ПНБ? Я — ні.

    Артефакти та прилад нічного бачення розробники винесли з головного екрану спорядження, щоб розмістити там резисти. Дуже добре, якщо це сукупні спротиви броні та артефактів, але ж точної інформації про це нема. Тому можна також уявити, що це просто резисти одягненої броні, що робить цю частину вікна менш корисною. Права частина, рюкзак Скіфа, схоже, не зазнала ніяких змін.

    То коли ж вийде S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl 1.7? Вочевидь, днями, судячи з активності розробників та появи неофіційних повідомлень. Але навряд GSC випустить патч раніше релізу S.T.A.L.K.E.R. 2 на PS5, котрий відбудеться 20 листопада. Офіційно відомо про появу у патчі складності “Майстер”. Також, можливо, гравці отримають продовження дуже складного непозначеного квесту-розслідування, прихованого у грі. З цікавих чуток можна відзначити, що польський актор Адам Хаді тепер вказаний на IMDB гри як виконавець ролі NPC на ім’я “Норд”, який відсутній у версії 1.6.

    https://itc.ua/ua/novini/s-t-a-l-k-e-r-2-rozrobnyky-pokazaly-zminenyj-inventar-gravtsya-z-patcha-1-7/