ASUS анонсувала свою найексклюзивнішу відеокарту — ROG Matrix Platinum GeForce RTX 5090. Ця модель отримала ціну майже вдвічі більшу, ніж Founders Edition від NVIDIA.
За що ж така висока ціна? ROG Matrix Platinum RTX 5090 — це не просто флагман, а ювілейна модель до 30-річчя ROG, створена як вітрина інженерних можливостей Asus. Вона заснована на відеочипі з архітектурою Blackwell, має 32 ГБ пам’яті GDDR7 і займає чотири слоти.
Головна особливість відеокарти — подвійне живлення. Через стандартний роз’єм 12V-2×6 вона споживає до 600 Вт, але якщо підключити до сумісної BTF-материнської плати з прихованим слот-підживленням, карта може споживати до 800 Вт потужності. Це дає близько 10% запасу продуктивності для екстремального розгону.
Система охолодження у ROG Matrix Platinum включає чотири вентилятори, мідну випарну камеру, рідкий метал на кристалі GPU, масивний радіатор та додаткові мідні шари в друкованій платі. Новинка має чималий набір фірмових функцій для ентузіастів:
Memory Defroster — для екстремального LN2-охолодження;
Power Detector+ — для виявлення проблем у живленні;
Thermal Map — для моніторингу температур по всій платі;
Mileage — збір технічних даних про роботу відеокарти.
Окрім цього, ASUS додала нову технологію Level Sense, яка контролює нахил відеокарти. Система відстежує, якщо карта починає провисати в слоті, і попереджає користувача до того, як з’явиться фізичне навантаження на роз’єм або корпус. Хоча виробник не розкриває, як це реалізовано, ймовірно, у конструкції використано тривісний акселерометр.
Оновлене ПЗ GPU Tweak III (версія V2.0.4.5) вже підтримує Level Sense та покращує стабільність і точність моніторингу, зокрема для GPU AMD. У новій версії виправлено низку багів — від некоректної роботи кривої вентилятора до проблем з відображенням даних на ультрашироких моніторах.
Рітейлери очікують постачання відеокарт Asus ROG Matrix Platinum RTX 5090 наприкінці листопада, орієнтовно 27 числа. Її ціна становить €4099,90. Для порівняння, версія Founders Edition коштує €2099. Виробник підтвердив, що випустить лише 1000 одиниць — фактично, це колекційний продукт.
Зважаючи на все, ROG Matrix Platinum RTX 5090 — це не карта для звичайних геймерів. Її покупцями стануть переважно колекціонери, оглядачі та ентузіасти, для яких важливі не стільки FPS, скільки унікальні інженерні рішення. Адже за ці гроші можна придбати дві RTX 5090 Founders Edition, що красномовно пояснює нішевий статус моделі.
У серпні, у зв’язку з виходом серіалу “Чужий: Земля”, ми детально розглядали, як народжувався та виживав ксеноморф в умовах жорсткої конкуренції з Елен Ріплі та послідовниками. Сьогодні, коли на екранах гримить “Хижак: Дикі землі”, настала черга показати себе у всій красі ще одному видатному кіноприбульцю, котрий колись не побоявся кинути виклик самому Залізному Арні.
Зміст
1 Передумови
2 Класична дилогія (1987-1990)
3 “Хижак” / Predator
4 “Хижак 2” / Predator 2
5 Кросовер з “Чужим” (2004-2007)
6 Епоха сумнівного відродження (2010-2018)
7 “Хижаки” / Predators
8 “Хижак” / The Predator
9 Новітнє перезавантаження від Дена Трахтенберга (з 2022 року)
10 “Здобич” / Prey
11 “Хижак: Вбивця вбивць” / Predator: Killer of Killers
12 “Хижак: Дикі землі” / Predator: Badlands
13 Висновки
Передумови
Історія Хижака бере свій початок у 1983 році, коли у сценариста-початківця Джима Томаса з’явилася ідея для скрипта про прибульця, котрий в графі “хобі” обов’язково вказав би полювання. І в цьому починанні він звернувся по допомогу до свого брата Джона. Той також не мав досвіду написання сценаріїв, та дві голови, як відомо, краще, ніж одна. Задум отримав невигадливу назву “Мисливець” та навіть припускав елементи комедії.
Початкова концепція передбачала сюжет з погляду “жертви” та зосереджувалася на цілому загоні вороже налаштованих інопланетян, що шукають свою здобич. Згодом від неї відмовилися та вирішили залишити одного лиходія, який полює на найнебезпечніших представників панівного виду на планеті. Погодьтеся, у другій половині 80-х Арнольд Шварценеггер чудово вписувався в таку роль.
У 1985 сценарій був готовий, але нікому невідомі брати Томас ледве могли сподіватися на зацікавлення з боку великих студій. Вони зважилися буквально підсунути свою писанину під двері продюсера 20th Century Fox Майкла Леві. Той показав її колезі Джоелу Сільверу, а той, своєю чергою, заручився підтримкою колишнього боса Лоуренса Гордона. Процес рушив з місця: студія взяла сценарій у роботу, і в постановники найняли тоді ще маловідомого Джона Мактірнана, для якого це була лише друга в кар’єрі та перша студійна повнометражка.
Першочергово Гордон і Сільвер запропонували головну роль Арнольду. Австрійський бодібілдер вже пожинав плоди шаленого успіху “Термінатора” (1984). До того ж він щойно знявся в “Командо” (1985), де Сільвер виступив продюсером, та зі свого боку одразу зацікавився проєктом, запропонувавши додати в оповідання групу бійців замість попереднього варіанту битви сам на сам. Згодом з “Командо” сюди перекочують Сонні Лендем, Річард Чавес та Білл Дюк.
Поступово склад команди наповнився. У ролі ЦРУшника Діллана керівники одразу бачили Карла Везерса, котрий чудово зарекомендував себе в “Роккі”. А колишнього морпіха та професійного реслера Джессі Вентуру взяли за вражаючі антропометричні дані. Разом зі Шварцем він також зустрінеться на знімальному майданчику “Людини, що біжить”, який вийде у тому ж році, що й “Хижак”, і це перегукується з сьогоднішнім прокатом, де майже одночасно гримітимуть “Дикі землі” та рімейк першої екранізації однойменного твору Стівена Кінга.
Партія Хижака дісталася тоді ще не дуже відомому Жан-Клоду Ван Дамму, бійцівські вміння якого мали стати в пригоді щодо істоти, що є ідеальною машиною для вбивства з навичками ніндзя. Тільки уявіть крутість такої афіші згодом, коли бельгієць набере в популярності та маркетологи епохи розквіту VHS могли б позиціювати кіно як “Шварценеггер проти Ван Дамма”.
Однак втілитися у життя проєкту не судилося. Мало того, що Ван Дамм здавався надто малим на тлі таких міцних хлопців, як Арнольд чи Вентура, то він ще й зрозумів, що його самого у кадрі ніхто не побачить. На додачу Жан-Клод постійно, і справедливо, скаржився на незручність початково недолугого костюма. Зауважимо, що на початках істота була задумана з довгою шиєю, собачою головою і одним оком. Якщо вам цікаво поглянути на ранні версії вигляду Хижака, пропонуємо ознайомитися з цим відеороликом:
У підсумку майбутній універсальний солдат був замінений на габаритнішого Кевіна Пітера Голла, зріст якого сягав 2,18 м, а костюм переробили згідно з новим концептом прибульця. До розробки його остаточної зовнішності, з подачі Арнольда, Мактірнан підключив знаного майстра з візуальних ефектів Стена Вінстона, який до цього чудово попрацював у “Термінаторі” та “Чужих” Джеймса Кемерона. Саме Кемерон запропонував додати до обличчя мандибули, які в майбутньому стануть невід’ємною частиною культового образу.
Саундтрек довірили написати Алану Сільвестрі за рекомендацією Мактірнана, адже останній був вражений роботою композитора у хітовому “Назад у майбутнє” (1985). Наприкінці березня 1986 року фільмування стартувало у джунглях неподалік археологічного міста Паленке у Мексиці. І хоча воно стало справжнім випробуванням на міцність — Кевін Пітер Голл схарактеризував роботу “історією виживання для всіх нас” — водночас це був початок чогось вельми важливого в контексті яскравого складника попкультури.
Класична дилогія (1987-1990)
“Хижак” / Predator
Рік випуску: 1987 Режисер: Джон Мактірнан У ролях: Арнольд Шварценеггер, Карл Везерс, Ельпідія Каррільйо, Білл Дюк, Джессі Вентура, Сонні Лендем, Річард Чавес, Шейн Блек, Роберт Армстронг, Кевін Пітер Голл, Свен-Оле Торсен Рейтинг IMDb: 7.8 Де подивитися:MEGOGO
Прем’єра “Хижака” відбулася 12 червня 1987 року. Перші відгуки кінокритиків, як це заведено у Голлівуді, були неоднозначними, однак в прокаті справи йшли добре — при бюджеті у $15 млн світові збори склали $98 млн. Стрічка навіть мала номінацію на “Оскар” за найкращі візуальні ефекти, але перемога дісталася науково-фантастичній комедії “Внутрішній космос” Джо Данте.
Що ж на виході отримав глядач? На екрані перед нами постає крутий військовий загін в особі любителя пожувати бридкого тютюну Блейна, його ліпшого друга з незмінним Gillette у кишені Мака, слідопита з індіанським корінням Біллі, експерта з вибухівки Пончо, шанувальника анекдотів про піхви Гокінса, підозрілого ЦРУшника Діллона та вишенькою на торті — термінатороподібного майора Алана “Голландця” Шефера. Під рок-н-рольного Літл Річарда та неполіткоректні жарти Гокінса вони попрямують назустріч невідомому ворогу, що володіє вражаючим високотехнологічним арсеналом.
До певного часу стрічка прикидатиметься типовим мілітаристським бойовиком з позамежним рівнем тестостерона, де присутні лише натяки на те, що героям належить зіткнутися з суперником куди більш небезпечним, ніж купка приречених статистів та радянські кати у таборі повстанців. Та коли у гру вступить головна зірка шоу, протистояння стане принциповим як ніколи. І глядач від цього тільки виграє.
Хижак підвішуватиме своїх жертв догори дриґом, але сам не здогадуватиметься, що так само підвішена колода стане вирішальною зброєю у двобої із ним. “You’re one ugly motherf#cker!” — з відповідним акцентом схарактеризує свого опонента Голландець, коли побачить мерзенну пику інопланетного мисливця. А заразом, знову після “Термінатора”, докладе м’язисту руку до народження невмирущої класики науково-фантастичного бойовика.
Цікаві факти:
25 квітня 1986 року Арнольд Шварценеггер за домовленістю покинув знімальний майданчик та вилетів в селище Гаянніс-Порт на орендованому Джоелом Сільвером приватному літаку, щоб одружитися з Марією Шрайвер. Знімання з актором поновилися 12 травня;
В одному з інтерв’ю Карл Везерс розповів, що актори таємно прокидалися о 3 годині ночі, щоб потренуватися перед знімальним днем. Він також зізнався, що поводився так, ніби його міцна статура була від природи, і починав тренуватися лише тоді, коли колег не було поруч.
“Хижак 2” / Predator 2
Рік випуску: 1990 Режисер: Стівен Гопкінс У ролях: Денні Гловер, Гері Б’юзі, Марія Кончіта Алонсо, Рубен Бладес, Білл Пекстон, Адам Болдуін, Роберт Даві, Ельпідія Каррільйо, Кевін Пітер Голл Рейтинг IMDb: 6.3 Де подивитися:MEGOGO
Після успіху першого фільму ні в кого не виникало сумнівів щодо продовження: голлівудська машина саме так і працює. Цього разу Фокси самі звернулися до братів Томас, а не навпаки, і сценаристи накидали кілька ідей, одна з яких особливо сподобалася босам. Таким чином “Хижак” добряче урбанізувався: дійство перенесли у кам’яні джунглі, зокрема у до біса спекотний Лос-Анджелес недалекого майбутнього.
На місце Джона Мактірнана, котрий відправився ліпити зірку бойовика з Брюса Вілліса у “Міцному горішку”, Джоел Сільвер покликав Стівена Гопкінса. Той привернув увагу до себе під час знімання “Кошмару на вулиці В’язів 5: Дитя сну” (1989). На Шварценеггера ж можна було не розраховувати — подейкують, що причиною його відмови стали розбіжності стосовно гонорару. За іншими даними він був зайнятий роботою над “Термінатором 2”, через що і не зміг долучитися до проєкту.
Вступити у протистояння з яутжа виказував неабияке бажання Стівен Сігал, але, хвала Богу, від його послуг відмовилися. Натомість Гопкінс хотів, щоб цього разу антагоністом виступив абсолютно пересічний коп. На цю роль якнайкраще підійшов Денні Гловер: йому по суті довелося грати того ж хлопця, що “надто старий для цього лайна”. Детальніше про залаштунки другого “Хижака” можна дізнатися безпосередньо від режисера в інтерв’ю, даному з нагоди 30-річчя сиквела:
На початку фільму спітнілий поліціянт Майк Гарріган помітить на даху висотки дивний силует, але спише це на галюцинацію, викликану нестерпною спекою. А дарма, бо інопланетний мисливець, схоже, якраз визначився з тим, хто стане його наступним трофеєм. Особливо дратуватимуть копа тутешні “люди в чорному”, що з’являтимуться зі своїми таємними валізками на кожному кроці та заборонятимуть досліджувати залишені на місці злочину докази.
“Хижак 2” не наважується порушити канонічність дуелі між людиною та яутжа, проте за стилем це кіно дещо іншого штибу. Тут робокопівські анархічні настрої та гарячі телерепортажі сусідять з маклейнівською вдачею одинака, котрому вготовано дертися хмарочосами та стрибати у ліфтові шахти — дарма, що Мактірнан вже не при ділі. Коли спецагент Кейс у виконанні непохитного Гері Б’юзі матиме намір заморозити чужинця, Хижак вперше вдасться до зміни і̶н̶с̶т̶а̶г̶р̶а̶м̶ ̶ф̶і̶л̶ь̶т̶р̶ів режимів зору, щоб побачити замотаних у фольгу бідолах. Тоді й розпочнеться автентична битва сам на сам.
Критики кіно незлюбили одразу: тут і відсутність Залізного Арні далася в знаки, і загальна вторинність матеріалу, і неможливість здивувати антагоністом — ми вже бачили його потворну пику і те, на що він здатен. Тому сиквел провалився в прокаті, зібравши невтішні $57 млн при бюджеті у $30 млн. Справедливість перемогла лише з часом, коли фільм набув культового статусу.
Проте уважний глядач точно помітить довгастий череп ксеноморфа, що промайне у кадрі як один з трофеїв на космічному кораблі яутжа. А трофеєм для нинішнього переможця стане старовинний пістоль (ровесник Львівської пивоварні, на хвилинку!), який колись виборола одна войовнича дівчина з племені команчів. Але про це трохи згодом.
Цікаві факти:
Ідея додати до трофеїв Хижака череп Чужого належить Стену Вінстону, який встиг попрацювати в обох франшизах;
У кінцівці фільму, коли перед персонажем Денні Гловера постає декілька Хижаків, під виглядом останніх ховаються члени баскетбольної команди “Лос-Анджелес Лейкерс”.
Кросовер з “Чужим” (2004-2007)
Про обидві зустрічі ксеноморфа та яутжа, в “Чужому проти Хижака” та його сиквелі “Реквієм”, ми писали у статті, присвяченій франшизі “Чужий” (з нею ви можете ознайомитися за цим посиланням). Повторюватися сенсу немає, тож рухаємося далі.
Епоха сумнівного відродження (2010-2018)
“Хижаки” / Predators
Рік випуску: 2010 Режисер: Німрод Антал У ролях: Едріан Броуді, Алісе Брага, Тофер Грейс, Олег Тактаров, Волтон Гоггінс, Магершала Алі, Денні Трехо, Лоуренс Фішберн Рейтинг IMDb: 6.4 Де подивитися:MEGOGO
Попри провал другого фільму повернути яутжа на екрани дуже хотів Роберт Родрігес. У 1994 році він написав сценарій триквела і з намірами відродити “Хижака” подався до 20th Century Fox. Там прогнозовано його творчий запал не оцінили та вказали на двері. Лише через 15 років керівник Фоксів Алекс Янг зателефонує Родрігесу, вже відомому на весь світ режисеру, щоб розглянути його ідеї щодо продовження.
Друг Квентіна Тарантіно, звісно, хотів особисто ставити нові пригоди інопланетного мисливця, та цим планам здійснитися не судилося. Тому в режисерське крісло покликали Німрода Антала, а Родрігес обмежився функціями продюсера — фільмування відбулося на його студії Troublemaker. Творці хотіли повернутися до витоків — більше ніякого розпеченого асфальту і сірих хмарочосів. Дія знову мала відбутися у джунглях, щоправда, тепер інопланетних, а протистояння зводилося до розбірок у дусі “стінка на стінку”, що відсилало до початкової концепції Джона і Джима Томасів та водночас до “Чужих” (1986).
Отже, в клятих джунглях знову неспокійно. Раптом з неба починають сипатися усілякі найманці, якудза, спецпризначенці, наркоторговці та інші сумнівні елементи з різноманітним набором бойових навичок. Серед неприємного товариства знайшлося місце і російському силовику Ніколаю, тож геть не дивно, що цей йолоп спочатку стріляє, а потім думає. Не в приклад болотяному бугаю більш тендітний, але значно кмітливіший американець Ройс стає неформальним лідером новоутвореної банди, якій тепер необхідно з’ясувати хто, а головне – для чого їх відволік від нагальних справ та кинув у непривітні хащі.
Так, автори воліли дотримуватися духу оригіналу, але разом з тим намагалися збагатити міфологію, додавши нових подробиць з життя невгамовних ікластих почвар. Тепер ми знаємо, що у них є власні джунглі, та ще й різні види ворогують між собою. А володар “Оскара” Едріан Броуді нехай і привів себе у гарну фізичну форму, однак все одно був вельми далекий від тієї гори м’язів, що становив Шварценеггер в оригіналі. І це навмисний хід від авторів, котрі в контексті головного героя хотіли зіграти на контрасті з культовим попередником.
Та навряд можна сказати, що це якось кардинально вплинуло на результат. Лише в кульмінаційному акті починаються справжні веселощі й зелені бризки люмінесцентної крові гарно розлітаються в усі боки. А до того глядач стає свідком не особливо захопливої прогулянки лісом, знайомиться з не надто цікавими персоналіями, спостерігає за ледачою битвою з інопланетними песиками та зустрічає божевільного Лоуренса Фішберна. Той знову авторитетно втирає, що виходу з М̶а̶т̶р̶и̶ц̶і̶ пастки не існує.
“Хижаки” не стали гучним провалом, однак і успішними їх не назвеш. Збори у $127 млн при кошторисі в $40 млн — нормальний результат, але як від глядачів, так і критиків кіно отримало неоднозначну реакцію. Не дивлячись на бажання Родрігеса, Антала і Броуді повернутися до серії, такої нагоди їм більше не надали.
Цікаві факти:
Якщо перед зніманнями у першому фільмі Шварценеггер скинув близько 11 кг, то Едріан Броуді навпаки, набрав 11 кг м’язової маси. І тим не менш різниця між ними все одно була відчутна;
Окрім оригінального Хижака у фільмі були представлені нові істоти, зокрема новий вид Хижаків, що належать до іншого племені, а також інопланетні собацюри, яких прибульці використовують в полюванні.
“Хижак” / The Predator
Рік випуску: 2018 Режисер: Шейн Блек У ролях: Бойд Голдбрук, Треванте Роудс, Кіген-Майкл Кі, Олівія Манн, Томас Джейн, Стерлінг К. Браун, Алфі Аллен, Джейкоб Трембле, Івонн Страховскі Рейтинг IMDb: 5.3 Де подивитися:MEGOGO
Новини про нового “Хижака” поступили від Фоксів у 2014 році — саме тоді було оголошено про черговий фільм. Його розробкою зайнялася нова команда, зі знайомих обличь — хіба шо виконавець ролі Гокінса в оригіналі Шейн Блек. Він встиг добре себе зарекомендувати як постановник, знявши успішні “Поцілунок навиліт” (2005), “Залізну людину 3” (2013) та “Крутих хлопців” (2016), тож і тепер мав попрацювати по цей бік камери.
Завданням Блека та сценариста Фреда Деккера (“Робокоп 3”) було вдихнути у добряче потріпану франшизу свіже повітря. Не дивлячись на таку благородну амбіцію і обіцянки на кшталт “наша мета — підняти серію “Хижак” на новий рівень” дива не сталося. Це був гучний провал, коли кіно, здається, не сподобалося взагалі нікому, а цифри в прокаті змушували ніяковіти — збори склали $160,5 млн при бюджеті у $88 млн.
Як відомо ще за характером Гокінса, Шейн Блек падкий до невибагливого гумору, тож і з усіх боків жорсткий, кривавий та динамічний фільм він наситив справжнісінькою клоунадою, що здатна викликати лише іспанський сором. Відчуття були співставні з тими, що спровокував Рідлі Скотт своїм “Заповітом” роком раніше. За улюблених кіномонстрів стало дуже прикро.
Мабуть, вдарити гумористичними потугами там, де всі чекали на похмурий науково-фантастичний бойовик – затія як мінімум смілива. Та проблема у тому, що яутжа – то вам не якийсь хлопчина з супергероїки у барвистих штанцях, а Блек – явно не Джеймс Ґанн, щоб ось так нахабніти. Саме так і вириваються хребти франшизам. І тоді не буде ні лиходійського смішка перед великим вибухом, ні червоних лазерів, наведених на чергового бідолаху, ні добре впізнаваного клекотіння, що зловісно доноситься з тиші.
Зате притрушений цирк Блека пропонує несподівану відповідь на одвічну загадку серії “що ти таке?”. “Вупі Ґолдберґ із космосу” – випалює один з екранних бовванців, і це порівняння якнайкраще характеризує усю стрічку. Як і жартики про “обрізання безхатька” чи “піхву твоєї матусі”, звісно, куди ж без них.
Цікаві факти:
На початкових стадіях проєкту на головну роль був підписаний Бенісіо Дель Торо, однак Бог вберіг його від помилки приймати участь у цьому святі несмаку;
В одній з другорядних ролей засвітився Джейк Б’юзі — син того самого Гері Б’юзі з другої частини. За сюжетом він так само грає сина персонажа останнього.
Новітнє перезавантаження від Дена Трахтенберга (з 2022 року)
“Здобич” / Prey
Рік випуску: 2022 Режисер: Ден Трахтенберг У ролях: Ембер Мідфандер, Дейн Дільєрго, Мішель Траш, Дакота Біверз, Бенет Тейлор, Джуліан Блек Антілоп, Стормі Кіп Рейтинг IMDb: 7.1 Реліз: Hulu
Розробка абсолютно окремого проєкту продюсера Джона Девіса, режисера Дена Трахтенберга (за плечима в якого була лише одна повнометражка — сай-фай трилер “Вулиця Монстро, 10” (2016)) та сценариста Патріка Ейсона велася паралельно виробництву фільма Шейна Блека. Як відзначав Трахтенберг, їхня концепція у підсумку “добре вписалася у франшизу”.
Під робочою назвою “Черепи” хлопці планували просувати проєкт без прив’язки до “Хижака”. Втім, у листопаді 2020 року стало відомо, що команда працює якраз над новою серією про космічного мисливця. Вона отримала назву “Здобич” як антитеза загальному тайтлу франшизи і позиціювалася приквелом до оригіналу, а ще отримала реліз на стримінгових сервісах Hulu та Disney+. При цьому у пресі знову звучали гасла про “повернення до витоків”, і треба визнати, що Трахтенберг виявився найближчим до них серед усіх попередників.
Дію перенесли аж на початок XVIII століття. Десь у хащах Великих рівнин Північної Америки розташувалося бойовите плем’я команчів. Молода дівчина Нару прагне стати мисливицею, як і її брат, але натомість мусить товкти макогоном цілющі трави. У вільний від цих принизливих клопотів час Нару відточує мисливські навички на кролях, щоб у відповідальний момент довести усім, що вона спроможна не тільки польові ромашки збирати. Проте дівчина навіть не могла уявити, наскільки крутий іспит їй доведеться пройти.
В якийсь момент у кадрі з’явиться не дуже впевнено намальований на комп’ютері грізлі (тут доречним буде мем з Лео Ді Капріо з “Одного разу в Голлівуді”), однак навіть він не рівня інопланетному гостю. Очевидно, що комп’ютерна графіка ліпилася з обмежених ресурсів, але щодо екшн-сцен якісь претензії пред’явити важко: вони динамічні, жорстокі, криваві і захопливі.
Поки до персонажів доходить хрестоматійне розуміння того, що наявність крові у таємничого вбивці дозволяє сподіватися на його знищення, стає очевидним факт, що “Здобич” – напрочуд чесне стосовно свого глядача кіно. І ця чесність, десь незграбна, десь кострубата, але беззаперечна, не може не імпонувати.
З Голландцем, який кував перемогу з добірної гватемальської багнюки і палиць, Нару ріднить те, що вона мусить битися нехитрою зброєю своєї епохи. Хижак теж поки ще не настільки високотехнологічний, яким ми його звикли бачити, і стрільби з наплічної гармати чекати не варто. Та від того принциповість протистояння тільки міцнішає.
Звичайно, у кульмінації хтось виявиться переможцем, а інший буде безславно повалений. Пістоль зі знайомим гравіруванням тепер стане не тільки переможним трофеєм, а й символом антагонізму людини та яутжа — колись у цьому пересвідчиться один дуже впертий коп з пекельно спекотного Лос-Анджелеса.
Критики не цуралися називати “Здобич” найкращим фільмом франшизи після першої частини, та й глядачі дали пристойні рейтинги на відомих кіноагрегаторах. З погляду загального сприйняття це був тріумф. Зокрема, картину високо оцінили і тут, на ITC.UA — з відповідною рецензією ви можете ознайомитися за покликанням.
Цікаві факти:
Ден Трахтенберг хотів надати прибульцю дещо іншого вигляду, ніж здоровило з 1987 року;
Ідея подарувати головній героїні собаку-компаньйона була натхненна фільмом “Шалений Макс 2: Воїн дороги” (1981).
“Хижак: Вбивця вбивць” / Predator: Killer of Killers
Рік випуску: 2025 Режисер: Ден Трахтенберг Ролі озвучили: Ліндсі Лаванчі, Луїс Одзава, Рік Гонсалес, Майкл Бін, Даґ Кокл, Дем’єн Хаас, Лорен Голт Рейтинг IMDb: 7.5 Реліз: Hulu
Звісно, студія хотіла продовження бенкету. І Ден Трахтенберг виконав це бажання сповна. У жовтні 2024-го керівник 20th Century Studios Стів Есбелл розповів, що перед анонсованим “Хижаком: Дикі землі” в рамках франшизи вийде секретний фільм. Таке позиціювання добряче інтригувало шанувальників серії. “Секретним фільмом” виявилася анімаційна антологія “Вбивця вбивць”, де кожна історія зосереджена на певній історичній епосі.
Глядачам пропонують зануритися у Скандинавію доби вікінгів, феодальну Японію зразка 1609 року та у вир північноафриканської кампанії під час Другої світової війни. В епілозі усі три арки зійдуться в одну. Кіноальманах був анімований з використанням Unreal Engine та стилістично натхненний культовим аніме “Акіра” (1988) і нетфліксівським хітом “Аркейн” (2021-2024). Детальніше про цей проєкт ви можете почитати в нашому огляді, що знаходиться на відстані одного кліка.
Незабаром після релізу до фільму додали розширену кінцівку, де ми можемо побачити не тільки Нару, але й Арнольда Шварценеггера у ролі Датча Шефера та Денні Гловера, відповідно, в образі Майка Гаррігана:
Приємна витівка, яка до того ж знову розширила міфологію “Хижака”, сподобалася як глядачам, так і критикам. Це обнадійливий знак перед прем’єрою “Диких земель”, які остаточно мають дати відповідь на питання “чи є у франшизи майбутнє”. Адже з фактором касових зборів Ден Трахтенберг стикатиметься вперше.
Цікаві факти:
“Вбивця вбивць” став одним з перших повнометражних фільмів, в анімації якого використовувався Unreal Engine;
Творці прагнули зробити кожного з Хижаків унікальним. Трахтенберг наголошував на тому, що йому не імпонує підхід, наприклад, творців “Зоряних війн”, де усі вукі — по суті купа Чубакк.
“Хижак: Дикі землі” / Predator: Badlands
Рік випуску: 2025 Режисер: Ден Трахтенберг У ролях: Ель Фаннінг, Дімітріус Колоаматанґі, Рубен Де Йонг, Кемерон Браун Де подивитися: кінотеатри
З 6 листопада “Хижак: Дикі землі” можна подивитися в кінотеатрах вашого міста (матеріал писався ще до прем’єри, тому автор цих рядків не має жодного уявлення, яким вийшло кіно). Одразу публікуємо офіційний синопсис від прокатника Kinomania Film Distribution: “Події розгортаються у майбутньому на віддаленій планеті. Там молодий Хижак Дек, вигнанець зі свого клану, знаходить несподіваного союзника в особі Тії та вирушає у небезпечну подорож, аби зіткнутися зі своїм найзапеклішим ворогом”.
За повідомленням Variety бюджет стрічки склав рекордні для франшизи $105 млн. Ден Трахтенберг відзначав, що надихався роботами американського художника Френка Фразетти та режисера Терренса Маліка, таким персонажем, як Конан-варвар, фільмами “Шейн” (1953), “Шалений Макс 2: Воїн дороги” (1981), “Книга Ілая” (2010) та вестернами з Клінтом Іствудом. Серед джерел натхнення стосовно взаємодії між Деком та андроїдом у виконанні Ель Фаннінг називалася й відеогра Shadow of the Colossus (2005).
“Дикі землі” першочергово задуманий як історія, зосереджена на світі Хижаків та його особливостях. Вперше яутжа постане у кадрі як повноцінний протагоніст. Не останню роль у сюжеті зіграє й добре відома усім шанувальникам “Чужого” сумнозвісна корпорація Weyland-Yutani. Згідно з першими відгуками кінокритиків, такий оновлений погляд на франшизу дійсно вдихнув у неї свіже повітря. На момент написання тексту критичний рейтинг на Rotten Tomatoes склав 87% позитивних рецензій — оцінка базується на основі 101 огляду. Ось як звучить вердикт на кіноагрегаторі:
“Режисер Ден Трахтенберг продовжує розвивати франшизу “Хижак” у нових захопливих напрямках із фільмом “Дикі землі” — жвавій пригоді, яка перетворює одного з найкультовіших бруталів в кінематографі на героя, за якого варто вболівати”.
Саме від сприйняття і виступу стрічки в прокаті буде залежати подальша доля серії — початково Трахтенберг планував зняти 3 повнометражки (без урахування “Вбивці вбивць”), і “Дикі землі” стали другою. Крім того продюсер Бен Розенблатт поділився виданню Deadline інсайдом про те, що постановник вже зустрічався з Арнольдом Шварценеггером, щоб обговорити його повернення. Не виключено й те, що в майбутньому ми зможемо побачити нові зіткнення яутжа з ксеноморфом, зокрема в інтерв’ю тому ж Deadline режисер “Чужого: Ромул” Феде Альварес зізнавався, що заради такої благої мети не проти об’єднати зусилля з колегою Трахтенбергом.
Цікаві факти:
Спеціально для фільму була розроблена письмова та усна мова Хижаків — цим аспектом займався лінгвіст Пол Фроммер, котрий також створив мову На’ві для “Аватара”;
Вперше у франшизі обличчя Хижака було продуковане за допомогою технології захоплення руху — раніше її використовували, наприклад, для створення таких персонажів, як Ґолум з “Володаря перснів” Пітера Джексона, Кінг Конг з його ж однойменного блокбастеру 2005 року, Деві Джонс з “Піратів Карибського моря” або Клу з “Трона: Спадок”.
Висновки
Звісно, такий культовий парубок як Хижак не міг обмежитися полюванням лише в рамках повнометражного кіно. Медіафраншиза містить короткометражки, новели, комікси та відеоігри (відповідні списки можна побачити за блакитними посиланнями). Крім того, яутжа має досвід появи й у сторонніх проєктах, наприклад, як персонаж у Mortal Kombat X (2015).
Як і кожна довготривала серія, у “Хижака” були злети і падіння, та останні, на жаль, спіткали багатостраждального мисливця з космосу значно частіше. Починаючи з сиквела, його засмоктало у трясовину, вибратися з якої було вкрай важко. Та це аж ніяк не скасовує того факту, що у прибульця є багатомільйонна армія відданих шанувальників, котрі, затамувавши подих, з трепетом очікують на його нові появи на екранах.
Як мінімум одна перемога у Хижака вже є — над Блейдом. Новий фільм про нього був запланований Marvel на 7 листопада. Проєкт з затвердженим на роль Магершалою Алі (який, до слова, у 2020-му зіграв одну з ролей в “Хижаках”) у підсумку скасували, і він поступився датою прем’єри саме “Диким землям”. Отже, замість усюдисущої супергероїки на екранах постане історія, яка вростає корінням в олдскульні фантастичні бойовики давно минулої епохи. Дрібниця, а приємно.
Gigabyte представила свою нову флагманську материнську плату X870E AORUS XTREME X3D AI TOP, створену спеціально для процесорів AMD Ryzen X3D. Це топове рішення для платформи AM5, орієнтоване на максимальну продуктивність в іграх, розгін пам’яті DDR5 та локальне використання ШІ.
Материнська плата підтримує чипи Ryzen серій 9000, 8000 і 7000. Для їх живлення використовується потужна 24+2+2-фазна VRM-система з силою струму 110 А, здатна витримати навіть навантаження від Ryzen 9 9950X3D.
Ключова особливість Gigabyte X870E AORUS XTREME X3D AI TOP — режим X3D Turbo Mode 2.0. Він використовує штучний інтелект для динамічного налаштування частот, живлення та температурного профілю під кожен конкретний процесор. Виробник обіцяє до +25% продуктивності в іграх і до +14% у багатозадачності порівняно з базовими параметрами. Один клік у BIOS — і система автоматично оптимізує все під Ryzen X3D.
Нова материнська плата підтримує оперативну пам’ять DDR5 із частотою понад 9000 MT/s, має 4 слоти DIMM та підтримує профілі AMD EXPO. Для екстремального розгону Gigabyte застосувала технологію D5 Bionic Corsa та активне охолодження модулів під назвою DDR Wind Blade XTREME.
Система охолодження охоплює всі критичні зони плати. CPU Thermal Matrix відводить тепло від VRM і пам’яті, а радіатори з ребрами, подвійні теплові трубки та кілька M.2 Thermal Guard з вбудованими вентиляторами покликані утримувати стабільні температури навіть під навантаженням. За заявою Gigabyte, температури VRM, DDR і M.2 у новій платі нижчі на двозначні відсотки, ніж у попередніх моделях. Плата також має металеву задню пластину та PCB Thermal Plate, які покращують охолодження та жорсткість конструкції.
Позначка AI TOP означає, що це найфункціональніша модель серії X870E. Плата має:
5 слотів M.2 із підтримкою PCIe Gen5,
PCIe 5.0 x16 із металевим посиленням UD Slot X,
два порти 10 GbE LAN,
Wi-Fi 7 з RGB-антеною,
два порти USB4 Type-C, включно з переднім 65 Вт QC-USB для швидкої зарядки.
Плата отримала цілий набір EZ DIY-функцій: магнітне кріплення M.2 EZ Match, безгвинтові засувки EZ Latch для слотів M.2 і PCIe, систему швидкого підключення Wi-Fi EZ Plug, розширену зону діагностики EZ Debug Zone.
Технологія DriverBIOS дозволяє підключити систему до інтернету по Wi-Fi без попередньої установки драйверів — вони вже збережені в 64 МБ BIOS.
Родзинкою цієї моделі став 5-дюймовий екран Edge View на краю плати. Він відображає температуру, навантаження, а також може показувати анімації чи логотипи. Для наочності — цей дисплей більший за екран першого iPhone.
Наразі ціна та строки глобального релізу нової материнської плати Gigabyte X870E AORUS XTREME X3D AI TOP не повідомляються. Однак відомо, що перші зразки вже потрапили до оглядачів.
6 листопада до екранів українських кінотеатрів, після кількох переносів, нарешті добирається історичний трилер про виживання “Едем”. Стрічка може похизуватися не тільки режисурою Рона Говарда (“Аполлон-13”, “Ігри розуму”, “Гонка”), але й зірковим акторським складом в особі Джуда Лоу, Ванесси Кірбі, Даніеля Брюля, Сідні Свіні та Ани де Армас. А чи є від того якийсь зиск глядачу — вже інше питання, і саме про це поговоримо в рецензії на запізнілу в нашому прокаті новинку.
Плюси:
зірковий акторський склад і в цілому гарні виступи (зокрема Сідні Свіні та Ани де Армас); в міру захоплива історія про неможливість співіснування та шкідливу людську натуру; надзвичайно напружена сцена з Сідні Свіні; чудові натурні знімання;
Мінуси:
відчутна затягнутість оповіді; відповідно, фінальний акт здатен істотно зіпсувати враження від перегляду; в когось поведінка персонажів може викликати подив, зокрема деяким з них не вистачає глибини;
7/10
Оцінка ITC.ua
“Едем”/ Eden
Жанр історичний трилер про виживання Режисер Рон Говард У ролях Джуд Лоу, Ванесса Кірбі, Даніель Брюль, Сідні Свіні, Ана де Армас, Річард Роксбург, Тобі Воллес, Джонатан Тіттел, Фелікс Каммерер Прем’єра кінотеатри Рік випуску 2025 Сайт IMDb
У 1929 році на острів Флореана, що входить у склад Галапагоського архіпелагу, з Німеччини прибувають доктор Фрідріх Ріттер та його супутниця Доре Штраух. У цьому, на перший погляд, райському куточку вони усамітнюються, відмовившись від життя в нібито цивілізованому світі, який добряче лихоманить (наслідки Першої світової досі відчутні, Друга — не за горами). Тут доктор, у тиші та спокої, зосереджується на написанні філософського маніфесту про справжній сенс життя, за можливості відправляючи в Європу листи про своє життя на острові. Там їх публікують у газетах і журналах — його розповіді стають сенсацією.
Однак сповна насолодитися самотністю відлюдникам не вдається: у 1932-му їх острівну ідилію порушують натхненні статтями в ЗМІ земляки Гайнц Віттмер разом з сином-підлітком Гаррі та дружиною Маргрет. Звісно, Ріттер та Штраух не дуже раді непроханим гостям, та останнім все ж вдається облаштуватися на Флореані попри повну відсутність зручностей і мінімальну кількість питної води. Коли ж незабаром на острів навідується самопроголошена баронеса Елоїза Боскет де Вагнер Вергорн разом з двома коханцями з метою побудувати тут розкішний готель, це призводить до повного хаосу і катастрофічних наслідків для всіх причетних.
Така історія дійсно мала місце у реальному житті. Щобільше, про неї написані мемуари безпосередніми учасницями Доре Штраух та Маргрет Віттмер. Ще є, наприклад, присвячений цим подіям роман Жоржа Сімеона Ceux de la Soif (1935), а також документальний фільм 2013 року “Галапагоська справа”.
Оскільки переселення на Флореану призвело до смертей (задля уникнення спойлерів не будемо називати конкретні імена), про подібне заведено казати, що це таємниці, оповиті мороком. Звісно, кінороби не вперше звертаються до таких. Можна згадати психологічний трилер “Проклятий маяк” (2018) з Джерардом Батлером, в основі якого лежить таємниче зникнення трьох доглядачів маяка на шотландських островах Фланнан у 1900 році. І досі достеменно невідомо, що з ними насправді сталося.
Ймовірно, автори фільму на чолі з режисером Роном Говардом не ставили за основну мету розгадати похмурі флореанські загадки. Натомість у кадрі по-голлівудськи автентично фігурують привабливі дівчата, що так і не скажеш, що живуть вони у спартанських умовах. Та й чоловіки цілком у формі (абсолютно голий Джуд Лоу не дасть збрехати); принаймні на тих, хто потерпає від голоду, вони не скидаються, на відміну від реальних переселенців на документальних кадрах, які не забаряться з появою на фінальних титрах.
Але грець із нею, з тією привабливістю чи відповідністю. Головне — як творці намічають характери персонажів та вибудовують химерну взаємодію між ними. І в цьому аспекті справи у Говарда йдуть куди цікавіше.
Справжні “веселощі” починаються з появою героїні Ани де Армас: перше, що вона робить по прибутті на острів, це кохається з двома молодиками прямо в океані. З одного боку це нагадало роль акторки у “Білявці” (2022), де Мерилін Монро було одразу двоє коханців. З іншого — промовисто характеризує саму персонажку, котра напевно уявляла собі життя на острові як щось, що ми бачили у рекламі батончиків Bounty. Недарма ж стрічка отримала назву “Едем” (суть якої насправді лежить на поверхні).
Досить незвично було побачити іспано-кубинську красуню в ролі нестерпного стерва. Здається, востаннє вона виконувала щось подібне в Елая Рота у “Хто там” ще 10 років тому, коли непереливки прийшлося Кіану Рівзу.
Та й загалом центром тяжіння історії виступають саме жінки. Початкове верховенство героя Джуда Лоу стрімко сходить нанівець.
Маргрет у виконанні Сідні Свіні інакше, як “зверху гарно та тихо, а всередині ворушиться лихо” і не схарактеризуєш. Коли розповідь дійде до сцени пологів, всім у залі точно стане зле — давненько не доводилося бачити у кіно чогось настільки напруженого і лячного. В певний момент проявить себе і героїня Ванесси Кірбі — акторка, до речі, вже втретє з’являється на екранах в цьому році після “Фантастичної четвірки: Перші кроки” та кримінального трилера “Ніч завжди настає”.
І поки місцевий конфлікт поступово набирає обертів, а наелектризованість свіжого океанічного повітря досягає свого апогею, “Едем” видається цілком захопливим. І на диво актуальним — з моменту подій минуло майже століття, а до ладу так нічого і не змінилося. Стрічка транслює нехитрий меседж “людина людині вовк”, і якщо ми не здатні співіснувати в масштабах, скажімо, материка, то з якого дива повинно щось змінитися на одному окремому острові?
Основні проблеми “Едема” припадають на кінцевий акт.
Здається, ніби Говард і компанія видали пікову точку оповіді (власне кульмінацію), а далі не розуміли, як краще фіналізувати історію з огляду на реальні події. Саме цей відрізок здатен зіпсувати враження від в цілому непоганого фільму. В цьому контексті його творці схожі на написаних ними ж персонажів: ніби і хочеться зробити якнайкраще, а у підсумку виходить як завжди. Що, втім, аж ніяк не скасовує факту, що жалкувати про занурення у сумнозвісні перипетії практично 100-річної давнини не доводиться.
Висновок:
“Едем”, з певними застереженнями, становить цікаву історію, засновану на оповитих загадковістю реальних подіях. На жаль, творчого запалу не вистачило на усі дві з гаком години, щоб претендувати на безумовне глядацьке захоплення. Та лише сам акторський склад спонукає звернути увагу на фільм і, треба визнати, це варто зробити.
Автор: Шон Уокер, специальный корреспондент The Guardian
Прослушать аудио версию статьи:
Кто такие «Кролики» и путь к успеху
Комедийный дуэт «Кролики» появился на украинской эстраде ещё в 1990-е годы. Его участники — Владимир Данилец и Владимир Моисеенко — познакомились в Киеве, выступая в составе студенческих коллективов. Сначала они шутили в КВН, позже перешли на телевидение и стали постоянными участниками новогодних концертов и юмористических шоу. Их образы простых мужиков из народа, а также сценки «про семью» и «про соседей» быстро стали народными мемами, а фраза «Кролики — это не только ценный мех» — узнаваемым брендом.
В 2000-е дуэт активно выступал на украинских телеканалах, гастролировал по странам СНГ и регулярно появлялся на сцене в передачах вроде «Аншлаг» и «Київ Вечірній». Участники получили множество наград, включая звание заслуженных артистов Украины. Однако в последние годы их имена стали появляться в прессе всё реже.
Дуэт кролики в 2025
Где сейчас живут и чем занимаются Данилец и Моисеенко
После 2014 года дуэт значительно сократил телевизионную активность. Известно, что Данилец продолжает жить в Киеве, в частном доме на окраине, а Моисеенко после 2022 года, по разным источникам, проводит больше времени за границей — предположительно в Чехии или Польше. С конца 2010-х они практически не выступают вместе на украинских сценах, но изредка появляются на концертах в странах Восточной Европы, куда уехала часть их аудитории. На платформах можно найти их совместные записи и концерты, загруженные поклонниками, включая редкие интервью, где артисты рассказывают, что дуэт не распался, а просто «берёт паузу».
В последние годы оба сосредоточились на корпоративных и частных выступлениях. По данным открытых источников, Данилец участвует в съёмках юмористических мероприятий в Киеве и Одессе, а Моисеенко вёл собственные вечера в заграничных клубах. Их официальные страницы обновляются редко, но сохранились контакты концертных менеджеров, что говорит о продолжении деятельности.
Дуэт кролики в 2025
Семья, личная жизнь и заработки
Владимир Данилец женат, воспитывает детей, его семья живёт в Украине. Моисеенко также женат, у него двое взрослых детей, один из которых живёт за границей. Оба артиста никогда не афишировали подробности личной жизни, предпочитая говорить о профессии и дружбе, которая длится более тридцати лет. По информации от коллег по цеху, источником дохода для дуэта остаются выступления на частных мероприятиях и телезаписи прошлых лет, права на которые регулярно переиздаются и транслируются на развлекательных каналах.
В период пандемии они потеряли часть заказов, но продолжали выступать в онлайн-формате, записывая короткие видео для корпоративных поздравлений. После 2022 года, когда украинское телевидение перешло на военную и новостную тематику, юмористические передачи исчезли из эфира, и артисты были вынуждены искать новые способы монетизации. Данилец пробовал вести YouTube-канал, однако без систематических обновлений он не получил большого охвата. Моисеенко, по сообщениям знакомых, помогает в организации концертов украинской диаспоры в Европе.
«Данилец и Моисеенко — часть эпохи украинского телевидения, когда юмор был массовым, семейным и далёким от политики. Их дуэт стал отражением времени, в котором публика искала лёгкость и привычные образы. Сегодня это уже культурная ностальгия, но без “Кроликов” невозможно представить комедийную сцену 90-х и начала 2000-х.»
«Они не изменили себе и не стали жертвами политической волны. Возможно, поэтому их популярность угасла — зритель сегодня ищет остроту и актуальность, а не только привычные шутки. Однако в профессиональном плане “Кролики” были и остаются символом стабильного качества и сценического опыта.»
«Дуэт Данильца и Моисеенко — редкий пример сценического партнёрства, построенного на доверии и балансе характеров. Их юмор был простым, но честным, без пошлости и злобы. Такие артисты не исчезают — они просто уходят из новостной повестки, оставаясь в памяти поколений, которые выросли на их миниатюрах.»
Дуэт кролики в 2025
Почему дуэт исчез из медийного пространства
Дуэт «Кролики» долго ассоциировался с довоенной украинской эстрадой — аполитичной, лёгкой и ориентированной на семейную аудиторию. После 2014 года формат таких коллективов постепенно ушёл на второй план: телевидение сменило фокус, а новые юмористические шоу с молодыми комиками вытеснили старую школу. Дополнительное влияние оказали общественные настроения и скандалы вокруг артистов, выступавших в России. По слухам, Данилец и Моисеенко пытались дистанцироваться от политики, однако аудитория разделилась, и многие перестали их воспринимать как «своих» артистов.
Сейчас о «Кроликах» вспоминают скорее с ностальгией. Их старые номера набирают просмотры в соцсетях, особенно среди зрителей старшего поколения, выросших на телевидении 1990-х. Хотя официальных заявлений о завершении дуэта не было, публичная активность артистов свелась к минимуму. Их творчество постепенно перешло в архив, став частью истории украинского юмора.
Автор: Шон Уокер, специальный корреспондент The Guardian
Прослушать аудио версию статьи:
Кто такой Иван Зайченко (Vanzai)
Иван Зайченко, известный под псевдонимом Vanzai, — один из самых популярных украинских фудблогеров, прославившийся роликами о создании блюд в невероятных масштабах. На его канале появлялись гигантские батончики Snickers, торты, огромные пиццы и блюда из мультфильмов. Этот контент сделал его имя синонимом зрелищного фуд-видео и принес миллионы подписчиков.
Детство и начало карьеры
Иван родился 26 сентября 2001 года в городе Днепропетровск (ныне Днепр). С детства увлекался видеосъёмкой и кулинарией, а первые эксперименты с YouTube начал ещё в школьные годы. Настоящая популярность пришла после серии вирусных видео, в которых он превращал обычные сладости в версии весом по десятки килограммов — этот формат оказался крайне успешным для украинского сегмента YouTube. Журнал Focus включил его в список 50 самых популярных блогеров Украины.
Ванзай в 2025 году
Формат и особенности контента
Уникальность контента Vanzai заключалась не только в масштабах блюд, но и в их постановке — тщательно продуманной операторской работе, монтаже и акцентах на реакциях участников. Он первым среди украинских фуд-креаторов начал использовать «научно-экспериментальный» подход: показывал химические реакции при приготовлении еды, тестировал экстремальные температуры и делал шоу из простых продуктов. Биографические источники отмечают, что вначале он снимал видео дома, а затем построил собственную студию со специальным оборудованием для крупных кулинарных съёмок.
Инцидент с ожогом и временный перерыв
К 2021 году канал Vanzai имел более 6 миллионов подписчиков. В том же году блогер получил ожог лица во время съёмки видео с карамелью, когда произошёл взрыв горячей массы. UNIAN писал, что во время приготовления десерта объёмом более 70 кг произошла авария, после чего Иван временно прекратил публикации, но вернулся спустя несколько месяцев. Об этом также писали Lenta.ru и международные СМИ.
Ванзай в 2025 году
Деятельность после 2022 года
После февраля 2022 года, с началом полномасштабного вторжения России в Украину, многие украинские блогеры изменили формат своих проектов. Иван Зайченко не делал громких политических заявлений, но активность его канала снизилась. Некоторые источники отмечали, что часть съёмочной команды временно уехала за границу. При этом YouTube-бизнес Vanzai продолжил функционировать: выходили короткие видео, коллаборации и контент, ориентированный на международную аудиторию. Instagram-аккаунт блогера также оставался активным и использовался для продвижения рекламных проектов.
Стиль и изменения контента
Контент после 2022 года стал осторожнее и менее эпатажным: реже использовались дорогие ингредиенты и масштабные конструкции, больше внимания уделялось визуальному сторителлингу и реакциям зрителей. Возможно, это связано с изменением рекламного рынка и логистических возможностей в условиях войны. Сам канал продолжает регулярно обновляться и сохраняет стабильную аудиторию.
Ванзай в 2025 году
Мнения медийных экспертов
«Феномен Vanzai показывает, что YouTube в Украине может быть не только развлекательной, но и креативной индустрией. Иван выстроил формат, где зрелищность не мешает качеству, а зритель получает искреннее удовольствие. Он один из немногих, кто смог превратить кухню в площадку для эксперимента и самовыражения.»
Наталка Лигачова, медиакритик, глава организации «Детектор медіа»
«Такие блогеры, как Vanzai, формируют новую идентичность украинского контента — лёгкого, позитивного и технологичного. Его переход на украиноязычные форматы — закономерный шаг, отражающий взросление аудитории. Это не просто видео про еду, а полноценное шоу, где важен стиль и подача.»
Роман Скрыпин, журналист, основатель медиапроекта «Skrypin.ua»
«Vanzai — пример того, как современная молодёжь воспринимает творчество без ограничений. Он не училcя в киношколе, не имел продюсеров, но смог создать работающий бренд, понятный миллионам. Его кейс стоит изучать как образец self-made-медиа эпохи YouTube.»
Личной информации о Зайченко немного. Известно, что он родился в семье инженеров, у него есть брат, который помогал со съёмками в ранние годы. О личных отношениях, партнёрах или месте проживания после 2022 года информации нет. Некоторые биографические источники утверждают, что он предпочитает не афишировать личную жизнь, ограничиваясь публичным имиджем творца и продюсера.
Итоги
Сегодня Иван Зайченко продолжает оставаться одной из самых узнаваемых фигур украинского YouTube. Его бренд Vanzai превратился в устойчивый бизнес, включающий производство видеоконтента, сотрудничество с брендами и мерч. Несмотря на тишину вокруг его личной жизни, он остаётся примером того, как можно выстроить медиаплатформу из хобби, не теряя креативности и узнаваемости даже в сложные времена.
Відеокарти NVIDIA RTX 50 SUPER могли б вийти непоганими — зі збільшеним обсягом пам’яті через використання на третину більших модулів 3 ГБ GDDR7. Але, за останніми даними, їх не буде.
Компанія Uniko’s Hardware стверджує, що NVIDIA скасувала лінійку RTX 50 SUPER. Згідно з публікацією в X, пам’ять 3 ГБ GDDR7 в дефіциті та не потраплять на ринок настільних комп’ютерів. Від цього безпосередньо залежить можливість створення RTX 5080 SUPER, 5070 Ti SUPER та 5070 SUPER.
[rumor]
due to the crazy shortage recently, 3gb gddr7 cant make it to the consumer market for desktop, thus the super series is cancelled.
and the current models are expected to be more expensive very soon, because of the increasing cost of 2gb gddr7. pic.twitter.com/yMSMj1MjqJ
— UNIKO’s Hardware 🌏 (@unikoshardware) November 7, 2025
“Через шалений дефіцит останнім часом, 3 ГБ GDDR7 не можуть потрапити на споживчий ринок настільних комп’ютерів, тому серія Super скасована. Очікується, що вже наявні моделі незабаром стануть дорожчими через зростання вартості 2 ГБ GDDR7”.
Раніше неофіційні джерела вказували на можливий запуск RTX 50 SUPER наприкінці першого або початку другого кварталу 2026 року, саме зі збільшеною вбудованою пам’яттю. За чутками, план полягав у переході від 2 ГБ до 3 ГБ модулів GDDR7. Це дозволило б встановити 24 ГБ у RTX 5080 SUPER та RTX 5070 Ti SUPER, а також 18 ГБ у RTX 5070 SUPER, на базі тих самих графічних процесорів GB203 та GB205.
Uniko припускає, що з урахуванням ситуації 3 ГБ GDDR7 резервуватимуть для інших продуктів, як RTX 5090 Laptop та RTX PRO 6000 Blackwell. Відповідно, нових продуктів не з’явиться, а наявні здорожчають через загальне збільшення цін, спричинене бумом штучного інтелекту.
Фактично NVIDIA ніколи не підтверджувала запуск SUPER. Про нього говорив Kopite7kimi, перевірений та шанований інсайдер NVIDIA, який розкрив характеристики RTX 50 SUPER у червні. Як зазначає VideoCardz, джерела серед виробників відеокарт не мали можливості підтвердити характеристики, але очікували швидкого виходу оновлення.
Ще один факт в тому, що NVIDIA не має потужної конкуренції, а відеокарти, попри їхні недоліки, продаються дуже добре. З погляду продажів ситуація не потребує зусиль для покращення, тож доля RTX 50 SUPER дійсно може бути сумною.
Дехто вже багато років передрікає кінець традиційних x86-процесорів та вважає, що вони зрештою поступляться місцем енергоефективним Arm-чипам. Але для того, щоб цей перехід став реальністю в ігровому сегменті, потрібно одне — повноцінна підтримка дискретних відеокарт. І от тепер на горизонті з’явився перший крок у цьому напрямку — Minisforum MS-R1, компактний ПК на базі Arm-процесора із повнорозмірним слотом PCIe x16 для відеокарти.
Характеристики Minisforum MS-R1
MS-R1 працює на процесорі Cixin P1, розробленому в Китаї. Це 12-ядерний чип, виготовлений за 6-нм техпроцесом. Він має 8 продуктивних ядер Cortex-A720 і 4 енергоефективні Cortex-A520. Ці ядра Arm представила у 2023 році в рамках середнього класу Cortex A700, більше орієнтованого на ефективність, ніж на максимальну потужність. Найпродуктивніші рішення Arm сьогодні — це серії Cortex X900 та C1 Ultra, які використовуються у флагманських системах.
Попри те, що MS-R1 має повнорозмірний слот PCIe x16, встановити потужну відеокарту на кшталт RTX 5090 фізично неможливо — корпус занадто компактний. Навіть відео карта середнього рівня навряд чи вміститься. До того ж слот працює лише на 8 ліній PCIe Gen 4, що зменшує пропускну здатність. Хоча для більшості задач цього вистачить, для геймінгу це може бути вузьким місцем.
Попри невеликі розміри, Minisforum MS-R1 доволі щедро оснащений. Він підтримує до 64 ГБ оперативної пам’яті, має слоти M.2 для встановлення SSD, два порти USB 3.2 Gen 2 Type-C, два USB 3.2 Gen 2, ще два USB 2.0, два порти 10 Gb Ethernet, HDMI 2.0, Wi-Fi 6E та Bluetooth.
Програмні перешкоди
Окрім фізичних обмежень на шляху встановлення дискретних відеокарт стоять і програмні бар’єри. Хоча розвиток Arm-платформ для ПК активно рухається завдяки чипам Snapdragon X від Qualcomm, Nvidia та AMD поки не надають драйвери GPU для Windows on Arm. Тож запустити ігри на дискретних відеокартах на Windows on Arm поки що проблематично.
Для Linux ситуація трохи краща — Nvidia вже має драйвери для Arm, але підтримка від AMD залишається мінімальною. Теоретично можна спробувати запускати ігри через емуляційний шар WINE, але стабільної роботи очікувати не варто.
Якщо ж у майбутньому Nvidia та AMD випустять драйвери для Windows on Arm, то з’явиться можливість запускати ігри через вбудований шар сумісності Prism, який дозволяє Windows виконувати x86-програми на Arm-процесорах.
Цікаво, що Nvidia офіційно підтвердила розробку власного Arm-чипа N1 для ПК, який, очевидно, матиме підтримку Windows on Arm. Це дає надію, що драйвери все ж з’являться. Водночас не виключено, що компанія може обмежити їх використання лише для своїх власних процесорів.
Ціна і дата появи комп’ютера Minisforum MS-R1 на міжнародних ринках поки невідомі.
Чотири роки повинні були минути, щоб Microsoft помітила захаращення та хаос у меню правої кнопки миші. Інтерфейс Windows 11 також стане трохи гламурнішим.
Microsoft називає цю функцію “Розділене контекстне меню” (Split Context Menu). Вона поки не представлена в жодній доступній збірці, але продемонстрована під час WinUI Community call та помічена Windows Latest. Компанія не уточнює, чи працюватиме оновлення лише з WinUI або з ширшим колом програм.
Контекстне меню зараз Windows 11, здається, містить чимало зайвих для конкретного користувача пунктів, до того ж іноді потрібно викликати старий вигляд меню через відсутність потрібних пунктів у новому. Тож навести лад у ньому — гарна ідея, яка, звичайно, може знов зіткнутися з якоюсь дивною реалізацією.
Microsoft прямо визнає безлад у меню та нарешті вирішила ним зайнятися. На думку компанії, розв’язання проблеми полягає у додаванні контекстно-залежних вкладених меню, які залежать від типу файлу, містять усі потрібні варіанти та не містять відверто зайвих, як це відбувається зараз. Це означає, наприклад, що всі параметри, пов’язані з зображеннями, тепер будуть згруповані в розділі “Відкрити за допомогою Фото”, а вторинне меню відображатиме всі пов’язані можливості під час наведення курсора.
Як повідомили розробники, новий дизайн зменшує загальну довжину меню до 38%, але це залежить від типу файлу. У деяких випадках меню зменшується на 35% тощо. Крім кращого орієнтування в меню, новий підхід також зменшує висоту меню, які зараз доволі часто “конфліктують” з нижнім краєм екрана.
Ще одною новинкою можуть стати розмиті напівпрозорі меню з ефектом “Акріл”. Зараз програми Windows обмежують його застосування усім вікном або деякими меню, наприклад меню “Пуск”, але Microsoft розглядає можливість дозволити розробникам ширше застосування. коли і як будуть застосовані зміни — теж поки невідомо.
Warner Bros. офіційно запускає у виробництво “Гремліни 3” через 43 роки після виходу першої частини. Це перше повернення культової франшизи на великі екрани з 1990 року.
Про нову частину “Гремлінів” заговорили ще на початку року. Тоді припускали, що до неї долучиться Кріс Коламбус, автор сценарію оригінального фільму. Тепер підтверджено, що він очолить режисуру, а виконавчим продюсером виступить Стівен Спілберг. За словами президента Warner Bros. Pictures Джессі Ермана, нова стрічка знову об’єднає творчу команду, яка стояла біля витоків франшизи.
“Це честь — працювати поруч зі Стівеном [Спілбергом], Крісом [Коламбусом] та всією творчою командою. Ми з нетерпінням чекаємо, коли глядачі побачать нову частину магії, хаосу й душевності “Гремлінів” на великому екрані у 2027 році”, — сказав Джессі Ерман.
Сюжет та акторський склад “Гремлінів 3” поки тримають у таємниці, але студія обіцяє зберегти атмосферу перших фільмів. Чи вдасться Коламбусу й Спілбергу повернути ту саму магію — дізнаємось у 2027 році.
Оригінальні “Гремліни” 1984 року стали культовою стрічкою в жанрі жахів-комедії. Їхній темний тон і сцени насильства надихнули Голлівуд створити рейтинг PG-13 — проміжний формат для фільмів, які не підходили дітям, але й не дотягували до категорії R. А от “Гремліни 2” пішли іншим шляхом: творці перетворили сиквел на гротескну сатиру з навмисним абсурдом, хаосом і пародією на саму ідею продовжень.
