Рубрика: Технології

  • Перший у світі двокатіонний акумулятор поєднує переваги натрію та літію

    Перший у світі двокатіонний акумулятор поєднує переваги натрію та літію

    Ірландські дослідники з Лімерікського університету створили перший у світі повноелементний двокатіонний акумулятор, який поєднує іони літію та натрію для значного підвищення ємності та стабільності . 

    Дослідження очолили Х’ю Джіні та доктор Сайєд Абдул Ахад з кафедри хімічних наук Університету Бірмінгема та Інституту Бернала у співпраці з дослідниками з Бірмінгемського університету. На відміну від традиційних натрієвих акумуляторів, нова конструкція з двома катіонами поєднує переваги літію та натрію, забезпечуючи кращу продуктивність, ефективність та екологічність. 

    “Ми вперше показали, що натрій-іонні акумулятори можна “перезаряджати” шляхом об’єднання натрію та літію у двокатіонному електроліті з переважанням натрію. Цей прорив відкриває шлях до створення більш екологічних та високопродуктивних акумуляторних батарей”, — зазначає Х’ю Джіні. 

    Як пояснює Сайєд Абдул Ахад, додавання катіонів літію та натрію дозволяє подвоїти ємність акумулятора. Конструкція батареї дозволяє літію виступати в ролі “підсилювача ємності” всередині електроліту, заряджаючи натрій-іонну систему та зберігаючи при цьому довгострокову стабільність. 

    Такий підхід не тільки збільшує щільність енергії, яка відіграє ключову роль у збільшенні запасу ходу електроавтівок , а також підвищує безпечність та екологічність внаслідок зниження залежності від дорогих та небезпечних для навколишнього середовища матеріалів, як, наприклад, кобальт. Натрій-іонні акумулятори тривалий час вважалися стійкою альтернативою літій-іонним системам, проте їх нижча щільність енергії обмежувала їхнє застосування. 

    Іони літію та натрію працюють у тандемі під час циклів зарядки та розрядки, що дозволяє елементу витримувати до 1 тис. циклів. Це робить нову батарею більш екологічною, довговічною та менш дорогою альтернативою наявним технологіям на основі літію . Тепер вчені планують досліджувати нові комбінації матеріалів та іонні системи, включаючи аноди на основі кремнію та альтернативні пари, такі як літій-магній та калій-літій, щоб просунути технологію ще далі.

    Результати дослідження опубліковані у журналі Nano Energy

    Джерело: Interesting Engineering

    https://itc.ua/ua/novini/pershyj-u-sviti-dvokationnyj-akumulyator-poyednuye-perevagy-natriyu-ta-litiyu/

  • Монітор непотрібний: Battlefield 6 запустили на 2,1” дисплеї системи охолодження процесора

    Монітор непотрібний: Battlefield 6 запустили на 2,1” дисплеї системи охолодження процесора

    Вдалий запуск Battlefield 6 привернув рекордну кількість гравців та викликав схвальні відгуки критиків. Ентузіаст знайшов оригінальний спосіб долучитися до хайпу.

    YouTube канал Allround-PC запустив гру на невеликому екрані системи охолодження, який зазвичай призначений для виводу даних про систему. Тож якщо хтось зібрав занадто дорогий ПК, але забув про монітор, пограти все одно можна.

    Круглий IPS-дисплей системи рідинного охолодження MSI MPG CoreLiquid P13 360 має діаметр 2,1 дюйма та роздільну здатність 480 x 480. Екран зі щільністю пікселів 600 ніт, котрій могли б позаздрити багато сучасних смартфонів, не надто підходить для сучасних ігор, але цілком достатній для демонстрації багатьох вбудованих шаблонів виводу інформації та просто як прикраса системного блоку. Система досить акуратна і не захаращує ПК ані зайвими дротами та трубками, ані власними габаритами.

    Короткий ролик у форматі Shorts та публікація Tom’s Hardware не розповідають про технічний бік запуску, але можна уявити, що для нього не знадобилося багато надзусиль. Дисплей CoreLiquid P13 має вбудовану у ПЗ виробника функцію перегляду відео і навіть другого дисплею, тож це не якийсь технічний прорив, як запуск DOOM на вейпі або сервер на подібному пристрої, але цікава іграшка, якщо прозорий системний блок все одно стоїть на вашому столі.

    Що ж до системи охолодження, вона демонструє не найкращі, але непогані температури процесорів, проте й не надто гучна. Мабуть, вона не створена для рекордів розгону, але естетично прикрашає збірку. Гру у Battlefield 6 на не надто зручному для цього екрані MSI MPG CoreLiquid P13 360, ймовірно, можна вважати додатковим рівнем складності.

    https://itc.ua/ua/novini/monitor-nepotribnyj-battlefield-6-zapustyly-na-2-1-dyspleyi-systemy-oholodzhennya-protsesora/

  • “Друге дихання” закону Мура: вчені створили перший шестишаровий гібридний мікрочип

    “Друге дихання” закону Мура: вчені створили перший шестишаровий гібридний мікрочип

    Дослідники з Університету науки та технологій короля Абдалли (KAUST) у Саудівській Аравії створили перший у світі шестишаровий гібридний КМОН-чип. 

    Досі гібридні чипи з вертикальною архітектурою обмежувались усього двома шарами. Новий прорив наближає компактнішу, швидшу та енергоефективнішу електроніку .

    “У розробці мікросхем головне — вмістити більше потужності у меншому просторі. Удосконалюючи кілька етапів виробництва, ми створюємо основу для вертикального масштабування та підвищення функціональної щільності, що значно перевершує сучасні можливості”, — пояснює провідний автор дослідження Сараванан Ювараджа. 

    Протягом десятиліть виробництво напівпровідників покладалось на зменшення розмірів транзистора для розміщення якомога більшої кількості елементів на підкладці. Однак наразі транзистори досягають межі власних розмірів і через квантові ефекти та зростання вартості виробництва не можуть бути зменшені ще більше.

    На думку дослідників з KAUST, далі необхідно займатись не зменшенням транзисторів, а використанням вертикальної архітектури, яка передбачає розміщення схем шар за шаром, однак це пов’язано з серйозними складнощами. 

    Наприклад, традиційне виробництво чипів відбувається за високих температур. Це загрожує пошкодженням нижніх шарів, а вирівнювання кількох шарів з ідеальною точністю видається надзвичайно складним. У зв’язку з цим розробники запропонували інноваційний процес, у якому кожен етап відбувався за температури, що не перевершувала 150°C. При цьому більша частина роботи виконувалась за температури, близької до кімнатної. Це запобігло пошкодженню нижніх шарів під час додавання нових.

    Кожен шар містить транзистори, що обробляють електричні сигнали. Деякі з них виготовлені з неорганічних матеріалів, наприклад, оксиду індію n-типу. Інші — з органічних з’єднань.

    Ці матеріали, що доповнюють один одного, об’єднані в єдину структуру, так звану гібридну КМОН-структуру (комплементарний метал-оксид-напівпровідник). Розробники також вдосконалили спосіб підготовки та з’єднання кожної поверхні. Зберігаючи гладкі та точно вирівняні інтерфейси, вони забезпечили ефективну передачу електричних сигналів між шарами.

    З рештою вони отримали чип з шістьма активними шарами. Він продемонстрував стабільну роботу та енергоефективні логічні схеми, довівши, що вертикальне стекування може забезпечити вищу продуктивність без перегріву та електричних перешкод.

    В області гнучкої електроніки та пристроїв що носяться такий підхід може призвести до створення компактніших датчиків, медичних пристроїв, які можна буде згинати, розтягувати або навіть інтегрувати в одяг. Крихітні пристрої могли б забезпечувати ефективніші та потужніші обчислення за мінімального енергоспоживання.

    Однак дослідження все ще перебувають на стадії перевірки концепції. Чипи повинні стати більш стабільними за високих температур і бути адаптованими для великомасштабного виробництва, перш ніж вони зможуть вийти на комерційний ринок. Команда KAUST планує вдосконалити матеріали та підвищити довгострокову надійність своєї конструкції, одночасно досліджуючи можливості інтеграції ще більшої кількості шарів та функцій у майбутньому.

    Результати дослідження опубліковані у журналі Nature Electronics

    Джерело: Interesting Engineering

    https://itc.ua/ua/novini/druge-dyhannya-zakonu-mura-vcheni-stvoryly-pershyj-shestysharovyj-gibrydnyj-mikrochyp/

  • У США створили першу друковану та перероблювану електроніку менше ніж 10 мкм — технологія може змінити

    У США створили першу друковану та перероблювану електроніку менше ніж 10 мкм — технологія може змінити

    Американські інженери з Університету Дьюка продемонстрували можливість друку повнофункціональної та придатної до вторинної переробки електроніки субмікронних розмірів. 

    Нова технологія може серйозно вплинути на індустрію дисплеїв , ринок якої оцінюється у $150 млрд. Новий технологічний процес також пропонує зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище.

    “Якщо ми хочемо серйозно збільшити обсяги виробництва у США в областях, де домінують глобальні конкуренти, нам потрібні трансформаційні технології. Наш процес дозволяє друкувати транзистори на основі вуглецю, які можна повністю переробляти і які забезпечують продуктивність, порівнянну з галузевими стандартами. Це дуже перспективний результат, щоб не приділити йому уваги”, — зазначає професор кафедри електротехніки, обчислювальної техніки та хімії ім. Едмунда Т. Пратта-молодшого в Університеті Дьюка Аарон Франклін. 

    Дисплеї наразі використовуються у більшості електронних пристроїв, від телевізорів, моніторів, циферблатів годинників до екранів в автівках. Практично всі вони виготовляються у Південній Кореї, Китаї чи на Тайвані . Процес виробництва шкідливо впливає на навколишнє середовище через значні викиди парникових газів та величезні витрати енергії, пов’язані з вакуумною обробкою. Крім того, за оцінками ООН, менше чверті з мільйонів тонн електроніки, яка щороку викидається, переробляється.

    Кілька років тому працівники з лабораторії Франкліна розробили перший у світі процес друку повністю придатної до переробки електроніки. Під час демонстрації використовувався аерозольний струменевий друк, який не дозволяв створювати окремі елементи розміром менш як 10 мкм.

    У новому дослідженні Аарон Франклін та його колеги спільно з Hummink Technologies працювали над подоланням цих обмежень. Вони використовують високоточні капілярні машини для друку, які залучають поверхневу енергію для вивільнення крихітних порцій чорнила. Це також забезпечує вбирущу здатність, оскільки рідина вбирається у вузькі проміжки між волокнами. 

    Дослідники використали три види вуглецевого чорнила, отримані з вуглецевих нанотрубок, графену та наноцелюлози. Вони легко наносяться на жорсткі підкладки, зокрема, зі скла та кремнію, та на гнучкіші підкладки з паперу або інших екологічних поверхонь.

    За результатами випробувань поєднання нового чорнила та обладнання продемонструвало ефективний друк елементів довжиною у десятки мкм з невеликими субмікронними зазорами між ними. Кріхітні зазори формують довжину каналу тонкоплівкових тразисторів з вуглецю, а менші розміри забезпечують вищі електричні показники. Саме такі транзистори формують задню панель керування всіх пласких дисплеїв. 

    “Подібні підходи до виробництва ніколи не замінять високопродуктивні комп’ютерні чипи на основі кремнію, але є інші ринки, де вони можуть стати конкурентоспроможними і навіть революційними”, — зауважив Аарон Франклін. 

    У кожному дисплеї розміщується великий масив крихітних тонкоплівкових транзисторів, які керують кожним пікселем. У той час як OLED-дисплеї споживають більше енергії і потребують щонайменше двох транзисторів на кожень піксель, ЖК-дисплеям достатньо усього одного. 

    У попередньому дослідженні розробники продемонстрували, як надруковані ними транзистори керують кількома пікселями у ЖК-дисплеї. На думку Аарона Франкліна, нові тонкоплівкові транзистори близькі до показників продуктивності OLED-дисплеїв. 

    Результати дослідження представлені у журналі Nature Electronics

    Джерело: TechXplore

    https://itc.ua/ua/novini/u-ssha-stvoryly-pershu-drukovanu-ta-pereroblyuvanu-elektroniku-menshe-nizh-10-mkm-tehnologiya-mozhe-zminyty-vyrobnytstvo-dyspleyiv/

  • Вчитель хімії зробив з сонячної панелі та лазера дистанційний приймач/передавач звуку

    Вчитель хімії зробив з сонячної панелі та лазера дистанційний приймач/передавач звуку

    Вчитель хімії у старших класах та ютубер Філіп Кук зібрав бездротовий передавач звуку за допомогою світла — з власного  iPad, сонячної панелі, лазера та дешевого динаміка. 

    Спочатку Філ помітив, що невелика сонячна панель видає слабкий звук під впливом світла, якщо її під’єднати до динаміка. Експериментатор взявся збирати підсилювач сигналу від  iPad, який згодом під’єднав до світлодіодного ліхтаря, що живився від  батарейок на 9 В. 

    Яскравість світла змінювалась під час натискання кнопки відтворення, коли світлодіод отримував імпульси від iPad у вигляді коливань напруги. Чоловік перевірив вхідну напругу підсилювача і виявив, що вона дійсно була синхронізована з відтворенням музики.

    Ентузіаст розмістив сонячну панель та динамік поряд з джерелом світла — вони дійсно відтворювали музику з iPad. Єдиним недоліком виявилось згасання сигналу пропорційно до послаблення світлового сигналу. Інтенсивність світла зменшується пропорційно квадрату відстані від джерела. Іншими словами, відстань між випромінювачем та приймачем була дуже невеликою.

    Щоб посилити сигнал Філ замінив світлодіод на червоний лазер, який концентрував світло у меншій області. Він спрямував лазерне світло на кілька метрів через усю вітальню. У результаті музика відтворювалася доволі гучно.

    Звісно, що ця саморобна технологія не забезпечує Hi-Fi-звучання , однак звук достатньо чіткий, щоб можна було розібрати слова пісень. Це не революційна технологія — військові використовують лазери для бездротового зв’язку на великих відстанях з 1970-х років. У 2000-х роках лазери допомагали встановлювати високошвидкісний зв’язок у районах, де прокладання оптоволоконних кабелів недоцільне. Проте легке та недороге відтворення цієї технології показало її доступність практично кожному. 

    Джерело: Tom’sHardware

    https://itc.ua/ua/novini/vchytel-himiyi-zrobyv-z-sonyachnoyi-paneli-ta-lazera-dystantsijnyj-pryjmach-peredavach-zvuku/

  • Радіолюбитель з Канади спіймав "секретний" сигнал військового супутника SpaceX — той працював на

    Радіолюбитель з Канади спіймав "секретний" сигнал військового супутника SpaceX — той працював на

    Радіолюбитель з Канади Скотт Тіллі виявив, що військові супутники Starshield передають дані на “несанкціонованих” частотах. Факт, який свідчить, що SpaceX може порушувати нормативні стандарти Міжнародної спілки електрозв’язку і потенційно — перешкоджати здатності інших супутників приймати сигнали із Землі.

    В один з вечорів радіолюбитель вирішив переналаштувати обладнання і випадково перемкнувся на діапазон 2025-2110 МГц — зазвичай неактивний і зарезервований за міжнародними стандартами для передачі даних супутникам з Землі, а не навпаки.

    “Це був простий незграбний місклік. Я скидав деякі налаштування, а потім бачу не ту антенну і не той діапазон. Дивний сигнал нікуди не зникав. Тож я почав запис”, — каже Тіллі.

    Після порівняння отриманих даних з базами супутникового відстеження від інших радіолюбителів, Тіллі прийшов до висновку, що частоту “зайняли” супутники Starshield — “урядова” версія супутників Starlink , яка надає військовим США захищений доступ до супутникового зв’язку.

    На цей час мережа Starshield включає понад 200 апаратів. Зі слів Тілі, аналогічні сигнали в “неправильному” діапазоні були зафіксовані від щонайменше 170 супутників.

    SpaceX на цей час не надала жодних публічних коментарів, тож невідомо — чи це просто технічна помилка або ж “робочий експеримент”. В будь-якому випадку, робота на неправильних частотах може заважати зв’язку інших супутників та навіть призводити до втрати керування над ними.

    “Супутники поблизу можуть отримувати радіочастотні перешкоди та, можливо, не реагувати належним чином або ігнорувати команди із Землі”, — каже Тіллі.

    Тіллі припускає, що SpaceX могла націлено використати заборонений діапазон частот, щоб приховати роботу сузір’я Starshield. Думку ентузіаста супутникового зв’язку підтримує й професор інформатики Університету Колородо Кевін Гіффорд, який спеціалізується на радіоперешкодах від космічних апаратів:

    “SpaceX розумна компанія. Можливо, вони вирішили просто зробити це і попросити вибачення пізніше”.

    Джерело: NPR

    https://itc.ua/ua/novini/radiolyubytel-z-kanady-spijmav-sekretnyj-sygnal-vijskovogo-suputnyka-spacex-toj-pratsyuvav-na-zaboronenyh-chastotah/

  • Фото "Титану" від OceanGate після аварії: комп’ютер батискафа перетворився на невпізнаваний шмат

    Фото "Титану" від OceanGate після аварії: комп’ютер батискафа перетворився на невпізнаваний шмат

    Раніше ITC.ua повідомляв про вцілілий накопичувач з загиблого апарату “Титан ” від OceanGate. Комп’ютер батискафа постраждав значно більше. Також звіт містить фото корпусу субмарини.

    Звіт Національної ради з безпеки на транспорті США (NTSB) про катастрофу “Титану” містить багато деталей, дослідник Скот Менлі розбирає його та акцентує на деяких технічних подробицях . Зокрема, бортовий обчислювач з трьох безвентиляторних ПК Nuvo-5000LP був розчавлений тиском в аморфний опалений шмат металу та пластику вагою 45 кг. Порівняння зі вцілілою камерою наочно демонструє, навіщо потрібні захисні корпуси. Комп’ютерна система використовувалася для реєстрації характеристик судна, акустичного моніторингу корпусу та іншої діагностики.

    Експерт детально пояснює, як трансформувалися деталі сервера, порівнюючи зображення до та після аварії. Але чому ж так сталося? Вплив на повітря високого тиску веде й до нагрівання. На подив Менлі, обмеженої кількості повітря вистачило, щоб оплавити пристрій. Загалом катастрофа, спричинена тиском, була схожа на вибух. Фото “Титану” підводою, на яких автор відео показує розташування комп’ютера у батискафі, також показують руйнівні наслідки. Решта електроніки, схоже, постраждала менше, але досить помітно.

    Щоб вивчити рештки електроніки, дослідники вирішили використати комп’ютерну томографію для визначення розташування пристроїв пам’яті. КТ могла б допомогти виявити плату SSD, відновлені дані з якого могли б пролити світло на аварію. На жаль, комп’ютерний томограф на 320 кВ не зміг проникнути достатньо глибоко, щоб знайти будь-які «порожнечі для виживання», і жодних пристроїв пам’яті не вдалося ідентифікувати. Дослідники виключили можливість використання потужніших томографів, оскільки вони могли додатково пошкодити мікросхеми NVM.

    Потім нерозділений шмат матеріалів, котрий раніше був бортовим сервером, був переданий до Лабораторії досліджень вогню (FRL) при Бюро алкоголю, тютюну, вогнепальної зброї та вибухових речовин (ATF). Остання вилучила з нього дві друковані плати, зображені нижче, котрі, ймовірно, лишилися від двох 2,5-дюймових SSD.

    Але усі спроби відновлення даних виявилися марними. Обидві плати мали деформації по трьох осях, а на кожній з них бракувало трьох мікросхем BGA NVM. Решта мікросхем мали ознаки тріщин та деформації та теж не підлягали відновленню. Також нагадуємо, що раніше цього року зявився звіт про аварію OceanGate від Берегової охорони США.

    Джерело: Tom’s Hardware

    https://itc.ua/ua/novini/foto-tytanu-vid-oceangate-pislya-avariyi-komp-yuter-batyskafa-peretvoryvsya-na-nevpiznavanyj-shmat-bruhtu/

  • Thor Ultra 800G: найшвидший у світі адаптер Ethernet використовує PCIe Gen 6 x16

    Thor Ultra 800G: найшвидший у світі адаптер Ethernet використовує PCIe Gen 6 x16

    Broadcom анонсувала Thor Ultra — першу в галузі 800-гігабітну Ethernet-карту, створену спеціально для ШІ-датацентрів. Новинка розрахована на обробку колосальних навантажень і роботу з десятками або навіть сотнями тисяч обчислювальних процесорів (XPU), що використовуються у великих ШІ-системах.

    Broadcom Thor Ultra використовує новий інтерфейс PCIe Gen6 x16, який забезпечує максимальну пропускну здатність для сучасних датацентрів. Це рішення орієнтоване на інфраструктуру, де продуктивність і масштабованість є критичними — наприклад, для тренування великих мовних моделей чи роботи комплексних систем ШІ-аналітики.

    Традиційна технологія RDMA (Remote Direct Memory Access) має низку обмежень, серед яких відсутність мультишляху та ефективного керування перевантаженнями. Broadcom повністю переосмислила підхід, додавши функції Packet-Level Multipathing і Out-of-Order Packet Delivery. Вони дозволяють ефективніше використовувати мережеві ресурси, розподіляючи трафік між кількома маршрутами й мінімізуючи затримки.

    Крім того, у Thor Ultra з’явились селективна повторна передача пакетів і програмоване керування перевантаженнями, що зменшує втрати даних і затримки у високонавантажених середовищах.

    На відміну від закритих платформ, Broadcom побудувала Thor Ultra відповідно до специфікацій Ultra Ethernet Consortium — відкритого стандарту, який дозволяє підключати карту до будь-яких сумісних мережевих комутаторів чи XPU, не обмежуючись інфраструктурою одного виробника.

    Карта підтримує 200G і 100G PAM4 SerDes, може працювати з пасивними мідними кабелями великої довжини, а також має один із найнижчих рівнів бітових помилок у галузі — це мінімізує ризик нестабільності підключення.

    Thor Ultra підтримує повношвидкісне шифрування та дешифрування з апаратним прискоренням PSP offload, що зменшує навантаження на центральний процесор. Також реалізовано захищене завантаження і підписане мікропрограмне забезпечення, що підвищує рівень довіри до пристрою. Крім того, додаткові функції оптимізовані під роботу з мережевими комутаторами Broadcom Tomahawk 5 і Tomahawk 6.

    Компанія позиціонує Thor Ultra як ключовий елемент своєї Ethernet-стратегії для ШІ, поруч із продуктами Tomahawk Ultra та Jericho 4. Разом ці рішення формують масштабовану відкриту екосистему для високопродуктивних ШІ-обчислень.

    Broadcom уже почала постачати зразки Thor Ultra партнерам, що свідчить про наближення етапу комерційного розгортання у великих ШІ-датацентрах. Поки що залишається питання, наскільки добре карта інтегрується з рішеннями інших виробників і чи виправдає свою вартість у не спеціалізованих середовищах.

    Джерело: techradar

    https://itc.ua/ua/novini/thor-ultra-800g-najshvydshyj-u-sviti-adapter-ethernet-vykorystovuye-pcie-gen-6-x16/

  • Ця смердюча хімічно активна термопаста пошкоджує процесори та кулери, — розслідування Igor’s Lab

    Ця смердюча хімічно активна термопаста пошкоджує процесори та кулери, — розслідування Igor’s Lab

    Якщо раптом сподобається південнокорейська термопаста Amech (Aimac) SGT-4, краще подумати ще раз.

    Відомий комп’ютерний майстер Ігор Валлосек виявив справжнього лиходія у світі термопаст. Паста SGT-4 досить розповсюджена в інтернет-магазинах по всьому світу, оскільки вона дешева та загалом отримує схвальні відгуки. Однак вона виявилась хімічно реактивною сумішшю, яка смердить парами кислоти, безповоротно пошкоджує процесори та кулери точковою корозією та приклеює кулери до чипа. Лише маленькою родзинкою у цьому вінегреті здається її невідповідність тепловим характеристикам (внаслідок перелічених явищ).

    Термопаста SGT-4 виготовлена ​​на основі PMDS (полідиметілсилоксан, лінійний полімер диметілсилоксана, силікон). Проте хімічні тести та відгуки користувачів свідчать, що це не звичайний термоінтерфейс на основі силікону. Паста містить реактивний RTV-силікон, що твердіє — речовину, яка, за даними Igor’s Lab, вивільняє оцтову кислоту під час контакту з вологою. Добавка (ймовірно, метілтриацетоксисілан), за припущенням дослідників, використана для кращих фізичних властивостей термопасти. Але реакція призводить до утворення кислотних парів, які викликають окиснення металу та запах оцту.

    Під час роботи комп’ютера оцтова кислота поступово роз’їдає мідні поверхні, викликає точкову корозію та зміну кольору, а також склеює поверхні. Попри склеювання, котре, здавалося б, щільніше поєднує матеріали, теплопровідність з’єднання виявилася значно нижчою від заявленої. Але це не дивно, з урахуванням того, що SGT-4 створює нові порожнини, замість заповнювати їх, як це має робити термопаста.

    Користувачі з Південної Кореї вже здійняли галас щодо проблеми на місцевому сайті Quasarzone. Виробник Amech навіть немає вебсторінки, а користувачі знайшли спосіб зв’язатися з ним. Замість того щоб розглянути докази, представники Amech вдалися до особистих образ, відкинули висновки як безпідставні та наполягали, що продукт відповідає екологічним стандартам RoHS та REACH. Втім, відповідні сертифікати не стосуються хімічної реактивності матеріалів.

    Щодо Ігора Валлосека, представники компанії підкреслювали, що він з Німеччини (і тому некомпетентний?). У такій ситуації можемо лише порадити уникати цієї марки та виробника термопасти, а також цікавитися, який саме термоінтерфейс використовують збиральники ПК.

    Джерела: Igor’s Lab , Tom’s Hardware

    https://itc.ua/ua/novini/tsya-smerdyucha-himichno-aktyvna-termopasta-poshkodzhuye-protsesory-ta-kulery-rozsliduvannya-igor-s-lab/

  • Під час перевстановлення Windows 11 BitLocker незворотно "з’їв" 3 ТБ даних користувача

    Під час перевстановлення Windows 11 BitLocker незворотно "з’їв" 3 ТБ даних користувача

    Ніколи не жартуйте з шифруванням накопичувачів у Windows 11. BitLocker не вибачає помилок.

    Microsoft представила шифрування сховищ даних BitLocker у Windows Vista 2007 року. Спочатку воно обмежувалося лише версіями Enterprise та Ultimate, але пізніше механізм став невіддільною частиною операційної системи. Починаючи з Windows 11, BitLocker вмикається за замовчанням, коли користувач входить в систему за допомогою облікового запису Microsoft під час першого запуску системи. Це добре, якщо зловмисник забажає отримати доступ до ПК, але іноді “чужим” перед своїм комп’ютером постає сам власник.

    Користувач Reddit з ніком Toast_Soup вирішив перевстановити Windows 11. Особливість цього ПК — шість накопичувачів у системі, два з яких, загальною місткістю 3 ТБ, використовувалися для резервного копіювання.

    Після інсталяції резервні накопичувачі виявилися недоступними. З поста, котрий має кілька оновлень, зрозуміло, що користувач не знав про автоматичне шифрування у Windows 11. Відповідно, ключ шифрування він ніколи не записував і не знав, де його подивитися . Якщо ключ втрачений, немає можливості відновити будь-які дані за допомогою спеціальних програм (котрі Toast_Soup перепробував багато разів), оскільки вони не можуть зламати шифрування BitLocker.

    Ще одне перевстановлення очікувано виявилося марним. Знову з’явився екран BitLocker із запитом ключа для завантажувального диска, цей ключ користувач зберіг. Однак два накопичувачі все ще були заблоковані. Коментарі порадили перевірити налаштування особистого облікового запису Microsoft. Однак там відображався лише ключ для завантажувального диска. Зрештою власник ПК здався та відформатував сховища даних.

    Як зазначає Tom’s Hardware, додатковим “бонусом” BitLocker може бути суттєве сповільнення накопичувачів. Під час тестування шифрування сповільнило диски до 45%. За припущенням, подібний ефект міг спонукати Toast_Soup перевстановити Windows 11. Деякі коментарі з теми на Reddit свідчать, що навіть з локальним обліковим записом такі незначні зміни, як налаштування порядку завантаження, можуть активувати BitLocker, якщо воно не увімкнулося під час першого налаштування ОС.

    https://itc.ua/ua/novini/pid-chas-perevstanovlennya-windows-11-bitlocker-nezvorotno-z-yiv-3-tb-danyh-korystuvacha/