З 28 жовтня McDonald’s запустив в Україні сервіс “Мобільне замовлення”, який дозволяє замовити страви через застосунок і забрати їх в закладі по готовності.
За даними Forbes , на цей час сервіс працює в тестовому режиму в Києві і доступний для чотирьох ресторанів — на вул. Є. Сверстюка, Софійській, Гришка та пр. Правди. В застосунку клієнти можуть обрати заклад, додати в кошик страви, оплатити їх і обрати місце, де отримають замовлення: “Макдрайв”, зона видачі або обслуговування за столиком.
Сервіс “Мобільне замовлення” вже працює в багатьох країнах світу: в США, Канаді, Німеччині та Великій Британії зокрема. Після тесту в Києві McDonald’s планує всеукраїнський запуск.
Станом на жовтень в Україні працює 117 McDonaldʼs, зокрема 50 — у Києві. Ще 15 ресторанів зачинено через вимоги безпеки (зокрема в прифронтових регіонах).
“Наші пріоритетні напрямки для розвитку — Київ, міста-мільйонники, обласні центри та їхні сателіти (за умови достатнього трафіку), а також локації на популярних трасах. Сьогодні концентруємось на центральній і західній Україні”, — заявляв раніше директор із розвитку McDonald’s в Україні Віталій Стефурак.
За перші 6 місяців 2025 року виторг українських McDonaldʼs склав майже 10 млрд грн, що на 27% більше, ніж у 2024-му. На 2026-й мережа планує розширитись ще 11 ресторанами, а у 2027-2028 вийти на запуск 15 на рік.
Сайт AIN у своєму розслідуванні стверджує, що “неафішованим мозком” компанії Fire Point може бути Денис Штілерман — інженер, який досі має російське громадянство.
На сьогодні Fire Point — один з найбільших оборонних підрядників ЗСУ, який виробляє ударні БПЛА FP-1 і далекобійні ракети “Фламінго” . Увага до компанії зросла в останні місяці на тлі чуток про завищені ціни, проблеми з якістю, прихований зв’язок із бізнес-партнером Зеленського Тімуром Міндичем і нещодавньої статті New York Times, яка повідомляла, що ще три роки тому Fire Point працювала під іншою назвою, як кастингова агенція .
“Технічно” обличчям Fire Point є Ірина Терех, яка час від часу розповідає в інтерв’ю про успіхи та плани Fire Point, представляючись як Head of Production та CTO. Також є анонімні співзасновники, які, за даними AP, не розкривали імен з міркувань безпеки. Зрештою у відповіді Kyiv Independent Терех їх розкрила: Єгор Скалига та Денис Штілерман. Перший, якщо пам’ятаєте статтю NYT, керував At Point — компанією, що передувала Fire Point і займалась кастингами та підбором локацій для фільмів з Зеленським зокрема. Однак з другим ситуація цікавіша: у розслідуванні AIN стверджується, що він, ймовірно, досі має російське громадянство.
Сайт проаналізував згадки про нього в усіх доступних джерелах. Ім’я Денис згадується, як контактне для Fire Point у довіднику виробників дронів. В GetContact зазначений номер відображається з тегами “Denis Uav”, “Denis Print”, “Denis Leonidovich”, інший номер — підписаний реальним прізвищем, яке журналісти не розголошують, аби уникнути юридичних проблем, позначаючи просто як “Денис Д.”.
Ключові дані: Денис Д. народився у Києві в середині 1970-х, але більша частина його біографії пов’язана з Росією, що нібито підтверджують офіційні російські судові та реєстрові документи, внутрішні бази даних, службові матеріали про банкрутство та інші джерела, які переглянув AIN.
Згідно з ними, чоловік проживав у Москві аж до 2023 року. Даних про освіту чи посаду в держструктурах журналісти не знайшли, але відомо, що з бізнесом в чоловіка не задалось (офіційно він — банкрут, згідно зі справою, зареєстрованою в одному з московських судів). Штілерман також мав частки у трьох компаніях, які займались гуртовою торгівлею, нерухомістю та агровиробництвом. Адресні та транспортні згадки з російських закритих баз даних “Магістраль” і “Сирена” показують, що чоловік часто пересувався між Києвом та Москвою до початку повномасштабного вторгнення.
Інший цікавий момент полягає в тому, що Денис Штілерман насправді має російське громадянство: в нього було принаймні два російські внутрішні паспорти, видані у 2006 та 2011 роках, які нині значаться недійсними. Інформації про наявність українських документів на цей час журналісти не знайшли, але до 1997 року чоловік був громадянином України.
“Важливо: недійсний паспорт не дорівнює відсутності громадянства. Людина залишається громадянином росії навіть без чинного документа, допоки офіційно не припинить громадянство… З огляду на те що йдеться про інженера, пов’язаного з оборонною компанією, сам факт російського громадянства становить підвищений ризик і потребує оцінки. Саме тому ми звернулися до СБУ й поставили запитання щодо можливих перевірок цієї особи”, — пише AIN.
В СБУ на запит сайту відповіли, що “зазначена особа” не має допуску до державної таємниці, а запити на його перевірку “не надходили”.
Одне з перших публічних інтерв’ю Штілерман дав виданню ZN.UA , де розказав, що з перших днів повномасштабного вторгнення разом із друзями допомагав військовим. У листопаді 2022 року ця ж команда вирішила розробити важкий далекобійний БПЛА. В наступному інтервʼю для Радіо NV Штілерман говорив, що у 1991-му автоматично отримав громадянство України (як мешканець на 24 серпня) і Росії (після прописки у РФ), формально не подаючи заяв. З 2014 року, за його словами, він підтримував Майдан і допомагав військовим, а у 2016-му його нібито позбавили російського громадянства. Водночас вже після вказаного терміну, Штілерман все одно мав стосунок до РФ, що підтверджує справа про банкрутство.
На цей час журналісти надіслали запити та чекають на офіційні коментарі Терех та Штілермана.
Що з розслідуванням НАБУ?
Згідно з попередніми повідомленнями Kyiv Independent , детективи НАБУ розслідували діяльність Fire Point за підозрою у “введенні держави в оману” щодо цін та обсягів постачань, а також відпрацьовують версію про можливого кінцевого бенефіціара — бізнесмена Тимура Міндіча. Сама компанія підтвердила факт перевірки, але відкинула закиди щодо причин.
У відповіді на запит AIN у НАБУ повідомили, що детективи дійсно розслідують провадження “за фактами можливого завищення собівартості в державних контрактах на БпЛА”. Однак в цьому випадку йдеться лише про досудове розслідування “за фактом” — правоохоронці збирають дані, щоби з’ясувати, чи є склад злочину.
Українські стримінгові сервіси почали прибирати зі своїх каталогів фільми та серіали з актором Юрієм Колокольніковим. Це сталося після того, як Міністерство культури внесло його до списку осіб, що становлять загрозу національній безпеці. Про це повідомляють як глядачі в соцмережах, так сторінки самих стримінгів.
Вилучивши з трансляцій фільми та серіали з Юрієм Колокольніковим, платформи виконали рішення Мінкульту. Міністерство ще 21 серпня додало актора до переліку діячів культури, чия діяльність підпадає під обмеження відповідно до закону “Про кінематографію”. СБУ виступила ініціатором цього рішення. Причина — актор не раз поширював кремлівські тези й грав у фільмах, що фінансувалися з російського держбюджету. Він не висловився чітко щодо повномасштабної війни, але продовжував зніматися в російських проєктах, паралельно співпрацюючи із західними кіностудіями.
Після оновлення списку сервіси почали прибирати стрічки з його участю. Із каталогів зникли четвертий сезон серіалу “ Гра престолів “, третій сезон “Білого лотоса”, фільм Крістофера Нолана “ Тенет ” та супергеройський екшн “ Крейвен “.
Держкіно повідомило, що вже звернулося до телеканалів і медіагруп із вимогою зняти такі фільми з ефіру та видалити їх із бібліотек. Також ведуться перемовини з міжнародними компаніями, щоб обмежити доступ українців до цих проєктів на глобальних стримінгах.
В рамках цих обмежень, 28 серпня Держкіно не видало прокатне посвідчення кримінальному трилеру Даррена Аронофскі “Спіймати на гарячому” / Caught Stealing . Причина та сама — участь в картині Юрія Колокольнікова та ще одного російського актора Антона Кукушкіна.
Юрій Колокольніков — це російський актор із громадянством росії та Канади. Його можна побачити в “Грі престолів”, “Тенеті”, “Чарівнику смарагдового міста” та деяких інших проєктах. В Україні щодо нього не запроваджували санкцій, але Мінкульт визнав його особою, що становить загрозу для національної безпеки.
Актор продовжує працювати в росії. Нещодавно він зіграв головну роль у фільмі “Последний Ронин” режисера Макса Шишкіна. Стрічка вийшла у 2024 році й розповідає про світ після ядерного вибуху. Зйомки проходили в росії. Картину знімала студія “Централ Партнершип”, що належить “Газпром-Медіа”.
Отже, українські платформи почали прибирати контент із Колокольніковим, щоб виконати державне рішення і не підтримувати актора, який співпрацює з країною-агресором.
Заступник міністра розвитку громад та територій оголосив про створення єдиного застосунку, в якому можна буде придбати квитки на автобуси легальних перевізників.
В інтерв’ю Forbes Ukraine Сергій Деркач розповів про оновлення сайту autobus.gov.ua . Легальні перевізники отримають можливості керувати своїми маршрутами та продавати квитки на них пасажирам. Згодом на базі порталу буде створений мобільний застосунок. Втім, оскільки йдеться про багато приватних перевізників, заступник міністра застеріг про певні обмеження:
«Ми уклали низку партнерств із кількома такими платформами, зокрема з Tickets.ua. Але треба розуміти, що ніхто не може змусити їх перевіряти перевізників. Адже платформи надають інформаційні послуги, а не безпосередні [послуги] перевезення. Це призводить до продажу квитків на нелегальні маршрути».
За словами Деркача, застосунок нагадуватиме послуги «Укрзалізниці» . Його тестовий запуск запланований на осінь, а публічно працюватиме продаж квитків вже у 2026 році. Розробку застосунку «підтримали міжнародні партнери», але підготовча робота виконана в Україні, «без залучення додаткового фінансування».
Програма підтримуватиме відгуки про перевізників. Окрім того, що з ними зможуть ознайомитися інші користувачі, скарги в автоматичному режимі надходитимуть в «Укртрансбезпеку» — перевізники нестимуть відповідальність.
Але є нюанс: початково квитки на автобуси будуть доступні лише для міжнародних перевезень, у майбутньому — й для внутрішніх. На запитання, чим внутрішні рейси так відрізняються від міжнародних, чиновник відповів:
«Зарегульованість і тотальний спротив реформі. За 11 років в Україні не відкрито жодного нового внутрішнього маршруту — внаслідок паперових паспортів маршруту та непрозорих конкурсів».
Як подорожували українці у 2023-му: Польща та Чехія у топі країн, автобус — найпопулярніший транспорт, а головна мета… туризм
Становище на ринку автобусних перевезень має змінитися у 2026 році, зі створенням єдиної електронної системи. У ній перевізники та місцева влада формуватимуть маршрут, котрий реєструється за 10 днів, а потім на нього проходитиме прозорий конкурс. Громади отримають можливість відкривати потрібні їм міжміські маршрути.
Вже з 1 вересня працівники ТЦК зобов’язані носити бодікамери та фіксувати свої дії на відео. Наразі триває їхнє забезпечення технічними засобами.
Як повідомляє міністр оборони України Денис Шмигаль у Telegram, це дозволить забезпечити прозорість та законність діяльності так званих “груп оповіщення” ТЦК. Відеофіксація має захистити права мобілізованих громадян разом з правами залучених до роботи з ними військових.
“З 1 вересня усі працівники ТЦК та СП зобовʼязані носити бодікамери та здійснювати відеофіксацію під час перевірки документів або вручення повісток. У разі порушення правил фіксації передбачена дисциплінарна відповідальність”, — йдеться у повідомленні.
Міністр розповів, що зараз вже є 85% необхідних для цього засобів фіксації. Подальше забезпечення триває.
Без повістки, ВЛК й документів: як ТЦК відправив чоловіка до війська і що вирішив суд
Як пише УНІАН з посиланням на адвокатів, українці мають право знімати на відео працівників ТЦК у громадських місцях. Знімання дозволено лише тоді, коли не заважає військовим виконувати обов’язки та не порушує державну або режим ну таємницю. Проте іноді такі спроби громадян закінчуються судовими вироками та конфіскацією смартфонів, саме через нібито перешкоджання “законній діяльності Збройних сил України”.
ЗМІ dev.ua розповідає про штраф з боку Playcity за рекламу азартних ігор. Медіа не погоджується з оцінкою агенції та заявляє про тиск з метою закриття сайту.
На думку державної агенції з контролю грального та лотерейного бізнесу Playcity, порушення законодавства України сталося в анонсі бою боксерів Олександра Усика та Даніеля Дюбуа . У матеріалі, а зокрема у заголовку, згаданий офіційний спонсор бою, який має стосунок до азартних ігор.
“Ми не вважаємо, що згадка бренду в інформаційному анонсі є порушенням закону “Про рекламу”. Таким чином до “відповідальності” можна притягнути будь-який вебсайт, на якому є згадка бренду казино. Це може бути сайт про роботу (де, наприклад, публікуються вакансії зі згадкою бренду)”, — йдеться у заяві СЕО ТОВ “Дев Україна” Стаса Юрасова, яку цитує dev.ua.
Керівник ЗМІ стверджує, що анонс бою не був розміщений на комерційних засадах, редакція не отримувала винагороду за його розміщення, а спонсор поєдинку не замовляв матеріал (як встановила й Playcity у своєму рішенні). За словами CEO, претензія Playcity також полягає в тому, що на час публікації матеріалу ТОВ “Дев Україна” не було зареєстроване як онлайн-медіа з аудиторією 21+ в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення медіа (на момент прийняття рішення агенції реєстрація вже відбулася). Тому сайт й не мав права розміщувати такий матеріал.
“Ми також обурені розміром штрафу за розміщення анонсу. 4,8 млн грн — це 5 наших щомісячних оборотів. Нагадаємо, що ми біле медіа, у нас в штаті 12 людей, ми сплачуємо податки без порушень, а зарплати вчасно», — заявив Стаса Юрасов.
ТОВ “Дев Україна” оскаржуватиме рішення Playcity в судовому порядку. Більш детально з позицією компанії можна ознайомитися в заяві dev.ua.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров та CEO “Київстар” Олександр Комаров обмінялися повідомленнями зі смартфонів за допомогою Starlink Direct to Cell.
Перше тестування технології Direct to Cell в Україні проводилося у Житомирській області. Разом із США, Канадою Австралією, Японією та Новою Зеландією Україна стала однією з перших в світі та першою з країн Європі , котрі запускають цю технологію.
“Завдяки Starlink Direct to Cell українці залишатимуться на зв’язку там, де немає покриття мобільної мережі, — у горах, під час знеструмлень чи надзвичайних ситуацій. Щоб скористатися технологією, не потрібно буде купувати антени чи додаткове обладнання. Достатньо звичайного смартфона з підтримкою 4G та SIM-картки “Київстар” — звичайної або віртуальної”, — йдеться у повідомленні Мінцифри.
Starlink готує прорив: супутники 3-го покоління з терабітною швидкістю запустять у 2026 році
“Тестувати таку передову технологію — це прорив для України. Попри війну, руйнування і щоденні виклики, ми як бізнес не зупиняємося. Ми інвестуємо, продовжуємопрацювати і доводимо, що українська стійкість — це не лише про оборону, а й про розвиток. Для нас це інвестиція в безпеку та майбутнє. Direct to Cell — стратегічно важлива технологія, яка дозволить залишатися на зв’язку в найскладніших умовах”, — наголосив Олександр Комаров.
Повноцінний запуск Starlink Direct to Cell для абонентів “Київстар” запланований восени 2025 року. Наразі технологія проходить етап бета-тестування. Прямий супутниковий зв’язок має стати доступним для всіх абонентів оператора з 4G-смартфонами. За словами компанії, її інженери продовжать польові випробування по всій Україні, щоб протестувати передачу повідомлень і мобільних даних у реальних умовах.
Наразі “Київстар”веде переговори з виробниками смартфонів щодо оновлень ПЗ, потрібних для надання послуги. У майбутньому плануєтья розширення можливості для повідомлень Viber, WhatsApp, Telegram тощо.
В Україні запрацювала давно обіцяна “Дія.Картка”. Це універсальна мультирахункова картка для всіх державних виплат. Про її запуск розповів міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Дія.Картка” — це універсальна платіжна картка, на яку надходитимуть цільові та нецільові державні виплати. З нею не доведеться відкривати окремі картки під кожну допомогу. На новій картці доступні окремі рахунки під різні державні програми — для єКниги та Ветеранського спорту й загальний — для допомоги ВПО, пенсій, військових облігацій тощо. Картка дозволяє проводити змішані оплати. Якщо на картці для оплати недостатньо грошей, які надаються за умовами цільової державної програми, їх можна автоматично доповнити власними коштами. Як зазначають у Мінцифри, на цій картці можна зберігати і власні заощадження.
Нова “Дія.Картка” вже доступна в застосунку “Дія” ( який ігнорують майже 60% українців ) та в банках-партнерах: ПриватБанк , Monobank та Кредит Дніпро. Незабаром список банків розшириться. Послугою можуть скористатися всі українці від 18 років — достатньо мати паспорт та РНОКПП. Для оформлення картки треба оновити застосунок “Дія” та авторизуватися. Далі слід перейти до розділу “Сервіси” → “Дія.Картка”, обрати банк, підписати згоду та відкрити рахунок.
Наразі на “Дія.Картку” вже можна отримати виплати:
єКнигу
єМалятко
Військові облігації
Ветеранський спорт
Допомогу по безробіттю
Допомогу ВПО
Виплату пенсій
Допомогу від міжнародних організацій та інші
Невдовзі на неї також можна буде отримати виплату за програмою “Пакунок школяра”. Разом з тим програми “ Національний кешбек ” та “єВідновлення” працюють окремо. Отже, вони не входять до мультирахункової картки і для роботи з ним й надалі доведеться мати окремі картки.
Мінцифри монетизує «Дію» — за що доведеться платити
Уряд України оновив свій план дій на поточний та наступний роки. Серед іншого, він передбачає створення так званої е-ТЦК та цифровізацію проходження мобілізованими ВЛК.
Як йдеться у програмі уряду, електронна система е-ТЦК інтегруватиме в себе сервіс «Резерв+» . Її впровадження має на меті розвантажити ТЦК на 15%. Що ж до ВЛК, уряд планує розширити медичну інформаційну систему на рівень пілотних військових бригад, щоб військові мали можливість користуватися електронними послугами. Про це повідомляє DOU, з посиланням на програму уряду.
Також кабмін до кінця року планує створення електронних кабінетів для підприємств. У ньому вестиметься облік військовозобов’язаних, призовників та резервістів. У частині військових підрозділів до грудня теж буде впроваджений електронний автоматизований облік особового складу.
Військовий застосунок «Армія+» отримає додаткові функції. У ньому будуть служби для замовлення постачання, онлайн-отримання частини документів, та інші додаткові послуги, зокрема в розділі «Плюси».
Інший оборонний напрямок програми уряду — створення спецрежиму експорту озброєнь. У цьому році Міноборони планує запуск спільних виробництв озброєння з Нідерландами та Данією, та погодити співробітництво з виробництва дронів із США. У межах цих проєктів 80% виробленої військової техніки отримає Україна, а решта залишатиметься у партнерів. Програмою передбачено, що 50% коштів, залучених для придбання озброєння, будуть витрачені на продукцію українських підприємств.
Компанія-платформа Kiss My Apps запустила Kiss My Radio — перше в Україні “радіо” для айтішників. За своєю суттю, це серія плейлистів у Spotify, які можна вмикати на тлі кодування, дизайну чи інших робочих завдань.
Які плейлисти доступні?
На цей час Kiss My Radio пропонує 7 добірок:
“На класний CTR” — енергійний фон для створення рекламних креативів;
“Щоб білд таки не впав” — ритми для нічних код-спринтів і стабільного CI/CD;
“Танці навколо ROMI” — плейлист для тих, хто мислить у відсотках окупності;
“Concentration SPRINT” — музика для глибокої концентрації та “deep work”;
“CEO’s Ukrainian Flow” — добірка сучасної української інді та електроніки від засновника Kiss My Apps Дмитра Лоли;
“Powered by KMA People” — набір улюблених треків команди компанії;
“Fresh Friday Drops” — плейлист, що “відкриває двері у вихідні”, де збиратимуть найсвіжіші треки.
Де знайти добірки?
Плейлисти можна відшукати у Spotify: як за запитом “Kiss My Radio”, так і за назвами добірок.
“Графік роботи” Kiss My Radio
Добірки оновлюватимуть щоп’ятниці, а раз на місяць випускатимуть “масштабні релізи”.
В Kiss My Apps кажуть, що ідея “радіо для айтівців” виникла через брак якісного контенту для роботи під музику: значна частина сетів з YouTube вже прослухані, а пошук новинок потребує часу та ресурсів.
Kiss My Apps — це українська компанія-платформа, що була створена у 2022 році, входить до IT-групи FRACTAL (раніше Netpeak Group), і нині налічує понад 100 млн користувачів.
48% ІТ-фахівців хочуть емігрувати з України, 37% тих, хто виїхав, не повернуться, — опитування
