Метка: Дисплеї

  • Іноді 4K зайві: у Кембриджі дослідили можливості людського ока та створили онлайн-калькулятор для дисплеїв

    Іноді 4K зайві: у Кембриджі дослідили можливості людського ока та створили онлайн-калькулятор для дисплеїв

    Дослідники з Кембриджу та Meta Reality Labs зазначають, що у людського ока є межа роздільної здатності , за перевищення якої око не розрізнятиме додаткові пікселі.

    Щоб визначити цю межу, науковці вимірювали здатність учасників дослідження виявляти певні особливості у кольорових та на чорно-білих зображеннях, незалежно від того, чи дивились вони на зображення прямо, чи периферійним зором, а також, коли екран знаходився ближче чи далі від них. Точна межа роздільної здатності людського ока залежить від низки факторів, включно з розміром екрана, освітленістю приміщення та відстанню між екраном та спостерігачем.

    Наприклад, для вітальні середнього розміру у Великій Британії, де відстань між телевізором і диваном становить 2,5 м, 44-дюймовий телевізор з роздільною здатністю 4K або 8K не дасть жодних додаткових переваг у порівнянні з телевізором з нижчою роздільною здатністю Quad HD (QHD) того ж розміру. Окрім цього дослідники розробили онлайн-калькулятор , за допомогою якого, використовуючи розмір власної кімнати, а також розміри та роздільну здатність телевізора, можна підібрати найбільш відповідний екран . 

    Будь-який споживач, який купує телевізор, чує від маркетологів та виробників, що роздільна здатність їх екранів — хай то Full HD, 4K або 8K — забезпечує найкращі враження від перегляду. Роздільна здатність екрана вважається такою ж важливою і для багатьох інших екранів, які ми використовуємо, чи то на телефонах або комп’ютерах, незалежно від того, чи використовуємо ми їх для фотографування, перегляду фільмів або відеоігор. 

    “Оскільки значні інженерні зусилля спрямовані на покращення роздільної здатності дисплеїв мобільних пристроїв, доповненої та віртуальної реальності, важливо знати максимальну роздільну здатність, при якій подальші покращення не принесуть помітного ефекту. Але не було жодних досліджень, які реально вимірювали б, що саме може бачити людське око і які обмеження його сприйняття, — пояснює перша авторка дослідження, докторка з кафедри комп’ютерних наук та технологій у Кембриджі  Маліха Ашраф. 

    Як зазначає співавтор дослідження, професор Рафал Мантюк, чим більше пікселів у дисплеї пристрою, тим він менш ефективний , вартісніший та такий, що вимагає більше обчислювальних потужностей для роботи. 

    Дослідники створили експериментальну установку з висувним дисплеєм, яка дозволила точно виміряти, що бачить людське око, дивлячись на візерунки на екрані. Замість вимірювання характеристик окремого екрана науковці вимірювали кількість пікселів на кожен градус (PPD) — кількість окремих пікселів, які вміщуються в один градус поля зору. 

    Таке вимірювання дозволяє відповісти на питання, як виглядає екран з того місця, з якого на нього дивляться. Загальноприйнятий стандарт зору 20/20, що ґрунтується на таблиці Снеллена передбачає, що людське око здатне розрізняти деталі з роздільною здатністю 60 пікселів на градус. 

    “Це вимірювання широко прийняте, але ніхто насправді не сідав і не вимірював його для сучасних дисплеїв, на відміну від настінної таблиці з літерами, яка була вперше розроблена в XIX столітті”, — зазначає Маліха Ашраф. 

    Учасники дослідження розглядали візерунки з дуже дрібними градаціями у сірих та кольорових відтінках. Їх питали, чи бачать вони лінії на зображеннях. Екран переміщувався до глядача та від нього для вимірювання PPD на різних відстанях. PPD також вимірювався для центрального та периферичного зору.

    Вчені встановили, що межа роздільної здатності ока вища, ніж вважалось. Але існують важливі відмінності в межах роздільної здатності між кольоровими та чорно-білими зображеннями. Для зображень з сірими відтінками, на які учасники дивились прямо, середнє значення становило 94 PPD. Для червоних та зелених візерунків цей показник становив 89 PPD, а для жовтого та фіолетового – 53 PPD. 

    “Насправді наш мозок не дуже добре сприймає деталі у кольорі, тому ми побачили значне зниження чіткості кольорових зображень, особливо під час перегляду периферичним зором. Наші очі, по суті, є датчиками, які не такі вже й хороші, але наш мозок обробляє ці дані та перетворює їх на те, що, на його думку, ми повинні бачити”, — підкреслив Рафал Мантюк. 

    Дослідники змоделювали свої результати, щоб розрахувати, як межа роздільної здатності варіюється залежно від популяції.  Це допоможе виробникам приймати рішення, які будуть актуальні для більшості населення: наприклад, розробити дисплей, який матиме ретинальний дозвіл для 95% людей, а не для середньостатистичного спостерігача. На основі цього моделювання дослідники розробили свій онлайн-калькулятор, який дозволяє людям тестувати свої екрани або допомагає приймати обґрунтовані рішення щодо майбутніх покупок. 

    Результати дослідження опубліковані у журналі Nature Communications

    Джерело: TechXplore

    https://itc.ua/ua/novini/inodi-4k-zajvi-u-kembrydzhi-doslidyly-mozhlyvosti-lyudskogo-oka-ta-stvoryly-onlajn-kalkulyator-dlya-dyspleyiv/

  • Монітор непотрібний: Battlefield 6 запустили на 2,1” дисплеї системи охолодження процесора

    Монітор непотрібний: Battlefield 6 запустили на 2,1” дисплеї системи охолодження процесора

    Вдалий запуск Battlefield 6 привернув рекордну кількість гравців та викликав схвальні відгуки критиків. Ентузіаст знайшов оригінальний спосіб долучитися до хайпу.

    YouTube канал Allround-PC запустив гру на невеликому екрані системи охолодження, який зазвичай призначений для виводу даних про систему. Тож якщо хтось зібрав занадто дорогий ПК, але забув про монітор, пограти все одно можна.

    Круглий IPS-дисплей системи рідинного охолодження MSI MPG CoreLiquid P13 360 має діаметр 2,1 дюйма та роздільну здатність 480 x 480. Екран зі щільністю пікселів 600 ніт, котрій могли б позаздрити багато сучасних смартфонів, не надто підходить для сучасних ігор, але цілком достатній для демонстрації багатьох вбудованих шаблонів виводу інформації та просто як прикраса системного блоку. Система досить акуратна і не захаращує ПК ані зайвими дротами та трубками, ані власними габаритами.

    Короткий ролик у форматі Shorts та публікація Tom’s Hardware не розповідають про технічний бік запуску, але можна уявити, що для нього не знадобилося багато надзусиль. Дисплей CoreLiquid P13 має вбудовану у ПЗ виробника функцію перегляду відео і навіть другого дисплею, тож це не якийсь технічний прорив, як запуск DOOM на вейпі або сервер на подібному пристрої, але цікава іграшка, якщо прозорий системний блок все одно стоїть на вашому столі.

    Що ж до системи охолодження, вона демонструє не найкращі, але непогані температури процесорів, проте й не надто гучна. Мабуть, вона не створена для рекордів розгону, але естетично прикрашає збірку. Гру у Battlefield 6 на не надто зручному для цього екрані MSI MPG CoreLiquid P13 360, ймовірно, можна вважати додатковим рівнем складності.

    https://itc.ua/ua/novini/monitor-nepotribnyj-battlefield-6-zapustyly-na-2-1-dyspleyi-systemy-oholodzhennya-protsesora/

  • У США створили першу друковану та перероблювану електроніку менше ніж 10 мкм — технологія може змінити

    У США створили першу друковану та перероблювану електроніку менше ніж 10 мкм — технологія може змінити

    Американські інженери з Університету Дьюка продемонстрували можливість друку повнофункціональної та придатної до вторинної переробки електроніки субмікронних розмірів. 

    Нова технологія може серйозно вплинути на індустрію дисплеїв , ринок якої оцінюється у $150 млрд. Новий технологічний процес також пропонує зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище.

    “Якщо ми хочемо серйозно збільшити обсяги виробництва у США в областях, де домінують глобальні конкуренти, нам потрібні трансформаційні технології. Наш процес дозволяє друкувати транзистори на основі вуглецю, які можна повністю переробляти і які забезпечують продуктивність, порівнянну з галузевими стандартами. Це дуже перспективний результат, щоб не приділити йому уваги”, — зазначає професор кафедри електротехніки, обчислювальної техніки та хімії ім. Едмунда Т. Пратта-молодшого в Університеті Дьюка Аарон Франклін. 

    Дисплеї наразі використовуються у більшості електронних пристроїв, від телевізорів, моніторів, циферблатів годинників до екранів в автівках. Практично всі вони виготовляються у Південній Кореї, Китаї чи на Тайвані . Процес виробництва шкідливо впливає на навколишнє середовище через значні викиди парникових газів та величезні витрати енергії, пов’язані з вакуумною обробкою. Крім того, за оцінками ООН, менше чверті з мільйонів тонн електроніки, яка щороку викидається, переробляється.

    Кілька років тому працівники з лабораторії Франкліна розробили перший у світі процес друку повністю придатної до переробки електроніки. Під час демонстрації використовувався аерозольний струменевий друк, який не дозволяв створювати окремі елементи розміром менш як 10 мкм.

    У новому дослідженні Аарон Франклін та його колеги спільно з Hummink Technologies працювали над подоланням цих обмежень. Вони використовують високоточні капілярні машини для друку, які залучають поверхневу енергію для вивільнення крихітних порцій чорнила. Це також забезпечує вбирущу здатність, оскільки рідина вбирається у вузькі проміжки між волокнами. 

    Дослідники використали три види вуглецевого чорнила, отримані з вуглецевих нанотрубок, графену та наноцелюлози. Вони легко наносяться на жорсткі підкладки, зокрема, зі скла та кремнію, та на гнучкіші підкладки з паперу або інших екологічних поверхонь.

    За результатами випробувань поєднання нового чорнила та обладнання продемонструвало ефективний друк елементів довжиною у десятки мкм з невеликими субмікронними зазорами між ними. Кріхітні зазори формують довжину каналу тонкоплівкових тразисторів з вуглецю, а менші розміри забезпечують вищі електричні показники. Саме такі транзистори формують задню панель керування всіх пласких дисплеїв. 

    “Подібні підходи до виробництва ніколи не замінять високопродуктивні комп’ютерні чипи на основі кремнію, але є інші ринки, де вони можуть стати конкурентоспроможними і навіть революційними”, — зауважив Аарон Франклін. 

    У кожному дисплеї розміщується великий масив крихітних тонкоплівкових транзисторів, які керують кожним пікселем. У той час як OLED-дисплеї споживають більше енергії і потребують щонайменше двох транзисторів на кожень піксель, ЖК-дисплеям достатньо усього одного. 

    У попередньому дослідженні розробники продемонстрували, як надруковані ними транзистори керують кількома пікселями у ЖК-дисплеї. На думку Аарона Франкліна, нові тонкоплівкові транзистори близькі до показників продуктивності OLED-дисплеїв. 

    Результати дослідження представлені у журналі Nature Electronics

    Джерело: TechXplore

    https://itc.ua/ua/novini/u-ssha-stvoryly-pershu-drukovanu-ta-pereroblyuvanu-elektroniku-menshe-nizh-10-mkm-tehnologiya-mozhe-zminyty-vyrobnytstvo-dyspleyiv/

  • Вчені створили найменший піксель світла — на гарнітури VR та розумні окуляри чекає революція

    Вчені створили найменший піксель світла — на гарнітури VR та розумні окуляри чекає революція

    Німецькі вчені з Вюрцбурзького університету ім. Юліуса-Максіміліана створили найменший у світі світловипромінюючий піксель, що являє значне досягнення на шляху до розробки максимально компактних дисплеїв , смартокулярів та інших пристроїв, що носяться. 

    Досі процес створення компактних смартокулярів стримували громіздкі елементи та оптичні обмеження, які перешкоджали ефективному випроміненню світла за зменшення розмірів пікселів до однієї довжини хвилі. Дослідники використали оптичні антени та створили найменший з коли-небудь створених світловипромінюючих пікселів. Розробку очолили професори Єнс Пфлаум та Берт Хехт. 

    “За допомогою металевого контакту, що дозволяє інжектувати струм в органічний світлодіод, одночасно посилюючи та випромінюючи світло, що генерується, ми створили піксель помаранчевого кольору на площі всього 300 на 300 нанометрів. Цей піксель за яскравістю такий самий, як і звичайний OLED-піксель розміром 5 на 5 мікрометрів”,— зазначає Берт Хехт. 

    Це означає, що дисплей або проєктор з роздільною здатністю 1920 x 1080 пікселів легко уміщуватиметься на площі усього в 1 мм². Це дозволить інтегрувати подібні крихітні дисплеї у дужки окулярів, звідки генероване світло подаватиметься на лінзи. 

    OLED складається з кількох надтонких органічних шарів, розміщених між двома електродами. Під час протікання струму через цей шар електрони та дірки рекомбінують та збуджують органічні молекули в активному шарі, які потім вивільняють цю енергію у вигляді світла.

    Оскільки кожен піксель самостійно випромінює світло, необхідності у підсвітці не виникає. Це забезпечує надзвичайно глибокий чорний та яскраві інші кольори, а також ефективне керування енергоспоживанням для пристроїв, що носяться, а також AR та VR-гарнітур.  Ключовою проблемою з подальшим зменшенням розмірів пікселів став нерівномірний розподіл струмів у таких малих масштабах.

    “Як і у випадку з громовідведенням, просте зменшення розміру усталеної концепції OLED призвело б до того, що струми стали б виходити переважно з кутів антени. Ця антена, виготовлена ​​із золота, мала б форму прямокутного паралелепіпеда з довжиною ребра 300х300х50 нанометрів. Утворювані електричні поля генеруватимуть настільки потужні струми, що атоми золота, стаючи рухливими, поступово перетворяться на оптично активний матеріал. Ці надтонкі структури продовжуватимуть зростати, поки піксель не буде знищений внаслідок короткого замикання”, — пояснює Єнс Пфлаум. 

    Створена німецькими дослідниками структура містить спеціально виготовлений ізоляційний шар поверх оптичної антени, який залишає тільки круглий отвір діаметром 200 нанометрів у центрі. Ця конструкція блокує струми, які виникають з країв та кутів, забезпечуючи тривалу та надійну роботу світлодіода. 

    На наступних етапах фізики планують ще більше підвищити ефективність із нинішнього рівня в один відсоток та розширити колірне охоплення до RGB-спектрального діапазону. Тоді практично ніщо не перешкоджатиме появі нового покоління мініатюрних дисплеїв .

    Результати дослідження опубліковані у журналі Science Advances

    Джерело: SciTechDaily

    https://itc.ua/ua/novini/vcheni-stvoryly-najmenshyj-piksel-svitla-na-garnitury-vr-ta-rozumni-okulyary-chekaye-revolyutsiya/

  • Intel та BOE розробляють дисплей з частотою 1 Гц, який збільшить автономність ноутбуків

    Intel та BOE розробляють дисплей з частотою 1 Гц, який збільшить автономність ноутбуків

    Дисплей ноутбука з частотою 1 Гц звучить як щось дивне, але Intel разом з великим китайським виробником екранів вважають інакше, і в описі концепції є логіка.

    Intel співпрацює з BOE у впровадження дисплеїв для ноутбуків, які можуть працювати з частотою оновлення 1 Гц. Так, це означає оновлення зображення раз на секунду і статичний контент протягом цього часу. За оцінками компаній, використання такого режиму у поєднанні з іншими технологіями подовжить термін служби батареї ноутбука до 65%.

    Сучасні дисплеї зі змінною частотою оновлення обмежені знизу частотою не менше 48 Гц. Це мало, але забагато для статичного або нечасто оновлюваного зображення. Якщо ж дисплей відтворює динамічні сцени, частота може автоматично підвищуватися. Саме для цього знадобиться технологія багаточастотного дисплея (MFD). Вона автоматично розпізнає контент на екрані та відрегулює частоту.

    “У співпраці з Intel BOE досягла плідних результатів завдяки власним інноваційним перевагам у сфері дисплеїв. Рішення, спільно створене двома сторонами, не лише зменшує енергоспоживання ноутбуків, але й покращує візуальну чіткість та адаптивність, досягаючи балансу між енергоефективністю та чудовим досвідом. Сьогодні ці прориви, зумовлені технологіями дисплеїв, відкриють нові сценарії використання, дозволяючи ПК більш гнучко задовольняти різні потреби та закладаючи міцну основу для розвитку ери ПК зі штучним інтелектом”, — зазначив Мен Сянсін, директор підрозділу ноутбуків BOE Technology.

    Також компанії планують використовувати технологію SmartPower HDR для розв’язання проблеми надмірного споживання енергії та нестабільної яскравості в режимі HDR. Вона динамічно регулює напругу дисплея залежно від яскравості зображення, оптимізуючи енергоефективність. SmartPower HDR суттєво зменшує споживання енергії під час темних сцен та одночасно забезпечує виняткову якість зображення в яскравіші моменти.

    Усі ці технології разом здатні покращити час автономної роботи ноутбуків на 65%. Intel планує це поєднання у лінійки ноутбуків партнерів з 2026 року. Ймовірно, це стосується пристроїв з процесорами Panther Lake , які теж очікуються у наступному сезоні . Проте остаточного вікна впровадження нових екранів наразі немає.

    Джерело: Weixin

    https://itc.ua/ua/novini/intel-ta-boe-rozroblyayut-dysplej-z-chastotoyu-1-gts-yakyj-zbilshyt-avtonomnist-noutbukiv/