Метка: Газ

  • Ученые раскрыли тайну блуждающих огоньков ignis fatuus: пузырьки с микромолниями

    Ученые раскрыли тайну блуждающих огоньков ignis fatuus: пузырьки с микромолниями

    На протяжении веков жуткие истории о блуждающих огоньках на болотах и кладбищах беспокоили людей, способствуя распространению слухов и представлений о том, что они якобы сбивают путешественников с пути и представляют собой нечто сверхъестественное.

    Однако американские химики из Стэнфордского университета считают, что нашли значительно более простое научное объяснение этому явлению. Они утверждают, что блуждающие огоньки на самом деле представляют собой пузырьки с мерцающими крошечными молниями . Исследование было проведено под руководством Юй Ся из Университета Цзянхань и Ричарда Зара из Стэнфорда. 

    Результаты исследования указывают на то, что крошечные электрические заряды (микромолнии) способны зажечь метан в обычных условиях. В легендах блуждающие огоньки часто связывают с болотами, что вполне логично, ведь именно там активно образуется метан. Болота бедны кислородом, поэтому анаэробные микроорганизмы разлагают органику на метан. Кислотная среда замедляет разложение, позволяя накапливаться торфу и удерживать газ. Этот газ на болотах легко воспламеняется, однако его трудно зажечь при низких температурах. Еще в 1776 году Алессандро Вольта предсказал, что молния может быть искрой . Исследователи ныне считают, что он был прав, но в гораздо более скромном и тонком смысле.

    «Это не молния, сияющая с неба, а на самом деле искра, исходящая от капель. С помощью воды я могу высечь искру и поджечь что-то. Это что-то новое», — отмечает Ричард Зар.

    Для проверки этого исследователи построили резервуар с напечатанным на 3D-принтере соплом, через которое впрыскивали в воду микропузырьки метана и воздуха. Пока пузырьки поднимались и сталкивались друг с другом, высокоскоростные камеры фиксировали между ними слабые вспышки света — микромолнии . Фотодиод подтвердил, что вспышки происходили даже при использовании исключительно кислорода. Это позволяет предположить, что искры возникают из-за разницы зарядов на границе раздела газ-жидкость, а не из-за самого метана. 

    Однако при добавлении метана кое-что изменилось. Вспышки стали ярче, вода нагрелась, спектры излучения показали явные признаки возбужденного формальдегида и гидроксильных радикалов — соединений, которые возникают при окислении метана. Изменился даже воздух над резервуаром. Масс-спектрометрия показала снижение содержания метана и кислорода и рост содержания углекислого газа, что соответствует реакциям горения при комнатной температуре. 

    На протяжении веков люди пытались понять значение подобных блуждающих огоньков. Например, в Шотландии их называли «спунки», в Японии — «хитодама», что означало — души умерших. В некоторых частях американского Юга их считали танцующими костями или духами потерянных детей. Путешественники их боялись, поэты романтизировали, а ученые ломали над ними голову. Ранее теории связывали возникновение свечения с фосфином, метаном или статическим разрядом, но ни одна из них не могла полностью объяснить слабое, мерцающее пламя во влажном воздухе. 

    Исследователи осторожно отмечают, что не все блуждающие огни, когда-либо наблюдавшиеся, были вызваны микромолниями. Эти вспышки слабые, редкие и происходят на масштабах меньше толщины человеческого волоса. 

    Результаты исследования опубликованы в журнале PNAS

    Источник: ZME Science

    https://itc.ua/news/uchenye-raskryly-tajnu-bluzhdayushhyh-ogonkov-ignis-fatuus-puzyrky-s-mykromolnyyamy/

  • Вчені розкрили таємницю блудних вогників ignis fatuus: бульбашки з мікроблискавками

    Вчені розкрили таємницю блудних вогників ignis fatuus: бульбашки з мікроблискавками

    Протягом століть моторошні історії про блудні вогники на болотах та кладовищах непокоїли людей, сприяючи поширенню чуток та уявлень про те, що вони нібито збивають мандрівників зі шляху та являють собою щось надприродне.

    Однак американські хіміки зі Стенфордського університету вважають, що знайшли значно простіше наукове пояснення цьому явищу. Вони стверджують, що блудні вогники насправді являють бульбашки з мерехтливими крихітними блискавками . Дослідження було проведене під керівництвом Юй Ся з Університету Цзянхань та Річарда Зара зі Стенфорда. 

    Результати дослідження вказують на те, що крихітні електричні заряди (мікроблискавки) здатні запалити метан у звичайних умовах. У легендах блудні вогники часто пов’язують з болотами, що цілком логічно, адже саме там активно утворюється метан. Болота бідні на кисень, тому анаеробні мікроорганізми розкладають органіку на метан. Кислотне середовище сповільнює розкладання, дозволяючи накопичуватись торфу та утримувати газ. Цей газ на болотах легко спалахує, однак його важко запалити за низьких температур. Ще у 1776 Алессандро Вольта передбачив, що блискавка може бути іскрою . Дослідники нині вважають, що він мав рацію, але в набагато скромнішому і тоншому значенні. 

    “Це не блискавка, що сяє з неба, а насправді іскра, що виходить від крапель. За допомогою води я можу висікти іскру і підпалити щось. Це щось нове”, — зазначає Річард Зар. 

    Для перевірки цього дослідники побудували резервуар з надрукованим на 3D-принтері соплом, через яке впорскували у воду мікробульбашки метану та повітря. Поки бульбашки підіймались і зіштовхувались одна з одною, високошвидкісні камери фіксували між ними слабкі спалахи світла — мікроблискавки . Фотодіод підтвердив, що спалахи відбувались навіть за використання виключно кисню. Це дозволяє припустити, що іскри виникають через різницю зарядів на межі розділу газ-рідина, а не через сам метан. 

    Однак при додаванні метану дещо змінилось. Спалахи стали яскравішими, вода нагрілась, спектри випромінювання показали явні ознаки збудженого формальдегіду та гідроксильних радикалів — сполук, які виникають під час окиснення метану. Змінилось навіть повітря над резервуаром. Мас-спектрометрія показала зниження вмісту метану та кисню та зростання вмісту вуглекислого газу, що відповідає реакціям горіння за кімнатної температури. 

    Протягом століть люди намагались зрозуміти значення подібних блудних вогників. Наприклад, в Шотландії їх називали “спункі”, у Японії — “хітодама”, що означало — душі померлих. У деяких частинах американського Півдня їх вважали кістками, що танцюють, або духами втрачених дітей. Мандрівники їх боялися, поети романтизували, а вчені ламали над ними голову. Раніше теорії пов’язували виникнення свічення з фосфіном, метаном або статичним розрядом, але жодна з них не могла повністю пояснити слабке, мерехтливе полум’я у вологому повітрі. 

    Дослідники обережно відзначають, що не всі блудні вогні, що коли-небудь спостерігалися, були викликані мікроблискавками. Ці спалахи слабкі, рідкісні та відбуваються на масштабах менше за товщину людського волосся. 

     Результати дослідження опубліковані у журналі PNAS

    Джерело: ZME Science

    https://itc.ua/ua/novini/vcheni-rozkryly-tayemnytsyu-bludnyh-vognykiv-ignis-fatuus-bulbashky-z-mikroblyskavkamy/