Метка: IT в Україні

  • ІТ-сектор Індії нервує: США розглядають податок у 25% на іноземний аутсорс

    ІТ-сектор Індії нервує: США розглядають податок у 25% на іноземний аутсорс

    Величезний ІТ-сектор Індії увійшов в період невизначеності: клієнти відкладають або переглядають контракти, доки США розглядають законопроєкт про податок на іноземний аутсорс.

    Законопроєкт “Про зупинку міжнародного переміщення працівників” (HIRE Act) був винесений на розгляд сенатором-республіканцем Берні Морено і передбачає, що США зможуть стягувати податки в розмірі 25% на аутсорсингові платежі з американських компаній, що мають співробітників за кордоном, у разі його схвалення.

    Як зазначає Reuters , індійський сектор інформаційних технологій вартістю $283 млрд процвітає вже понад три десятиліття, експортуючи програмні послуги до США та маючи серед клієнтів таких гігантів, як Apple, American Express, Cisco та ін.

    “Закон HIRE пропонує кардинальні зміни, які можуть змінити економіку аутсорсингу та значно збільшити податкові зобов’язання, пов’язані з міжнародними договорами на надання послуг”, сказав керівник відділу комплаєнсу EY India Джигнеш Таккар.

    У деяких випадках, за словами Таккара, сукупні федеральні, штатні та місцеві податки можуть підвищити стягнення з аутсорсингових платежів до 60%.

    “Хоча ця партійна пропозиція може спочатку здатися привабливою, зрештою це штучні витрати, які роблять організації менш конкурентоспроможними та прибутковими в глобальному масштабі”, сказав Арун Прабху, партнер Cyril Amarchand Mangaldas.

    Очевидно, що законопроєкт загрожує й українським айтівцям. За даними Асоціації IT Ukraine (через Highload ), 47% з 2118 активних ІТ-компаній в Україні є аутсорсинговими. Найбільші — EPAM Systems (8765 співробітників), GlobalLogic (5388), SoftServe (5569), Luxoft (2800), Intellias (1761), Ciklum (1830), Infopulse (1 430), ELEKS (1224) та Sigma Software (1379). На кінець 2024 року на ІТ-експорт з України до США припадало $2,397 млрд, або 37,2% від загального обсягу.

    У разі прийняття законопроєкту, новий податок на аутсорс запровадять з 1 січня 2026 року.

    https://itc.ua/ua/novini/it-sektor-indiyi-nervuye-ssha-rozglyadayut-podatok-u-25-na-inozemnyj-autsors/

  • Kiss My Radio: в Україні запустили перше "радіо" для айтішників з треками для кодування

    Kiss My Radio: в Україні запустили перше "радіо" для айтішників з треками для кодування

    Компанія-платформа Kiss My Apps запустила Kiss My Radio — перше в Україні “радіо” для айтішників. За своєю суттю, це серія плейлистів у Spotify, які можна вмикати на тлі кодування, дизайну чи інших робочих завдань.

    Які плейлисти доступні?

    На цей час Kiss My Radio пропонує 7 добірок:

    • “На класний CTR” — енергійний фон для створення рекламних креативів;
    • “Щоб білд таки не впав” — ритми для нічних код-спринтів і стабільного CI/CD;
    • “Танці навколо ROMI” — плейлист для тих, хто мислить у відсотках окупності;
    • “Concentration SPRINT” — музика для глибокої концентрації та “deep work”;
    • “CEO’s Ukrainian Flow” — добірка сучасної української інді та електроніки від засновника Kiss My Apps Дмитра Лоли;
    • “Powered by KMA People” — набір улюблених треків команди компанії;
    • “Fresh Friday Drops” — плейлист, що “відкриває двері у вихідні”, де збиратимуть найсвіжіші треки.

    Де знайти добірки?

    Плейлисти можна відшукати у Spotify: як за запитом “Kiss My Radio”, так і за назвами добірок.

    “Графік роботи” Kiss My Radio

    Добірки оновлюватимуть щоп’ятниці, а раз на місяць випускатимуть “масштабні релізи”.

    В Kiss My Apps кажуть, що ідея “радіо для айтівців” виникла через брак якісного контенту для роботи під музику: значна частина сетів з YouTube вже прослухані, а пошук новинок потребує часу та ресурсів.

    Kiss My Apps — це українська компанія-платформа, що була створена у 2022 році, входить до IT-групи FRACTAL (раніше Netpeak Group), і нині налічує понад 100 млн користувачів.

    48% ІТ-фахівців хочуть емігрувати з України, 37% тих, хто виїхав, не повернуться, — опитування

    https://itc.ua/ua/novini/kiss-my-radio-v-ukrayini-zapustyly-pershe-radio-dlya-ajtishnykiv-z-trekamy-dlya-koduvannya-pid-muzyku/

  • Айтішники скоротили донати на ЗСУ: до 5% від зарплати, найактивніші — з прифронтових регіонів і ті, що не

    Айтішники скоротили донати на ЗСУ: до 5% від зарплати, найактивніші — з прифронтових регіонів і ті, що не

    Сайт DOU опублікував результати традиційного щорічного дослідження щодо того, як українські айтішники фінансово підтримують ЗСУ: цьогоріч донати скоротилися, а найактивнішими виявились фахівці з найвищими зарплатами і ті, хто не збирається виїжджати з України.

    Загальні результати опитування, в якому взяли участь понад 13 тис. фахівцівНа питання про донати відповідали 13 607 фахівців — як ті, хто зараз в Україні (11 194 айтівці), так і ті, хто за кордоном (2413 айтівців)., наступні:

    • 70% айтішників продовжують донатити (торік 75%, у 2022-му — 82%)
    • Середній розмір щомісячного донату — $155 ( у порівнянні зі $188 рік тому та $190 у 2023-му)
    • В середньому айтішники витрачають на донати 5% своєї зарплати (торік було 7%)
    • Найактивнішими донатерами стали фахівці з зарплатою понад $5 тис., а також айтівці, що не збираються виїжджати з України (з них донатять 81%, виділяючи на це 10% доходу)
    • Найбільші суми жертвують С-level, DevOps і розробники

    Найчастіше айтівці донатять $100-250 щомісяця, однак індивідуальні пожертви можуть суттєво відрізнятися. До прикладу, 6% айтішників переказують щомісяця понад $1000, 18% — до $50, а 4% віддають на потреби війська чверть чи більше чверті свого доходу.

    Цікаво, що жінки донатять частіше, ніж чоловіки, а наявність бронювання помітно впливає на бажання донатити.

    Є суттєві відмінності по регіонах: айтівці із прифронтових областей готові жертвувати більший відсоток своєї зарплати на потреби війська:

    • Сумська — 7%
    • Запорізька — 8%
    • Миколаївська — 7%
    • Тоді як в інших регіонах — по 5%.

    Щодо закордону, то найактивнішими є українці, що працюють в Португалії (68% і середній донат у $250) та Великій Британії (61%, щомісячний донат — $297).

    Kiss My Radio: в Україні запустили перше “радіо” для айтішників з треками для кодування

    https://itc.ua/ua/novini/ajtishnyky-skorotyly-donaty-na-zsu-do-5-vid-zarplaty-najaktyvnishi-z-pryfrontovyh-regioniv-i-ti-shho-ne-zbyrayutsya-vyyizhdzhaty-z-ukrayiny/

  • Портрет українського айтівця за DOU: 31-річний чоловік, що працює до 45 год/тиждень "в стресі" і

    Портрет українського айтівця за DOU: 31-річний чоловік, що працює до 45 год/тиждень "в стресі" і

    Сайт DOU представив щорічний портрет українського айтівця, складений на основі опитування 13 606 фахівців, що проживають як в Україні, так і за кордоном.

    Загальний підсумок наступний: це 31-річний чоловік, що працює 45 год/тиждень “в стресі” і планує виїхати з України. Утім звіт з красномовною назвою “Галактика українського IT” містить ще купу цікавих фактів — повний можна переглянути за посиланням , ми переповімо основні. 

    Спеціалізація, компанії та організація роботи

    Переважна частина українських айтівців (88%) працює за технічними напрямами, хоча частка нетехнічних фахівців зросла до 12% (в порівнянні з 10% роком тому).

    Найбільшу групу складають розробники (44%), а також тестувальники (17%). Водночас джунів і мідлів поменшало — 44% проти 47% у 2024 році. 

    31% фахівців працюють в IT 3-5 років, 27% фахівців мають додаткову зайнятість, а 58% до цього працювали в зовсім іншій сфері.

    Найчастіше українські айтівці працюють у компаніях великого або середнього розміру: 42% на 200 і більше співробітників; 27% — на 50-200 людей. За спеціалізацією, це в основному, компанії, пов’язані з фінтехом або e-commerce.

    68% фахівців працюють віддалено, тоді як офіси найчастіше відвідують працівники держпідприємств та не IT-компаній. 18% айтішників мають намір змінити фірму-роботодавця.

    Наразі 57% айтівців працюють як ФОПи, проти 70% у 2024-му та 87% у 2022-му.

    Навантаження та стрес

    57% айтішників працюють 35-45 годин на тиждень. Найчастіше перепрацьовують ліди та керівники, а також фахівці стартапів. 62% отримають компенсацію за овертайми.

    Водночас велике навантаження на роботі нечасто стає причиною стресу в айтівців (27%), передусім вони переймаються через невизначеність майбутнього в Україні та світі (75%). Серед решти чинників: постійні обстріли (44%), страх мобілізації (34%), страх скорочення і втрати доходу (33%) тощо.

    Частина айтівців (17%) вже працюють з психологом, найбільше жінки 32%. При цьому 16% від загальної кількості використовують ChatGPT, як особистого психотерапевта, а 24% “підтримують менталку” спортом.

    Заробітки, інвестиції та донати

    Медіанна зарплата в IT цьогоріч склала $3000 проти $2900 торік, найбільша в айтівців віком 43-50 років — близько $4500. 

    60% оцінюють своє становище як позитивне (витрачають менше, ніж заробляють). Лише 24% отримують грошові бонуси.

    Найпопулярнішим напрямом інвестицій українські айтівці визначають донати на ЗСУ (41%). Далі йдуть: інвестиції в себе, спорт та здоров’я (35%), а також освіта та розвиток (28%), фінансові інституції (30%); допомога близьким та рідним (27%); криптовалюти (15%).

    Демографія, бронювання та плани на виїзд з України

    Більшість айтівців в Україні як і раніше становлять чоловіки — 71% проти 29% жінок. Водночас медіанний вік зріс з 30 до 31 року. 97% мають вищу освіту або вчилися в університеті.

    13% опитаних фахівців активно планують мігрувати. Думають про еміграцію чи переїзд  54% чоловіків та 32% жінок. При цьому 7% вже жили за кордоном і повернулись в Україну.

    В ЗСУ служать 1% айтівців, що взяли участь в цьому опитуванні. 17% мають бронь: 13% через IT-компанії, 4% — на іншій роботі, 36% мають відстрочку через вік, навчання, сімейні обставини тощо. 

    Айтішники скоротили донати на ЗСУ: до 5% від зарплати, найактивніші — з прифронтових регіонів і ті, що не збираються виїжджати з України

    https://itc.ua/ua/novini/portret-ukrayinskogo-ajtivtsya-za-dou-31-richnyj-cholovik-shho-pratsyuye-do-45-god-tyzhden-v-stresi-i-planuye-vyyihaty-z-ukrayiny/

  • Портрет українського розробника ігор за DOU: 30-річний киянин у стресі, працює до 45 год/тиждень без броні

    Портрет українського розробника ігор за DOU: 30-річний киянин у стресі, працює до 45 год/тиждень без броні

    Сайт DOU склав щорічний портрет українського геймдев-спеціаліста, на основі опитування 700+ айтівців. Повна графіка з інтерактивом доступна за посиланням , ми — перекажемо основні моменти.

    Демографія, географія та освіта опитаних розробників

    • 32% — жінки, 68% — чоловіки.
    • Медіанний вік становить 30 років, наймолодшому — 17 років, найстаршому — 53.
    • Третина респондентів здобули освіту в галузі комп’ютерних наук, 5% взагалі не мають вищої освіти.
    • Більшість анкет надійшли від софтвер-інженерів, далі йдуть тестувальники, артфахівці, геймдизайнери тощо.
    • Найбільша кількість українських геймдев-розробників проживає у столиці (39%), також у топі Львів (11%), Дніпро (6%) та Одеса (4.6%).

    Робочі процеси, зарплати та бронювання

    • 51% розробників заробляють більше, ніж витрачають.
    • Медіанна зарплата різниться залежно від типу компанії: в продуктових $3250, в аутстафінгових — $3000, а в аутсорсингових — $2125 (для стартапів цей показник склав $2800).
    • 70, 5% фахівців працюють повністю віддалено.
    • 59% працюють 35-45 годин на тиждень; найчастіше перепрацьовують софтвер-інженери.
    • Понад 41% опитаних описують свій work-life balance як “нормальний, але є куди покращувати”.
    • Більшість респондентів пропустили питання про бронювання (відповіли лише 44,5%); серед тих, хто відповів — лише 5% мають бронь (в основному, сеньйори та мідли, а також тех- чи тімліди).

    Бонуси, інвестиції та рівень стресу

    • Бонуси отримують лише 25% розробників; половина мають щорічну додаткову винагороду (10% отримали $4000, ще 10% — $2000 і 9% повідомили про бонус у $1000).
    • Найпопулярніша інвестиція — донат на ЗСУ (38%), а також депозити й цінні папери (25%), криптовалюта (16%), власний бізнес (13%) та “однушка біля метро у Києві” (11%).
    • 52% респондентів мають високий рівень стресу, серед найпопулярніших причин — невизначеність щодо майбутнього (76%), постійні обстріли (48%), страх мобілізації (38%), страх скорочення (37%) і надмірне навантаження на роботі (24%).
    • Із психотерапевтом працюють лише 18% тих, хто заповнив анкету. Найпопулярніші замінники терапії — спорт, ChatGPT і медитації. Поодинокі фахівці звертаються за допомогою до родини чи використовують відеоігри, аби зняти стрес.

    Портрет українського айтівця за DOU: 31-річний чоловік, що працює до 45 год/тиждень “в стресі” і планує виїхати з України

    https://itc.ua/ua/novini/portret-ukrayinskogo-rozrobnyka-igor-za-dou-30-richnyj-kyyanyn-u-stresi-pratsyuye-40-god-tyzhden-bez-broni-ta-bonusiv/