Метка: Кібербезпека

  • Крах міфу про безпечну ОС: 11-річну вразливість Linux широко використовують програми-вимагачі

    Крах міфу про безпечну ОС: 11-річну вразливість Linux широко використовують програми-вимагачі

    Уряд США попередив, що виявлена понад 10 років тому вразливість у Linux , виправлена близько року тому, активно використовується програмами-вимагачами.

    У лютому 2014 року вразливість потрапила до ядра Linux через коміт. Вперше про неї стало відомо наприкінці січня 2024 року. Вона описувалась як “вразливість використання пам’яті після звільнення в компоненті ядра netfilter: nf_tables”. 

    Вразливість виправили пізніше того ж місяця. Вона отримала позначення CVE-2024-1086. Рівень загрози складав від 7 до 10 балів. Через кілька місяців дослідники цифрової безпеки оприлюднили прототипний код експлойта, що демонструє, як домогтись локального підвищення привілеїв та повідомляє про помилку, яка охоплює більшість ключових дистрибутивів Linux, включно з Debian, Ubuntu, Fedora та Red Hat. 

    Агентство з кібербезпеки та безпеки інфраструктури США (CISA) додало вразливість у власний каталог у травні 2024 року, надавши агентствам Федеральної цивільної виконавчої влади (FCEB) термін до 20 червня 2024 року для виправлення або повного припинення використання вразливого ПЗ . Якщо CISA додає вразливість до свого каталогу, це означає, що були виявлені переконливі докази використання помилки у реальних обставинах.

    “Подібні вразливості часто використовуються зловмисниками для атак і становлять значний ризик для федеральних відомств. Застосовуйте заходи для зниження ризиків відповідно до інструкцій постачальника або припиніть використання продукту, якщо такі заходи відсутні”, — наголошують у CISA. 

    Наразі агентство оновило дані стосовно цієї вразливості, заявивши, що її використовують  програмb-вимагачі. Користувачам Linux рекомендується встановити патчі для дистрибутивів або заблокувати nf_tables, обмежити доступ до імен користувачів чи завантажити модуль Linux Kernel Runtime Guard (LKRG). Хоча ці способи можуть спрацювати, вони також можуть дестабілізувати систему, тому встановлення патчів залишається найкращим рішенням.

    Нещодавно Facebook почав забороняти публікувати деякі дописи чи створювати теми зі згадкою слова “Linux”. Деякі публікації зі згадками сімейства ОС Linux чи пов’язаних з нею спільнот (сайтів) одразу видаляються, тоді як на користувачів чи сторінки, які їх оприлюднили, накладають обмеження або ж відправляють в бан.

    Джерело: TechRadar

    https://itc.ua/ua/novini/krah-mifu-pro-bezpechnu-os-11-richnu-vrazlyvist-linux-shyroko-vykorystovuyut-programy-vymagachi/

  • Изнанка вайб-кодинга: программисты-няньки, индустрия исправления ошибок и вредоносное ПО в коде тайком от

    Изнанка вайб-кодинга: программисты-няньки, индустрия исправления ошибок и вредоносное ПО в коде тайком от

    Вайб-кодинг набирает популярность и увольняет программистов , но может принести и дополнительные расходы. Также он скрывает потенциальные опасности, и это не только «дыры» в самом ПО.

    Няня маленького ребенка и увеличение времени разработки

    Иногда качество кода настолько плохое, что не уменьшает, а увеличивает время работы и затраты усилий. Статья TechCrunch об этом начинается довольно эмоционально: «Однажды Карла Ровер проплакала 30 минут после того, как ей пришлось перезапустить проект, который она писала с помощью вайб-кода». Речь идет о печальном опыте веб-разработчицы с 15-летним стажем. Она создает модели машинного обучения для ритейла.

    Изначально Карла «называла вайб-кодирование прекрасной, бесконечной коктейльной салфеткой, на которой можно постоянно писать идеи». Но опыт оказался «хуже работы няни», из-за ошибок и непредсказуемости ИИ.

    «Поскольку мне нужно быть быстрой и удивительной, я выбрала сокращенный путь и не просматривала эти файлы после автоматической проверки. Когда я делала это вручную, я обнаружила много ошибок. Когда я использовала сторонний инструмент, я обнаружила еще больше. […] Я представляла, будто ИИ-помощник был сотрудником. Это не так».

    Отчет компании Fastly показал: по меньшей мере 95% из почти 800 опрошенных разработчиков заявили, что тратят дополнительное время на исправление кода, сгенерированного искусственным интеллектом, причем нагрузка такой проверки больше всего ложится на плечи старших разработчиков. Численные проблемы с кодом, сгенерированным ИИ, лежат в диапазоне от ошибок из-за «галлюцинаций» к рискам безопасности и удалению важных данных.

    Карла Ровер сравнивает работу ИИ с поведением маленького ребенка:

    «Это как дать кофейник умному шестилетнему ребенку и сказать: «Пожалуйста, отнеси это в столовую и налей кофе для семьи».

    Программист с 20-летним стажем Феридун Малекзаде сравнивает с другой возрастной категорией. Он тратит около 50% своего времени на написание требований, от 10% до 20% собственно на вайб-кодинг и от 30% до 40% на исправления.

    «Как нанять упрямого, дерзкого подростка, чтобы он помог вам что-то сделать. Вам приходится 15 раз просить его что-то сделать. В конце концов, он делает кое-что из того, о чем просили, кое-что, о чем не просили, и на пути к этому ломает кучу вещей».

    Некоторые из опрошенных TechCrunch кодеров настроены оптимистично. Молодой разработчик Элвис Кимара размышляет о будущем и «новой норме» для программистов:

    «Мы не просто будем писать код. Мы будем управлять системами искусственного интеллекта, брать на себя ответственность за сбои и действовать больше как консультанты для машин».

    Экономия на кодинге — дополнительные расходы на исправления

    Работа с кодом, сгенерированным искусственным интеллектом, стала настолько проблемной, что появилась целая новая отрасль, со специалистами по исправлению ошибок вайб-кодинга, резюме которых можно найти в LinkedIn. Как сообщает 404 Media , фрилансеры и целые компании делают бизнес на исправлении некачественного ПО.

    «Я предлагаю услуги по исправлению вайб-кода уже около двух лет, начиная с конца 2023 года. Сейчас я регулярно работаю примерно с 15-20 клиентами, а также над дополнительными разовыми проектами в течение года», — рассказал программист Хамид Сиддики.

    Специалист говорит, что к нему часто обращаются команды, которые используют ИИ для написания кода, но испытывают потребность в «полировке». Речь идет не только об ошибках, но и о соответствии результата видению разработчиков. Среди распространенных проблем — непоследовательный дизайн фронтенда, несоответствие брендингу, плохо оптимизированная производительность и функции, которые работают, но кажутся неуклюжими или непонятными пользователю. Часто приходится совершенствовать цветовые схемы, анимацию и макеты для лучшего соответствия.

    У компании Ulam Labs есть слоган: «Мы убираем за вайб-кодом. Буквально». Разработчики описывают свою деятельность как доведение «до ума» наспех созданных проектов, чтобы сделать их более надежными. «Это похоже на обезвреживание бомбы».

    Сайт VibeCodeFixers.com создан для вайб-кодеров, которым необходим опытный разработчик, чтобы исправить или завершить проекты. Почти 300 специалистов опубликовали свои профили на сайте. Молодой сервис пока занимается только 30-40 проектами и активно привлекает новых участников.

    «Большинство таких вайб-кодеров — либо менеджеры по продуктам, либо продавцы, либо владельцы малого бизнеса, и они думают, что могут что-то создать. Поэтому для них это больше относится к прототипированию. Vibe-кодирование сейчас находится на начальной стадии. Очень удобно передать пожелание относительно прототипа, но я не думаю, что они на самом деле имеют целью сделать его похожим на приложение промышленного уровня», — рассказал 404 Media Сватантра Сохни, основатель платформы.

    Большой проблемой, которую определяет Сохни, являются перерасходы на последних 10-20% создания проекта. Теоретически, на этом этапе иногда дешевле и эффективнее начинать все сначала после вайб-кодинга, но на практике люди привязываются к начальной разработке и стремятся именно к исправлениям. По его словам, такие разработчики сначала радуются результату, но потом внезапно что-то ломается, и они «теряют авторитет».

    Злонамеренное ПО невольно

    Ранее ITC.ua писал о существенном уровне уязвимости продуктов вайб-кодинга , отмеченном в исследовании Veracode. Согласно ему, 45% результатов содержали существенные «дыры» и потенциально опасные неисправности, как ошибки авторизации и валидации. Также мы писали о вредоноснх команды для ИИ, которые злоумышленники могут встраивать во внешние источники , как невидимый текст на сайте и тому подобное. Помощник ИИ сканирует веб-ресурсы, воспринимает этот текст как подсказки пользователя и выполняет вредоносные действия

    Издание Cybernews обращает внимание на нечто более зловещее — встроенное вредоносное ПО, о котором не знают даже авторы проектов. Исследователи из Unit 42, подразделения безопасности Palo Alto Networks, предупреждают, что ИИ-ассистенты кодирования могут подключаться к интегрированным средам разработки и привлекать в проект опасные элементы .

    Косвенное внедрение запросов является одной из самых очевидных уязвимостей. Злоумышленники также могут встроить вредоносные запросы в тысячи онлайн-источников, включая веб-сайты, репозитории, документы или API, к которым помощники искусственного интеллекта могут получить доступ и обрабатывать их.

    Это открывает второй вектор атаки — контекстные вложения также могут быть использованы для злоупотребления. Сами пользователи могут непреднамеренно указывать источники, загрязненные хакерами. Злоумышленники иногда захватывают даже ресурсы на некоторых из самых популярных репозиториев. В результате вредоносный элемент попадает в проект.

    Противодействием, как и в случае с просто некачественным кодом, является тщательная проверка, лично или сторонними автоматическими средствами. Исследователи опасаются, что могут возникнуть новые формы атак, поскольку системы ИИ становятся более автономными и интегрированными.

    https://itc.ua/stati/yznanka-vajb-kodynga-programmysty-nyanky-yndustryya-yspravlenyya-oshybok-y-vredonosnoe-po-v-kode-tajkom-ot-avtorov/

  • Зворотний бік вайб-кодингу: програмісти-няньки, індустрія виправлення помилок та зловмисне ПЗ в коді потайки

    Зворотний бік вайб-кодингу: програмісти-няньки, індустрія виправлення помилок та зловмисне ПЗ в коді потайки

    Вайб-кодинг набирає популярності та звільняє програмістів , але може принести й додаткові витрати. Також він приховує потенційні небезпеки, і це не тільки “діри” у самому ПЗ.

    Нянька малої дитини та збільшення часу розробки

    Іноді якість коду є настільки поганою, що не зменшує, а збільшує час роботи та витрати зусиль. Стаття TechCrunch про це розпочинається досить емоційно: “Одного разу Карла Ровер проплакала 30 хвилин після того, як їй довелося перезапустити проєкт, котрий вона писала за допомогою вайб-коду”. Йдеться про сумний досвід веброзробниці з 15-річним стажем. Вона створює моделі машинного навчання для ритейлу.

    Початково Карла “називала вайб-кодування прекрасною, нескінченною коктейльною серветкою, на якій можна постійно писати ідеї”. Але досвід виявився “гіршим за роботу няньки”, через помилки та непередбачуваність ШІ.

    “Оскільки мені потрібно бути швидкою та дивовижною, я обрала скорочений шлях і не переглядала ці файли після автоматичної перевірки. Коли я робила це вручну, я виявляла багато помилок. Коли я використовувала сторонній інструмент, я виявляла ще більше. […] Я уявляла, ніби ШІ-помічник був співробітником. Це не так”.

    Звіт компанії Fastly показав: щонайменше 95% з майже 800 опитаних розробників заявили, що витрачають додатковий час на виправлення коду, згенерованого штучним інтелектом, причому навантаження такої перевірки найбільше лягає на плечі старших розробників. Чисельні проблеми з кодом, згенерованим ШІ, лежать в діапазоні від помилок через “галюцинації” до ризиків безпеки та видалення важливих даних.

    Карла Ровер порівнює роботу за допомогою ШІ з поведінкою маленької дитини:

    “Це як дати кавник розумній шестирічній дитині та сказати: “Будь ласка, віднеси це в їдальню та налий кави для родини”.

    Програміст з 20-річним стажем Ферідун Малекзаде порівнює з іншою віковою категорією. Він витрачає близько 50% свого часу на написання вимог, від 10% до 20% власне на вайб-кодинг та від 30% до 40% на виправлення.

    “Як найняти впертого, зухвалого підлітка, щоб він допоміг вам щось зробити. Вам доводиться 15 разів просити його щось зробити. Зрештою, він робить дещо з того, про що просили, дещо, про що не просили, та на шляху до цього ламає купу речей”.

    Дехто з опитаних TechCrunch кодерів налаштований оптимістично. Молодий розробник Елвіс Кімара розмірковує про майбутнє та “нову норму” для програмістів:

    “Ми не просто писатимемо код. Ми керуватимемо системами штучного інтелекту, братимемо на себе відповідальність за збої та діятимемо більше як консультанти для машин”.

    Заощадження на кодингу — додаткові витрати на виправлення

    Робота з кодом, згенерованим штучним інтелектом, стала настільки проблемною, що з’явилася ціла нова галузь, з фахівцями з виправлення помилок вайб-кодингу, резюме котрих можна знайти в LinkedIn. Як повідомляє 404 Media , фрілансери та цілі компанії роблять бізнес на виправленні неякісного ПЗ.

    “Я пропоную послуги з виправлення вайб-коду вже близько двох років, починаючи з кінця 2023 року. Наразі я регулярно працюю приблизно з 15-20 клієнтами, а також над додатковими разовими проєктами протягом року», — розповів програміст Хамід Сіддікі.

    Фахівець каже, що до нього часто звертаються команди, котрі використовують ШІ для написання коду, але відчувають потребу у “поліруванні”. Йдеться не тільки про помилки, але й про відповідність результату баченню розробників. Серед поширених проблем — непослідовний дизайн фронтенду, невідповідність брендингу, погано оптимізована продуктивність та функції, які працюють, але здаються незграбними або незрозумілими користувачеві. Часто доводиться вдосконалювати колірні схеми, анімацію та макети для кращої відповідності.

    Компанія Ulam Labs має слоган: “Ми прибираємо за вайб-кодом. Буквально”. Розробники описують свою діяльність як доведення “до розуму” нашвидкуруч створених проєктів, щоб зробити їх надійнішими. “Це схоже на знешкодження бомби”.

    Сайт VibeCodeFixers.com створений для вайб-кодерів, котрим необхідний досвідчений розробник, щоб виправити або завершити проєкти. Майже 300 фахівців опублікували свої профілі на сайті. Молодий сервіс наразі опікується лише 30-40 проєктами та активно залучає нових учасників.

    “Більшість цих вайб-кодерів — це або менеджери продуктів, або продавці, або власники малого бізнесу, і вони думають, що можуть щось створити. Тож для них це більше стосується прототипування. Vibe-кодування зараз перебуває на початковій стадії. Дуже зручно передати бажання щодо прототипу, але я не думаю, що вони насправді мають на меті зробити його схожим на застосунок промислового рівня”, — розповів 404 Media Сватантра Сохні, засновник платформи.

    Великою проблемою, яку визначає Сохні, є перевитрати на останніх 10-20% створення проєкту. Теоретично, на цьому етапі іноді дешевше та ефективніше починати все спочатку після вайб-кодингу, але на практиці люди прив’язуються до початкової розробки та прагнуть саме виправлень. За його словами, такі розробники спочатку радіють результату, але потім раптово щось ламається, і вони “втрачають авторитет”.

    Зловмисне ПЗ мимоволі

    Раніше ITC.ua писав про суттєвий рівень вразливості продуктів вайб-кодингу , відзначений у дослідженні Veracode. Згідно з ним 45% результатів містили суттєві “діри” та потенційно небезпечні несправності, як помилки авторизації та валідації. Також ми писали про шкідливі команди для ШІ, котрі зловмисники можуть вбудовувати узовнішні джерела , як невидимий текст на сайті тощо. Помічник ШІ сканує вебресурси, сприймає цей текст як підказки користувача та виконує шкідливі дії

    Видання Cybernews звертає увагу на щось більш зловісне — вбудоване зловмисне ПЗ, про яке не знають навіть автори проєктів. Дослідники з Unit 42, підрозділу безпеки Palo Alto Networks, попереджають, що ШІ-асистенти кодування можуть підключатися до інтегрованих середовищ розробки та залучати до проєкту небезпечні елементи .

    Непряме впровадження запитів є однією з найочевидніших вразливостей. Зловмисники так само можуть вбудувати шкідливі запити в тисячі онлайн-джерел, включаючи вебсайти, репозиторії, документи або API, до яких помічники штучного інтелекту можуть отримати доступ та обробляти їх.

    Це відкриває другий вектор атаки — контекстні вкладення також можуть бути використані для зловживання. Самі користувачі можуть ненавмисно вказувати джерела, забруднені хакерами. Зловмисники іноді захоплюють навіть ресурси на деяких з найпопулярніших репозиторіїв. У результаті шкідливий елемент потрапляє в проєкт.

    Протидією, як і у випадку з просто неякісним кодом, є ретельна перевірка, особисто або сторонніми автоматичними засобами. Дослідники побоюються, що можуть виникнути нові форми атак, оскільки системи ШІ стають більш автономними та інтегрованими.

    https://itc.ua/ua/statti/zvorotnyj-bik-vajb-kodyngu-programisty-nyanky-industriya-vypravlennya-pomylok-ta-zlovmysne-pz-v-kodi-potajky-vid-avtoriv/