Goodtech

Метка: Космос

  • Теперь и в космосе: программист запустил Doom на спутнике ESA

    Теперь и в космосе: программист запустил Doom на спутнике ESA

    Официально снова ноль дней, когда кто-то не запускал Doom в неожиданных местах — на этот раз классика геймдева добралась до космоса.

    Эксперимент провели исландский программист Олафур Вааге, который сейчас живет в Норвегии, вместе с коллегой Жоржем Лабрешем и командой ESA. Они запустили шутер на настоящем спутнике Европейского космического агентства, что оказалось не слишком трудно.

    Как поделился Вааге на саммите Ubuntu 25.10 , за основу взяли OPS-SAT — «летающую лабораторию» ESA, созданную для тестирования новых методов обработки данных в космосе. На борту был установлен экспериментальный компьютер, примерно в десять раз мощнее стандартных космических систем. Именно на нем Вааге решил запустить культовую игру 1993 года. Поскольку ее исходный код доступен с 1997-го, игру можно было адаптировать для космической среды. Вааге выбрал Chocolate Doom 2.3 — версию, совместимую с Ubuntu 18.04 LTS, которую использовал спутник.

    «Его можно было собрать даже на космическом железе — двухъядерном ARM Cortex-A9, который по земным меркам давно устарел, но для орбиты считается достаточно продвинутым», — говорит ученый.

    Перед поездкой в космос, тайтл проверили на земном оборудовании и проблем со сбоями не было. В конце концов Doom заработал непосредственно на орбите через несколько дней после Рождества 2023 года.

    Хотя эксперимент обошелся без полноценной игровой сессии — спутник не имеет графического интерфейса. Шутер запустили как программную симуляцию. Вместо взаимодействия в реальном времени исследователи взяли предварительно записанные демо-файлы, которые автоматически воспроизводили игровые уровни. Благодаря этому команда фиксировала любые сбои, вызванные космическим излучением, и оценивала стабильность вычислений в настоящих условиях космоса.

    Чтобы придать эксперименту космического шарма, Вааге вместе с ESA решили использовать камеру спутника. Они взяли орбитальные снимки Земли и сделали фоном небо в Doom — вместо привычных марсианских пейзажей.

    «Замысел был в том, чтобы превратить реальный снимок Земли со спутника в игровое небо — все это обрабатывалось программно в пределах строгих ограничений 256 цветов, которые позволяла графика Doom», — добавляет он.

    Если кого-то интересует, а «зачем»? Просто напомним, как тайтл запускали на вейпе , зарядке Anker Prime Charger , мастурбаторе или тесте для определения беременности . И этот безумный список можно продолжать и продолжать, вплоть пока не дойдем до бактерий . На территорию этих странных экспериментов посягнула Battlefield 6 , но все-таки переплюнуть культовый шутер никогда не сможет. Итак, самый простой ответ — потому что могут.

    После этого польская компания KP Labs повторила идею, запустив Doom на своем спутнике Intuition-1 — одновременно с гиперспектральной съемкой Земли. А следующий аппарат ESA — OPS-SAT VOLT — в 2026 году может стать новым домом для экспериментов, но уже с квантовой связью на борту.

    Источник: ZDnet

    https://itc.ua/news/teper-y-v-kosmose-programmyst-zapustyl-doom-na-sputnyke-esa/

  • Тепер і в космосі: програміст запустив Doom на супутнику ESA

    Тепер і в космосі: програміст запустив Doom на супутнику ESA

    Офіційно знову нуль днів, коли хтось не запускав Doom в неочікуваних місцях — цього разу класика геймдеву дісталася космосу.

    Експеримент провели ісландський програміст Олафур Вааге, який нині живе в Норвегії, разом із колегою Жоржем Лабрешем та командою ESA. Вони запустили шутер на справжньому супутнику Європейського космічного агентства, що виявилося не надто важко.

    Як поділився Вааге розповів на саміті Ubuntu 25.10 , що основу взяли OPS-SAT — “летючу лабораторію” ESA, створену для тестування нових методів обробки даних у космосі. На борту був встановлений експериментальний комп’ютер, приблизно вдесятеро потужніший за стандартні космічні системи. Саме на ньому Вааге вирішив запустити культову гру 1993 року. Оскільки її вихідний код доступний з 1997-го, гру можна було адаптувати для космічного середовища. Вааге обрав Chocolate Doom 2.3 — версію, сумісну з Ubuntu 18.04 LTS, яку використовував супутник.

    “Його можна було зібрати навіть на космічному залізі — двоядерному ARM Cortex-A9, який за земними мірками давно застарів, але для орбіти вважається досить просунутим”, — каже вчений.

    Перед поїздкою в космос, тайтл перевірили на земному обладнання і проблем зі збоями не було. Зрештою Doom запрацював безпосередньо на орбіті за кілька днів після Різдва 2023 року.

    Хоча експеримент обійшовся без повноцінної ігрової сесії — супутник не має графічного інтерфейсу. Шутер запустили як програмну симуляцію. Замість взаємодії в реальному часі дослідники взяли попередньо записані демо-файли, які автоматично відтворювали ігрові рівні. Завдяки цьому команда фіксувала будь-які збої, спричинені космічним випромінюванням, та оцінювала стабільність обчислень у справжніх умовах космосу.

    Щоб надати експерименту космічного шарму, Вааге разом з ESA вирішили використати камеру супутника. Вони взяли орбітальні знімки Землі та зробили фоном небо в Doom — замість звичних марсіанських пейзажів.

    “Задум був у тому, щоб перетворити реальний знімок Землі з супутника на ігрове небо — усе це оброблялося програмно в межах суворих обмежень 256 кольорів, які дозволяла графіка Doom”, — додає він.

    Якщо когось цікавить, а “навіщо”? Просто нагадаємо, як тайтл запускали на вейпі , зарядці Anker Prime Charger , мастурбаторі або тесті для визначення вагітності. І цей шалений список можна продовжувати і продовжувати, аж поки не дійдемо до бактерій . На територію цих дивних експериментів зазіхала Battlefield 6 , але все-таки переплюнути культовий шутер ніколи не зможе. Отже, найпростіша відповідь — бо можуть.

    Після цього польська компанія KP Labs повторила ідею, запустивши Doom на своєму супутнику Intuition-1 — одночасно із гіперспектральним зніманням Землі. А наступний апарат ESA — OPS-SAT VOLT — у 2026 році може стати новим домом для експериментів, але вже з квантовим зв’язком на борту.

    Джерело: ZDnet

    https://itc.ua/ua/novini/teper-i-v-kosmosi-programist-zapustyv-doom-na-suputnyku-esa/

  • Космос, как на ладони: команда телескопа "Евклид" запустила крупнейший в истории "симулятор

    Космос, как на ладони: команда телескопа "Евклид" запустила крупнейший в истории "симулятор

    Международная группа ученых, управляющая космическим телескопом «Евклид», только что запустила «самый масштабный в истории» симулятор вселенной — он отражает 3,4 млрд галактик и гравитационное взаимодействие более 4 трлн частиц.

    Симулятор под названием Flagship 2 базируется на алгоритме, разработанном астрофизиком Йоахимом Штаделем из Цюрихского университета. В 2019 году ученый использовал суперкомпьютер Piz Daint (в то время третий по мощности в мире), чтобы выполнить расчеты и в итоге создать чрезвычайно подробную виртуальную модель Вселенной.

    «Эти симуляции имеют решающее значение для подготовки анализа данных «Евклида», — говорит астрофизик Джулиан Адамек из Цюрихского университета и один из специалистов проекта.

    Космический телескоп «Евклид», которого прозвали «охотником на темную материю», запустили в космос в начале июля после почти 15 лет проектирования. С тех пор он картографирует миллионы галактик по всей Вселенной, изучая распределение темной энергии и темной материи. К концу работы телескоп должен просканировать «треть ночного неба» — гигантские массивы информации, в обработке которых как раз таки должны помочь такие симуляции, как Flagship 2.

    Основные инструменты, которые использует 4,7-метровый «Евклид»: это 600-мегапиксельная камера видимого света (VIS) для получения четких изображений далеких галактик, 64-мегапиксельная инфракрасная камера и фотометр NASA (NISP) для измерения красного смещения галактик.

    Несмотря на то, что команда ожидает, что наблюдения «Евклида» будут точно соответствовать прогнозам моделирования, вероятно, нас ждут сюрпризы. Flagship 2 работает на стандартной космологической моделиМодель Лямбда-CDM — современная космологическая модель, в которой пространственно-плоская Вселенная заполнена, кроме обычной барионной материи, темной энергией и холодной темной материей. Её часто называют стандартной моделью космологии большого взрыва, потому что она объясняет наличие и структуру космического микроволнового фона, крупномасштабную структуру скоплений галактик, распределение водорода, гелия, лития, кислорода в нашей Вселенной, а также ускорение расширения Вселенной, наблюдаемое по электромагнитному излучению от далёких галактик и сверхновых., но миссии, подобные «Евклиду», как раз таки призваны бросить вызов текущим знаниям.

    «Мы уже видим признаки трещин в стандартной модели», — говорит Штадель.

    В стандартной космологической модели темная энергия — это просто константа. Однако наблюдения «Евклида», который заглянет в прошлое на 10 млрд лет, могут выявить другие характеристики.

    «Мы можем увидеть, как Вселенная расширялась в то время, и измерить, действительно ли эта константа оставалась постоянной», — добавляет Адамек.

    Первые данные наблюдений «Евклида» были опубликованные в марте 2023 года , следующий «пак» информации обнародуют весной 2026-го. Ожидалось, что в мае 2027 года к «Евклиду» присоединится телескоп «Нэнси Грейс Роман» с 2,4-метровым зеркалом, который сможет увидеть более тусклые галактики, которые существовали, когда Вселенной было всего 2 млрд лет, впрочем его финальный статус неизвестен, поскольку администрация Трампа в бюджетном запросе призвала отменить проект

    Каталог симуляций Flagship 2 доступен на платформе CosmoHub.

    Источник: Space , Euclid Consortium

    https://itc.ua/news/kosmos-kak-na-ladony-komanda-teleskopa-evklyd-zapustyla-krupnejshyj-v-ystoryy-symulyator-vselennoj-s-3-4-mlrd-galaktyk/

  • Созвездие Starlink теряет 1-2 спутника ежедневно — они сгорают или падают на Землю

    Созвездие Starlink теряет 1-2 спутника ежедневно — они сгорают или падают на Землю

    SpaceX активно наращивает свое мегасозвездие Starlink, доведя общее количество спутников на орбите на данный момент до 8500. Однако есть и обратная сторона медали: по словам астрофизика Гарвард-Смитсоновского центра Джонатана Макдауэлла, ежедневно созвездие теряет 1-2 спутника, которые сгорают в атмосфере или же фрагментами падают на Землю. Ученый прогнозирует, что это число может вырасти до 5 в день в ближайшие годы, особенно, если другие сети, Amazon Kuiper или же китайские, будут наследовать планы SpaceX.

    10 000 спутников за 6 лет

    С момента запуска программы в 2019 году SpaceX запустила на низкую околоземную орбиту около 10 000 спутников. По подсчетам Макдауэлла, в настоящее время активными являются 8500, остальные — выведены из эксплуатации или же упали и сгорели в атмосфере Земли.

    Поскольку спутники вращаются вокруг нашей планеты на высоте около 550 км, то могут медленно терять высоту и в конце концов снова войти в атмосферу — в основном они полностью сгорают, но фрагменты все же могут добраться до земли.

    На видео: астронавт NASA Дон Петтит снял с МКС синхронный пролет десятков Starlink над Землей

    My best sighting of a Starlink satellite «train» from orbit! pic.twitter.com/WratClL8NJ

    — Don Pettit (@astro_Pettit) October 7, 2025

    Спутники «хотят» домой

    Анализ Макдауэлла показывает, что спутники требует замены в среднем каждые 5 лет. Учитывая, что SpaceX планирует расширить созвездие до 30 000 спутников, то количество «неплановых» возвратов может вырасти в разы — в ближайшие годы до 5 в день.

    Ситуация с падениями ухудшится, если другие компании активизируют собственные проекты — в таком случае на низкой околоземной орбите может появиться до 50 000 спутников.

    Солнечные бури и синдром Кесслера

    Срок службы спутников сильно зависит от солнечной активности. Во время солнечных бурь, верхние слои атмосферы расширяются, увеличивая сопротивление воздуха и заставляя спутники быстрее терять высоту. Известный пример: в феврале 2022 года около 40 спутников Starlink было потеряно в результате геомагнитной бури.

    На видео: «старлинкопад» над Пуэрто-Рико в феврале 2022 года

    Есть и другая беда: столкновение объектов на орбите приводит к появлению обломков. Их плотность на орбите продолжает расти, тем самым увеличивая вероятность космических ДТП. Фактически, одно столкновение может вызвать цепную реакцию из нескольких. Теоретическое развитие событий, которое ученые прозвали синдромом Кесслера.

    «Ближайшая к Кесслеру область космоса — это диапазон от 600 до 1000 километров»,  говорит Макдауэлл. «Она полна старых советских ракетных ступеней и другого оборудования, и чем больше мы туда добавляем, тем больше вероятность возникновения синдрома Кесслера».

    В интервью The Register Макдауэлл говорит, что синдрома Кесслера можно избежать «активными» маневрами спутников, то есть нацеленным выводом с орбиты. Текущая стратегия SpaceX базируется на использовании двигателей спутников для перемещения в место, где они почувствуют сопротивление атмосферы и сгорят — то, что астрофизик называет «неконтролируемым, но вспомогательным» возвращением.

    Влияние на атмосферу

    Так же есть влияние на атмосферу Земли: при возвращении объекты образуют частицы оксида алюминия, которые накапливаются в высших слоях. Согласно моделированию американских исследователей, при текущих планах развития космической отрасли уже к 2040 году в атмосферу ежегодно будут «выбрасывать» до 10 000 тонн оксида алюминия. Этого достаточно, чтобы нагреть верхние слои атмосферы (мезосферу/термосферу) примерно на 1,5°C и, возможно, изменить химические процессы в озоновом слое.

    Конечно, эти цифры основаны на моделировании с неопределенностями и сильно зависят от фактического количества, состава и размера спутников, которые сгорают. Типичный спутник Starlink весит около 250 кг и «производит» около 30 кг оксида алюминия.

    Источник: EarthSky , PC World , The Register

    https://itc.ua/news/sozvezdye-starlink-teryaet-1-2-sputnyka-ezhednevno-ony-sgorayut-yly-padayut-na-zemlyu/

  • "Нечто из космоса" врезалось в самолет United Airlines и пробило ветровое стекло

    "Нечто из космоса" врезалось в самолет United Airlines и пробило ветровое стекло

    Национальный совет США по безопасности на транспорте (NTSB) начал расследование странного инцидента с самолетом United Airlines, который был протаранен «неизвестным и, вероятно, космическим» объектом во время полета над Ютой.

    Удар произошел во время рейса United Airlines из Денвера в Лос-Анджелес. На снимках, которые попали в сеть, можно увидеть покрытое паутиной трещин правое ветровое стекло самолета Boeing 737 MAX, полностью потерявшее прозрачность.

    После «тарана» самолет успешно приземлился в международном аэропорту Солт-Лейк-Сити, изменив предыдущий курс. Пассажиры не пострадали, но один из пилотов получил ранение руки.

    On October 16, 2025, United Airlines flight UA1093, a Boeing 737 MAX, had to make an emergency landing in Salt Lake City after its windshield was cracked by an unknown object while flying from Denver to Los Angeles. One pilot sustained arm injuries, and while the exact cause is… pic.twitter.com/ByXPRyOjXZ

    — Ranger H (@RangerH338) October 19, 2025

    Командир самолета охарактеризовал неизвестный объект, как «космический мусор», но никаких официальных выводов на данный момент еще не обнародовали.

    «Мы собираем данные радара, погоды и бортового самописца (черного ящика). Ветровое стекло отправили на анализ», — отмечают в отчете NTSB.

    Если подробнее рассмотреть снимки, то можно увидеть, что удар еще и повредил металлическую раму. Само окно полностью не разбилось, поскольку в самолете они имеют особую многослойную структуру с ламинацией. На момент столкновения транспорт находился на высоте от 9 до 11 км и в кабине пилотов, очевидно, поддерживалось давление.

    «Итак, был ли это космический мусор? Без дополнительных данных невозможно знать. На такой высоте летает ограниченное количество птиц. Та, что летает выше всез, гриф Рюппеля 29 ноября 1973 года гриф Рюппеля столкнулся на высоте 11300 метров с самолетом, пролетающим над Абиджаном (Кот-д’Ивуар), и вызвал повреждение одного из его двигателей., встречается преимущественно в Африке», — анализирует автор Arstechnica Эрик Бергер. «Один из возможных вариантов — нерегулируемый метеозонд. Но непонятно, имел ли он достаточную скорость, чтобы вызвать повреждения такого уровня. Град тоже среди «подозреваемых».

    В первоначальных выводах эксперты предположили, что космический мусор является наиболее вероятным вариантом, хотя не исключают метеорит. В недавнем исследовании Geology писали, что около 17 000 метеоритов поражают Землю каждый год, что на порядок больше количества космического мусора, который «выживает» после возвращения сквозь атмосферу Земли.

    https://itc.ua/news/nechto-yz-kosmosa-vrezalos-v-samolet-united-airlines-y-probylo-vetrovoe-steklo/

  • Космос, як на долоні: команда телескопу "Евклід" запустила найбільший в історії "симулятор

    Космос, як на долоні: команда телескопу "Евклід" запустила найбільший в історії "симулятор

    Міжнародна група вчених, яка керує космічним телескопом “Евклід”, щойно запустила “наймасштабніший в історії” симулятор всесвіту — він відображає 3,4 млрд галактик та гравітаційну взаємодію понад 4 трлн частинок.

    Симулятор під назвою Flagship 2 базується на алгоритмі, розробленому астрофізиком Йоахімом Штаделем з Цюрихського університету. У 2019 році науковець використав суперкомп’ютер Piz Daint (на той час третій за потужністю у світі), аби виконати розрахунки й зрештою створити надзвичайно детальну віртуальну модель Всесвіту.

    “Ці симуляції мають вирішальне значення для підготовки аналізу даних “Евкліда”, — каже астрофізик Джуліан Адамек з Цюрихського університету і один із фахівців проєкту.

    Космічний телескоп “Евклід”, якого прозвали “мисливцем на темну матерію”, запустили у космос на початку липня після майже 15 років проєктування. З того часу він картографує мільйони галактик по всьому Всесвіту, вивчаючи розподіл темної енергії та темної матерії. На кінець роботи телескоп має просканувати “третину нічного неба” — гігантські масиви інформації, в обробці яких якраз таки мають допомогти такі симуляції, як Flagship 2.

    Основні інструменти, які використовує 4,7-метровий “Евклід”: це 600-мегапіксельна камера видимого світла (VIS) для отримання чітких зображень далеких галактик, 64-мегапіксельна інфрачервона камера і фотометр NASA (NISP) для вимірювання червоного зміщення галактик.

    Попри те, що команда очікує, що спостереження “Евкліда” будуть точно відповідати прогнозам моделювання, ймовірно, на нас чекають сюрпризи. Flagship 2 працює на стандартній космологічній моделіМодель Лямбда-CDM — сучасна космологічна модель, в якій просторово-плоский Всесвіт заповнений, окрім звичайної баріонної матерії, темною енергією і холодною темною матерією. Її часто називають стандартною моделлю космології великого вибуху, тому що вона пояснює наявність і структуру космічного мікрохвильового фону, великомасштабну структуру скупчень галактик, розподіл водню, гелію, літію, кисню в нашому Всесвіті, а також прискорення розширення Всесвіту, що спостерігається за електромагнітним випромінюванням від далеких галактик і наднових., але місії, подібні “Евкліду”, якраз таки покликані кинути виклик поточним знанням.

    “Ми вже бачимо ознаки тріщин у стандартній моделі”, — каже Штадель.

    У стандартній космологічній моделі темна енергія — це просто константа. Однак спостереження “Евкліда”, який зазирне у минуле на 10 млрд років, можуть виявити інші характеристики.

    “Ми можемо побачити, як Всесвіт розширювався в той час, і виміряти, чи справді ця константа залишалася постійною”, — додає Адамек.

    Перші дані спостережень “Евкліда” були опубліковані в березні 2023 року , наступний “пак” інформації оприлюднять навесні 2026-го. Очікувалось, що у травні 2027 року до “Евкліда” приєднається телескоп “‎Ненсі Грейс Роман” з 2,4-метровим дзеркалом, який зможе побачити дещо тьмяніші галактики, які існували, коли Всесвіту було всього 2 млрд років, утім його фінальний статус невідомий, оскільки адміністрація Трампа в бюджетному запиті закликала скасувати проєкт.

    Каталог симуляцій Flagship 2 доступний на платформі CosmoHub.

    Джерело: Space , Euclid Consortium

    https://itc.ua/ua/novini/kosmos-yak-na-doloni-komanda-teleskopu-evklid-zapustyla-najbilshyj-v-istoriyi-symulyator-vsesvitu-z-3-4-mlrd-galaktyk/

  • Сузір'я Starlink втрачає 1-2 супутники щодня — вони згорають або падають на Землю

    Сузір'я Starlink втрачає 1-2 супутники щодня — вони згорають або падають на Землю

    SpaceX активно нарощує своє мегасузір’я Starlink, довівши загальну кількість супутників на орбіті на цей час до 8500. Однак є й зворотна сторона медалі: за словами астрофізика Гарвард-Смітсонівського центру Джонатана Макдауелла, щодня сузір’я втрачає 1-2 супутники, які згорають в атмосфері або ж фрагментами падають на Землю. Науковець прогнозує, що це число може зрости до 5 на день у найближчі роки, особливо, якщо інші мережі, Amazon Kuiper або ж китайські, наслідують плани SpaceX.

    10 000 супутників за 6 років

    З моменту запуску програми у 2019 році SpaceX запустила на низьку навколоземну орбіту близько 10 000 супутників. За підрахунками Макдауелла, на цей час активними є 8500, решта — виведені з експлуатації або ж зазнали падіння і згоріли в атмосфері Землі.

    Оскільки супутники обертаються навколо нашої планети на висоті близько 550 км, то можуть повільно втрачати висоту і зрештою знову увійти в атмосферу — здебільшого вони повністю згорають, але фрагменти все ж можуть дістатися землі.

    На відео: астронавт NASA Дон Петтіт зняв з МКС синхронний проліт десятків Starlink над Землею

    My best sighting of a Starlink satellite “train” from orbit! pic.twitter.com/WratClL8NJ

    — Don Pettit (@astro_Pettit) October 7, 2025

    Супутники “хочуть” додому

    Аналіз Макдауелла показує, що супутники потребують заміни в середньому кожні 5 років. Зважаючи на те, що SpaceX планує розширити сузір’я до 30 000 супутників, то кількість “непланових” повернень може зрости в рази — у найближчі роки до 5 на день.

    Ситуація із падіннями погіршиться, якщо інші компанії активізують власні проєкти — в такому випадку на низькій навколоземній орбіті може з’явитися до 50 000 супутників.

    Сонячні бурі та синдром Кесслера

    Термін служби супутників сильно залежить від сонячної активності. Коли тривають сонячні бурі, верхні шари атмосфери розширюються, збільшуючи опір повітря та змушуючи супутники швидше втрачати висоту. Відомий приклад: у лютому 2022 року близько 40 супутників Starlink було втрачено в результаті геомагнітної бурі .

    На відео: “старлінкопад” над Пуерто-Рико у лютому 2022 року

    Є й інша біда: зіткнення об’єктів на орбіті призводить до появи уламків. Їх щільність на орбіті продовжує зростати, тим самим збільшуючи ймовірність космічних ДТП. Фактично, одне зіткнення може спричинити ланцюгову реакцію з кількох. Теоретичний розвиток подій, який науковці прозвали синдромом Кесслера.

    “Найближча до Кесслера область космосу — це діапазон від 600 до 1000 кілометрів”, — каже Макдауелл. “Вона повна старих радянських ракетних ступенів та іншого обладнання, і чим більше ми туди додаємо, тим більша ймовірність виникнення синдрому Кесслера”.

    В інтерв’ю The Register Макдауелл каже, що синдрому Кесслера можна уникнути “активними” маневрами супутників, тобто націленим виведенням з орбіти. Поточна стратегія SpaceX базується на використанні двигунів супутників для переміщення у місце, де вони відчують опір атмосфери та згорять — те, що астрофізик називає “неконтрольованим, але допоміжним” поверненням.

    Вплив на атмосферу

    Так само є вплив на атмосферу Землі: під час повернення об’єкти утворюють частинки оксиду алюмінію, які накопичуються у вищих шарах повітря. Згідно з моделюванням американських дослідників, за поточних планів розвитку космічної галузі вже до 2040 року в атмосферу щорічно “викидуватимуть” до 10 000 тонн оксиду алюмінію. Цього достатньо, щоб нагріти верхні шари атмосфери (мезосферу/термосферу) приблизно на 1,5 °C та, можливо, змінити хімічні процеси в озоновому шарі.

    Звісно, ці цифри базуються на моделюванні з невизначеностями й сильно залежать від фактичної кількості, складу та розміру супутників, які згорають. Типовий супутник Starlink важить близько 250 кг і “виробляє” близько 30 кг оксиду алюмінію.

    Джерело: EarthSky , PC World , The Register

    https://itc.ua/ua/novini/suzir-ya-starlink-vtrachaye-1-2-suputnyky-shhodnya-vony-zgorayut-abo-padayut-na-zemlyu/

  • "Щось із космосу" врізалось в літак United Airlines і пробило вітрове скло

    "Щось із космосу" врізалось в літак United Airlines і пробило вітрове скло

    Національна рада США з безпеки на транспорті (NTSB) почала розслідування дивного інциденту з літаком United Airlines, який був протаранений “невідомим і, ймовірно, космічним” об’єктом під час польоту над Ютою.

    Удар стався під час рейсу United Airlines з Денвера до Лос-Анджелеса. На знімках, які потрапили в мережу, можна побачити вкрите павутиною тріщин праве вітрове скло літака Boeing 737 MAX, що повністю втратило прозорість.

    Після “тарану” літак успішно приземлився в міжнародному аеропорту Солт-Лейк-Сіті, змінивши попередній курс. Пасажири не постраждали, але один із пілотів отримав поранення руки.

    On October 16, 2025, United Airlines flight UA1093, a Boeing 737 MAX, had to make an emergency landing in Salt Lake City after its windshield was cracked by an unknown object while flying from Denver to Los Angeles. One pilot sustained arm injuries, and while the exact cause is… pic.twitter.com/ByXPRyOjXZ

    — Ranger H (@RangerH338) October 19, 2025

    Командир літака охарактеризував невідомий об’єкт, як “космічне сміття”, але жодних офіційних висновків на цей час ще не оприлюднили.

    “Ми збираємо дані радара, погоди та бортового самописця (чорної скриньки). Вітрове скло відправили на аналіз”, — зазначають у звіті NTSB.

    Якщо детальніше розглянути знімки, то можна побачити, що удар ще й пошкодив металеву раму. Саме вікно повністю не розбилось, оскільки в літаку вони мають особливу багатошарову структуру з ламінацією. На момент зіткнення транспорт перебував на висоті від 9 до 11 км і в кабіні пілотів, вочевидь, підтримувався тиск.

    “Тож, чи це було космічне сміття? Без додаткових даних неможливо знати. На такій висоті літає обмежена кількість птахів. Той, що літає найвище, сип плямистий29 листопада 1973 року сип плямистий зіткнувся на висоті 11300 метрів з літаком, що пролітає над Абіджаном (Кот-д’Івуар), і спричинив пошкодження одного з його двигунів., зустрічається переважно в Африці”, — аналізує автор Arstechnica Ерік Бергер. “Один із можливих варіантів — нерегульований метеозонд. Але незрозуміло, чи він мав достатню швидкість, аби спричинити пошкодження такого рівня. Град теж серед “підозрюваних”.

    У початкових висновках експерти припустили, що космічне сміття є найбільш вірогідним варіантом, хоча не виключають метеорит. В недавньому дослідженні Geology звітують, що близько 17 000 метеоритів вражають Землю щороку, що на порядок більше кількості космічного сміття, яке “виживає” після повернення крізь атмосферу Землі.

    https://itc.ua/ua/novini/shhos-iz-kosmosu-vrizalos-v-litak-united-airlines-i-probylo-vitrove-sklo/