Goodtech

Метка: огляд

  • Огляд iPhone 17 Pro Max: справді ультимативний флагман

    Огляд iPhone 17 Pro Max: справді ультимативний флагман

    iPhone 17 Pro Max — демонстрація того, як далеко Apple готова зайти у прагненні до “професійності”. Великий, важкий, блискучий, він водночас вражає й дратує знайомістю. Старий добрий алюмінієвий сплав корпусу, потужний чип A19 Pro, величезний екран і автономність, якої iPhone ще не мав. Все це звучить переконливо, але революції не сталося. Це той самий Айфон, просто у версії “на стероїдах”. Ми прожили з ним більше як тиждень і готові розповісти, що в ньому справді “max”, а що — лише маркетинг.

    iPhone 17 Pro Max

    Плюси:

    Потужний A19 Pro із запасом продуктивності навіть для важких ігор; оновлені 48 МП сенсори теле- й ультраширокої камери; якісний 8× оптичний зум; один із найкращих дисплеїв на ринку з точним HDR; версія з 2 ТБ доступна лише у Pro Max; добра автономність; бездоганна збірка; довгі роки оновлень iOS.

    Купити аксесуари на iCases.ua

    Мінуси:

    Стартова ціна зависока навіть для флагмана; шум у нічних фото досі помітний; корпус слизький без чохла; нагрів під час ігор все ж відчутний.

    Купити аксесуари на iCases.ua

    9/10
    Оцінка
    ITC.ua
    Вибір
    редакції

    Зміст

    • 1 Технічні характеристики iPhone 17 Pro Max
    • 2 Паковання та комплектація iPhone 17 Pro Max
    • 3 Дизайн та ергономіка iPhone 17 Pro Max
    • 4 Дисплей iPhone 17 Pro Max
    • 5 Продуктивність, ПЗ та ігри
    • 6 Звук та вібровідгук iPhone 17 Pro Max
    • 7 Камери iPhone 17 Pro Max
    • 8 Автономність iPhone 17 Pro Max
    • 9 Досвід користування iPhone 17 Pro Max
    • 10 Ціна та конкуренти iPhone 17 Pro Max

    Технічні характеристики iPhone 17 Pro Max

    Параметр Характеристика
    Екран Super Retina XDR (OLED), 6.9 дюйма, 2868х1320 пікселів (19.5:9), 460 ppi, ProMotion від 1 до 120 Гц, пікова яскравість до 3000 ніт, HDR10+, Dolby Vision
    Матеріали корпусу Алюміній та Ceramic Shield 2
    Захист IP68
    Процесор Apple A19 Pro, 6-ядерний
    Графічний прискорювач Apple GPU, 6-ядерний
    Операційна система iOS 26
    Пам’ять 12 ГБ ОЗП, 512 ГБ флеш-пам’яті
    Основна камера 48 МП, f/1.78, OIS
    Надширококутна камера 48 МП, f/2.2
    Телефотомодуль 48 МП, f/2.8, OIS (оптичний 4х та гібридний 8х)
    Фронтальна камера 18 МП, f/1.9
    Запис відео До 4K Dolby Vision @120fps
    Інтерфейси та зв’язок e-SIM, Wi-Fi 7, Bluetooth 6, NFC, GPS, 5G, USB-C 3.0
    Акумулятор 5088 мАгод (4823 мАгод у моделі з фізичною сім-картою), швидка зарядка до 60 Вт (зарядний блок не в комплекті), бездротова — 25 Вт
    Габарити 163,4 х 78 х 8,75 мм
    Вага 233 грам

    Паковання та комплектація iPhone 17 Pro Max

    Apple, схоже, вже давно негласно вирішила, що паковання не частина враження, а просто “контейнер”, щоб дістати пристрій і одразу забути про коробку. Усередині лише сам смартфон, кабель USB-C — USB-C і трохи макулатури включно з ярличком енергоефективності. Жодного адаптера, жодної плівки чи чохла — у Купертіно це все давно вважають “зайвим”.

    І навіть за ціною у майже дві тисячі доларів користувачеві залишається купувати зарядку окремо для iPhone 17 Pro Max, бо така вже філософія Apple. Їм би позаздрили навіть корпоратисти з The Outer Worlds 2 .

    Але є одна суттєва різниця з 17 Pro , що побувала в нас раніше: тут фізичний лоток для SIM усе ще на місці. На відміну від моделей для США чи Японії, у нашій версії eSIM існує лише як опція, а не примус. І це плюс, бо iPhone 17 Pro Max залишається зручнішим для тих, хто часто подорожує або змінює операторів.

    Відчуття від розпакування iPhone 17 Pro Max знайоме і тут мінімалізм межує з аскетизмом.

    Дизайн та ергономіка iPhone 17 Pro Max

    iPhone 17 Pro Max — монумент технологічного максималізму. Його розміри вже давно перетнули межу зручності, але Apple вперто вважає, що більше означає краще. І, чесно кажучи, у цьому є частка правди, бо смартфон виглядає дорого, відчувається потужно, але зручно лежить у руці лише перші п’ять хвилин. Потім долоня починає нагадувати, що 233 грами — це вже не телефон, а невеликий планшет.

    Дизайн Apple довго тримався у межах обережної еволюції, і цього року компанія знову обрала знайомий шлях. Найяскравіший штрих — новий модуль камер, який тепер простягається на всю ширину корпусу. Наживо він виглядає переконливо: не просто три лінзи, а ціла фотоплатформа, що займає майже третину спинки. Зате смартфон перестав “гойдатись” на столі, коли лежить без чохла. Це дрібниця, але приємна.

    Корпус тепер зроблений з авіаційного алюмінію серії 7000, який замінив торішній титан. Apple пояснює це як “раціональний вибір для кращого тепловідведення”, але давайте чесно — титан виглядав дорожче і преміальніше . Алюміній практичніший, легше обробляється, але втратив той відчутний “вау”-ефект, який колись асоціювався з Pro.

    Інженери Apple трохи заокруглили рамку, тож гострі краї не будуть різати долоню. Тримати телефон стало приємніше, але слизькість залишилась, особливо, якщо руки вологі. Тож чохол залишається must have. Без нього цей гладкий брусок з алюмінію має всі шанси протестувати міцність плитки у ванній.

    На лівому торці iPhone 17 Pro Max, окрім знайомих кнопок регулювання гучності, живе і Action Button — невеликий шматочок “користувацької свободи” у світі Apple. Можна призначити йому швидкий запис нотаток, “Шазам”, ліхтарик тощо. Праворуч — звична кнопка живлення, внизу бачимо USB-C, динамік і мікрофон. Ніяких сюрпризів, хіба що порт нарешті став швидшим, і тепер це не просто “для ґалки”.

    Захист від води тут стандартний, для флагманів, IP68. Тобто його можна опускати у воду до шести метрів на пів години. І хоч Apple не рекомендує плавати з ним у басейні, користувачі все одно перевірятимуть. Добре, що iPhone ці експерименти зазвичай переживає. Тож під дощем, на пляжі чи під бризками новорічного шампанського новинка виживе без проблем.

    iPhone 17 Pro Max виглядає як продуманий пристрій. Він елегантний, надійний, приємний у руці, але без того самого “amazing”. Apple немов би втомилась дивувати. І, звісно, виставила цінник, який знову змушує нервово сміятись. Тут без змін, адже Pro Max залишається символом надлишку — красивого, практичного, але все ще надлишку.

    Дисплей iPhone 17 Pro Max

    У цьогорічному iPhone 17 Pro Apple вкотре підтвердила, що робити хороший екран — це не мистецтво, а ремесло, яке компанія відточила до автоматизму. Новий ProMotion XDR OLED отримав діагональ 6,9 дюйма та адаптивну частоту оновлення від 1 до 120 Гц, що підлаштовується під контент. Нова пікова яскравість у 3000 ніт не зайва, бо на відкритому сонці дисплей справді залишається читабельним.

    Передача кольору, контраст і глибина чорного тут бездоганні, але відчуття дежавю нікуди не поділося. Це той самий чудовий екран, який Apple просто зробила трохи яскравішим. HDR-контент виглядає переконливо, Dolby Vision розкриває свої переваги, однак порівняно з минулим поколінням прогрес еволюційний, а не революційний.

    True Tone і адаптивна яскравість працюють бездоганно, як і раніше. Always-On Display тут розумний, тому частота знижується до 1 Гц, шпалери затемнюються, і це справді допомагає економити батарею.

    Окремо варто відзначити Ceramic Shield 2. Воно витримує падіння краще, ніж раніше, але не варто обманювати себе: подряпини нікуди не зникли. Тож якщо ви носите смартфон у сумці поруч із ключами, то “одягайтесь” в захисне скло та чохол.

    Apple також тихо визнала проблему мерехтіння екрана через ШІМ. Тепер у налаштуваннях з’явилась опція “згладжування імпульсів дисплея”. Вона не прибирає ШІМ повністю, але реально знижує втому очей у темряві.

    Плавність роботи традиційно бездоганна: скролінг, анімації, жести — все виглядає ідеально. Проте 120 Гц уже не вау-фактор у 2025-му, а просто базовий стандарт флагмана.

    Дисплей iPhone 17 Pro Max майже бездоганний, але без сюрпризів. Він не дивує, а просто робить усе “правильно”, як і личить пристрою за 80 тисяч гривень. Іноді цього справді достатньо, але хотілося б уже більше, ніж просто чергове “трохи краще, ніж минулого року”.

    Продуктивність, ПЗ та ігри

    iPhone 17 Pro Max отримав чип A19 Pro з запасом потужності, який більше нагадує мініверсію MacBook, ніж смартфон. Це 3-нанометровий процесор від TSMC з 6-ядерним CPU, 6-ядерним GPU з апаратним трасуванням променів і 16-ядерним Neural Engine, який оперує ШІ-задачами, як кардіолог скальпелем.

    У Geekbench новий чип видає близько 3700 балів в одноядерному тесті й більше ніж 9300 у багатоядерному. У AnTuTu — понад 2,44 млн “папуг”, тобто рівень iPad Air 2025 на базі M3. І це не просто сухі цифри, тобто усе, що робить смартфон дійсно миттєве. Перемикаєшся між десятком додатків і маєш ані натяку на фріз. iPhone 17 Pro Max поводиться так, ніби має нескінченний запас ресурсів.

    Якість зв’язку в iPhone 17 Pro Max на найвищому рівні. Розмовний динамік звучить гучно й чітко, голос співрозмовника не спотворюється навіть у натовпі. Мікрофони впевнено відсікають шум вітру чи транспорту. Новий модем стабільно тримає сигнал, тому Wi-Fi 7 тут швидкий, як домашній оптоволоконний інтернет.

    Але магії без тепла не буває. Під час тривалого навантаження, наприклад ігор чи рендеру відео, корпус, особливо у верхній частині, відчутно нагрівається. Випарна камера зменшує проблему, але не вирішує її. Через 20–30 хвилин геймінгу смартфон стає теплим настільки, що рука сама шукає стіл, аби покласти пристрій. Тротлінг є, хоча й не критичний — падіння продуктивності в межах 10–15 %, що для мобільного пристрою цілком прийнятно.

    Усе це супроводжується бездоганною плавністю в іграх. Resident Evil 4 чи Genshin Impact — стабільні 60–120 FPS без дропів. І якщо хтось каже, що “айфон не для ігор”, то, мабуть, не бачив, як цей Max витягує картинку у Resident Evil краще, ніж деякі ноутбуки. Хоча треба чесно: для цього потрібен час, щоб розробники оптимізували свої тайтли під нову архітектуру.

    У повсякденних задачах iPhone 17 Pro Max  не дає жодного приводу сумніватися, що в нього вистачить потужності на кілька років уперед. Єдине “але” — відчуття, що ця міць поки що працює не на користь користувачу, а на престиж Apple. Бо навіть 10 % цієї продуктивності вистачило б для всього, що робить більшість із нас.

    Звук та вібровідгук iPhone 17 Pro Max

    “Яблуко” звучить потужно, об’ємно й чисто навіть без підключених навушників. Стереодинаміки видають добре збалансовану сцену: вокали не губляться, бас не гуде, високі частоти не ріжуть вуха. У фільмах і YouTube-відео голоси звучать чітко, а в іграх помітно краще простежується напрям звуку.

    Знову хочу наголосити на вібровідгуку. Система Taptic Engine у iPhone 17 Pro Max настільки відпрацьована, що жоден Android-флагман поки не наблизився до її точності. Вібрація коротка, щільна, природна ніби механічна кнопка справді клацає під пальцем. Це відчувається навіть у дрібницях: набір тексту, свайпи, виклик багатозадачності. iOS та апаратна частина працюють у синхроні, і результат один із найкращих tactile-відгуків на ринку.

    Але й тут є підводні камені. Apple не додала підтримку LDAC або aptX/aptX Lossless по Bluetooth, тож якісна бездротова передача залишається на AAC/SBC; аудіофілам доведеться або миритися з компромісом, або купувати зовнішній донгл.

    Камери iPhone 17 Pro Max

    Камери iPhone 17 Pro Max демонструють відчутний еволюційний прогрес, але без революційних змін. Найважливіше оновлення — апгрейд ультраширокого та телеоб’єктива до 48 МП. Телеоб’єктив тепер дозволяє оптичний зум до 8×, що реально працює: віддалені об’єкти наближаються без помітної втрати деталей, і це помітна перевага для тих, хто часто знімає пейзажі, архітектуру чи події на відстані.

    Ультраширокий модуль отримав нову матрицю, що покращила деталізацію та різкість у денному світлі, а кольори виглядають більш природними й збалансованими. Проте при слабкому освітленні ультраширокий сенсор все ще поступається основному: шум з’являється раніше, а деталізація падає, як і у багатьох конкурентів.

    Основний сенсор iPhone 17 Pro Max із діафрагмою f/1.78 зберігає стабільну якість: денні знімки чіткі, кольори насичені, а динамічний діапазон на високому рівні. У поєднанні з LiDAR, який допомагає автофокусу у темряві, iPhone 17 Pro Max відчутно швидше реагує на кадр, але рухомі об’єкти все одно можуть виходити трохи розмитими.

    Фронтальна камера 18 МП із Center Stage підлаштовуває кадр під рух, що зручно для відеодзвінків і групових селфі.

    Відео записується до 4K при 120 FPS із підтримкою Dolby Vision. Стабілізація залишається на топовому рівні. ProRAW і інші професійні формати дають контроль над кадром і кольором, але для середньостатистичного користувача вони швидше залишаться цікавою опцією, ніж щоденним інструментом.

    Автономність iPhone 17 Pro Max

    iPhone 17 Pro Max отримав батарею у 4823  мАгод, що робить його найбільш витривалим серед моделей 17-ої серії. А версія без фізичного лотка SIM (eSIM-only) подолала психологічну позначку в 5000 мАгод — тепер її ємність становить 5088 мАгод. У парі з оптимізованим чипом A19 Pro і iOS 26 смартфон без проблем витримує день активного користування: соцмережі, листування та кілька годин відео не виснажують батарею.

    За офіційними даними Apple, відтворення відео на пристрої триває до 39 годин, а стрімінг — до 33 годин. Геймери та власники вимогливих 3D‑ігор повинні розраховувати на менший час автономності: витрата батареї може складати 15–20 % за годину при максимальних налаштуваннях графіки, що дає приблизно 5–6 годин ігрового процесу.

    Бездротова зарядка обмежена 25 Вт, а MagSafe додає зручності, але швидкість зарядки не збільшує. Для повної зарядки доведеться розраховувати приблизно на півтори години з офіційним адаптером або сумісним павербанком.

    Час (гг:хх) Заряд павербанка Baseus 65W Заряд смартфона iPhone 17 Pro Max
    00:00 100% 0%
    00:20 85% 41%
    00:35 74% 70%
    01:00 67% 90%
    01:20 63% 98%
    01:27 63% 100%

    iPhone 17 Pro Max ефективно керує фоновими процесами: соцмережі, пошта та месенджери не “з’їдають” заряд так швидко, як часто буває на Android-пристроях з менш оптимізованим ПЗ.

    Pro Max демонструє відчутно кращу витривалість, ніж звичайна версія Pro, і це помітно при щоденному користуванні. Це найкращий варіант для тих, хто цінує довгу роботу від батареї, навіть якщо доведеться окремо купувати швидкий зарядний адаптер.

    Досвід користування iPhone 17 Pro Max

    iPhone 17 Pro Max для власників “яблук” відчувається знайомо: інтерфейс iOS 26, жести та розташування кнопок не потребують часу на звикання. Всі базові дії, такі як прокрутка стрічки, перемикання між додатками, відкриття меню відбуваються миттєво, як і на попередніх Pro‑моделях.

    Величезний якісний екран 6,9 дюйма робить мультимедіа та ігри більш захопливими, але й додає розмір і вагу, тому наявні 233  грами все ж відчуваються у руці. Тримати смартфон довго однією рукою не завжди зручно. У порівнянні з Android-конкурентами з подібними екранами Pro Max здається трохи зручнішим, але не ідеальним для тривалого використання без підставки чи чохла.

    Face ID працює блискавично та стабільно, навіть у темних приміщеннях, а Haptic Engine і клавіатура iOS забезпечують приємний тактильний відгук.

    Ігровий досвід на максимальних налаштуваннях приємний. Присутній нагрів корпусу. Це не критично, але при тривалому утриманні в руках стає таки відчутним. Тротлінг відчувається лише в дуже вимогливих завданнях, проте варто розуміти, що Pro Max — не ідеальний ігровий смартфон для геймерських марафонів.

    Акумулятор у Pro Max помітно витриваліший, ніж у звичайної “прошки”: при змішаному використанні смартфон легко доживає до середини наступного дня без підзарядки. Відео та стрімінг серйозно не виснажують батарею, але ААА‑ігри чи перегляд 4K‑контенту значно скорочують час автономності. Оптимізація iOS та енергоефективність чипа A19 Pro суттєво допомагають. 

    iPhone 17 Pro Max залишає відчуття крутого та продуманого флагмана: великий дисплей, стабільна продуктивність та відмінний Haptic Engine. Тим не менше, революції для власників iPhone 14 Pro Max чи 15 Pro Max чекати не варто — оновлюватися радикально виправдано хіба що тим, хто користується старішими моделями або хоче максимально великий екран і збільшену автономність. Всім іншим варто трохи почекати. 

    Ціна та конкуренти iPhone 17 Pro Max

    Apple iPhone 17 Pro Max із 512 ГБ пам’яті позиціюється як справжній флагман, і його ціна від 79 280 до 109 999 гривень це підтверджує. Версія iPhone 17 Pro з тим самим об’ємом трохи доступніша — від 69 002 до 90 999 гривень , а минулорічний iPhone 16 Pro Max зараз коштує в ід 50 999 до 83 871 гривень . І тут одразу виникає питання: чи варта різниця у ціні стільки додаткових функцій, чи ми платимо переважно за новий чіп і проапгрейджені камери?

    На Android-ринку флагмани виглядають привабливо і за менші гроші. Samsung Galaxy S25 Ultra 512 ГБ можна знайти за 42 996–74 799 гривень, а Galaxy S25 Edge — від 33 529 до 58 999 гривень. Sony Xperia 1 VII 512 ГБ лишається нішевим продуктом із крутим 4K-дисплеєм і професійною відеозйомкою, але висока ціна та обмежена доступність роблять його малопрактичним для більшості.

    Ще один конкурент — Google Pixel 10 Pro XL 512 ГБ, який продається приблизно за 55 896–76 240 гривень. Він пропонує “чистий” Android, флагманські фотоможливості і регулярні оновлення — файний вибір для тих, хто хоче щось інше, ніж iPhone або Samsung.

    9/10
    Оцінка ITC.ua
    Автономність
    9

    Батарея у 4823 мАгод дозволяє смартфону впевнено пройти день активного використання. Оптимізація iOS 26 і адаптивна частота дисплея допомагають економити енергію, але тривалі ігрові сесії або перегляд 4K-відео швидко зменшують заряд.
    Екран
    9.5

    Super Retina XDR OLED із підтримкою ProMotion і піковою яскравістю у 3000 ніт демонструє чудову деталізацію та контраст. HDR-контент виглядає насичено, кольори точні.
    Дизайн, ергономіка
    9

    Корпус з алюмінію злегка заокруглений і міцний, рамки тонкі, комфортні для тримання однією рукою, але вага понад 230 грамів відчутна при тривалому користуванні.
    Програмне забезпечення
    9

    iOS 26 працює плавно, багатозадачність відчувається миттєво. Постійні оновлення ПЗ.
    Продуктивність, тротл.
    9

    A19 Pro із 6-ядерним CPU та 6-ядерним GPU забезпечує високу швидкодію в будь-яких задачах і сучасних іграх. При тривалих ігрових сесіях корпус помітно теплішає, але тротлінг залишається помірним.
    Камера
    9.5

    Основний сенсор 48 МП, ультраширокий і телеоб’єктив також апгрейджені до 48 МП, що помітно покращує деталізацію та зум. Нічна зйомка й HDR працюють добре, але шум у темряві все ще присутній.
    Ціна
    8

    Вартість виправдана флагманським залізом і дисплеєм, але для звичайного користувача вона здається завищеною. 2 ТБ пам’яті доступні тільки у версії Pro Max.

    Висновок:

    iPhone 17 Pro Max — апгрейд, який відчувається в деталях. У нього великий екран, потужніший A19 Pro, реальний приріст автономності та корисні апгрейди камер. Але революції тут немає, бо багато рішень еволюційні, а не переламні. Apple скоріше доводить стару формулу до блиску, ніж придумує нову.

    Якщо вам потрібен максимальний екран, запас батареї і варіант з пам’яттю «на все життя», то це один із кращих виборів 2025 року. Якщо ж ви шукаєте радикальні нововведення за кожну витрачену гривню — краще придивитись до Android-конкурентів або зачекати наступного витка «яблучної» революції. У підсумку маємо класно зібраний і дуже дорогий флагман, але іноді в ньому більше маркетингу, ніж магії.

    Купити аксесуари на iCases.ua

    Дякуємо магазину iCases.ua за наданий на огляд смартфон iPhone 17 Pro Max .

    https://itc.ua/ua/articles/oglyad-iphone-17-pro-max-spravdi-ultymatyvnyj-flagman/

  • Огляд ARC Raiders: гра, яка змусить вас полюбити extraction-шутери

    Огляд ARC Raiders: гра, яка змусить вас полюбити extraction-шутери

    Жанр extraction-шутерів, або шутерів з евакуацією, завжди був закритим клубом для обраних. В Arena Breakout: Infinite, Gray Zone Warfare та інших подібних іграх новачків зустрічають як свіже м’ясо, а кожна помилка коштує годин фарму. І ось Embark Studios, команда ветеранів з DICE, та розробники The Finals, вирішила, що пора це змінити. Вони створили ARC Raiders — не просто чергового клона згаданих вище проєктів, тільки з роботами. Вони свідомо спробували зробити жанр екстракш-шутерів доступним, при цьому не забираючи у нього напругу та глибину. Я провів у цій PvPvE-грі від третьої особи достатньо годин, щоб зрозуміти, що розробникам вдалося неможливе. В нас тут точно є неймовірно захоплива, якісна та сучасна гра. Але чи все дійсно так райдужно?

    ARC Raiders
    Від 1161 грн.

    Плюси:

    доступність для новачків; унікальна атмосфера та стилістика постапокаліптичного ретро-футуризму; вуковий дизайн вищого рівня; баланс PvPvE; непередбачуваний та цікавий геймплей; унікальне спілкування голосом навіть з ворогами; якісні ігрові механіки прокачування, крафту та розвитку; гра добре оптимізована і працює стабільно

    Купити в Steam

    Мінуси:

    не дуже зручне та інтуїтивне керування інвентарем; відносна казуальність може не сподобатися хардкорним фанатам жанру; комусь також не зайде управління від третьої особи

    Купити в Steam

    9/10
    Оцінка
    ITC.ua
    Вибір
    редакції

    Зміст

    • 1 Світ та атмосфера ARC Raiders
    • 2 Ігролад ARC Raiders
    • 3 Прогресія та крафт ARC Raiders
    • 4 Карти та звуковий дизайн ARC Raiders
    • 5 Графіка та оптимізація ARC Raiders
    • 6 Ціни та локалізація ARC Raiders

    Світ та атмосфера ARC Raiders

    Сюжет ARC Raiders розгортається у стильному постапокаліптичному світі. Розробники називають його “пост-пост-апокаліпсисом”. Це означає, що людство вже пережило найгірше і тепер намагається якось існувати в не дуже привітному майбутньому. Локація проєкту — південь Італії, який тепер називається “Іржавим поясом”. Поверхню землі контролюють смертоносні машини ARC, а залишки людей ховаються в підземному місті Сперанца.

    Візуальний стиль гри особливий та ретро-футуристичний. Це світ, де аналогові та досить серйозні космічні технології поєднуються та зустрічаються з брутальною архітектурою, яку повільно поглинає природа. Візуально гра нагадує дивне поєднання стилістик Fallout, “Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія”, Star Wars: Battlefront II та The Outer Worlds. Тут немає кислотних кольорів чи футуристичного глянцю, а є тільки іржа, бетон та буйна зелень.

    Кожна локація розповідає історію цього світу по своєму. Ось покинуте містечко, засипане піском, а тут величезна дамба, що тримається на останньому подиху. Ось стара фабрика, де природа вже взяла своє. А це зруйнований космодром, який поступово стає частиною ландшафту.

    Ігролад ARC Raiders

    ARC Raiders робить із гравця рейдера, який виходить на небезпечну поверхню за ресурсами. Кожен матч триває до 30 хвилин. Геймер готується в місті Сперанца — місцевому хабі, висаджується на карті (соло, вдвох або трійками), збирає лут, виконує квести та намагається евакуюватися живим. Якщо помре, то втрачає все, що зібрав.

    Все це звучить як класичний extraction-шутер, але тут є важлива відмінність. В ARC Raiders головна загроза не інші гравці, а машини ARC. І хоча інші геймери дійсно можуть насолити, вбити в спину, обманути тощо, але саме різноманіття “арків” додає геймплею об’ємності, особливості, непередбачуваності та складності.

    Роботи ARC — не тупі боти, яких можна ігнорувати. Це розумний ШІ, що справді полює на геймерів. Невеликі дрони-розвідники, що звуться “снічами” патрулюють територію і викликають підкріплення, якщо вас помітять. Більші бойові юніти вміють координувати атаки. А велетенські машини, як-от павукоподібна “Королева”, можуть перетворити рейд на справжній кошмар.

    Найкраще в цьому те, що роботи створюють унікальну динаміку. Ви можете уникати прямих зіткнень з іншими гравцями, але машини змусять все ж почати стрілянину. Або навпаки. Можна спровокувати патруль роботів біля позиції ворожої команди та подивитися, як вони робитимуть вашу роботу. Це додає тактичної глибини, якої немає в інших іграх жанру. А ще створює купу несподіванок, бо те саме можуть зробити й з вами.

    Інші гравці, звісно, теж загроза. Але в ARC Raiders є цікава механіка під назвою proximity chat. Кожен гравець може говорити з ворогами, якщо вони поруч. Це створює неймовірні ситуації, тимчасові союзи проти роботів, переговори про розподіл луту, або ж зраду в останній момент. І все це не просто опис, а реальний досвід, який я пережив.

    Я декілька разів домовлявся з чужими командами або окремими геймерами, коли грав в соло, разом вбивати інших гравців, зібрати лут, прикінчити “арків”, а потім чесно розійтися. Але завжди тримайте в голові, що інші можуть зрадити, буквально вистрілити в спину, або вбити вас в самому кінці, коли ви вже будете евакуюватися на базу.

    Звісно, те саме можете зробити й ви. Звісно, все залежить від вашого характеру та рівня його “гівняності”. Інакше я це назвати не можу. Але головне, що усі ці можливості тут є і це неймовірно розширює варіативність проходження кожної вилазки.

    Всі подібні моменти дійсно створюють справжню магію гри. Коли ви з ворогами разом тікаєте від орди роботів до точки евакуації. Коли хтось каже “Дайте я підніму вашого гравця” (така можливість тут є), а ви нам допоможете завалити великого “арка”. Коли ворожа команда пропонує перемир’я, бо з півдня насувається третя група, і без альянсу, можливо, не виживе ніхто.

    Як бачите, ARC Raiders дійсно відрізняється від інших extraction-шутерів. Проте не тільки цим. Наприклад, після смерті гравець не залишається з порожніми руками. Гра завжди дає безплатне базове спорядження, щоб можна було одразу повернутися в бій. Це не топова зброя, але її достатньо, щоб мати шанси винести щось цінне та зробити собі потім краще спорядження на наступну вилазку.

    Прогресія та крафт ARC Raiders

    Між рейдами геймер повертається в Сперанцу. Це підземне місто, що фактично є хабом. Тут дають зробити купу речей: крафтити речі, зброю, аптечки, гранати, посилювачі тощо. Є тут і дерево навичок з трьома “гілками” (Виживання, Витривалість та Мобільність). Вкладати очки за отримання нового левела можна як в одну чи дві, так і в усі три категорії. Головне, визначити для себе стиль гри та продумати приблизний набір бажаних навичок.

    На базі є й торговці. Вони не тільки можуть продати цінні речі, а й видати цікаві квести. Виконання завдань приносить досвід, валюту та унікальні нагороди. Самі ж квести простенькі: принеси X ресурсів, вбий Y роботів, досліди локацію таку то, сфотографуй це. Але вони добре мотивують досліджувати карти та не сидіти в одному місці.

    В хабі також є кумедний помічник у вигляді півня на ім’я Scrappy. Він автоматично збирає базові ресурси, поки гравець на рейді і видає їх, коли той повертається. Тобто навіть якщо ви все втратите, то окрім безплатного набору у вас буде базовий набір ресурсів, який також допоможе зробити щось ще, покращити наявну зброю тощо.

    А зброї в ARC Raiders достатньо. Маємо SMG, штурмові та снайперські гвинтівки, LMG, плюс енергетичну зброю. Кожен тип відчувається по-різному, і створений для конкретних цілей. Окрім зброї є купа гаджетів типу гак-кішки, переносного зіплайна, димових гранат, пристроїв маскування тощо. Все це дає свободу підходу до кожної ситуації та команди, якщо ви про щось домовляєтеся заздалегідь.

    Карти та звуковий дизайн ARC Raiders

    На старті в ARC Raiders є чотири великі карти, і кожна з них унікальна. Dam Battlegrounds — перша мапа. Велика, атмосферна і відносно не складна. Тут є все: ліси, болота та величезна дамба в центрі. Сутички зазвичай відбуваються на відкритих просторах, а снайперські дуелі на висотках, Між усім цим ділом курсують наземні та летючі “арки”.

    Далі йде покинуте місто Buried City, яке засипане піщаними дюнами. Тут важлива вертикаль, бо треба постійно дивитися вгору, адже снайпери люблять сидіти на руїнах, а ще багато летючих роботів. Також маємо купу вузьких проходів, де легко влаштувати засідку, але й можна швидко сховатися від “арка”.

    Мапа Spaceport є старим промисловим космодромом. Тут розташовані величезні ангари, залишки ракет та іржаві конструкції. Роботи на цій місцині особливо небезпечні, бо багато укриттів і важко побачити, звідки вигулькне черговий “арк”. Але й луту тут більше.

    Карта Blue Gate — це гірська місцевість з містечками та підземними комплексами. Ідеальна карта для тих, хто любить вертикальний геймплей. Тут є багато рівнів, печер і тунелів. Разом з цим розробники обіцяють додавати нові мапи і на грудень планують нову засніжену місцевість.

    Кожна карта має свої динамічні умови типу дощу, електромагнітних бурь, зміни часу доби тощо. Ще на них є колірні зони, на яких знаходиться цінніший лут, але й небезпека там більша. Як від роботів, так і гравців. Бо останніх банально просто тут більше, бо усі полюють за кращими речами, а декому просто цікаво влаштовувати PvP. Також на деяких мапах є нічні рейди. Вони важчі, але дають кращі нагороди.

    Окремо відзначу звуковий дизайн ARC Raiders. Він без перебільшень бездоганний, а ще точно кращий за той, що має Battlefield 6. Уявляєте? Далекий шум летючого дозорця, тривожна сирена робота, що наближається, відлуння чужих пострілів десь за кілометр. Все це створює неймовірну атмосферу та відразу напружує гравця. Ви постійно прислухаєтеся, намагаючись зрозуміти, що відбувається довкола, а тут усюди щось та й коїться. Тому звук в ARC Raiders не просто красивий та реалістичний, а життєво важливий для виживання.

    Графіка та оптимізація ARC Raiders

    ARC Raiders працює на Unreal Engine 5, і це відразу помітно. Гра має чудовий вигляд, особливо якщо врахувати, що це мультиплеєрний проєкт з великими картами та десятками об’єктів на екрані одночасно. Разом з цим версія на PS5 важить всього 16 ГБ. Не 150 і навіть не 30 чи 50.

    Деталізація світу вражає. Іржа на металевих конструкціях, мох на бетоні, пошарпана тканина на одязі персонажів — все це створює відчуття живого, хоч і присмертного світу. Особливо добре виглядають роботи. Кожна їх модель унікальна, з купою дрібних деталей, що рухаються під час атак.

    Освітлення в ARC Raiders теж на висоті. Особливо це помітно під час нічних рейдів, коли світло ліхтарика вириває з темряви силуети занедбаних будівель, а десь вдалині миготять червоні вогники патрулів роботів. Додає атмосфери й динамічна погода. Наприклад, дощ створює калюжі з відображеннями та заливає краплями екран, електромагнітні бурі спотворюють картинку статичними помилками, а туман обмежує видимість і змушує грати обережніше.

    Ну й як все це діло працює? З цим все добре, адже гра Embark Studios вийшла в дуже пристойному технічному стані, що часто рідкість для мультиплеєрних проєктів.

    Судячи з відгуків користувачів та оглядів моїх колег, на ПК гра не вимагає надпотужного заліза. На середніх налаштуваннях можна комфортно грати навіть на старіших конфігураціях рівня RTX 3060 або RX 6700 XT. Вони стабільні при 60+ FPS у 1440p на високих налаштуваннях. Якщо у вас щось потужніше, то можна спокійно цілитися в 4K, а якщо слабше, то без проблем пограєте у Full HD з гарною картинкою та приємним fps.

    На PlayStation 5 та Xbox Series X|S гра працює так само добре, як і виглядає. На PS5 немає графічних режимів, але й в наявному картинка тут чудова.

    Звісно, не обійшлося без багів, але їх небагато. Іноді мені траплялися дрібні глюки з анімаціями. Наприклад, персонаж міг дивно присісти або зброя на секунду зникала з рук. Пару разів мій герой застрявав у текстурах, але швидкий рух вбік здебільшого вирішував цю проблему.

    Загалом Embark Studios зробили хорошу роботу з оптимізацією. Особливо якщо порівняти з Battlefield 2042 на старті, де баги були на кожному кроці. Тут такого немає, і це радує.

    Ціни та локалізація ARC Raiders

    Embark Studios, на відміну від багатьох видавців, нормально поставилася до регіональних цін. Особливо в нас. В Україні гра коштує приблизно 1161 гривню за базову версію на ПК та 1741 гривню за версію Deluxe. І це найменша регіональна ціна у світі. В останньому випадку ви отримаєте ексклюзивні скіни для зброї та персонажа, додаткові косметичні предмети, унікальний жетон гравця, та раннє розблокування деяких гаджетів (не pay-to-win, просто швидший доступ).

    На PlayStation 5 ціни складають 1399 та 1999 гривень за стандартну та Deluxe-версію відповідно. Як на мене, то ціни адекватні. Проте все ж це не умовно-безплатний проєкт, тому частина людей точно відпаде.

    Розробники обіцяють регулярні оновлення: нові карти, зброю, типи роботів та події та вже випустити дорожню мапу гри на 2025 рік. Все це буде безплатним для власників гри. Монетизація буде виключно на косметиці, щоб ви не переживали.

    Також варто відзначити, що ARC Raiders повністю кросплатформна. Тобто ПК-гравці можуть грати з друзями на PlayStation та Xbox без жодних обмежень. В грі є вбудований магазин, але там продається лише косметика. Також скінчики можна отримати безплатно за виконання завдань, поступово відкриваючи їх в окремому розділі з місцевим безплатним бойовим пропуском.

    А от з локалізацією для українців не все так райдужно. Зараз в грі немає української, але є російська. Причому під час анонсу гри зазначалося, що буде навпаки. Напевно, гроші для розробників все ж виявилися важливішими. Проте вони начебто побачили численні петиції за створення української локалізації, тому є надія, що солов’їну все ж додадуть.

    Висновок:

    ARC Raiders — саме той extraction-шутер, який потрібен був жанру. Embark Studios не просто скопіювали конкурентів, та зробили свою версію «Battlefield з лутом». Вони створили доступну, атмосферну та глибоку гру, яка поважає час гравця, але не втрачає напруги жанру. Так, хардкорні фанати можуть сказати, що гра занадто лагідна, а комусь не сподобається камера від третьої особи. Але все це дрібниці порівняно з тим, що гра робить правильно.

    Це проєкт, у який можна залипати з друзями після роботи, не боячись втратити години прогресу через одну невдачу. Це гра, де напруга створюється не штучними покараннями, а реальними загрозами на полі бою. Це гра, де кожен рейд виявляється справді унікальною історією, де ви виступаєте не тільки важливою ланкою, а й спостерігачем. Це як фільм, де вмикаючи його ви не знаєте, що буде далі, але це й чудово.

    На мою думку, ARC Raiders — одна з найкращих багатокористувацьких ігор 2025 року і чудова точка входу в жанр extraction-шутерів. Embark Studios вдалося те, що здавалося неможливим: зробити цей нещадний жанр доступним, не втративши його душі.

    Купити в Steam

    https://itc.ua/ua/articles/oglyad-arc-raiders-gra-yaka-zmusyt-vas-polyubyty-extraction-shutery/