Метка: Пропаганда

  • Война в пикселях: как россия "ласково" милитаризирует геймеров через видеоигры

    Война в пикселях: как россия "ласково" милитаризирует геймеров через видеоигры

    Видеоигры не обошла судьба стать частью большой пропагандистской машины. Игры, как и музыка или фильмы, не просто развлечение — они помогают «мягкой милитаризации» или «мягкой радикализации».

    Наши «соседи» превратили игры в действенный метод переманивания аудитории на свою сторону. Там, где большинство видит творчество или развлечения, — рф потенциал. Они разрабатывают инструменты, которые формируют нужную картину мира, продвигают «правильные» идеи и создают лояльную аудиторию. Часть интернет-сообщества шутит над пропагандой через государственные структуры, гранты или контроль над рынком — якобы они не пожилые люди, чтобы влезть в очевидное. Именно поэтому «мягкая радикализация» происходит через обычные геймерские сообщества, стримы, чаты или игровые кланы.

    Команда LingvaLexa выпустила исследование на 85 страниц о том, как военные игры давно перестали быть пиксельными стрелялками. Игрок не просто смотрит на меняющиеся картинки, а проживает историю, принимает решения и сопереживает героям. И именно в этот момент, когда человек максимально погружен, он начинает воспринимать заложенные в игру идеи как свои. Всего в мире более 3 млрд игроков, а их количество постоянно растет. Поэтому пропагандисты не готовы пропустить такой «лакомый кусочек» для воздействия на сознание.

    «Свои» и «чужие»

    Другие исследования говорят, что видеоигры помогают чувствовать себя менее одиноким и более вовлеченным в сообщества, где вас понимают. Пользователи не просто закрывают потребность в развлечениях, а находят сообщества с локальными шутками, языком, ритуалами и правилами. Игроки общаются на форумах с собственным сленгом, в чатах, во время турниров. И со временем чувствуют себя частью чего-то большего — «своим среди своих». Эти игры становятся частью жизни, эмоционально подпитывают и постепенно формируют отношение к сложным темам — часто незаметно.

    Хотя студия может происходить из третьей страны, а сама игра быть интернациональной — сообщество делится на отдельные группы. У украинских и российских пользователей господствуют отдельные правила, шутки и взгляды. В конце концов часто происходят массовые ссоры или даже рейды в Steam для снижения рейтингов, как было с S.T.A.L.K.E.R.

    В отношении Steam еще можно вспомнить российские лозунги в поддержку войны в личных профилях, изображения солдат и наемников. А также «пособия», как с помощью игровых наклеек в CS (и других) делать надписи типа «ZOV», «Хохол» и «Svinorez».

    Хотя исследование LingvaLexa охватило игры на военную тематику — нарративы рф выходят за пределы этого жанра. Например, Atomic Heart активно продвигала российско-советскую пропаганду, пока западная аудитория «облизывалась» на женских андроидов с «формами». То же самое можно сказать о Warhammer 40,000: Space Marine 2 от Saber Interactive, которая прикрывалась главным офисом в США. Но все равно разрабатывалась в рф.

    А вот издатель двух вышеупомянутых игр — французская Focus Entertainment, которая известна по A Plague Tale, Vampyr, SnowRunner и Farming Simulator. Таким аргументом и тем, что у Saber главный офис не российский, разработчики пытаются «отбелить» себя и сделать «чужих своими». Если украинские игроки более принципиальны в таком вопросе — западной аудитории в основном безразлично. И они неосознанно потребляют пропаганду.

    Символизм, шутки и ирония

    Символы в играх —это не просто декорации, а способ передать идеи, настроение и даже политические месседжи. Все — от цвета униформы до музыки или дизайна городов — может иметь скрытый смысл, который игрок воспринимает на уровне эмоций.

    Например, российская студия Battlestate Games создала Escape from Tarkov, которая связана с вражеским ВПК . А их фанаты — движение 715 team, участники которого воюют на стороне России. Чтобы удовлетворять вкусы своей аудитории и удержать внимание, они делают тайтл «родным». В частности там появился так называемый «шуточный» персонаж под именем «Хохол» с формой, напоминающей ВСУ. Очевидно, что цель студии — высмеять и создать шутки, которые с легкостью подхватят, запомнят и будут продвигать пользователи.

    Или другим предметом является красный рюкзак — казалось бы невинная вещь, но с намеком на реального российского военного. Владислав «Струна» Головин участвовал в оккупации Мариуполя. В декабре 2024 года он стал начальником главного штаба военно-патриотической молодежной организации «Юнармия» — ее мы еще упомянем ниже. Такие детали — не случайность, а способ транслировать политические месседжи через символы, которые кажутся просто элементами дизайна.

    Собственно поэтому часто среди военных по обе стороны баррикад можно увидеть шевроны или другие логотипы игр — от Call of Duty до Warhammer. Например, украинский батальон «Шаман» использует логотип Call of Duty: Ghosts — череп, который стал частью их шеврона.

    «Историческое просвещение» геймеров

    В мае 2024 года Путин подписал указ об «историческом просвещении», который прямо предусматривает вмешательство в игровую индустрию. Фактически государство стремится не допустить распространения «неправильных» версий истории и роли рф в мире. Но такая история не нова. Подобная политика применялась еще до войны против Украины — тогда, когда «соседи» воевали против других государств. В 2011 году запретили игру про Чечню, где игрок противостоял российским войскам. Якобы за экстремизм.

    В 2025 году под удар попала студия «Леста Игры», которая ранее была связана с Wargaming (World Of Tanks) — компанией, поддержавшей Украину . Вокруг которой теперь много путаницы. Wargaming ушла с российского рынка, но местные активы получила дочерняя компания «Леста» и переименовала видеоигры в «Мир танков» и «Мир кораблей».

    Несмотря на попытки отмежеваться от Wargaming, «Леста Игры» не смогла избежать обвинений в «содействии врагу» и экстремизме. После ареста активов студию фактически взяли под контроль, а ее представители начали открыто демонстрировать лояльность к российской армии. Одним из жестов поддержки стали публикации благодарностей от воинских частей, среди которых — часть № 69647 из Бурятии. Ее бойцы причастны к преступлениям в Киевской области, в частности к террору мирного населения в Макарове и Бородянке.

    Кроме того, российская компания «Леста Игры» создает фильмы под названием «Говорят свои». В этих лентах показывают российских военных и быт на захваченных украинских территориях. Конечно все под «соусом» российской версии событий и призывов в поддержку захватнической войны.

    Стримеры не отстают от тенденций. Каждого нет смысла перечислять, потому что их много, но исследование привело пример с «Гришей путиным». Парень получил известность благодаря трансляциям игры Hearts of Iron IV IV. В 2023 году он создал сообщество Z Shaker Central, где воспроизводит бои в Украине и другие конфликты с участием России, транслируя это на русском и английском языках. А еще он имеет связи с ЧВК «Вагнер» и является резидентом их медиацентра. Он даже стримил симуляцию битвы за Бахмут прямо из штаб-квартиры «Вагнера», а накануне вторжения публиковал гайд «Как покорить Украину как Россия в HoI4». Да и сам парень открыто говорит о роли игр как средства пропаганды.

    «Аналогов нет»

    До 2030 года рф планирует потратить до $50 млрд на создание новых студий, платформ и технологий. То есть напрямую из бюджета будут выделять средства на поддержку российских разработчиков и развитие индустрии. Например, уже в 2022 году появилась АНО «Организация развития видеоигровой индустрии» (ОРВИ). Эта ассоциация объединяет разработчиков и отвечает за стратегическое планирование. Их команда создала первую «дорожную карту» развития геймдева до 2029 года. В ней прописано много целей:

    • запуск собственных игровых движков;
    • создание русской консоли;
    • запуск платформы для продажи игр;
    • поддержка инди-разработчиков через краудфандинг;
    • инвестиции в студии;
    • появление новых издателей;
    • создание региональных хабов;
    • адаптация игр под российские операционные системы и развитие киберспорта.

    Кроме этого, ОРВИ планирует развивать смежные направления — издавать книги по мотивам игр, снимать фильмы, проводить выставки и вручать национальные премии. Все это — часть большой стратегии, которая имеет не только экономическую, но и идеологическую цель.

    Милитаризация и вербовка детей

    Одним из главных инструментов воздействия на подростков стала «Юнармия» — она организовывает кибертурниры для школьников в формате развлечений, но с четким военно-патриотическим подтекстом. Дети соревнуются в Dota 2, PUBG Mobile, Tanks Blitz и других играх, а параллельно «ласково» усваивают нужные нарративы.

    Из недавних примеров, клуб «Пересвет» использовал игру Squad 22: ZOV как тренажер для тактической подготовки. На оккупированной Херсонщине школьникам показывали, как управлять дронами-камикадзе — через игру FPV Kamikadze Drone.

    А сообщество ЧВК «Киндер» создало модификации к Minecraft. Там дети играют в войну против Украины: украинских военных изображают как свиней, которых казнят динамитом. Это подается как шутка, но на самом деле незаметно формирует враждебные образы с детства. Все параллельно с кучей мемов, ироничных видео и другими социокультурными явлениями.

    Относительно вербовки упоминается, как еще в 2020 году Минобороны запускало рекламу с лозунгом «Играй по настоящим правилам». Звучит вроде бы невинно, но это был призыв поступать на контрактную службу, замаскированную под геймерское соревнование. А вот в чатах War Thunder и «Мир танков» появлялись похожие сообщения от якобы работников военкоматов. Зато ЧВК «Вагнер» искала игроков с опытом в симуляторах полетов — будущих операторов дронов.

    Особенно уязвимой аудиторией стали подростки. Им предлагают «игровые квесты» — сделать фото, передать информацию или установить контакт с кем-то в реальном мире. Вербовщики маскируются под игроков, добавляют в друзья, дарят бонусы и постепенно втираются в доверие. Так же в Украине находили подростков, которые за несколько сотен или тысяч гривен устраивали диверсии, но это не всегда разговор о видеоиграх.

    Игрокам остается одно — сознание

    Чтобы не попасть в ловушку пропаганды или вербовки, стоит обращать внимание на нарративы. Если игра продвигает насилие к определенным нациям, рисует «героев» и «врагов» в черно-белых красках — это развлечение с нужными месседжами. Не менее важно — с кем ты играешь. Если кто-то дарит бонусы, добавляет в друзья и просит сделать что-то в реальной жизни — стоит отказывать, блокировать или в отдельных случаях обращаться в полицию.

    https://itc.ua/igry/vojna-v-pykselyah-kak-rossyya-laskovo-mylytaryzyruet-cherez-vydeoygry/

  • Війна в пікселях: як росія "лагідно" мілітаризує геймерів через відеоігри

    Війна в пікселях: як росія "лагідно" мілітаризує геймерів через відеоігри

    Відеоігри не оминула доля стати частиною великої пропагандистської машини. Ігри, як і музика або фільми, не просто розвага — вони допомагають “лагідній мілітаризації” або “лагідній радикалізації”.

    Наші “сусіди” перетворили ігри на дієвий метод переманювання аудиторії на свій бік. Там, де більшість бачить творчість або розваги, рф — потенціал. Вони розробляють інструменти, які формують потрібну картину світу, просувають “правильні” ідеї та створюють лояльну аудиторію. Частина інтернет-спільноти жартує над пропагандою через державні структури, гранти чи контроль над ринком — буцімто вони не літні люди, щоб влізти в очевидне. Саме тому “лагідна радикалізація” відбувається через звичайні геймерські спільноти, стріми, чати або ігрові клани.

    Команда LingvaLexa випустила дослідження на 85 сторінок про те, як воєнні ігри давно перестали бути піксельними стрілялками. Гравець не просто дивиться на мінливі картинки, а проживає історію, приймає рішення та співпереживає героям. І саме в цей момент, коли людина максимально занурена, вона починає сприймати закладені в гру ідеї як свої. Всього у світі понад 3 млрд гравців, а їхня кількість постійно росте. Тож пропагандисти не готові пропустити такий “ласий шматочок” для впливу на свідомість.

    “Свої” та “чужі”

    Інші дослідження кажуть, що відеоігри допомагають почуватися менш самотнім і більш залученим в спільноти, де вас розуміють. Користувачі не просто закривають потребу в розвагах, а знаходять спільноти з локальними жартами, мовою, ритуалами та правилами. Гравці спілкуються на форумах з власним сленгом, у чатах, під час турнірів. І з часом відчувають себе частиною чогось більшого — “своїм серед своїх”.  Ці ігри стають частиною життя, емоційно підживлюють і поступово формують ставлення до складних тем — часто непомітно.

    Хоча студія може походити з третьої країни, а сама гра бути інтернаціональною — спільнота ділиться на окремі групи. В українських та російських користувачів панують власні правила, жарти та погляди. Зрештою часто стаються масові сварки або навіть рейди в Steam задля зниження рейтингів, як було зі S.T.A.L.K.E.R.

    Стосовно Steam ще можна згадати російські гасла на підтримку війни в особистих профілях, зображення солдатів і найманців. А також “посібники”, як за допомогою ігрових наліпок в CS (та інших) робити написи типу “ZOV”, “Хохол” і “Svinorez”.

    Хоча дослідження LingvaLexa охопило ігри на військову тематику — наративи рф виходять за межі цього жанру. Наприклад, Atomic Heart активно просувала російсько-радянську пропаганду, поки західна аудиторія “облизувалася” на жіночих андроїдів з “формами”. Те саме можна сказати про Warhammer 40,000: Space Marine 2 від Saber Interactive, яка прикривалася головним офісом в США. Але все одно розроблялася у рф.

    А от видавець двох вищезгаданих ігор — французька Focus Entertainment, яка відома за A Plague Tale, Vampyr, SnowRunner та Farming Simulator. Таким аргументом та тим, що в Saber головний офіс не російський, розробники намагаються “вибілити” себе та зробити “чужих своїми”. Якщо українські гравці більш принципові в такому питанні — західній аудиторії здебільшого байдуже. І вони несвідомо споживають пропаганду.

    Символізм, жарти та іронія

    Символи в іграх — це не просто декорації, а спосіб передати ідеї, настрій і навіть політичні меседжі. Все — від кольору уніформи до музики чи дизайну міст — може мати прихований сенс, який гравець сприймає на рівні емоцій.

    Наприклад, російська студія Battlestate Games створила Escape from Tarkov, яка пов’язана з ворожим ВПК . А їхні фанати — рух 715 team, учасники якого воюють на боці Росії. Щоб задовольняти смаки своєї аудиторії та утримати увагу, вони роблять тайтл “рідним”. Зокрема там з’явився так званий “жартівливий” персонаж під ім’ям “Хохол” з формою, що нагадує ЗСУ. Очевидно, що мета студії — висміяти та створити жарти, які з легкістю підхоплять, запам’ятають та просуватимуть користувачі.

    Або іншим предметом є червоний рюкзак — здавалося б невинна річ, але з натяком на реального російського військового. Владислав “Струна” Головін брав участь в окупації Маріуполя. У грудні 2024 року він став начальником головного штабу військово-патріотичної молодіжної організації “Юнармія” — її ми ще згадаємо нижче. Такі деталі — не випадковість, а спосіб транслювати політичні меседжі через символи, які здаються просто елементами дизайну.

    Власне тому часто серед військових по обидва боки барикад можна побачити шеврони або інші логотипи ігор — від Call of Duty до Warhammer. Наприклад,  український батальйон “Шаман” використовує логотип Call of Duty: Ghosts — череп, який став частиною їхнього шеврона.

    “Історичне просвітництво” геймерів

    У травні 2024 року путін підписав указ про “історичне просвітництво”, яке прямо передбачає втручання в ігрову індустрію. Фактично держава прагне не допустити поширення “неправильних” версій історії та ролі рф у світі. Але така історія не нова. Подібна політика застосовувалася ще до війни проти України — тоді, коли “сусіди” воювали проти інших держав. У 2011 році заборонили гру про Чечню, де гравець протистояв російським військам. Буцімто за екстремізм.

    У 2025 році під удар потрапила студія “Леста Ігри”, яка раніше була пов’язана з Wargaming (World Of Tanks) — компанією, що підтримала Україну . Навколо якої тепер багато плутанини. Wargaming пішла з російського ринку, але місцеві активи отримала дочірня компанія “Леста” й перейменувала відеоігри на “Мир танков” і “Мир кораблей”.

    Попри спроби відмежуватись від Wargaming, “Леста Ігри” не змогла уникнути звинувачень у “сприянні ворогу” та екстремізмі. Після арешту активів студію фактично взяли під контроль, а її представники почали відкрито демонструвати лояльність до російської армії. Одним із жестів підтримки стали публікації подяк від військових частин, серед яких — частина № 69647 з Бурятії. Її бійці причетні до злочинів у Київській області, зокрема до терору мирного населення в Макарові та Бородянці.

    Крім того, російська компанія “Леста Ігри” створює фільми під назвою “Говорять свої”. У цих стрічках показують російських військових і побут на захоплених українських територіях. Звичайно все під “соусом” російської версії подій та закликів на підтримку загарбницької війни.

    Стримери не відстають від тенденцій. Кожного немає сенсу перераховувати, бо їх багато, але дослідження навело приклад з “Грішою путіним”. Хлопець здобув популярність завдяки трансляціям гри Hearts of Iron IV. У 2023 році він створив спільноту Z Shaker Central, де відтворює бої в Україні та інші конфлікти за участі росії, транслюючи це російською й англійською мовами. А ще він має зв’язки з ПВК “Вагнер” й є резидентом їхнього медіацентру. Він навіть стрімив симуляцію битви за Бахмут прямо зі штаб-квартири “Вагнера”, а напередодні вторгнення публікував гайд “Як підкорити Україну як Росія в HoI4”. Та і сам хлопець відкрито говорить про роль ігор як засобу пропаганди.

    “Аналогов нет”

    До 2030 року рф планує витратити до $50 млрд на створення нових студій, платформ і технологій. Тобто напряму з бюджету виділятимуть кошти на підтримку російських розробників і розвиток індустрії. Наприклад, вже у 2022 році з’явилась АНО “Організація розвитку відеоігрової індустрії” (ОРВІ). Ця асоціація об’єднує розробників і відповідає за стратегічне планування. Їхня команда створила першу “дорожню карту” розвитку геймдеву до 2029 року. У ній прописано багато цілей:

    • запуск власних ігрових рушіїв;
    • створення російської консолі;
    • запуск платформи для продажу ігор;
    • підтримка інді-розробників через краудфандинг;
    • інвестиції у студії;
    • поява нових видавців;
    • створення регіональних хабів;
    • адаптація ігор під російські операційні системи та розвиток кіберспорту.

    Окрім цього, ОРВІ планує розвивати суміжні напрямки — видавати книги за мотивами ігор, знімати фільми, проводити виставки та вручати національні премії. Усе це — частина великої стратегії, яка має не лише економічну, а й ідеологічну мету.

    Мілітаризація та вербування дітей

    Одним із головних інструментів впливу на підлітків стала “Юнармія” — вона організовує кібертурніри для школярів у форматі розваг, але з чітким військово-патріотичним підтекстом. Діти змагаються в Dota 2, PUBG Mobile, Tanks Blitz та інших іграх, а паралельно “лагідно” засвоюють потрібні наративи.

    З нещодавніх прикладів, клуб “Пєрєсвєт” використовував гру Squad 22: ZOV як тренажер для тактичної підготовки. На окупованій Херсонщині школярам показували, як керувати дронами-камікадзе — через гру FPV Kamikadze Drone.

    А спільнота ПВК “Кіндер” створила модифікації до Minecraft. Там діти грають у війну проти України: українських військових зображують як свиней, яких страчують динамітом. Це подається як жарт, але насправді непомітно формує ворожі образи з дитинства. Все паралельно з купою мемів, іронічних відео та іншими соціокультурними явищами.

    Стосовно вербування згадується, як ще у 2020 році Міноборони запускало рекламу з гаслом “Грай за справжніми правилами”. Звучить нібито невинно, але це був заклик вступати на контрактну службу, замасковану під геймерське змагання. А от в чатах War Thunder і “Мир танков” з’являлися схожі повідомлення від нібито працівників військкоматів. Натомість ПВК “Вагнер” шукала гравців із досвідом у симуляторах польотів — майбутніх операторів дронів.

    Особливо вразливою аудиторією стали підлітки. Їм пропонують “ігрові квести” — зробити фото, передати інформацію чи встановити контакт із кимось у реальному світі. Вербувальники маскуються під гравців, додають у друзі, дарують бонуси та поступово втираються в довіру. Так само в Україні знаходили підлітків, які за кілька сотень або тисяч гривень влаштовували диверсії, але то не завжди розмова про відеоігри.

    Гравцям залишається одне — свідомість

    Щоб не втрапити в пастку пропаганди чи вербування, варто звертати увагу на наративи. Якщо гра просуває насильство до певних націй, малює “героїв” і “ворогів” у чорно-білих фарбах — це розвага з потрібними меседжами. Не менш важливо — з ким ти граєш. Якщо хтось дарує бонуси, додає в друзі й просить зробити щось у реальному житті — варто відмовляти, блокувати або в окремих випадках передавати інформацію правоохоронцям.

    https://itc.ua/ua/igri/vijna-v-pikselyah-yak-rosiya-lagidno-militaryzuye-cherez-videoigry/