Метка: Свідомість

  • Людям слід повчитися: шимпанзе здатні відкидати власні погляди, якщо є переконливі заперечення

    Людям слід повчитися: шимпанзе здатні відкидати власні погляди, якщо є переконливі заперечення

    Дослідження американських науковців з Каліфорнійського університету у Берклі продемонстрували, що шимпанзе здатні змінювати власні переконання за наявності потужних аргументів.

    У дослідженні тваринам пропонувалось знайти ласощі, сховані в одній з двох коробок. При цьому шимпанзе оцінювали кілька варіантів аргументів на користь того чи іншого вибору. Вони змінювали власний вибір за появи нових суперечливих доказів. Отримані результати свідчать, що шимпанзе використовують метасвідомість або міркування про свідомість для оцінки доказів і обґрунтованого ними планування.

    “Коли вони переглядають свої переконання, вони фактично відкрито представляють докази, що є у них, і зважують різні їхні типи”, — пояснює співавтор дослідження, фахівець із порівняльної психології Ян Енгельманн. 

    Люди також використовують порівняння різних аргументів під час оцінки інформації з різних джерел і розробки власних планів. Ми коригуємо стратегії, якщо наші плани йдуть не так, як очікувалось.

    Вченим давно відомо, що примати здатні оцінювати різні докази. У пошуках їжі шимпанзе звертають увагу на її ознаки, наприклад, наявність крихт чи чогось подібного. Вони будуть шукати далі, якщо наявних доказів буде недостатньо. Однак науковці не знали, чи здатні шимпанзе змінювати власні переконання під впливом нових аргументів.

    Дослідники під керівництвом Яна Енгельманна використали кілька поведінкових тестів, що включали нагороду у вигляді їжі, приховану в одній з двох коробок.  У перших двох тестах шимпанзе навчалися вибирати одну з коробок для отримання їжі та отримували два суперечливі докази щодо того, в якій коробці вона міститься. Шимпанзе надавали один доказ, вони обирали коробку, а потім давали інший доказ і знову дозволяли обрати.

    Переконливість аргументів була різною. В одній з умов “переконливих” доказів команда прорізала вікно збоку одного з ящиків, що дозволило шимпанзе побачити їжу всередині. Щоб надати “слабші” докази, дослідники струшували іншу коробку, демонструючи, що всередині щось є. Мавпи набагато частіше змінювали свою думку, коли дослідники надавали переконливі докази після їхнього початкового вибору, ніж коли вони надавали слабші аргументи.

    Дослідники провели третій експеримент, показавши шимпанзе три коробки. В одній коробці були вагомі докази того, що в ній є їжа, в другій — слабші, а стосовно третьої — взагалі не було ніяких підказок. Перш ніж шимпанзе могли зробити вибір, коробку із переконливими аргументами прибирали. Мавпи у такому випадку кожного разу обирали коробку зі слабшими доказами, ніж взагалі без них. Це показало, що шимпанзе під час прийняття рішень враховували як сильні, так і  слабкі докази, а не лише сильні, не аналізуючи інші доступні варіанти.

    У рамках завершальних експериментів дослідники перевірили дві додаткові метакогнітивні здібності приматів. У цьому випадку вони представляли не лише переконливі та слабші аргументи на користь двох коробок, а й ще один менш переконливий доказ. Це був або той самий слабкий доказ, що й раніше — дослідники струшували коробку, щоб показати, що всередині є щось, — або новий доказ: звук, з яким дослідник кидав у коробку другий шматочок їжі.

    Шимпанзе з більшою ймовірністю змінювали власне рішення та обирали цю коробку, коли отримували два різні аргументи, а не один й той самий двічі. Це доводить, що вони враховували, як різні докази об’єднувалися для посилення аргументу. 

    В останньому тесті дослідники знову додали додаткові докази, які мавпи мали розглянути після того, як зробили свій перший вибір. На цей раз нові докази спростовували перший аргумент; наприклад, шимпанзе показували камінчик всередині однієї з коробок, який міг видавати звук, який вони чули раніше. Мавпи постійно реагували на ці суперечливі докази, змінюючи своє рішення. 

    Енгельман і його команда тепер планують поширити свої експерименти на інших не людиноподібних приматів, щоб перевірити, чи зможуть вони пройти цей тест на раціональність.

    Джерело: LiveScience

    https://itc.ua/ua/novini/lyudyam-slid-povchytysya-shympanze-zdatni-vidkydaty-vlasni-poglyady-yakshho-ye-perekonlyvi-zaperechennya/

  • Де ховається свідомість: дослідження мозку знайшло неочікувану відповідь

    Де ховається свідомість: дослідження мозку знайшло неочікувану відповідь

    Результати нещодавнього дослідження фахівця в області нейробіології Пітера Копполи з Кембридзського університету ставлять під сумнів наукові погляди на людську свідомість . 

    У рамках дослідження Коппола провів огляд наукових матеріалів щодо людського мозку, зібраних за останні 100 років. Метою науковця була побудова ієрархічної структури людського мозку для визначення найбільш важливих для свідомості областей . 

    Дослідник аналізував численні роботи з нейробіології, включно із екстремальними хірургічними дослідженнями на кішках та мавпах та впливом електричних імпульсів та магнітної стимуляції на мозок. За словами Копполи, отримані результати являють сукупність доказів, що кидають виклик популярним теоріям про свідомість. 

    Свідомість зазвичай проявляється як безпосереднє усвідомлення почуттів, емоцій та переживань. Оскільки ми сприймаємо свідомість з погляду комфорту власного розуму, це так званий суб’єктивний феномен . Через це свідомість як концепцію вкрай важко вивчати, що призводить до надзвичайно хиткого розуміння цього феномена. 

    Коппола зазначає, що теорії про свідомість умовно можна розділити на 4 конкурентні школи. Кожна з них зазвичай сходиться на думці, що принаймні якась частина неокортексу — зовнішнього шару мозку, вкритого складками, необхідна для функціонування свідомості. 

    Дослідник вирішив перевірити це твердження. У власному дослідженні Коппола розділив людський мозок на 3 області: кору, підкірку та мозочок. Він хотів виявити зміни в одному чи в кількох з цих відділів та вивчити їхній вплив на свідомість. Нейробіолог знайшов докази того, що неокортекс не відіграє настільки важливої ролі у функціонуванні свідомості, як вважається. 

    “Люди, які народилися без мозочка або передньої частини кори головного мозку, можуть зберігати свідомість і жити цілком нормальним життям. Однак пошкодження мозочка в пізнішому віці може спровокувати галюцинації або повністю змінити емоції”, — підкреслює Пітер Коппола. 

    Деякі випадки, коли діти народжуються з відсутньою частиною неокортексу, не піддаються простому поясненню. За словами Копполи, згідно з медичними підручниками, такі люди мають постійно перебувати у вегетативному стані.

    Однак нещодавні дослідження вказують, що ці пацієнти насправді знаходяться у свідомості та демонструють багато типових для дітей з повністю сформованим неокортексом ознак поведінки. Аналогічні результати спостерігались у дорослих тварин. 

    Коппола підкреслює, що існує кілька можливих пояснень цього явища: або неокортекс, відносно нова частина нашої анатомії в ході еволюції, не потрібен для базової свідомості, або якщо людина народжується з неповноцінною корою, два інших регіони мозку вчаться компенсувати її.

    “Це означає, що нам, можливо, доведеться переглянути наші теорії свідомості. Своєю чергою це може вплинути на догляд за пацієнтами, а також на наше ставлення до прав тварин. Насправді свідомість може бути більш поширеною, ніж ми думали”, — зазначив дослідник. 

    Джерела: The Conversation ; Futurism

    https://itc.ua/ua/novini/de-hovayetsya-svidomist-doslidzhennya-mozku-znajshlo-neochikuvanu-vidpovid/