Метка: Технології

  • Аналогові комп'ютери на RRAM: Китай здійснив прорив у новому типі обчислень

    Аналогові комп'ютери на RRAM: Китай здійснив прорив у новому типі обчислень

    Китайські вчені створили аналоговий чип на RRAM, що виконує обчислення на власних фізичних схемах, а не за допомогою бінарної системи стандартних цифрових процесорів.

    За словами розробників, новий чип за продуктивністю здатен перевершити топові GPU від Nvidia та AMD у тисячу разів. Дослідники з Пекінського університету також зазначають, що їхня розробка покликана розв’язати дві ключові проблеми : обмеження з енергоживлення та швидкості передачі даних, з якими стикаються цифрові чипи у сфері ШІ та нового покоління зв’язку 6G, а також — низьку точність та непрактичність аналогових обчислень.

    Під час розв’язання складних завдань у сфері зв’язку, включно із завданням обертання матриць, які використовуються у бездротових системах MIMO (множинний вхід та вихід), чип за точністю відповідав стандартним цифровим процесорам, споживаючи у 100 разів менше енергії. 

    Дослідники підкреслили, що зміни в архітектурі пристрою дозволяють йому перевершувати за продуктивністю такі топові GPU як Nvidia H100 та AMD Vega 20. Обидва процесори використовуються для навчання моделей ШІ. Новий пристрій створений на базі масивів комірок резистивної пам’яті з довільним доступом (RRAM), які зберігають та обробляють дані, регулюючи швидкість струму у кожній з комірок. 

    На відміну від цифрових процесорів, що працюють з двійковою системою, аналогові схеми обробляють інформацію у вигляді безперервних електричних струмів, які проходять через комірки  RRAM. Таким чином аналоговий чип уникає необхідності в  енерговитратній передачі даних до зовнішнього пристрою пам’яті . 

    “Поширення додатків, що використовують величезні обсяги даних, створює труднощі для цифрових комп’ютерів, особливо у зв’язку з тим, що масштабування традиційних пристроїв стає дедалі складнішим. Бенчмаркінг показує, що наш підхід до аналогових обчислень може забезпечити в 1 тис. разів вищу продуктивність і в 100 разів більшу енергоефективність, ніж сучасні цифрові процесори, за тієї ж точності”, — заявляють розробники. 

    Довгий час аналогові обчислення вважались непрактичними, порівняно з цифровими. Фізичні сигнали, такі як напруга та електричний струм, що використовуються аналоговими чипами, було значно важче контролювати, ніж бінарну систему з 1 та 0, з якою працюють сучасні цифрові пристрої.

    Однак аналогові системи перевершують цифрові за швидкістю та ефективністю, оскільки не розділяють обчислення на довгі рядки двійкового коду. Аналогові мікросхеми можуть обробляти великі обсяги інформації одночасно, споживаючи набагато менше енергії.

    Це особливо важливо у застосунках, що використовують великі обсяги даних та споживають значну кількість електроенергії. Команда об’єднала комірки RRAM чипа у дві схеми: одна забезпечувала швидкі, але приблизні обчислення, а друга — уточнювала та доопрацьовувала результат у ході наступних ітерацій, доки не виходило точніше число.

     Чип був виготовлений відповідно до промислових виробничих процесів і може випускатись масово. Розробники також заявляють, що майбутні вдосконалення можуть ще більше покращити його продуктивність. Вони планують створити більші, повністю інтегровані чипи, здатні виконувати складніші завдання на вищих швидкостях. 

    Результати опубліковані у журналі Nature Electronics

    Джерело: LiveScience

    https://itc.ua/ua/novini/analogovi-komp-yutery-na-rram-kytaj-zdijsnyv-proryv-u-novomu-typi-obchyslen/

  • “Підводні привиди”: Китай створив непомітних роботів-шпигунів у формі медуз

    “Підводні привиди”: Китай створив непомітних роботів-шпигунів у формі медуз

    Китайські науковці з Північно-Західного політехнічного університету міста Сіань створили невеликого біонічного робота-медузу з низьким енергоспоживанням, якого майже не відрізнити від справжньої медузи . 

    Робот вже отримав назву “підводний привид”. Він був спроєктований, щоб виглядати напівпрозоро, як і реальні медузи та рухатись подібно до живих істот. За словами інженерів, розробка використовує електрогідравлічні м’язові приводи та електроди з гідрогелю для імітації руху медузи у воді, споживаючи усього близько 28,5 мВт енергії.

    Робот діаметром 12 см та вагою 56 г оснащений камерою та чипом штучного інтелекту для захоплення та розпізнавання підводних об’єктів. Внаслідок низького енергоспоживання робот ідеально підходить для моніторингу на далеких відстанях.

    Наразі невідомими залишаються максимальна глибина занурення цього пристрою, швидкість, комунікаційні можливості та точне призначення. Пристрій оснащений електростатичним гідравлічним приводом, який точно імітує нейронні сигнали, що забезпечують медузам їх знаменитий імпульсний рух. 

    Розробкою керував професор Кай Тао зі школи машинобудування та електротехніки, який до цього вже створив кілька подібних розробок, включно з 470-кілограмовим м’яким роботом , схожим на ската, який рухається під водою як справжній. У 2021 році вчені продемонстрували його можливості зі збирання даних, включаючи можливість занурюватися на глибину до 1025 м.

    “Низьке енергоспоживання, низький рівень шуму та високі біоміметичні характеристики цього робота-медузи дають йому унікальні переваги в таких сценаріях, як прихований моніторинг у глибоководних районах, спостереження за екологічно вразливими районами та точний огляд підводних об’єктів, надаючи інноваційне рішення для ключових технічних проблем, що виникають при дослідженні екстремальних глибоководних середовищ”, — пояснює професор Кай Тао. 

     За інформацією китайських ЗМІ, Тао продемонстрував функціональність нового робота-медузи на записах відео, знятих вмонтованою в нього камерою. Медуза точно переміщувалась у воді та розпізнавала різні об’єкти, включно із написами та іншими морськими мешканцями. 

    Джерело: New Atlas

    https://itc.ua/ua/novini/pidvodni-pryvydy-kytaj-stvoryv-nepomitnyh-robotiv-shpyguniv-u-formi-meduz/

  • Пентагон тестує мікрохвильового вбивцю роїв дронів

    Пентагон тестує мікрохвильового вбивцю роїв дронів

    Американські військові випробовують мікрохвильову зброю для протидії роям дронів .

    Військовий підрядник, компанія Epirus презентовала надпотужну мікрохвильову зброю “Леонідас” у лагері Аттербері. Протягом двох годин за демонстрацією спостерігали американські військові та представники союзників США у Тихоокеанському регіоні. 

    У момент кульмінації системі “Леонідас” вдалось одразу знешкодити 49 дронів. За словами гендиректора Epirus Енді Лоурі, ця технологія знайде застосування не тільки у військовій сфері, а також на стадіонах, у портах та аеропортах. 

    Наразі дрони повсюдно використовуються у різних зонах бойових дій. У розв’язаній Росією злочинній війні проти України дрони стали одним з ключових елементів як системи оборони, так і наступальних та контрнаступальних дій, а також стратегічних ударів по тилових районах ворога. У Червоному морі хусити використовують безпілотні катери і дрони для ударів по вантажних судах та Ізраїлю.

    Іран також атакує американські бази на Близькому Сході за допомогою дронів. Це непокоїть американських військових стратегів, оскільки рої дронів можуть легко атакувати військові бази США у Тихому океані і зруйнувати стратегічну оборону за лічені години.

    Існуючі способи протидії дронам все ще не настільки ефективні, оскільки використання ракет проти безпілотників обходитиметься занадто дорого, а лазери можуть відслідковувати та вражати лише одну ціль за раз. Бесполітники-перехоплювачі також здатні контролювати лише обмежену кількість цілей. Навіть системи РЕБ виявляються вже не такими ефективними у міру того, як дрони отримують можливість автономної роботи без використання GPS або радіозв’язку.

    Інноваційна система “Леонідас” випускає невидимі енергетичні хвилі, які вражають електроніку всередині безпілотників. У контролері виникає коротке замикання, плата перегорає, а дрон виходить з ладу. 


    Установка являє собою металеву пластину розміром із гаражні ворота, встановлену на причепі. Позаду панелі розміщуються десятки підсилювачів з нітриду галію. Програмне забезпечення керує антенною решіткою, точно формуючи та спрямовуючи мікрохвильовий промінь. Замість того, щоб фізично повертати вежу, система може перемикатися між цілями або охоплювати відразу кілька. 

    Інженери зі штаб-квартири Epirus у Торрансі, на території Каліфорнії, випробовують технологію у камерах з пінопластовою підкладкою. Вони піддають дрони впливу електричного струму у контрольованих умовах. 

    “Іноді, якщо ми повертаємо дрон на 90°, першим виходить з ладу інший двигун. Мікрохвилі проникають усередину незалежно від кута. Навіть мідний захист не врятує дрон, коли антени, вали гвинтів та шви залишають крихітні отвори для витоку енергії”, — пояснює старший системний інженер Тайлер Міллер. 

    Система “Леонідас” здатна закривати великий простір радіусом близько 60°, одночасно вражаючи одразу кілька безпілотників. У 2023 році Пентагон уклав контракт з Epirus на $66 млн доларів, а згодом — ще на $17 млн. 

    Установка “Леонідас” знаходиться на випробувальних полігонах, зокрема, у рамках навчальних стрільб на Філіппінах. Старші офіцери армії США висловлюють впевненість у перспективах цієї системи, однак визнають, що ще треба багато чого зробити для інтеграції цієї зброї у більш широкі системи захисту, які включають датчики та кінетичні засоби ураження. 

    ВМФ США також заявили про власну версію подібної зброї. Компанія Epirus в рамках Управління військово-морських досліджень розробила ExDECS (Експедиційну систему спрямованої енергії протидії рою), адаптовану для морської піхоти та морського бою. 

    Прототип, доставлений до Центру надводних бойових дій ВМС США у Дальгрені, у штаті Вірджинія. Проводиться випробування на протидію різним загрозам: від безпілотників до надводних кораблів, начинених вибухівкою. В ході випробувань на пірсі інженери використовували мікрохвилі для відключення підвісних двигунів безпілотних катерів, подібних до тих, які хусити запускали в Червоному морі.

    “Безпілотна війна швидко змінює хід бою. Такі системи, як ExDECS, дають морським піхотинцям вирішальну перевагу, нейтралізуючи кілька електронних погроз одночасно з допомогою однієї системи — те, що ми називаємо функцією “один до багатьох””, — зазначає Енді Лоурі. 

    Компанії з венчурним капіталом, такі як Epirus та Anduril, пропонують системи у більш стислий термін, залучаючи приватний капітал для їх розробки, а потім для пошуку контрактів. Epirus вже залучила півмільярда доларів, зокрема $250 млн раніше цього року, для підготовки до масштабного виробництва.

    Власну систему мікрохвильової зброї під назвою “Ураган” також представив Китай. Як зазначає Тайлер Міллер, загроза беспілотників стає подібною до загрози з боку саморобних вибухових пристроїв. Між тим у Epirus працюють над зменшеними версіями “Леонідас”, які можна буде встановлювати на бойові машини піхоти Stryker, або навіть на ті самі дрони. 

    Джерело: ZME Science

    https://itc.ua/ua/novini/pentagon-testuye-mykrohvylovogo-vbyvtsyu-royiv-droniv/

  • Phantom MK-1 замість T-800: американські бойові роботи наслідують “Зоряні війни”, а не “Термінатора”

    Phantom MK-1 замість T-800: американські бойові роботи наслідують “Зоряні війни”, а не “Термінатора”

    Компанія Foundation з виробництва роботів у Сан-Франциско створила, ймовірно, першу гуманоїдну бойову роботизовану систему  Phantom MK-1. 

    Робот MK-1 заввишки 168 см та вагою 74 кг може переносити вантажі вагою до 20 кг. Наразі по всьому світу інженери інтегрують штучний інтелект у бойові системи, переважно безпілотники. Згідно з аналізом військових США, у розв’язаній Росією злочинній війні проти України до 70-80% втрат окупаційної армії припадає саме на дрони.

    США та Ізраїль використовують ШІ для відстеження цілей та виробки рекомендацій щодо дій стосовно них. Китайська армія вкладає значні кошти в автоматизовані системи розпізнавання цілей, що працюють на основі супутникових знімків та даних датчиків. 

    Однак підхід Foundation значно відрізняється від того, як зараз використовують ШІ у бойових роботизованих системах. Модель MK-1 передбачає використання гуманоїдних роботів на полі бою.

    “Майбутнє війни – це реальні відеоігри. Повітря, земля, море – все це буде автономним. Тому в найближчі 10 років найімовірнішим сценарієм стане поява безлічі активних полів битв, де першими на полі бою будуть гуманоїди, а потім, за потреби, за ними підуть люди”, — передбачає гендиректор Foundation Санкаєт Патхак. 


    Патхак зазначає, що MK-1 призначений для використання у якості наземного бойового підрозділу для виконання функції на першій лінії оборони. Робот призначений для виконання таких завдань, як розвідка та знешкодження бомб, знижуючи ризик для військовослужбовців у високоризикових місіях.

    Компанія планує випустити 10 тис. таких роботів, хоча Патхак попередив, що вони не будуть повністю автономними. Ними керуватиме оператор, який прийматиме остаточне рішення щодо застосування зброї. Хоча ШІ виконуватиме такі завдання, як відстеження траєкторії та розрахунок, людський контроль залишатиметься необхідним. 

    Патхак описує MK-1 як швидшу, сильнішу та краще озброєну роботизовану систему, конструкція якої розрахована на витривалість та міцність в екстремальних умовах бойових дій. Цей робот використовує насамперед камери замість лідарів. За словами гендиректора Foundation, компанія умисно зменшила кількість датчиків та кабелів для спрощення інтеграції даних та підвищення надійності. 

    Глава Foundation також визнав, що іноді дані з камер та датчиків можуть конфліктувати між собою. Він продемонстрував керування MK-1 за допомогою гарнітури VR, яка дозволяла здійснювати повністю ручне керування. 

    Наразі робот використовує механічну руку з рукавичками, яку планують замінити на більш досконале обладнання у наступних версіях. Рухи MK-1 забезпечують запатентовані циклоїдні приводи, завдяки яким робот рухається плавно, безшумно, однак потужно. 

    Візуально MK-1 складається з чорного корпусу з широкими плечима і безликою лицьовою частиною, у якій розміщуються камери. Його довга, загнута вперед голова віддалено нагадує бойового дроїда з “Зоряних воєн”, хоча естетика тут ґрунтується на функціональності, а не на фантастиці. 

    Окрім бойового призначення Foundation планує використання MK-1 на виробництві та у логістиці . Патхак натякнув, що колись ця технологія може поширитися і на дослідження Марса. 

    Джерела: News Nation ; Interesting Engineering

    https://itc.ua/ua/novini/phantom-mk-1-zamist-t-800-amerykanski-bojovi-roboty-nasliduyut-zoryani-vijny-a-ne-terminatora/

  • Microsoft та Apple сягнули вартості $4 трлн, останній допомогли iPhone 17

    Microsoft та Apple сягнули вартості $4 трлн, останній допомогли iPhone 17

    Акції Apple та Microsoft зросли у вівторок, 28 жовтня, а їхня ринкова капіталізація вперше сягнула понад $4 трлн.

    Попереду досі залишається Nvidia, ринкова капіталізація якої складає понад $4,6 трлн. Акції Microsoft зросли на 2% на тлі новин про досягнення угоди з OpenAI щодо придбання 27% акцій компанії. 

    Вартість Apple, що вперше сягнула $4 трлн , збіглась зі стрімким зростанням акцій компанії на тлі непоганих продажів iPhone 17, які продаються краще за смартфони попереднього покоління. За останні 3 місяці вартість акцій Apple зросла на 25%. У четвер, 30 жовтня, компанія має представити звіт щодо прибутків за четвертий фінансовий квартал.

    “Акції Apple готуються до публікації попереднього звіту про прибутки з великим позитивом, на відміну від минулого року. Оголошення про збільшення темпів внутрішніх інвестицій у поєднанні зі швидким перенесенням виробництва продукції для ринку США за межі Китаю (Індія, В’єтнам) покращило позиції Apple у тарифній сфері“, — зазначає аналітик JPMorgan Самік Чаттерджі. 

    Аналітик рекомендував купляти акції Apple, підвищивши цільову ціну до $290 за штуку. Компанії вдалось уникнути найгірших наслідків через мита президента Дональда Трампа. Apple перенесла більшу частину свого ланцюжка постачань зі США до Індії та В’єтнаму, зберігаючи при цьому дружні стосунки з адміністрацією з питань виробництва у США.

    Минулого місяця  Apple випустила iOS 26  і навіть перше  оновлення iOS 26.0.1 , але компанія не збирається зупинятися — уже стартувало бета-тестування iOS 26.1 . У новій збірці з’явилися додаткові мови для Apple Intelligence та Live Translation у сумісних AirPods, а також невеликі зміни в Apple Music, Calendar, Photos, Clock і Safari. Це лише початок: за кілька наступних оновлень — аж до версії iOS 26.4 — Apple планує додати низку помітних нововведень.

    Apple змінює напрямок розвитку своїх смартфонів . Після кількох місяців гучних обговорень навколо надтонкого iPhone Air , нові звіти свідчать: його майбутнє вже не здається таким безхмарним. Натомість компанія дедалі активніше готує до виходу лінійку складаних iPhone — одразу два пристрої перебувають у розробці.

    Apple продовжує працювати над своїм першим складаним смартфоном , який, за прогнозами, вийде вже наступного року. Аналітик Мін-Чі Куо, добре обізнаний у ланцюгах постачання компанії,  повідомив , що вартість шарніра для  майбутнього iPhone Fold  виявилась набагато нижчою, ніж очікувалось раніше.

    Джерело: CNBC

    https://itc.ua/ua/novini/microsoft-ta-apple-syagnuly-vartosti-4-trln-ostannij-dopomogly-iphone-17/

  • Дослідники розробляють костюм проти акул: кусає, але не вбиває

    Дослідники розробляють костюм проти акул: кусає, але не вбиває

    Австралійські дослідники створюють гідрокостюм, невразливий до укусів акул.

    Акули нерідко становлять небезпеку для дайверів та туристів на популярних курортах та в океані. Укус акули може виявитись смертельним, якщо призведе до великої кровотечі.

    Австралійські науковці випробовують новий тип гідрокостюма з високотехнологічних волокон, достатньо міцних, щоб витримувати укуси акул. За результатами нещодавніх досліджень науковці встановили, що подібні гідрокостюми знижують ризик серйозних травм, які можуть призвести до смерті або втрати кінцівок.

    Дослідники вже випробували 4 нових типи тканини, дозволяючи великим білим і тигровим акулам гризти їх. Результати продемонстрували значне скорочення глибоких проколів та серйозних розривів. 


    “Хоча між чотирма випробуваними матеріалами були невеликі відмінності, всі вони зменшили обсяг суттєвих та критичних ушкоджень, які зазвичай пов’язані з сильною кровотечею та втратою тканин чи кінцівок”, — зазначає доктор Том Кларк з Університету Фліндерса. 

    Дослідники у гідрокостюмах прибули у місця, де мешкають акули: біля островів Нептун у Південній Австралії – для білих акул та біля острова Норфолк – для тигрових. Вони приманювали акул рибою, а після замінювали рибу на дошки, загорнуті в піну, покриту або звичайним неопреном, або одним із нових матеріалів, стійких до укусів: Aqua Armour, Shark Stop, ActionTX-S або Brewster.

    Коли акули кусали, їхні зуби занурювались у піну, що імітує щільність людських тканин. Після цього дослідники вимірювали пошкодження внаслідок укусів, класифікуючи їх від поверхневих до критичних. Протягом 19 днів з білими акулами та п’яти днів з тигровими акулами вони зібрали дані про 152 укуси. 

    За результатами усі чотири матеріали зменшували пошкодження від укусів акул. Тигрові акули жодного разу не завдали критичних пошкоджень кожному з матеріалів. У деяких випадках були зафіксовані критичні пошкодження від білих акул, коли використувався лише неопрен. 

    “Хоча ці костюми не виключають усіх ризиків (наприклад, внутрішні пошкодження все одно можуть виникнути), наші результати показують, що вони можуть знизити втрату крові та травми від серйозних рваних ран та проколів, потенційно рятуючи життя”, — зазначає керівник дослідження, професор Чарлі Хувенірс. 

    За статистикою, укуси акул доволі рідкісне явище . Однак у разі нападу, отримані травми можуть виявитись дуже серйозними через стрімку кровотечу. За останнє десятиліття в Австралії щорічно внаслідок нападів акул у середньому 20 людей отримували травми, а майже троє гинули.

    Більшість смертельних випадків та травмування були викликані нападами великих білих та тигрових акул, які мають дуже гострі зуби. Окрім цього гідрокостюми, що захищатимуть від укусів акул , усунуть необхідність встановлення захисних сіток, які вбивають черепах та дельфінів, а не тільки акул. 

    Результати дослідження опубліковані у журналі Wildlife Research

    Джерело: ZMEScience

    https://itc.ua/ua/novini/doslidnyky-rozroblyayut-kostyum-proty-akul-kusaye-ale-ne-vbyvaye/

  • Нобелівську премію вручили за пояснення зв'язку економічного та технологічного зростання

    Нобелівську премію вручили за пояснення зв'язку економічного та технологічного зростання

    Лавреатами Нобелівської премії з економіки у 2025 році стали науковці Джоель Мокір, Філіп Агіон та Пітер Ховітт за опис економічного зростання під впливом інновацій.

    Половину премії отримає Джоель Мокір за визначення передумов сталого економічного зростання на тлі технологічного прогресу, а решту — розділять між собою Філіп Агіон та Пітер Ховітт за теорію сталого економічного зростання внаслідок творчого руйнування. У роботах дослідників пояснюється, чому саме інновації стали рушієм економічного прогресу протягом останніх 20 років.

    Науковці продемонстрували, що технологічний прогрес підтримує безперервний цикл заміни старих продуктів на новіші, це забезпечує зростання добробуту, підвищує тривалість життя та покращує його якість. У своїх дослідженнях Джоель Мокір довів, що промислова революція у європейських країнах не є випадковим збігом. ЇЇ зумовила сформована у суспільстві система обміну знаннями, коли теоретичні відкриття почали поєднуватись з практичними розробками.

    Дослідники продемонстрували, що європейська культура відкритості інформації та вільного обміну думками та ідеями підготувала основу для технологічного розвитку, що саморегулюється. Зокрема, Мокір показав, що науковий метод у поєднанні з інженерними розробками та економічними стимулами зробив можливим стале економічне зростання.

    Дослідник у своїх роботах також встановив причини того, чому одні суспільства швидше адаптуються до технологічних змін, тоді як інші поринають у злидні. Ключовими причинами виявились схильність до знань та довіра до науки.

    Філіп Агіон та Пітер Ховітт розробили теорію, яка пояснює, як технологічні інновації продукують економічне зростання та водночас — соціальні потрясіння. Вони будували власну теорію на ідеї Йозефа Шумпетера про творче руйнування. Їхня теорія демонструє, що економічний розвиток відбувається внаслідок постійної заміни застарілих технологій новими.

    Поява кожної нової технології створює нові робочі місця, окремі галузі та можливості, однак призводить до зникнення застарілих методів виробництва, професій та компаній. У своїх дослідженнях Агіон та Ховітт математично описали, як баланс між конкуренцією, інвестиціями та держрегулюванням впливає на темпи економічного розвитку.

    Занадто слабка конкуренція і монополія на ринку стримує розвиток інновацій заради збереження прибутків. Занадто жорстка конкуренція також обмежує інвестиції у дослідження, адже підприємці не хочуть ризикувати наявними перевагами. Ця теорія допомогла урядам багатьох країн зрозуміти, як інвестувати у технічно-науковий розвиток, зберігаючи соціальну стабільність. Вона стала основою сучасної політики в галузі інновацій, конкуренції та освіти в багатьох країнах, включно з ЄС, Канадою та Південною Кореєю.

    Філіп Агіон та Пітер Ховітт підкреслюють, що державні інституції мають не гальмувати, а сприяти розвитку інновацій, створюючи комфортні умови для підприємців, та допомагаючи людям, які ризикують втратити робочі місця.

    Ми писали , що Нобелівську премію з хімії у цьому році присудили Сусуму Кітагаві, Річарду Робсону та Омару М. Яґі за дослідження металорганічних каркасів.

    Нобелівську премію з фізики  цьогоріч присудили  Джону Кларку, Мішелю Девору та Джону Мартінісу за відкриття ефектів макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі.

    Нобелівську премію з медицини отримали вчені з США, Японії та Швеції за прорив у лікуванні раку та аутоімунних хвороб.

    Джерело: Нобелівський комітет

    https://itc.ua/ua/novini/nobelivsku-premiyu-vruchyly-za-poyasnennya-zv-yazku-ekonomichnogo-ta-tehnologichnogo-zrostannya/

  • Який термоядерний синтез на вигляд? Tokamak Energy публікує відео з реактора

    Який термоядерний синтез на вигляд? Tokamak Energy публікує відео з реактора

    Британський стартап Tokamak Energy оприлюднив захопливі кадри поведінки плазми у термоядерному реакторі.

    Відеозапис надає дослідникам безпрецедентний погляд на екстремальні фізичні явища, такі як термоядерний синтез . Протікання термоядерної реакції зняли високошвидкісною камерою, яка робить 16 тис. кадрів на секунду. Кожен з кольорів містить цінну інформацію для дослідників термоядерного синтезу, які вивчають шляхи підвищення ефективності реактора.

    Plasma is better in colour! Watch one of our latest #plasma pulses in our ST40 tokamak, filmed using our new high-speed colour camera at an incredible 16,000 frames per second.

    Each pulse lasts around a fifth of a second. What you’re seeing is mostly visible light from the… pic.twitter.com/jWKmcl0tEx

    — Tokamak Energy (@TokamakEnergy) October 15, 2025

    Яскраво-рожеве світіння являє межу водневої плазми. Зелені смуги виникають від іонів літію, які окреслюють шлях плазми навколо токамака. Ядро плазми надто гаряче і тому не випромінює видиме світло. Однак інші кольорові сигнали допомагають зрозуміти, як взаємодіють різні компоненти під час реакції.

    В процесі контрольованої термоядерної реакції, частіше за все, відбувається злиття атомів дейтерію та тритію і вивільняється  велика кількість енергії. Термоядерний синтез не залишає по собі радіоактивних відходів . У комерційних масштабах він став би ідеальною альтернативою викопному паливу. Однак наближення термоядерної енергії до комерційного рівня, скоріш за все, триватиме ще не один рік.

    Як і у будь-якій технології, дослідники хочуть зрозуміти, як і де можуть виникнути проблеми, особливо під час роботи з такими летючими матеріалами, як надгаряча плазма. Камера зафіксувала епізод з одного з останніх досліджень режимів роботи радіатора X-point. Цей підхід спрямований на покращення керування потоком плазми для зменшення зносу реактора без шкоди для продуктивності . 

    “Кольорова камера особливо корисна для подібних експериментів. Вона допомагає нам відразу визначити, чи випромінюють введені нами газоподібні домішки в очікуваному місці та чи проникають літієві порошки в ядро ​​плазми”, — пояснює фізик-плазмолог з Tokamak Energy Лаура Чжан. 

    Можливо, термоядерний синтез стане реальністю лише років через 10, але технологічні прориви, які дозволять це зробити, вже відбулися, включаючи технологію візуалізації. 

    Джерело: Gizmodo

    https://itc.ua/ua/novini/yakyj-termoyadernyj-syntez-na-vyglyad-tokamak-energy-publikuye-video-z-reaktora/

  • Перший у світі двокатіонний акумулятор поєднує переваги натрію та літію

    Перший у світі двокатіонний акумулятор поєднує переваги натрію та літію

    Ірландські дослідники з Лімерікського університету створили перший у світі повноелементний двокатіонний акумулятор, який поєднує іони літію та натрію для значного підвищення ємності та стабільності . 

    Дослідження очолили Х’ю Джіні та доктор Сайєд Абдул Ахад з кафедри хімічних наук Університету Бірмінгема та Інституту Бернала у співпраці з дослідниками з Бірмінгемського університету. На відміну від традиційних натрієвих акумуляторів, нова конструкція з двома катіонами поєднує переваги літію та натрію, забезпечуючи кращу продуктивність, ефективність та екологічність. 

    “Ми вперше показали, що натрій-іонні акумулятори можна “перезаряджати” шляхом об’єднання натрію та літію у двокатіонному електроліті з переважанням натрію. Цей прорив відкриває шлях до створення більш екологічних та високопродуктивних акумуляторних батарей”, — зазначає Х’ю Джіні. 

    Як пояснює Сайєд Абдул Ахад, додавання катіонів літію та натрію дозволяє подвоїти ємність акумулятора. Конструкція батареї дозволяє літію виступати в ролі “підсилювача ємності” всередині електроліту, заряджаючи натрій-іонну систему та зберігаючи при цьому довгострокову стабільність. 

    Такий підхід не тільки збільшує щільність енергії, яка відіграє ключову роль у збільшенні запасу ходу електроавтівок , а також підвищує безпечність та екологічність внаслідок зниження залежності від дорогих та небезпечних для навколишнього середовища матеріалів, як, наприклад, кобальт. Натрій-іонні акумулятори тривалий час вважалися стійкою альтернативою літій-іонним системам, проте їх нижча щільність енергії обмежувала їхнє застосування. 

    Іони літію та натрію працюють у тандемі під час циклів зарядки та розрядки, що дозволяє елементу витримувати до 1 тис. циклів. Це робить нову батарею більш екологічною, довговічною та менш дорогою альтернативою наявним технологіям на основі літію . Тепер вчені планують досліджувати нові комбінації матеріалів та іонні системи, включаючи аноди на основі кремнію та альтернативні пари, такі як літій-магній та калій-літій, щоб просунути технологію ще далі.

    Результати дослідження опубліковані у журналі Nano Energy

    Джерело: Interesting Engineering

    https://itc.ua/ua/novini/pershyj-u-sviti-dvokationnyj-akumulyator-poyednuye-perevagy-natriyu-ta-litiyu/

  • “Друге дихання” закону Мура: вчені створили перший шестишаровий гібридний мікрочип

    “Друге дихання” закону Мура: вчені створили перший шестишаровий гібридний мікрочип

    Дослідники з Університету науки та технологій короля Абдалли (KAUST) у Саудівській Аравії створили перший у світі шестишаровий гібридний КМОН-чип. 

    Досі гібридні чипи з вертикальною архітектурою обмежувались усього двома шарами. Новий прорив наближає компактнішу, швидшу та енергоефективнішу електроніку .

    “У розробці мікросхем головне — вмістити більше потужності у меншому просторі. Удосконалюючи кілька етапів виробництва, ми створюємо основу для вертикального масштабування та підвищення функціональної щільності, що значно перевершує сучасні можливості”, — пояснює провідний автор дослідження Сараванан Ювараджа. 

    Протягом десятиліть виробництво напівпровідників покладалось на зменшення розмірів транзистора для розміщення якомога більшої кількості елементів на підкладці. Однак наразі транзистори досягають межі власних розмірів і через квантові ефекти та зростання вартості виробництва не можуть бути зменшені ще більше.

    На думку дослідників з KAUST, далі необхідно займатись не зменшенням транзисторів, а використанням вертикальної архітектури, яка передбачає розміщення схем шар за шаром, однак це пов’язано з серйозними складнощами. 

    Наприклад, традиційне виробництво чипів відбувається за високих температур. Це загрожує пошкодженням нижніх шарів, а вирівнювання кількох шарів з ідеальною точністю видається надзвичайно складним. У зв’язку з цим розробники запропонували інноваційний процес, у якому кожен етап відбувався за температури, що не перевершувала 150°C. При цьому більша частина роботи виконувалась за температури, близької до кімнатної. Це запобігло пошкодженню нижніх шарів під час додавання нових.

    Кожен шар містить транзистори, що обробляють електричні сигнали. Деякі з них виготовлені з неорганічних матеріалів, наприклад, оксиду індію n-типу. Інші — з органічних з’єднань.

    Ці матеріали, що доповнюють один одного, об’єднані в єдину структуру, так звану гібридну КМОН-структуру (комплементарний метал-оксид-напівпровідник). Розробники також вдосконалили спосіб підготовки та з’єднання кожної поверхні. Зберігаючи гладкі та точно вирівняні інтерфейси, вони забезпечили ефективну передачу електричних сигналів між шарами.

    З рештою вони отримали чип з шістьма активними шарами. Він продемонстрував стабільну роботу та енергоефективні логічні схеми, довівши, що вертикальне стекування може забезпечити вищу продуктивність без перегріву та електричних перешкод.

    В області гнучкої електроніки та пристроїв що носяться такий підхід може призвести до створення компактніших датчиків, медичних пристроїв, які можна буде згинати, розтягувати або навіть інтегрувати в одяг. Крихітні пристрої могли б забезпечувати ефективніші та потужніші обчислення за мінімального енергоспоживання.

    Однак дослідження все ще перебувають на стадії перевірки концепції. Чипи повинні стати більш стабільними за високих температур і бути адаптованими для великомасштабного виробництва, перш ніж вони зможуть вийти на комерційний ринок. Команда KAUST планує вдосконалити матеріали та підвищити довгострокову надійність своєї конструкції, одночасно досліджуючи можливості інтеграції ще більшої кількості шарів та функцій у майбутньому.

    Результати дослідження опубліковані у журналі Nature Electronics

    Джерело: Interesting Engineering

    https://itc.ua/ua/novini/druge-dyhannya-zakonu-mura-vcheni-stvoryly-pershyj-shestysharovyj-gibrydnyj-mikrochyp/