З 28 жовтня McDonald’s запустив в Україні сервіс “Мобільне замовлення”, який дозволяє замовити страви через застосунок і забрати їх в закладі по готовності.
За даними Forbes , на цей час сервіс працює в тестовому режиму в Києві і доступний для чотирьох ресторанів — на вул. Є. Сверстюка, Софійській, Гришка та пр. Правди. В застосунку клієнти можуть обрати заклад, додати в кошик страви, оплатити їх і обрати місце, де отримають замовлення: “Макдрайв”, зона видачі або обслуговування за столиком.
Сервіс “Мобільне замовлення” вже працює в багатьох країнах світу: в США, Канаді, Німеччині та Великій Британії зокрема. Після тесту в Києві McDonald’s планує всеукраїнський запуск.
Станом на жовтень в Україні працює 117 McDonaldʼs, зокрема 50 — у Києві. Ще 15 ресторанів зачинено через вимоги безпеки (зокрема в прифронтових регіонах).
“Наші пріоритетні напрямки для розвитку — Київ, міста-мільйонники, обласні центри та їхні сателіти (за умови достатнього трафіку), а також локації на популярних трасах. Сьогодні концентруємось на центральній і західній Україні”, — заявляв раніше директор із розвитку McDonald’s в Україні Віталій Стефурак.
За перші 6 місяців 2025 року виторг українських McDonaldʼs склав майже 10 млрд грн, що на 27% більше, ніж у 2024-му. На 2026-й мережа планує розширитись ще 11 ресторанами, а у 2027-2028 вийти на запуск 15 на рік.
Сайт AIN у своєму розслідуванні стверджує, що “неафішованим мозком” компанії Fire Point може бути Денис Штілерман — інженер, який досі має російське громадянство.
На сьогодні Fire Point — один з найбільших оборонних підрядників ЗСУ, який виробляє ударні БПЛА FP-1 і далекобійні ракети “Фламінго” . Увага до компанії зросла в останні місяці на тлі чуток про завищені ціни, проблеми з якістю, прихований зв’язок із бізнес-партнером Зеленського Тімуром Міндичем і нещодавньої статті New York Times, яка повідомляла, що ще три роки тому Fire Point працювала під іншою назвою, як кастингова агенція .
“Технічно” обличчям Fire Point є Ірина Терех, яка час від часу розповідає в інтерв’ю про успіхи та плани Fire Point, представляючись як Head of Production та CTO. Також є анонімні співзасновники, які, за даними AP, не розкривали імен з міркувань безпеки. Зрештою у відповіді Kyiv Independent Терех їх розкрила: Єгор Скалига та Денис Штілерман. Перший, якщо пам’ятаєте статтю NYT, керував At Point — компанією, що передувала Fire Point і займалась кастингами та підбором локацій для фільмів з Зеленським зокрема. Однак з другим ситуація цікавіша: у розслідуванні AIN стверджується, що він, ймовірно, досі має російське громадянство.
Сайт проаналізував згадки про нього в усіх доступних джерелах. Ім’я Денис згадується, як контактне для Fire Point у довіднику виробників дронів. В GetContact зазначений номер відображається з тегами “Denis Uav”, “Denis Print”, “Denis Leonidovich”, інший номер — підписаний реальним прізвищем, яке журналісти не розголошують, аби уникнути юридичних проблем, позначаючи просто як “Денис Д.”.
Ключові дані: Денис Д. народився у Києві в середині 1970-х, але більша частина його біографії пов’язана з Росією, що нібито підтверджують офіційні російські судові та реєстрові документи, внутрішні бази даних, службові матеріали про банкрутство та інші джерела, які переглянув AIN.
Згідно з ними, чоловік проживав у Москві аж до 2023 року. Даних про освіту чи посаду в держструктурах журналісти не знайшли, але відомо, що з бізнесом в чоловіка не задалось (офіційно він — банкрут, згідно зі справою, зареєстрованою в одному з московських судів). Штілерман також мав частки у трьох компаніях, які займались гуртовою торгівлею, нерухомістю та агровиробництвом. Адресні та транспортні згадки з російських закритих баз даних “Магістраль” і “Сирена” показують, що чоловік часто пересувався між Києвом та Москвою до початку повномасштабного вторгнення.
Інший цікавий момент полягає в тому, що Денис Штілерман насправді має російське громадянство: в нього було принаймні два російські внутрішні паспорти, видані у 2006 та 2011 роках, які нині значаться недійсними. Інформації про наявність українських документів на цей час журналісти не знайшли, але до 1997 року чоловік був громадянином України.
“Важливо: недійсний паспорт не дорівнює відсутності громадянства. Людина залишається громадянином росії навіть без чинного документа, допоки офіційно не припинить громадянство… З огляду на те що йдеться про інженера, пов’язаного з оборонною компанією, сам факт російського громадянства становить підвищений ризик і потребує оцінки. Саме тому ми звернулися до СБУ й поставили запитання щодо можливих перевірок цієї особи”, — пише AIN.
В СБУ на запит сайту відповіли, що “зазначена особа” не має допуску до державної таємниці, а запити на його перевірку “не надходили”.
Одне з перших публічних інтерв’ю Штілерман дав виданню ZN.UA , де розказав, що з перших днів повномасштабного вторгнення разом із друзями допомагав військовим. У листопаді 2022 року ця ж команда вирішила розробити важкий далекобійний БПЛА. В наступному інтервʼю для Радіо NV Штілерман говорив, що у 1991-му автоматично отримав громадянство України (як мешканець на 24 серпня) і Росії (після прописки у РФ), формально не подаючи заяв. З 2014 року, за його словами, він підтримував Майдан і допомагав військовим, а у 2016-му його нібито позбавили російського громадянства. Водночас вже після вказаного терміну, Штілерман все одно мав стосунок до РФ, що підтверджує справа про банкрутство.
На цей час журналісти надіслали запити та чекають на офіційні коментарі Терех та Штілермана.
Що з розслідуванням НАБУ?
Згідно з попередніми повідомленнями Kyiv Independent , детективи НАБУ розслідували діяльність Fire Point за підозрою у “введенні держави в оману” щодо цін та обсягів постачань, а також відпрацьовують версію про можливого кінцевого бенефіціара — бізнесмена Тимура Міндіча. Сама компанія підтвердила факт перевірки, але відкинула закиди щодо причин.
У відповіді на запит AIN у НАБУ повідомили, що детективи дійсно розслідують провадження “за фактами можливого завищення собівартості в державних контрактах на БпЛА”. Однак в цьому випадку йдеться лише про досудове розслідування “за фактом” — правоохоронці збирають дані, щоби з’ясувати, чи є склад злочину.
Українські поштові оператори оновили правила доставки у США через зміни в законодавстві країни, запроваджені президентом Дональдом Трампом.
Відтак, з 29 серпня 2025 року скасовується безмитний поріг у розмірі $800 (так званий “de minimis”), який раніше застосовувався при ввезенні у США товарів особистого користування, а також будь-яких товарів, придбаних за кордоном в іноземних інтернет-магазинах та маркетплейсах.
Нові правила передбачають, що усі міжнародні відправлення до США підлягатимуть нарахуванню митних платежів та податків — незалежно від вартості. Це може призвести до збільшення часу митного оформлення та додаткових витрат.
Розмір мита для товарів походженням з України встановлений у розмірі 10%.
Нова пошта
З 26 серпня під час відправки посилок до США через Нову пошту відправник може обирати, хто буде платником — він, або ж отримувач.
Якщо сплачує відправник: до вартості доставки додають 10% від вартості відправлення, а послуги з розмитнення включені в тариф.
Якщо сплачує отримувач: то він повинен сплатити при отриманні 10% від вартості відправлення, а також митно-брокерські послуги — від $25 за одне відправлення.
Отримувачу надійде електронний лист з посиланням для оплати мита та митно-брокерських послуг і лише після оплати буде здійснена доставка. Фінальна сума мита та митно-брокерських послуг визначатиметься під час митного оформлення при доставці в США.
Важливо: митні органи США посилюють контроль за доставками, тож особливу увагу приділятимуть правильності опису товарів, достовірності країни походження, відповідності заявленої мети експорту, а також точності заявленої ринкової вартості. Якщо знайдуть порушення, то товари можуть бути затримані з ризиком нарахування додаткових платежів.
Для клієнтів мобільного застосунку Нова пошта:
Клієнтів мобільного застосунку проінформують про зміни в законодавстві США. Вони зможуть створювати МЕН за стандартною процедурою, а у відділенні в них запитають, чи
бажають вони оплатити мито за Отримувача.
Для користувачів особистого кабінету Нова пошта:
На етапі заповнення інвойсу у вас буде можливість обрати “Платника митних платежів”:
отримувач чи відправник. Відповідні калькуляції будуть відображені в інтерфейсі, як на скриншоті:
Для клієнтів, які користуються API Nova Post:
Розроблено технологічне рішення для вибору платника митних платежів для США. Для цього в запиті необхідно змінити:
Укрпошта
Укрпошта залучила до процесу опрацювання митних платежів кваліфікованих агентів. Щоб компенсувати вартість їхніх послуг, тарифи на доставлення у США зростуть у середньому на $1,5–3 залежно від категорії й ваги відправлення.
За словами голови правління Укрпошти Ігора Смілянського, Україна “матиме конкурентну перевагу”, оскільки європейські постачальники тимчасово не можуть відправляти товари поштою, а в нас — найнижче мито в Європі (для країн Євросоюзу діє ставка 15%, Молдови – 25%, Швейцарії – 39%). Укрпошта не вводить додаткових брокерських зборів.
“Просимо не грати в “лотерею” і не вказувати у своїх комерційних відправленнях, що це “подарунки”, бо зараз контроль у США буде посилено. Укрпошта посилить контроль у прикордонних відділеннях, щоб уникнути звинувачень у реекспорті товарів із країн з вищою митною ставкою”, — написав Смілянський.
Маркетплейс від monobank нарешті вийшов з бети з гучним анонсом про “200 млн на знижки”, однак таке промо прийшлось до вподоби не всім компаніям.
Згідно з дописом засновника monobank Олега Гороховського , окремі бренди вимагають від реселерів прибрати товари з онлайн-вітрини маркетплейсу:
“Шановні партнери, сьогодні розпочалася промо-кампанія в Market by Mono, яка направлена на надання клієнтам 10% знижки при купівлі ноутбука ASUS. Це є грубим порушенням правил компанії та призводить до демпінгу на ринку. У зв’язку з цим наполегливо просимо всіх партнерів, які беруть участь у зазначеній промо-кампанії, невідкладно прибрати ноутбуки ASUS з пропозицій”, — йдеться у листі, яке нібито надіслала одному з продавців компанія ASUS.
У випадку відмови компанія погрожує “відмовити у компенсації за поточними акціями”, а також “переглянути можливість надання маркетингової підтримки в майбутніх промо-кампаніях”.
Гороховський додав, що подібних листів продавці отримують багато — з такими ж вимогами нібито прийшли Samsung і Xiaomi. Банк тим часом вже підготував звернення до АМКУ.
“Вендори в паніці прибирають товар із вітрини. Вони не хочуть, щоб ви купували дешевше та вони менше заробляли в інших каналах. Ось така в українському е-соm конкуренція. Борються не за клієнтський досвід і за кращі умови, а з тими, хто пропонує клієнтам умови кращі, ніж у середньому по лікарні. По всіх, хто намагається регулювати таким чином ціни на ринку та блокує доступ клієнтів до вигідних цін, готуємо звернення до АМКУ. Samsung, Asus, Xiaomi, тримаєте клієнтів за дурнів?”.
Контекст
Маркетплейс monobank запустився в беті торік у жовтні , а днями розпочав офіційну роботу під новою назвою mоnомаркет. Сервіс доступний в окремому розділі застосунку банку. Раніше з’являлись повідомлення, що monobank викупив домен для вебверсії, але нині вона все ще переспрямовує в застосунок.
Акцію зі знижками присвятили якраз до виходу з бети. Вона передбачає, що покупці можуть отримати 10% знижку на будь-який товар. Однак є обмеження у 200 млн гривень, які monobank, очевидно, компенсує продавцям, які долучились до пропозицій.
“Наш monoмаркет вийшов з бета-тестування і з цього приводу ми починаємо великий шабаш. Даємо 10% знижки на все-все, що бачите у monoмаркеті. Хтось дає -90% (але лише на дроти), хтось обіцяє -70% знижку (але лише якщо зробите сальто) і т.д. Ми ж робимо по-нашому — у кошику мономаркету вас завжди чекатиме знижка 10% на все, що забажаєте. А щоб було веселіше, це не просто знижка — вам треба торгуватися з котом-бабцею. У знижок є бюджет — 200 мільйонів гривень”, — анонсував Гороховський в попередньому дописі.
З цікавого, на момент публікації новини пропозицій Samsung і Xiaomi в мономаркеті майже немає, тоді як товари бренду ASUS все ще доступні для торгу і з -10% знижкою.
Asus, Xiaomi, Samsung ще не оприлюднили офіційних заяв з приводу ситуації. Остання обіцяла надати коментар ITC найближчим часом.
Сайт DOU опублікував результати традиційного щорічного дослідження щодо того, як українські айтішники фінансово підтримують ЗСУ: цьогоріч донати скоротилися, а найактивнішими виявились фахівці з найвищими зарплатами і ті, хто не збирається виїжджати з України.
Загальні результати опитування, в якому взяли участь понад 13 тис. фахівцівНа питання про донати відповідали 13 607 фахівців — як ті, хто зараз в Україні (11 194 айтівці), так і ті, хто за кордоном (2413 айтівців)., наступні:
70% айтішників продовжують донатити (торік 75%, у 2022-му — 82%)
Середній розмір щомісячного донату — $155 ( у порівнянні зі $188 рік тому та $190 у 2023-му)
В середньому айтішники витрачають на донати 5% своєї зарплати (торік було 7%)
Найактивнішими донатерами стали фахівці з зарплатою понад $5 тис., а також айтівці, що не збираються виїжджати з України (з них донатять 81%, виділяючи на це 10% доходу)
Найбільші суми жертвують С-level, DevOps і розробники
Найчастіше айтівці донатять $100-250 щомісяця, однак індивідуальні пожертви можуть суттєво відрізнятися. До прикладу, 6% айтішників переказують щомісяця понад $1000, 18% — до $50, а 4% віддають на потреби війська чверть чи більше чверті свого доходу.
Цікаво, що жінки донатять частіше, ніж чоловіки, а наявність бронювання помітно впливає на бажання донатити.
Є суттєві відмінності по регіонах: айтівці із прифронтових областей готові жертвувати більший відсоток своєї зарплати на потреби війська:
Сумська — 7%
Запорізька — 8%
Миколаївська — 7%
Тоді як в інших регіонах — по 5%.
Щодо закордону, то найактивнішими є українці, що працюють в Португалії (68% і середній донат у $250) та Великій Британії (61%, щомісячний донат — $297).
Kiss My Radio: в Україні запустили перше “радіо” для айтішників з треками для кодування
ПриватБанк створив портрет середньостатистичного власника електромобіля в Україні, посилаючись на власну статистику кредитування. Незвично, але цікаво глянути, що з цього вийшло.
Загальна картина наступна: це чоловік у віці 40 років, підприємець та одружений, що обирає кредит на 5 років.
Згідно з даними ПриватБанку , на сьогодні кожне п’яте нове авто, яке українці купують в кредит, це електромобіль. Серед найпопулярніших моделей — BYD, Honda, VW, Zeekr та Audi.
Найчастіше електромобілі в кредит беруть одружені чоловіки (60%). І здебільшого, це підприємці (52%), тоді як наймані працівники все ще схиляються до бензину (62%).
Майже половина покупців електромобілів в кредит (43%) — люди віком від 36 до 40 років. Схоже, саме ця категорія найбільш відкрита до інновацій та економії.
Кредит на 5 років — найпопулярніший. Люди обирають мінімальний платіж з невеликим впливом на сімейний бюджет.
Також у звіті зазначають, що кожне восьме нове авто на звичайному паливі та кожна дев’ята електроавтівка в Україні купується в кредит від ПриватБанку.
Нагадаємо, що раніше ми розповідали про “скандальний” вихід з бети маркетплейсу від monobank. Гороховський запустив “10% знижки на все”, а згодом заявив про тиск на реселерів, яких бренди нібито змушують знімати товари з онлайн-вітрини.
“Samsung, Asus, Xiaomi, тримаєте клієнтів за дурнів?”: Гороховський заявив про тиск на реселерів через “10% знижки на все” у monoмаркет
9 вересня Apple презентувала лінійку iPhone 17 поряд з новими AirPods та Apple Watch — розповідаємо, коли пристрої будуть доступні для продажу в Україні й за якими цінами.
Все, що показали на презентації Apple
Apple iPhone 17: мінімум 256 ГБ, дисплей 120 Гц та нова камера від $799
Apple iPhone Air: з процесором A19 Pro, модемом С1X та чипом N1 від $999
Apple iPhone 17 Pro: найбільша батарея серед усіх iPhone, до 2 ТБ у версії Max і ціна від $1099
Apple Watch Ultra 3: супутниковий зв’язок, більший екран і до 42 годин автономної роботи за $799
Apple Watch Series 11 та SE 3: 5G, watchOS 26 та обіцяний живий переклад за ціною від $249
Apple AirPods Pro 3 — новий дизайн та “живий”переклад за $249
Коли стартують продажі в Україні?
Офіційним дистриб’ютором техніки Apple в Україні є компанія “АСБІС”, де серед реселерів згадуються мережі Comfy, Алло, Rozetka, Фокстрот та ін. За їхніми даними, продажі нових iPhone 17 в нас стартують 26-27 вересня, на тиждень пізніше за США.
Передзамовлення планують запустити 19 вересня.
Водночас деякі менші продавці, такі як Yabluka, “Ябко” та “Техно Їжак”, вже пропонують передзамовлення (жодного немає у переліку офіційних реселерів на сайті “АСБІС”). До прикладу, Estore відкрив передзамовлення одразу після презентації, оприлюднивши цінники, які активно ширяться в мережі: від 50 000 до 119 999 грн, залежно від моделі.
Скільки коштуватимуть “офіційні” iPhone 17 в Україні?
Вартість нової лінійки смартфонів Apple стартує від $799-1199, залежно від моделі та обсягу пам’яті. Цікаво, що цьогоріч компанія вперше з 2017-го підвищила стартову ціну iPhone Pro, одразу на $100.
Згідно з пресслужбою “Фокстрот”, українські ціни будуть аналогічними до цін Східної та Центральної Європи, тобто “на 10% вищими” за попередні моделі — через інфляцію. За оцінками Forbes, йдеться про суми у 52 000–78 100 грн залежно від моделі.
Чи очікувати дефіциту нових iPhone?
В Comfy кажуть, що вже за традицією очікують дефіциту нової лінійки у перші 4-6 тижнів після старту продажів. Особливо, це стосується моделей Pro, які з року в рік лишаються найпопулярнішими у вподобаннях українців .
Серед заявок, які лишили клієнти Comfy в перші 12 годин після презентації, 90% припадають на Pro-серію (а з них 70% — на Pro Max). Половина запитів, як не дивно, оформлена на iPhone в кольорі Cosmic Orange.
Сайт DOU представив щорічний портрет українського айтівця, складений на основі опитування 13 606 фахівців, що проживають як в Україні, так і за кордоном.
Загальний підсумок наступний: це 31-річний чоловік, що працює 45 год/тиждень “в стресі” і планує виїхати з України. Утім звіт з красномовною назвою “Галактика українського IT” містить ще купу цікавих фактів — повний можна переглянути за посиланням , ми переповімо основні.
Спеціалізація, компанії та організація роботи
Переважна частина українських айтівців (88%) працює за технічними напрямами, хоча частка нетехнічних фахівців зросла до 12% (в порівнянні з 10% роком тому).
Найбільшу групу складають розробники (44%), а також тестувальники (17%). Водночас джунів і мідлів поменшало — 44% проти 47% у 2024 році.
31% фахівців працюють в IT 3-5 років, 27% фахівців мають додаткову зайнятість, а 58% до цього працювали в зовсім іншій сфері.
Найчастіше українські айтівці працюють у компаніях великого або середнього розміру: 42% на 200 і більше співробітників; 27% — на 50-200 людей. За спеціалізацією, це в основному, компанії, пов’язані з фінтехом або e-commerce.
68% фахівців працюють віддалено, тоді як офіси найчастіше відвідують працівники держпідприємств та не IT-компаній. 18% айтішників мають намір змінити фірму-роботодавця.
Наразі 57% айтівців працюють як ФОПи, проти 70% у 2024-му та 87% у 2022-му.
Навантаження та стрес
57% айтішників працюють 35-45 годин на тиждень. Найчастіше перепрацьовують ліди та керівники, а також фахівці стартапів. 62% отримають компенсацію за овертайми.
Водночас велике навантаження на роботі нечасто стає причиною стресу в айтівців (27%), передусім вони переймаються через невизначеність майбутнього в Україні та світі (75%). Серед решти чинників: постійні обстріли (44%), страх мобілізації (34%), страх скорочення і втрати доходу (33%) тощо.
Частина айтівців (17%) вже працюють з психологом, найбільше жінки — 32%. При цьому 16% від загальної кількості використовують ChatGPT, як особистого психотерапевта, а 24% “підтримують менталку” спортом.
Заробітки, інвестиції та донати
Медіанна зарплата в IT цьогоріч склала $3000 проти $2900 торік, найбільша в айтівців віком 43-50 років — близько $4500.
60% оцінюють своє становище як позитивне (витрачають менше, ніж заробляють). Лише 24% отримують грошові бонуси.
Найпопулярнішим напрямом інвестицій українські айтівці визначають донати на ЗСУ (41%). Далі йдуть: інвестиції в себе, спорт та здоров’я (35%), а також освіта та розвиток (28%), фінансові інституції (30%); допомога близьким та рідним (27%); криптовалюти (15%).
Демографія, бронювання та плани на виїзд з України
Більшість айтівців в Україні як і раніше становлять чоловіки — 71% проти 29% жінок. Водночас медіанний вік зріс з 30 до 31 року. 97% мають вищу освіту або вчилися в університеті.
13% опитаних фахівців активно планують мігрувати. Думають про еміграцію чи переїзд 54% чоловіків та 32% жінок. При цьому 7% вже жили за кордоном і повернулись в Україну.
В ЗСУ служать 1% айтівців, що взяли участь в цьому опитуванні. 17% мають бронь: 13% через IT-компанії, 4% — на іншій роботі, 36% мають відстрочку через вік, навчання, сімейні обставини тощо.
Айтішники скоротили донати на ЗСУ: до 5% від зарплати, найактивніші — з прифронтових регіонів і ті, що не збираються виїжджати з України
HBO Max офіційно заходить в Україну, як окремий стримінг — раніше контент HBO був частково доступний в передплаті Megogo .
HBO запустив окрему сторінку з українським інтерфейсом, де анонсує “скорий” запуск стримінгу в Україні. Поки без точних дат, але є інформація про тарифні плани та їхню вартість.
Платформа запропонує “кращі” фільми та серіали від HBO, історії зі всесвіту Гаррі Поттера та DC, передачі Discovery тощо, а також спортивні події наживо завдяки додатковому спортивному контенту.
Початково будуть доступні наступні тарифні плани:
Стандарт: €7,99 на місяць з переглядом на двох пристроях одночасно в роздільній здатності Full HD та до 30 завантажень для офлайн-перегляду (з обмеженнями).
Преміум: €9,99 на місяць з підтримкою перегляду на чотирьох пристроях (два для спортивного контенту), роздільною здатністю 4K UHD і Dolby Atmos (за наявності) та до 100 завантажень (з обмеженнями).
Додатковий спортивний контент з Eurosport 1 і Eurosport 2, а також трансляції велоспорту, тенісу та інших подій у 2025–2026 роках обійдеться у €3 на місяць (але з переглядом лише на двох пристроях).
Стримінг HBO Max буде доступний на обраних телефонах, планшетах, комп’ютерах, телевізорах, стрімінгових пристроях, тюнерах та ігрових консолях. Найближчим часом сторінку доповнять додатковою інформацією.
Міноборони оголосило про ухвалення урядом України рішення щодо автоматизації встановлення громадян на військовий облік. Процес тепер не потребуватиме особистої участі військовозобов’язаних.
“Тепер громадянам не потрібно витрачати час на поїздки до ТЦК та СП чи паперові процедури для постановки на облік або зняття з нього після досягнення граничного віку. Процеси відбуватимуться автоматично завдяки цифровізації”, — зазначає Міністерство оборони у Facebook .
Автоматизація включає встановлення на військовий облік у 17 років. Це можна зробити у застосунку “Резерв+” , при цьому, як і раніше, можливо самостійно завітати або особисто у ТЦК та СП. В обох випадках проходження ВЛК не знадобиться.
Також усі чоловіки віком 25–60 років, котрі не перебувають на обліку без законних підстав, будуть поставлені на нього автоматично. Без особистої участі відбуватиметься й зняття з обліку громадян, котрі досягли віку зняття з запасу.
“Керівники держорганів, органів місцевого самоврядування, підприємств та установ зобов’язані робити відповідні відмітки у списках персонального військового обліку протягом 7 днів з моменту досягнення працівником граничного віку”
Як розповів керівник Директорату цифрової трансформації Міноборони Артем Романюков, автоматизація обліку стала ще одним кроком на шляху до створення електронного ТЦК . Процедура розвантажить ТЦК та СП, зменшить бюрократію і спростить процедури, пов’язані з обліком, для громадян.
