Наконец-то новое меню «Пуск» Windows 11 получили обычные пользователи в октябрьском обновлении . Многие не увидят изменений: функция отключена по умолчанию, но ее легко включить.
Автор новости проверил это руководство по включению, которое нашёл на Neowin, и может дополнить ее небольшим уточнением, которое сохранит немного времени и нервов. Новый «Пуск» кажется более удобным, из-за возможности отключить навязчивый раздел «Рекомендуемые», сортировки программ по категориям и возможности выбрать три его режима. Никаких предостережений относительно принудительного включения я не увидел, так что начнем.
Октябрьское обновление Windows 11 с номером KB5067036 26100.7019 или 26200.7019 не связано с безопасностью и содержит функции для постепенного развертывания у пользователей версий 24H2 и 25H2 операционной системы. Прежде всего, вы должны убедиться, что оно установлено, в Настройки — Обновление Windows — Журнал обновлений.
Если обновление есть, следует выполнить несколько шагов, которые не займут много времени:
Загрузите программу ViVeTool из GitHub (простая утилита включения опций Windows) и распакуйте файлы.
2. Запустите командную строку от имени администратора (программу легко найти в системном поиске) и перейдите в папку с файлами ViVeTool с помощью команды CD Важное уточнение: из-за особенностей командной строки Windows 11, следует переходить в желаемую папку именно такой командой: cd /d d:/path/to/folder. Иначе этот простой шаг может постигнуть неудача.
Введите vivetool /enable /id:57048231,47205210,56328729,48433719 и нажмите Enter. Перезагрузите компьютер.
Как видно на обложке, мне все удалось, хотя по умолчанию меню не было активировано по умолчанию. Вероятно, новое меню «Пуск» уже будет включено, и вам не нужно будет делать это вручную.
Нарешті нове меню “Пуск” Windows 11 отримали звичайні користувачі у жовтневому оновленні . Багато хто не побачить змін: функція вимкнена з замовчанням, але її легко увімкнути.
Автор новини перевірив наведену інструкцію з увімкнення, яку знайшов на Neowin, і може доповнити її невеликим уточненням, котре збереже трохи часу і нервів. Новий “Пуск” здається зручнішим, через можливість вимкнути нав’язливий розділ “Рекомендовані”, сортування програм по категоріях та можливість обрати три його режими. Жодних застережень щодо примусового увімкнення я не побачив, тож розпочнімо.
Жовтневе оновлення Windows 11 з номером KB5067036 26100.7019 або 26200.7019 не пов’язане з безпекою і містить функції для поступового розгортання у користувачів версій 24H2 та 25H2 операційної системи. Передусім потрібно переконатися, що воно встановлене, у Налаштуваннях — Windows Update — Журнал оновлень.
Якщо оновлення є, слід виконати кілька кроків, котрі не займуть багато часу:
Завантажте програму ViVeTool з GitHub (проста утиліта увімкнення опцій Windows) та розпакуйте файли.
2. Запустіть командний рядок від імені адміністратора (програму легко знайти в системному пошуку) та перейдіть до теки з файлами ViVeTool за допомогою команди CD. Важливе уточнення: через особливості командного рядка Windows 11, слід переходити у бажану теку саме такою командою: cd /d d:/path/to/folder. Інакше цей простий крок може спіткати невдача.
Введіть vivetool /enable /id:57048231,47205210,56328729,48433719 та натисніть Enter. Перезавантажте комп’ютер.
Як можна побачити на обкладинці, мені усе вдалося, хоча за замовчанням меню не було активоване. Ймовірно, нове меню “Пуск” вже буде увімкнене, і вам не знадобиться робити це вручну.
Обход системных требований к установке или обновлению до Windows 11 все еще работает в версии 25H2. Самые большие ограничения — наличие TPM 2.0 и SecureBoot. Также есть некоторые подводные камни при обновлении неподдерживаемых систем, на которых уже установлена Windows 11.
Журналисты Windows Latest протестировали, как работает обход ограничений с Windows 11 25H2. Автор этой статьи также недавно имел опыт установки Windows 11 на неподдерживаемую систему и ее последующего обновления до 25H2, которое очень легко «прозевать», если полагаться на Windows Update.
Кроме TPM 2.0 и SecureBoot, Windows 11 требует не менее 4 ГБ оперативной памяти и двухъядерный процессор с тактовой частотой 1 ГГц. Эти два требования соответствуют практически всем современным ПК, но TPM 2.0 фактически требует покупки нового компьютера без какой-либо рациональной причины это делать, таких как производительность или поддержка других технологий. Поэтому желание обойти это искусственное ограничение вполне понятно.
В Windows Latest попытались обновить ПК, который не соответствует половине требований: он имеет лишь 2 ГБ оперативной памяти и лишен TPM 2.0. Были проверены три самых надежных метода установки Windows 11 на неподдерживаемое оборудование.
Первый и самый простой способ обхода — с помощью командной строки. Его можно использовать для обновления с Windows 10 до 11 без необходимости удаления каких-либо файлов или программ. Для двух других методов требуется свободная USB-флеш-накопитель объемом не менее 16 ГБ.
Второй способ обойти требования Windows 11 включает использование Rufus, инструмента для создания загрузочных носителей с открытым исходным кодом. Его можно использовать как для обновления, так и для чистой установки. Третий метод пропустить проверку оборудования осуществляется редактированим реестра при установке Windows 11 с USB-накопителя. Он поддерживает только чистую установку.
Чтобы подготовиться, необходимо загрузить ISO-образ Windows 11 с официальной страницы на нужном языке, который можно посмотреть по пути Настройки > Время и язык.
Microsoft понадобится несколько секунд для проверки запроса, после чего начнется загрузка. Размер файла ISO-файла Windows 11 25H2 составляет 7,2 ГБ для английской версии, но может отличаться для других.
«Серверное» обновление
Самый простой способ обновить операционную систему до Windows 11 25H2 — серверный режим. Нужно смонтировать загруженный образ установочного диска штатным средством ОС: через пункт «Подключить» меню правой кнопки мыши.
Затем следует посмотреть букву виртуального диска, открыть командную строку Windows от имени администратора (программу легко найти в поиске меню «Пуск») и ввести в нее setup.exe /product server. Откроется окно серверной установки, но несмотря на это, программа установит ту версию Windows 11, которая соответствует имеющейся на ПК.
Источник воспользовался этим методом, чтобы установить обновление Windows 10 до Windows 11 25H2, а я успешно сделал это, чтобы обновить версию 24H2 до 25H2. Почему нужно было так делать — ниже.
При запуске обновления Windows Latest советует отложить установку обновлений и драйверов, как на скриншоте, но мне успешно удалось установить все без этого шага.
Rufus
Программа Rufus — бесплатный и легкий инструмент с открытым исходным кодом, который помогает создавать загрузочные USB-накопители Windows из ISO-файлов. Он имеет встроенные средства обхода аппаратных ограничений Windows 11. Программа сама по себе не является установщиком, но изменяет установочный носитель, чтобы предотвратить блокировку обновления.
Нужно выбрать образ в соответствующем меню программы нажатием кнопки и нажать START. Во всплывающем меню, которое появится, надо выбрать первый пункт: отмена требований к установке. Там также есть интересные опции предотвращения требования онлайн-аккаунта Microsoft, отмена шифрования BitLocker и другие, но сейчас не о них.
Теперь Rufus запишет содержимое ISO на USB-накопитель, одновременно модифицируя файлы, чтобы обойти минимальные требования Windows 11. После завершения на зеленом индикаторе процесса появится надпись READY, тогда нужно будет закрыть окно кнопкой CLOSE. Файл Setup.exe на полученной флешке нужно запустить для начала установки Windows 11.
Чистая установка с помощью Regedit
Далее Windows Latest рассказывает о чистой установке Windows 11 на неподдерживаемую систему путем редактирования реестра на начальном этапе установки. Но я бы посоветовал короткое видео на украинском языке, которое дает полную инструкцию, проверенную лично. Добавлю, что этот метод не работает с обновлением Windows непосредственно из системы: редактирование реестра ни к чему не приводит и нужно воспользоваться одним из двух способов выше.
Как показал личный опыт, неподдерживаемая система с Windows 11 имеет маленький «подводный камень». Когда Microsoft заявила, что Windows 11 25H2 уже официально доступна для всех поддерживаемых систем (с опцией «Устанавливать обновления как можно быстрее» в «Настройках»), меня, с компьютером на 24H2, ждало маленькое разочарование
Обновление до следующей версии просто не появлялось в списке доступных. Вероятно, как раз из-за неподдерживаемой системы. Поэтому пришлось загружать образ уже обновленной ОС и устанавливать поверх «серверным» методом, о котором говорилось выше — без этого обновление также «ругалось» на отсутствие TPM 2.0. Предполагаю, что подобные проблемы будут и со следующими крупными обновлениями Windows 11 , и надо будет снова загружать образы.
Обхід системних вимог до встановлення або оновлення до Windows 11 все ще працює у версії 25H2. Найбільші обмеження — наявність TPM 2.0 та SecureBoot. Також є деякі підводні камені під час оновлення непідтримуваних систем, на яких вже стоїть Windows 11.
Журналісти Windows Latest протестували, як працює обхід обмежень з Windows 11 25H2. Автор цієї статті також нещодавно мав досвід встановлення Windows 11 на непідтримувану систему та її подальшого оновлення до 25H2, яке дуже легко “проґавити”, якщо покладатися на Windows Update.
Крім TPM 2.0 та SecureBoot, Windows 11 вимагає щонайменше 4 ГБ оперативної пам’яті та двоядерний процесор з тактовою частотою 1 ГГц. Ці дві вимоги відповідають практично усім сучасним ПК, але TPM 2.0 фактично потребує купівлі нового комп’ютера без будь-якої раціональної причини це робити, як продуктивність чи підтримка інших технологій. Тому бажання обійти це штучне обмеження є цілком зрозумілим.
У Windows Latest спробували оновити ПК, котрий не відповідає половині вимог: він має лише 2 ГБ оперативної пам’яті та позбавлений TPM 2.0. Були перевірені три найнадійніші методи встановлення Windows 11 на непідтримуване обладнання.
Перший та найпростіший спосіб обходу — за допомогою командного рядка. Його можна використовувати для оновлення з Windows 10 до 11 без необхідності видалення будь-яких файлів чи програм. Для двох інших методів потрібна вільна USB-флешка щонайменше на 16 ГБ.
Другий спосіб обійти вимоги Windows 11 передбачає використання Rufus, інструменту для створення завантажувальних носіїв з відкритим кодом. Його можна використовувати як для оновлення, так і для чистої інсталяції. Третій метод пропустити перевірку обладнання здійснюється через редагування реєстру під час встановлення Windows 11 з USB-накопичувача. Він підтримує лише чисту інсталяцію.
Щоб підготуватися, необхідно завантажити ISO-образ Windows 11 з офіційної сторінки потрібною мовою, яку можна подивитися за шляхом Налаштування > Час і мова.
Microsoft знадобиться кілька секунд для перевірки запиту, після чого розпочнеться завантаження. Розмір файлу ISO-файлу Windows 11 25H2 становить 7,2 ГБ для англійської версії, але може відрізнятися для інших.
“Серверне” оновлення
Найпростіший спосіб оновити операційну систему до Windows 11 25H2 — серверний режим. Потрібно змонтувати завантажений образ інсталяційному диску штатним засобом ОС: через пункт “Підключити” меню правої кнопки миші.
Потім слід подивитися букву віртуального диска, відкрити командний рядок Windows від імені адміністратора (програму легко знайти у пошуку меню “Пуск”) та ввести у нього setup.exe /product server. Відкриється вікно серверної інсталяції, але попри це, програма встановить ту версію Windows 11, яка відповідає наявній на ПК.
Джерело скористалося цим методом, щоб встановити оновлення Windows 10 до Windows 11 25H2, а я успішно зробив це, щоб оновити версію 24H2 до 25H2. Чому знадобилося так робити — нижче.
Під час запуску оновлення Windows Latest радить відкласти встановлення оновлень та драйверів, як на скриншоті, але мені успішно вдалося все встановити без цього кроку.
Rufus
Програма Rufus — безкоштовний та легкий інструмент з відкритим кодом, який допомагає створювати завантажувальні USB-накопичувачі Windows з ISO-файлів. Він має вбудовані засоби обходу апаратних обмежень Windows 11. Програма не є інсталятором сама собою, але змінює інсталяційний носій, щоб запобігти блокуванню оновлення.
Потрібно обрати образ у відповідному меню програми натисканням кнопки та натиснути START. У спливному меню, що з’явиться, треба обрати перший пункт: скасування вимог до інсталяції. Там також є цікаві опції запобігання вимоги онлайн-акаунта Microsoft, скасування шифрування BitLocker та інші, але зараз не про них.
Тепер Rufus запише вміст ISO на USB-накопичувач, одночасно модифікуючи файли, щоб обійти мінімальні вимоги Windows 11. Після завершення на зеленому індикаторі процесу з’явиться напис READY, тоді треба буде закрити вікно кнопкою CLOSE. Файл Setup.exe на отриманій флешці потрібно запустити для початку встановлення Windows 11.
Чиста інсталяція з Regedit
Далі Windows Latest розповідає про чисту інсталяцію Windows 11 на непідтримувану систему шляхом редагування реєстру на початковому етапі установки. Але я б порадив коротке відео українською мовою, котре дає повну інструкцію, перевірену особисто. Додам, що цей метод не працює з оновленням Windows безпосередньо з системи: редагування реєстру ні до чого не призводить і потрібно скористатися одним з двох способів вище.
Як показав особистий досвід, непідтримувана система з Windows 11 має маленький “підводний камінь”. Коли Microsoft заявила, що Windows 11 25H2 вже офіційно доступна для всіх підтримуваних систем (з опцією “Встановлювати оновлення якнайшвидше” у “Налаштуваннях”), мене, з комп’ютером на 24H2, чекало маленьке розчарування
Оновлення до наступної версії просто не з’являлося у списку доступних. Ймовірно, як раз через непідтримувану систему. Тож довелося завантажувати образ вже оновленої ОС та встановлювати поверх “серверним” методом, про який йшлося вище — без цього оновлення також “сварилося” на відсутність TPM 2.0. Припускаю, що подібні проблеми будуть і з наступними великими оновленнями Windows 11 , і треба буде знов завантажувати образи.
