Goodtech

Метка: Земля

  • NASA: Земля темнеет, дополнительное потепление наиболее ощутит северное полушарие

    NASA: Земля темнеет, дополнительное потепление наиболее ощутит северное полушарие

    Группа исследователей из NASA обнаружила, что Земля отражает все меньше солнечного света , особенно в Северном полушарии.

    Снижение этого показателя четко прослеживается за последние 20 лет по данным NASA. Группа исследователей под руководством доктора Нормана Леба из Исследовательского центра Ленгли проанализировала, сколько лучевой энергии наша планета отражает обратно в космос. 

    Ученые проанализировали спутниковые данные за последние 24 года, включая показатели солнечной радиации, альбедо и радиационный баланс. Полученные результаты свидетельствуют, что с 2001 года Северное и Южное полушария потемнели и сейчас отражают меньше солнечного света.

    Поглощение радиации в целом увеличилось на 0,83 Вт/м² за десятилетие. Особенно это повлияло на Северное полушарие, которое дополнительно поглощает 0,34 Вт/м². Хотя часть этого избытка компенсируется воздушными потоками и океаническими течениями, чистый рост составляет 0,21 Вт/м² за десятилетие.

    Предыдущие исследования предполагали, что воздушные потоки и океанические течения в значительной степени выравнивают баланс между Северным и Южным полушариями, однако последние измерения показывают, что он все больше нарушается.

    Среди факторов, которые влияют на ухудшение отражения солнечного света:

    • Таяние льда — снежный и ледяной покров в Арктике стремительно сокращается, а темные поверхности поглощают больше энергии.
    • Уменьшение аэрозольных частиц привело к уменьшению образования облаков, что также повлияло на показатели отражения солнечной радиации.
    • Лесные пожары и извержение вулкана Хунга-Тонга спровоцировали выброс дополнительного количества аэрозолей, усилив отражение в краткосрочной перспективе, но не в долгосрочной.

    Снижение отражения демонстрирует, что такие природные механизмы стабилизации, как облака и океанские течения уже не работают полноценно. Это означает, что Земля, особенно Северное полушарие, накапливает больше энергии в долгосрочной перспективе. Для таких регионов как Европа и Северная Америка это может означать дополнительное потепление .

    Исследователи подчеркивают важность отражения этого в современных климатических моделях. Сможет ли глобальная система восстановить равновесие в долгосрочной перспективе или нарушение симметрии сохранится, пока неизвестно, но это является критически важным вопросом для будущего глобального климата.

    Результаты исследования опубликованы в журнале PNAS

    Источник: PCWorld

    https://itc.ua/news/nasa-zemlya-temneet-dopolnytelnoe-poteplenye-naybolee-oshhutyt-severnoe-polusharye/

  • Пояс астероидов Солнечной системы уменьшается: исследование объясняет "бомбардировку" метеоритами

    Пояс астероидов Солнечной системы уменьшается: исследование объясняет "бомбардировку" метеоритами

    Астрономы из Республиканского университета в Уругвае выяснили, что пояс астероидов на орбите между Марсом и Юпитером постепенно исчезает. 

    Этот пояс представляет масштабное скопление каменистых космических тел , которые когда-то должны были образовать планету, однако этого так и не произошло. Во время формирования Солнечной системы 4,6 млрд лет назад гравитация Юпитера помешала формированию планеты и сделала столкновения астероидов в этом поясе еще более разрушительными. Остатки на сегодня содержат лишь 3% от массы Луны, разбросанные на миллионы километров.

    Гравитационные резонансы — космические области, в которых орбитальные периоды астероидов постоянно взаимодействуют с Юпитером, Сатурном и даже Марсом, дестабилизируют орбиты этих астероидов и выбрасывают их фрагменты или во внутреннюю Солнечную систему, в сторону Земли , или ближе к орбите Юпитера. Группа уругвайских астрономов под руководством Хулио Фернандеса провела точные расчеты скорости исчерпания материала в поясе астероидов. 

    Исследователи установили, что сейчас пояс астероидов теряет примерно 0,0088% от той части, которая до сих пор участвует в столкновениях. Это может показаться незначительным, однако если рассматривать его во временных масштабах эволюции Солнечной системы, это будет довольно большое количество материала.

    Около 20% вылетают наружу в виде астероидов и метеоритов, которые время от времени пересекают орбиту Земли и даже проходят в атмосферу в виде метеоров. Подавляющая часть (80%) измельчаются в результате столкновений, образуя метеоритную пыль. Эта пыль является источником слабого свечения — зодиакальной пыли, которая видна на ночном небе после захода или перед восходом Солнца.

    Такие известные астероиды, как Церера, Веста и Паллада, не были включены в исследование, поскольку просуществовали достаточно долго, чтобы не принимать больше участия в исчерпании материала. Исследователи предполагают, что экстраполяция современной скорости потери материала в обратную сторону позволяет прогнозировать, что около 3,5 млрд лет назад пояс астероидов был на 50% массивнее, а скорость потери массы была вдвое выше. Это удивительно четко коррелирует с геологическими данными о Луне и Земле, демонстрирующими снижение скорости бомбардировки за последние несколько миллиардов лет. 

    Пояс астероидов считается постоянной частью Солнечной системы, однако результаты исследования показывают, что эта динамическая структура постепенно теряет материал в течение миллиардов лет. Слои стеклянных сферул, обнаруженные в горных породах Земли, свидетельствуют о бурном прошлом, когда более массивный пояс астероидов направлял на планету гораздо больше обломков.

    Источники: Universe Today ; Science Alert

    https://itc.ua/news/poyas-asteroydov-solnechnoj-systemy-umenshaetsya-yssledovanye-obyasnyaet-bombardyrovku-meteorytamy-3-5-mlrd-let-nazad/

  • NASA: Земля темнішає, додаткове потепління найбільш відчує північна півкуля

    NASA: Земля темнішає, додаткове потепління найбільш відчує північна півкуля

    Група дослідників з NASA виявила, що Земля відбиває дедалі менше сонячного світла , особливо у Північній півкулі.

    Зниження цього показника чітко прослідковується за останні 20 років за даними NASA. Група дослідників під керівництвом доктора Нормана Леба з Дослідницького центру Ленглі проаналізувала, скільки променевої енергії наша планета відбиває назад у космос. 

    Вчені проаналізували супутникові дані за останні 24 роки, включно із показниками сонячної радіації, альбедо та радіаційним балансом. Отримані результати свідчать, що з 2001 року Північна та Південна півкулі потемнішали та наразі відбивають менше сонячного світла.

    Поглинання радіації загалом збільшилось на 0,83 Вт/м² за десятиліття. Особливо це вплинуло на Північну півкулю, яка додатково поглинає 0,34 Вт/м². Хоча частина цього надлишку компенсується повітряними потоками та океанічними течіями, чисте зростання складає 0,21 Вт/м² за десятиліття.

    Попередні дослідження припускали, що повітряні потоки та океанічні течії значною мірою вирівнюють баланс між Північною та Південною півкулями, однак останні вимірювання демонструють, що він все більше порушується.

    Серед факторів, які впливають на погіршення відбиття сонячного світла:

    • Танення льоду — сніговий та крижаний покрив в Арктиці стрімко скорочується, а темні поверхні поглинають більше енергії.
    • Зменшення аерозольних частинок призвело до зменшення утворення хмар, що також вплинуло на показники відбиття сонячної радіації.
    • Лісові пожежі та виверження вулкана Хунга-Тонга спровокували викид додаткової кількості аерозолів, посиливши відбиття у короткостроковій перспективі, але не у довгостроковій.

    Зниження відбиття демонструє, що такі природні механізми стабілізації, як хмари та океанські течії вже не працюють повноцінно. Це означає, що Земля, особливо Північна півкуля, накопичує більше енергії у довгостроковій перспективі. Для таких регіонів як Європа та Північна Америка це може означати додаткове потепління .

    Дослідники підкреслюють важливість відображення цього у сучасних кліматичних моделях. Чи зможе глобальна система відновити рівновагу у довгостроковій перспективі чи порушення симетрії збережеться, поки що невідомо, але це є критично важливим питанням для майбутнього глобального клімату.

    Результати дослідження опубліковані у журналі PNAS

    Джерело: PCWorld

    https://itc.ua/ua/novini/nasa-zemlya-temnishaye-dodatkove-poteplinnya-najbilsh-vidchuye-pivnichna-pivkulya/

  • Пояс астероїдів Сонячної системи зменшується: дослідження пояснює "бомбардування" метеоритами 3,5

    Пояс астероїдів Сонячної системи зменшується: дослідження пояснює "бомбардування" метеоритами 3,5

    Астрономи з Республіканського університету в Уругваї з’ясували, що пояс астероїдів на орбіті між Марсом та Юпітером поступово зникає. 

    Цей пояс являє масштабне скупчення кам’янистих космічних тіл , які колись мали утворити планету, однак цього так і не сталось. Під час формування Сонячної системи 4,6 млрд років тому гравітація Юпітера завадила формуванню планети та зробила зіткнення астероїдів у цьому поясі ще більш руйнівними. Залишки на сьогодні містять лише 3% від маси Місяця, розкидані на мільйони кілометрів.

    Гравітаційні резонанси — космічні області, у яких орбітальні періоди астероїдів постійно взаємодіють з Юпітером, Сатурном та навіть Марсом, дестабілізують орбіти цих астероїдів та викидають їхні фрагменти або у внутрішню Сонячну систему, у бік Землі , або ближче до орбіти Юпітера. Група уругвайських астрономів під керівництвом Хуліо Фернандеса провела точні розрахунки швидкості вичерпання матеріалу у поясі астероїдів. 

    Дослідники встановили, що наразі пояс астероїдів втрачає приблизно 0,0088% від тієї частини, яка досі бере участь у зіткненнях. Цей показник може здатись незначним, однак якщо розглядати його у часових масштабах еволюції Сонячної системи, це буде доволі велика кількість матеріалу.

    Близько 20% вилітають назовні у вигляді астероїдів та метеоритів, що час від часу перетинають орбіту Землі , та навіть проходять в атмосферу у вигляді метеорів. Переважна частина (80%) подрібнюються внаслідок зіткнень, утворюючи метеоритний пил. Цей пил є джерелом слабкого світіння — зодіакального пилу, що видно на нічному небі після заходу або перед сходом Сонця.

    Такі відомі астероїди, як Церера, Веста та Паллада, не були включені у дослідження, оскільки проіснували достатньо довго, щоб не брати більше участі у вичерпанні матеріалу. Дослідники припускають, що екстраполяція сучасної швидкості втрати матеріалу у зворотний бік дозволяє прогнозувати, що близько 3,5 млрд років тому пояс астероїдів був на 50% масивнішим, а швидкість втрати маси була удвічі вищою. Це дивовижно чітко корелює з геологічними даними про Місяць та Землю, які демонструють зниження швидкості бомбардування за останні кілька млрд років. 

    Пояс астероїдів вважається постійною частиною Сонячної системи, однак результати дослідження показують, що ця динамічна структура поступово втрачає матеріал протягом мільярдів років. Шари скляних сферул, виявлені в гірських породах Землі, свідчать про бурхливе минуле, коли масивніший пояс астероїдів спрямовував на планету набагато більше уламків.

    Джерела: Universe Today ; Science Alert

    https://itc.ua/ua/novini/poyas-asteroyidiv-sonyachnoyi-systemy-zmenshuyetsya-doslidzhennya-poyasnyuye-bombarduvannya-meteorytamy-3-5-mlrd-rokiv-tomu/