Рецензія на фільм “Брудні гроші” / In the Grey

З 4 червня в кіно стартували покази екшн-трилера “Брудні гроші” — чергового фільму Ґая Річі, що останнім часом стабільно постачає контент на втіху своїм палким шанувальникам. На знімальному майданчику в англійського режисера зібралася напрочуд зіркова банда в особі Генрі Кавілла, Джейка Джилленгола та Ейси Гонсалес. Що це товариство має на меті запропонувати глядачам — виклали в огляді нижче.

Читайте также: Хто Така Леся Українка: життєвий шлях і творчість

“Брудні гроші” / In the Grey

Жанр бойовик, трилер
Режисер Ґай Річі
У ролях Генрі Кавілл, Джейк Джилленгол, Ейса Гонсалес, Крістофер Гів’ю, Фішер Стівенс, Розамунд Пайк, Емметт Скенлен, Джейсон Вонг, Карлос Бардем
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2026
Сайт IMDb

Ефектна адвокатка Рейчел Вайлд (промовисте прізвище для цієї суворої фурії) робить пропозицію менеджерці компанії з управління активами Spencer Goldstein, від якої та не може відмовитися. Рейчел обіцяє повернути вкрадений містечковим диктатором Менні Салазаром мільярд доларів, звісно, за щедрі комісійні. Її тактикою стає тотальний фінансовий тиск на злостивого боржника. Внаслідок законних та не дуже маніпуляцій Вайлд диктатор раптово позбавляється грошових потоків, а його активи магічним чином заморожуються. 

Таким чином у збентеженого Салазара просто не лишається іншого вибору, окрім як звернути увагу на Рейчел та її ультимативні вимоги. Коли ж замість розмов серед мальовничих острівних пейзажів у хід підуть автомати, настане черга втрутитися у ситуацію двом відданим помічникам наполегливої жіночки — Сіду та Бронко.

Останнім часом Ґай Річі взявся за роботу з таким завзяттям, ніби йому прийшла кепська звістка від лікаря. Англійський кінороб стабільно видає по фільму на рік, починаючи з “Гніву людського” (2021). При цьому не варто забувати, що чимало енергії він витрачає і на серіали — згадуємо телевізійну версію “Джентльменів” (2024), торішній хіт “Земля гангстерів” та відносно недавнього “Молодого Шерлока”.

У свій новий проєкт Річі покликав тих, з ким вже встиг налагодити взаєморозуміння. Тут вам і Генрі Кавілл з “Агентів U.N.C.L.E.” (2015), і Ейса Гонсалес, котра працювала разом з тим же Кавіллом у “Міністерстві неджентльменської війни” (2024), і Джейк Джилленгол, що грав у річівському “Перекладачі” (2023). Шкода тільки, що режисер забув прописати своїм зірковим виконавцям бодай якісь людські риси характеру.

В цьому власне і криється одна з головних проблем фільму. У кадрі миготять привабливі обличчя, та разом з ними — беземоційні статуї, прикипіти емпатично до яких не вийде навіть за великого бажання. Джилленгол та Кавілл ледаче намагаються підколоти одне одного, але в останнього було більше емоцій в секундному камео з “Дедпула і Росомахи” (2024), ніж актор видає тут за весь хронометраж.

Стрічка насичена таким рівнем пафосу, якому запросто міг би позаздрити сам Домінік Торетто. Особливо гостро це відчувається в першій третині, коли оповідання виглядає надто сумбурним. Глядача з порогу зустрічають чванливі діалоги та патетичні порожні промови закадровим голосом, поки камера хапає загальні плани сірих хмарочосів. А також суперпрофесіоналізм і категорична самовпевненість наших невідпорних бовванців.

Читайте также: Fallout 4 несподівано отримала нове DLC з 10 квестами та мовчазним героєм

На тих же другорядних відчайдухів, кому таки не пощастило дожити до фіналу, нам абсолютно начхати — вони тут не більше ніж бліда група підтримки для справжніх зірок шоу. Майже декорації.

Річі нарешті наважився зробити головною рушійною силою сюжету жінку, але панування це спорадичне та суто умовне. Якщо в першій половині героїня Гонсалес ледь не насміхається з тропу “діва у біді”, то в завершальному акті, коли за справу беруться міцні чоловіки, в цю саму діву успішно перетворюється.

Чого у Річі точно не відняти, то це вміння витискати з абсолютно нежиттєспроможного за змістом та емоціями матеріалу притомний кіноатракціон. Гонитви, перестрілки, вибухи — шанувальникам чистокровних бойовиків буде на що подивитися, щоправда, з певними застереженнями. По-перше, реалістичність того, що відбувається на екрані, піддається очевидним сумнівам. По-друге, якщо ви прийшли за екшеном, звертати увагу варто лише на останні пів години.

Оригінальна назва стрічки In the Grey відсилає до сірої зони моралі (наш прокатник, мабуть, вирішив, що локалізація на кшталт “У сірій зоні” наразі звучатиме недоречно), де не місце чіткому поділу на чорне та біле. Головні герої беруться захищати інтереси великої корпорації (а останні, як відомо, самі звикли грати брудно), не цураючись вдаватися до жорстоких методів для досягнення мети.

Колись були часи, що новий проєкт Ґая Річі сприймався як помітна кіноподія. Нині ж в контексті повнометражного кіно шалена працьовитість режисера нерідко виглядає як пересічний, бездушний конвеєр та генерація контенту заради контенту. От і “Брудні гроші” становлять черговий виріб конвеєрної збірки і не більше того.