Рецензія на мультфільм “Історія іграшок 5” / Toy Story 5

Коли у 2010 році “Історія іграшок 3” поставила крапку в пригодах Вуді, Базза та їхніх друзів, здавалося, що кращого фіналу для цієї історії просто неможливо придумати. Четверта частина теж виглядала цілком логічним епілогом, який дозволив героям остаточно попрощатися одне з одним і рушити різними шляхами. Проте Disney знову повертає легендарних персонажів на великі екрани. “Історія іграшок 5” робить ставку на ностальгію, нові виклики та протистояння іграшок із сучасними технологіями. Але чи справді вона потребувала ще одного продовження, чи перед нами черговий приклад нескінченного доїння культової франшизи?

Читайте также: Capcom анонсувала Monster Hunter Wilds: Ascendance: обіцяє захмарний екшн

“Історія іграшок 5” / Toy Story 5

Жанр пригоди, комедія, сімейний
Режисер Ендрю Стентон
У ролях Том Генкс, Джоан Кьюсак, Тім Аллен, Грета Лі, Кіану Рівз, Енні Поттс, Воллес Шон, та ін.
Прем’єра 18 червня, 2026 року, кінотеатри

“Історія іграшок” є однією з тих франшиз, які давно перестали бути просто серією мультфільмів. Для багатьох глядачів це частина дитинства, історія, поруч з якою вони росли, дорослішали й переживали власні зміни. Саме тому кожне нове повернення Вуді, Базза та компанії викликає не лише цікавість, а й певну настороженість.

Третя частина у свій час подарувала практично ідеальний фінал, який досі вважається одним із найкращих завершень в історії анімації. Четверта теж виглядала цілком логічним епілогом, де творці наважилися попрощатися вже не лише з дитинством, а й між собою. І все ж Disney знову повертає легендарних героїв на великі екрани.

Поки власниця іграшок все більше часу проводить із гаджетами, Вуді, Базз, Джессі та інші намагаються зрозуміти своє місце у світі, де звичайні іграшки вже не є головним джерелом радості та пригод. На цьому тлі герої стикаються зі змінами, які неможливо зупинити, а також із необхідністю прийняти нову реальність.

І ось тут починаються головні проблеми. Сам факт існування п’ятої частини викликає серйозні сумніви. Складається враження, що Disney вже давно не здатна створити нову велику франшизу, яка могла б повторити успіх її класики, тому продовжує максимально активно експлуатувати старі бренди. І “Історія іграшок” стала черговою жертвою цього підходу.

При цьому я не можу сказати, що категорично проти таких повернень. Якщо новий фільм приносить людям позитивні емоції, змушує усміхатися або згадувати дитинство, то чому б і ні? Проблема в іншому. Більшість таких продовжень дуже рідко пропонують щось справді нове.

Читайте также: Capcom анонсувала Monster Hunter Wilds: Ascendance: обіцяє захмарний екшн

Особливо це відчувається саме тут. Починаючи приблизно з другої частини, франшиза крутиться навколо одних і тих самих тем. Діти дорослішають. Іграшки стають непотрібними. Герої намагаються знайти своє місце в новому світі. Потім настає прощання, яке повинно поставити крапку. І якщо в третій частині цей мотив працював просто ідеально, викликаючи справжні емоції навіть у дорослих глядачів, то зараз він уже не має такого ефекту. Четвертий фільм теж зміг красиво завершити історію Вуді, який обрав власний шлях. Здавалося, що цього разу прощання справді остаточне. Але п’ята частина практично нівелює значення того фіналу. Герої без проблем знову знаходять одне одного, спілкуються, збираються разом, а тому виникає відчуття, що вся драматичність попереднього розставання була потрібна лише до моменту виходу нового сиквелу.

Не найкращих змін зазнали головні персонажі. Вуді та Базз, які десятиліттями були серцем цієї історії, тут відчуваються доволі дивно. Вони ніби присутні у фільмі, але вже не виконують тієї ролі, до якої звикли глядачі. Натомість центральне місце впевнено займає Джессі. І це, мабуть, найкраще рішення сценаристів у всьому мультфільмі. Саме через неї автори показують біль втрати, страх перед змінами, складність прийняття нової реальності та нездатність відпустити минуле. Її арка виглядає найбільш живою, найбільш людяною і найбільш емоційною. Чесно кажучи, якби творці зробили саме цей конфлікт головним рушієм історії, мультфільм лише виграв би.

Натомість основну ставку автори роблять на тему сучасних технологій. І тут виникають питання. По-перше, проблема подається надто прямолінійно і навіть дещо примітивно. По-друге, гаджети фактично виступають мало не головним злом сучасного світу. І саме це виглядає максимально дивно. Складається враження, ніби сценарій писали люди десь у середині 2000-х, коли смартфони та інтернет сприймалися як загроза майбутньому людства. Сьогодні такий погляд виглядає занадто спрощеним. Особливо якщо врахувати, що сам мультфільм створений завдяки тим самим технологіям, які він так активно критикує.

Хоча не можна сказати, що тема зовсім не працює. Автори побіжно торкаються проблеми кібербулінгу, ізоляції та неприйняття тих, хто відрізняється від інших. І ось тут сценарій раптом починає демонструвати набагато цікавіші ідеї. Це реальна проблема, яка справді стосується сучасних дітей. І якби саме вона стала центральною темою історії, драматургічно мультфільм виглядав би значно сильніше. На жаль, цей напрямок залишається радше фоном для значно менш переконливого конфлікту між іграшками та планшетами.

Поведінка дорослих персонажів також викликає певні питання. У фільмі показано ситуацію, коли батьки фактично розв’язують проблеми дитини за допомогою гаджета. Мовляв, якщо вона зайнята екраном, значить усе добре. І ось тут мультфільм уже ставить правильні запитання. Не тому, що технології погані, а тому, що будь-який інструмент потребує відповідального використання. Діти справді не повинні проводити весь свій час у телефоні чи планшеті, але це насамперед відповідальність дорослих. Саме вони мають навчити дитину знаходити баланс між реальним світом і цифровим.

Зате до технічної сторони претензій практично немає. Pixar вкотре демонструє неймовірний рівень майстерності. Анімація виглядає розкішно. Текстури, освітлення, деталізація персонажів і навколишнього світу виконані на такому рівні, що місцями кадри нагадують повноцінне художнє кіно.

Особливо вражають сцени з великою кількістю дрібних деталей та робота зі світлом. За останні десятиліття студія пройшла величезний шлях, і п’ята частина чудово показує, наскільки далеко просунулися технології анімації. Іронічно, що саме технології стають об’єктом критики в сюжеті, тоді як без них цього мультфільму просто не існувало б.