Тисячі дронів із ШІ для ЗСУ збирають у будівлі без назви на секретному заводі у Німеччині

The New York Times вперше отримала доступ до секретного виробничого об’єкта компанії Helsing SE на півдні Німеччини і опублікувала розгорнутий репортаж про найдорожчий оборонний ШІ-стартап Європи. Завод не має жодного логотипу на фасаді. Усі працівники підписують угоди про нерозголошення: виробництво може бути згорнуто та перевезено на нову локацію протягом однієї доби. Тисячі дронів HX-2, вироблених на цьому заводі, вже застосовуються Силами оборони України на фронті.

Читайте также: Samsung показав тизер Galaxy Z Fold 8 із Людиною-Павуком: підтверджено найбільшу зміну дизайну

Будівля без назви в тихому передмісті

Завод розташований у промисловому комплексі в спокійному приміському районі на півдні Німеччини — точну адресу NYT не розкриває. Сусідні орендарі будівлі, за даними видання, навіть не здогадуються, що поряд збирають бойові безпілотники. На території підприємства немає жодного знака з назвою компанії. Helsing побоюється диверсій: тисячі вироблених тут апаратів уже застосовувалися ЗСУ проти позицій окупанта, і ризик цілеспрямованого саботажу є цілком реальним.

На підприємстві працює близько 100 людей. Уся виробнича інфраструктура спроєктована так, щоб у разі загрози її можна було демонтувати й перемістити за 24 години. Саме такий підхід до безпеки дав NYT можливість написати про об’єкт, зберігши при цьому достатню кількість деталей у таємниці. Ключовий продукт заводу — дрон-камікадзе HX-2. Апарат важить близько 12 кг, виготовлений із чорної жорсткої піни, несе до 5 кг корисного навантаження. Дальність дії — до 100 км, максимальна швидкість — 250 км/год. Вартість одного борту — близько €17 500. Навчання оператора займає трохи більше тижня.

HX-2: 12 кілограмів чорної піни та штучний інтелект замість GPS

Головна технічна особливість HX-2 — повна незалежність від GPS. Дрон використовує збережені картографічні дані та бортовий ШІ-модуль Altra для навігації й наведення навіть в умовах активного радіоелектронного придушення. Система Altra збирає дані з кількох дронів-розвідників одночасно, ідентифікує цілі й пропонує оператору варіанти ударів — людина залишає за собою фінальне підтвердження. Саме цей принцип human-in-the-loop відрізняє HX-2 від повністю автономних систем і відповідає сучасним стандартам міжнародного права.

За його словами, близько 70% бойових місій, виконаних дронами компанії в Україні, завершуються успішно. Записи бойового застосування Helsing використовує для аналізу результатів і регулярного оновлення програмного забезпечення.

Скандал із замороженим замовленням і $1,2 млрд нового раундуРепортаж NYT з’явився на тлі суперечливого бекграунду. У січні 2026 року Bloomberg повідомив, що Україна та Німеччина призупинили додаткові замовлення HX-2 після невдач під час польових випробувань: частина апаратів не злітала, деякі були позбавлені обіцяного автономного термінального наведення, інші страждали від збоїв у зв’язку через РЕБ. За даними Politico, у місіях на Донбасі HX-2 вражав ціль п’ять разів із чотирнадцяти. Helsing ці дані заперечив.

Helsing заснована у Мюнхені в 2021 році трьома партнерами: Торстеном Рейлем (біолог і колишній розробник ігор), Гундбертом Шерфом (колишній спецпредставник Міністерства оборони Німеччини) та Нікласом Кьолером (дослідник у галузі машинного навчання). Ключовим інвестором і співголовою ради директорів є засновник Spotify Даніель Ек через свій венчурний фонд Prima Materia.

CA-1 Europa: від камікадзе до безпілотного винищувача

Паралельно з HX-2 Helsing веде розробку значно амбітнішого проєкту. На аеродромі приблизно за 90 хвилин на захід від Мюнхена — на заводі придбаної компанії Grob Aircraft у Туссенгаузені — інженери збирають перший прототип безпілотного бойового літака CA-1 Europa, знімок якого потрапив на обкладинку матеріалу NYT.

Апарат важить близько 4 тонн, завдовжки 11 метрів, розмах крила — 10 метрів. Він здатний нести до 500 кг зброї, розрахований на дальність 1400–1800 км і швидкість, близьку до звукової. Введення в експлуатацію заплановане на 2029 рік, ціна — “мала частка” від вартості традиційного винищувача.

Ще один крок

Нещодавно Берлін зробив ще один принциповий крок у дроновому напрямку — цього разу разом з Україною. На полях саміту НАТО в Анкарі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та федеральний міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підписали імплементаційну угоду про спільне виробництво крилатих ракет “Барс” у межах ініціативи Build with Ukraine.

Це перша подібна угода в класі далекобійних ударних засобів: на першому етапі Берлін повністю фінансує виробництво, вся продукція надходить до ЗСУ. Паралельно сторони обговорюють розширення оборонної співпраці — додаткові системи ППО та перехоплювачі. Два рішення разом — секретний завод HX-2 і офіційна угода по “Барсах” — показують, що Німеччина переходить від точкової підтримки до системного оборонно-промислового партнерства з Україною.

Читайте также: Без двигуна і батареї: у Румунії показали Audi, який їздить на пневматичних поршнях

Джерело: The New York Times