НБУ хоче фотографувати людей з готівкою біля терміналів: що це означає технічно і чи варто хвилюватися

Кілька днів тому стало відомо про нову ініціативу НБУ: у рамках боротьби з відмиванням коштів поступила пропозиція фотографічно фіксувати (та навіть фільмувати) кожне введення готівки біля кожного платіжного терміналу. Нововведення проштовхує саме НБУ, хоча регулятор намагається подати його як ініціативу самих платіжних компаній — начебто це вони самі після рекордних штрафів вирішили посилити контроль.

Читайте также: Процесори A18 Pro не нескінченні: аналітик прогнозує скорочення поставок MacBook Neo на 40%

Резонанс виник не випадково: подібної практики — фотографування людей із готівкою прямо в момент операції — не існує більше ніде у світі. Навіть у Євросоюзі, куди Україна прагне і на норми якого зазвичай посилається влада, ухвалюючи нові обмеження, такого немає. Тож новина одразу викликала більше запитань, ніж відповідей.

Що насправді хочуть встановити

Насправді, за формулюваннями “ідентифікація через камеру” й “відеоверифікація”, які вже облетіли українські медіа, ховається набагато простіша (і дешевша за біометрію) технологія — звичайна фотофіксація (або відеозйомка) без розпізнавання обличчя. Йдеться не про систему з базою облич, яка звіряє клієнта в реальному часі, як це показують у кіно. За інформацією джерел, у фінансистів просто немає бази фотоданих для порівняння. Термінал робить знімок людини й зони навколо неї в момент операції — і все.

Жодної миттєвої перевірки “свій/чужий” не передбачено: якщо картку прийшов поповнити не її власник, термінал операцію не заблокує. Це принципова технічна відмінність від справжньої біометричної ідентифікації, яку банки вже використовують у застосунках (наприклад, при верифікації через селфі з документом). Там є база шаблонів і алгоритм порівняння. У випадку з терміналами — лише архів кадрів, які піднімають вручну за потреби, під час перевірок фінмоніторингу чи розслідувань.

Скільки коштує обладнати термінал камерою

За ринковими розцінками на монтаж систем відеоспостереження в Україні, встановлення однієї внутрішньої IP-камери під ключ коштує від 400 до 1700 грн залежно від складності підключення. До цього додається щомісячне обслуговування — орієнтовно 60–120 грн за камеру.

EasyPay та City24, два найбільші оператори ринку, разом обслуговують близько 35 000 терміналів. Навіть за нижньою межею цін лише базове оснащення камерами обійдеться ринку в 15–20 млн грн, не рахуючи модернізації каналів зв’язку для передачі відео та серверного зберігання даних — а це, за словами джерела видання “Телеграф”, витрати щомісячні, і вони можуть перевищити вартість самих камер.

Технічно це реально, питання — в термінах

Сама фотофіксація — рішення нескладне: вбудувати камеру в корпус термінала й підключити до наявного каналу зв’язку може будь-яка компанія, яка обслуговує ці мережі. Складніше з інфраструктурою навколо: 35 000 точок мають одночасно передавати й зберігати відеопотік, а частина терміналів стоїть у місцях зі слабким інтернетом або перебоями електропостачання. Це і закладає реалістичний термін впровадження — не раніше 2027 року, і то за умови, що восени з’явиться хоча б проєкт постанови НБУ, якого наразі не існує навіть у чернетці. Неназваний представник регулятора вже позначив напрям руху:

Як обходити фотофіксацію — і чому це не проблема для системи

Оскільки живого порівняння обличчя з базою не буде, приховати ідентичність тривіально: медична маска чи низько натягнутий капюшон унеможливлює впізнавання постфактум. Для платіжників це не критично — камера й не має на меті блокувати операції в моменті. Її завдання — дати доказову базу для перевірок фінмоніторингу та кримінальних проваджень, коли рахунок поповнює не його власник (типова ознака “конвертних” виплат зарплат).

Хто заплатить і що далі

Оператори терміналів прямо попереджають: усі витрати — на камери, канали зв’язку, зберігання — перекладуть на клієнтів через комісії. Точний розмір подорожчання стане відомим не раніше 2027 року, коли з’явиться сама постанова НБУ. До цього часу ідея існує лише на рівні обговорень між регулятором, АУБ і найбільшими операторами ринку — EasyPay та City24, які нещодавно отримали по 135,15 млн грн штрафу за фінмоніторинг і зараз оскаржують ці рішення в суді.

Читайте также: NVIDIA домовилася із SEGA про випуск ігор для ПК з RTX Spark: першою стане Virtua Fighter Crossroads

Джерело: Telegraf