“Ігрові консолі”: як Dendy і Sega змінили наше дитинство

Ми вже писали про книгу Володимира Невзорова “Apple. Еволюція комп’ютера”. І тепер автор випустив нову під назвою “Ігрові консолі. Історія ігрових ТВ-приставок та портативних електронних ігор з 1970-х років”, так само від його ж видавництва Sky Horse. Перша книга мене зачепила, але там були нюанси з версткою та перекладом. В цьому виданні з подібним все круто, але тепер є питання до змісту та розділів. Про деталі читайте в матеріалі нижче.

Читайте также: “Війна в Україні повністю змінила мій погляд на військовий ШІ”, — “хрещений батько ШІ” Джеффрі

“Ігрові консолі”
1850 грн.

Плюси:

унікальний локальний фокус на пострадянському ринку; глибокий технічний аналіз архітектури пристроїв; якісна фотозйомка консолей зсередини та ззовні; фіксація рідкісних розробок; якісний друк та гарне видання

Купити в Sky Horse

Мінуси:

книга розрахована на читача з певним культурним та часовим бекграундом; глобальний розвиток ігрової індустрії описаний дуже мало; багато СРСР, росії та росіян

Купити в Sky Horse

7.5/10
Оцінка
ITC.ua

“Ігрові консолі”

Автор Володимир Невзоров
Видавництво Sky Horse
Мова Українська
Кількість сторінок 220
Обкладинка Тверда
Рік видання 2026
Розмір 160×230xмм
Сайт skyhorse.ua

Почнімо з головного питання: чи є взагалі в Україні попит на таку книгу? Відповідь однозначно так, і давно. Адже глобального контенту про ігрову індустрію вдосталь, але він майже завжди описує американський чи японський досвід. Те, що відбувалося в СРСР і на так званому пострадянському просторі, в ньому відсутнє або згадується мимохідь як екзотика. Своєю новинкою автор заповнює цю прогалину, але треба розуміти, що багато з цього було пов’язано з росією. Тобто про москалів, їх заводи, вчених і дослідників тут буде повно інформації і до цього треба бути готовим вже перед покупкою.

Для написання книги Володимир Невзоров провів багато роботи. Частково він сам був свідком цих процесів і навіть десь приймав в них участь. Також ці матеріали засновані на інтерв’ю з розробниками та підприємцями тієї доби, на роботі з фондами Державного політехнічного музею імені Бориса Патона в КПІ, вивчення внутрішньої архітектури пристроїв аж до топології мікросхем. Тобто це не типова популяризаторська книга, складена з вікіпедійних статей. Автор хоче зрозуміти, як воно працювало зсередини, і спонукає нас також в цьому копирсатися. Тут дуже багато якісних світлин найрізноманітніших ігрових приставок, вони детально сфотографовані всередині, показані їх мікросхеми тощо.


Книга “Ігрові консолі” охоплює період від кінця 1970-х до середини 1990-х. Все починається з першого покоління телевізійних приставок в СРСР типу “Палестра”, “Турнір” та “Відеоспорт” (клони Pong), а закінчується Super Nintendo, Panasonic 3DS та Sony PlayStation 1.

Цікавим є й розділ про серію кишенькових ігрових приставок “Електроніка”, що були клонами Nintendo Game & Watch. Вже з цього розділу і далі в мене увімкнулася серйозна ностальгія, адже я сам мав один з цих вкрадених в японців пристроїв, де вовк ловив яйця і вона мені дуже подобалася.

Загалом по цім розділам видно, що в СРСР, звісно, майже не було власного виробництва ігрових приставок та іншої подібної електроніки, окрім буквально однієї-двох маловідомих моделей. Усе інше вони крали та клонували, а в рідкісних випадках купляли якусь ліцензію. Також були ентузіасти любителі, які самі збирали собі приставка по схемам з журналів.

“Золота” ера ігрових приставок 90-х займає левову частину книги, і тут найбільше матеріалу, який буде впізнаваним для тих, хто ту добу пам’ятає. Для мене це якраз було дитинство, найяскравіші враження та всебічна любов до ігрових приставок. Тому хто також зростав в останнє десятиліття минулого століття спіймає в цих розділах серйозну ностальгію.

Феномен ігрових приставок Dendy розбирається тут не поверхнево, а з аналізом реальних ринкових механізмів. Dendy не була першою, але стала першим справжнім маркетинговим успіхом в країнах, які тільки не давно отримали незалежність. Російська компанія Steepler через тайванський клон Famicom перетворила домашній геймінг на масове явище. Але також треба розуміти, що дуже багато нюансів тут пов’язано з цими ж росіянами, їх ринком тощо. Такі були часи.

Читайте также: Шквал критики допоміг: у macOS 27 Golden Gate Apple відкотила функцію, яку сама нав’язала рік тому

Детально аналізується протистояння Sega Mega Drive і Super Nintendo. В цій 16-бітній війні перемогла Sega і автор пояснює це через доступність піратських картриджів і наявність клонів, які зробили цю ігрову приставку “народною”, тоді як SNES залишився нішевим і дорогим продуктом.

Книга “Ігрові консолі” завершується там, де логічно і мала завершитися, тобто з появою Panasonic 3DO і Sony PlayStation першого покоління. Ці платформи вже на дисках (пам’ятаю це було щось нереальне та ніби з майбутнього) позначили кінець хаотичної епохи різноманітних інженерних рішень і початок уніфікованого ринку мультимедійних пристроїв. А PlayStation не просто виграла консольну війну, а закрила і започаткувала собою цілу епоху.

Окрім явної ностальгії автора за часами СРСР в мене є питання до структури книги. І якщо до першого фактично це претензія моя особиста, бо я не можу забороняти людині з теплом згадувати часи свого дитинства чи молодих років, що припали на останні роки кривавої імперії.


Проте хотілося би більше історії самих консолей, бо в назві книги це є. Але тут зазвичай йде мова про історію реалізації та продажу консолей на території росії та інших країн, включно з нами. Тобто йде невелика інформація про саму консоль, її появу тощо, а потім дуже багато про те, як росіянці зі Steepler робили те, продавали се, в них виходило одне, не виходило інше тощо.

Звичайно, конкретно їх історія нерозривно пов’язана з нами, на жаль, але як варіант можна було зробити класичні розділи з історією створення консолей, а в кінці приділити великий окремий розділ історії Steepler, розповсюдженню, клонам тощо. Так, на мою думку, було б логічніше і зручніше.

Видання книги “Ігрові консолі” зроблене якісно та круто. Мені сподобалося, що автор вирішив відійти від важкого та дорого глянцевого паперу, який був в книзі “Apple. Еволюція комп’ютера”. Також трохи змінили формат книги і вона вийшла не тільки легшою, але також і зручнішою для читання.

При цьому папір залишили колірним, але це який м’який кремовий варіант з якісним друком. На ньому детально видно кожну маленьку схемку чи запчастинку, а ще він приємний на дотик. Також окрема подяка за лясе. По тексту та одруківкам питань майже немає. Помітив одну чи дві й все. З українською мовою також все добре цього разу, немає дивного корявого перекладу.

Тому загалом якість видання крута, книга зручна для читання, окремо виділю дуже якісні та деталізовані світлини усієї цієї техніки, плат, мікросхем тощо. Велика робота зроблена, багато світлин є чудових, також сподобалося різноколірне оформлення сторінок.


Висновок:

“Ігрові консолі” Володимира Невзорова заповнює реальну прогалину в україномовній та загалом у так званій пострадянській літературі про технологічну історію ігрових консолей, робить це системно і педантично, підкріплюючи текст першоджерелами та власним фотоматеріалом. Якщо ви колись тримали в руках “Електроніку”, якщо ім’я Dendy, SEGA чи “Сюбор” для вас щось означає, або якщо вам просто цікаво, як формувалася цифрова культура в нашому, на жаль, спільному з росією, культурному просторі, то ця книга знайде своє місце на вашій полиці.

Читайте также: “Серце Звіра”: Бред Пітт виживає на Алясці з бойовим псом, дивимося трейлер українською

Купити в Sky Horse

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *