Захід сказав — Захід не зробив: яку зброю заборгували Україні за час повномасштабного вторгнення

Кожного разу схема однакова: Київ просить, союзники відмовляють, посилаючись на ризик ескалації, потім під тиском погоджуються — але або із запізненням на місяці, або не в повному обсязі, або не погоджуються взагалі. З лютого 2022 року цей цикл повторився з кожним ключовим видом озброєнь.

Читайте также: Перші баги Android 17: після оновлення користувачі Pixel масово втрачають 5G, віджети та контроль над екраном

F-16: найдовша черга

Бельгія оголосила про передачу 30 винищувачів ще у 2022 році. Колишня міністр оборони Людівін Дедондер у 2023 році обіцяла першу партію вже наприкінці 2024 року, але пізніше МЗС скоригувало прогноз на “кінець 2024 — початок 2025”. Станом на червень 2026 року жоден бельгійський літак так і не досяг України — Брюссель очікує на власні F-35, замість яких і мав передати F-16.

Норвегія обіцяла 6 машин, але всі вони досі перебувають на технічному обслуговуванні в Бельгії. Разом дві країни утримують майже половину всіх обіцяних, але не поставлених машин. Данія поставила 12 з обіцяних 19 літаків — решта мала надійти протягом 2025 року. Це виняток, а не норма.

ATACMS: рік відмов, потім — обмежена партія

Ракети з дальністю до 300 км Україна просила від самого початку повномасштабного вторгнення. Адміністрація Байдена послідовно відмовлялася від ATACMS так само, як раніше відмовлялася від РСЗВ, Patriot, танків Abrams і касетних боєприпасів — і щоразу зрештою погоджувалась після тривалого лобіювання з боку Києва. ATACMS Україна отримала лише восени 2023 року — через понад рік після першого запиту, в обмеженій кількості і з забороною бити по території окупантів.

Patriot: обіцянку відкликали

Нідерланди у 2024 році офіційно відкликали обіцянку поставити Україні систему Patriot — союзник, назву якого Гаага не розкрила, відмовився брати участь у поставці. Берлін до квітня 2024 року вичерпав власний ліміт — міністр закордонних справ Анналена Бербок підтвердила, що запаси Patriot у Німеччини практично вичерпано. Зеленський неодноразово заявляв, що Україні потрібно щонайменше сім додаткових систем для захисту міст — жодної з них вона так і не отримала у заявлені терміни.

Leopard 2 і Abrams: місяці блокади

Leopard 2 Україна просила з весни 2022 року. Берлін місяцями блокував не лише власні поставки, а й передачу танків іншими країнами — без дозволу Німеччини жоден союзник не міг легально відправити техніку німецького виробництва. Американський конгресмен Майкл Маккол прямо заявив: затримка Берліна коштувала українських жертв і затягнула війну.

Читайте также: LED-ліхтар – надійне освітлення для дому та відпочинку

Коли у січні 2023 року Берлін нарешті погодився, з’ясувалося, що Німеччина має лише половину від обіцяного — 14 танків замість повного батальйону. Abrams мали схожу траєкторію: Байден оголосив про передачу 31 одиниці у січні 2023-го, але армійські чиновники одразу попередили, що техніка може не встигнути ані до кінця 2023-го, ані навіть до 2024 року. До фронту вони дісталися лише восени 2023-го.

Мільйон снарядів: обіцянка з наперед відомим результатом

У березні 2023 року ЄС урочисто пообіцяв передати Україні мільйон артилерійських снарядів протягом року. До березня 2024 року реально поставили лише 480 тисяч — менше половини від обіцяного. Німецький міністр оборони Борис Пісторіус ще у листопаді 2023 року визнав, що мільйону не буде, додавши, що завжди сумнівався в реалістичності цієї цифри. Тобто обіцянка давалась із заздалегідь відомою неможливістю її виконання.

$60 млрд: півроку без грошей та бронетехніки

Республіканці під впливом Трампа затримали на кілька місяців законопроєкт про допомогу Україні на понад $60 млрд, який зрештою ухвалили лише у квітні 2024 року. Ціна затримки виявилася конкретною: захоплення Авдіївки у лютому 2024 року відкрило окупантам шлях углиб на захід — протягом наступного року фронт просунувся приблизно на 50 кілометрів до околиць Покровська. Але навіть після ухвалення пакету гроші доходили повільно.

До листопада 2024 року Україна отримала лише близько половини обіцяної американської військової допомоги з наявних запасів Пентагону, а бронетехніки — лише 30% від обіцяного станом на початок грудня. Далі процес різко прискорився після перемоги Трампа на виборах. Між жовтнем 2024 року і виходом Байдена з посади 20 січня 2025 року темп поставок різко зріс — до рівнів, не бачених із середини 2023 року. Тобто те, що можна було робити місяцями, зробили за кілька тижнів — коли з’явився політичний стимул, а не гуманітарний.

Читайте также: Аури не вигадка? Дослідники виявили світло від живих істот

Джерело: Defense Express