Дрон на колесах: найшвидший у світі радіокерований автомобіль випередив боліди Формули-1

Британський інженер Стівен Волліс щойно зруйнував черговий швидкісний бар’єр своїм радіокерованим автомобілем під назвою Mach Reaper. Його RC-модель двічі перевищила позначку у 250 миль/год (402,3 км/год), побивши власний рекорд упродовж двох тижнів і ставши найшвидшим радіокерованим автомобілем на Землі.

Читайте также: Перша у світі 600-МП камера Hasselblad у смартфоні: Oppo Find X10 Pro Max приписують новий прорив

Волліс завершив Project 250 — свій восьмимісячний інженерний проєкт, метою якого було подолання межі у 250 миль/год. Під час офіційно зафіксованого заїзду на заході ROSSA (Radio Operated Scale Speed Association) на аеродромі Лланбедр у Північному Уельсі автомобіль показав 250,67 милі/год (403,4 км/год), а максимальна швидкість за GPS становила 251,78 милі/год (405,1 км/год). Через два тижні, під час заходу Yes Mate Speed Event на тій самій злітно-посадковій смузі, він розігнав Mach Reaper до зафіксованої GPS-швидкості 256,47 милі/год (412,7 км/год).

“Я думав, що 250 миль/год — це межа…”

Це вже давно не просто аматорський проєкт із розряду іграшок, а справжня мініатюрна демонстрація електротехніки аерокосмічного рівня. Кожну деталь Mach Reaper було створено з нуля з використанням систем автоматизованого проєктування (CAD) та методів обчислювальної гідродинаміки (CFD) — тих самих інструментів моделювання, які інженери застосовують для аналізу потоків повітря навколо повнорозмірних транспортних засобів. У результаті було створено чотиримоторну електричну силову установку, повністю зібрану з виготовлених на замовлення механічних компонентів та спеціально розробленої електроніки.

Якщо більшість ентузіастів високошвидкісних RC-моделей використовують складні трансмісії та системи кермування, то початкова ідея Волліса полягала в тому, щоб взяти квадрокоптер — невеликий літальний апарат із чотирма пропелерами — і замінити вертикальні гвинти горизонтально розташованими колесами, фактично перетворивши літальний апарат на звичайний гоночний автомобіль, який їздить по землі. Та сама одержимість спрощенням конструкції простежується і в Mach Reaper, хоча новий автомобіль уже не є просто копією цієї ідеї, а її подальшим розвитком. Менше зайвих елементів, точніше інженерне виконання й конструкція, створена для ще вищих швидкостей.

П’ять тижнів на підготовку до світового рекорду

Перед новою рекордною спробою Волліс мав лише п’ять тижнів, щоб переробити три ключові системи: акумулятори, двигуни та колеса. Він хотів перейти на батарею з вищою напругою — конфігурацію 18s (18 елементів, з’єднаних послідовно), спростити електропроводку та підготувати автомобіль до більшої потужності. Вища напруга також означає менше проводів і меншу зайву масу, що безпосередньо сприяє збільшенню швидкості.

Волліс також усунув слабку ланку силової установки. Один із чотирьох двигунів був перемотаний і працював трохи слабше за інші. Його заміна на ідентичний двигун ліквідувала невелику, але критично важливу різницю в продуктивності. На таких швидкостях навіть мінімальні відмінності між компонентами можуть означати різницю між рекордом і невдалою спробою.

Були і проблеми: як вони вирішувалися

Але рух із такою швидкістю створює власні технічні проблеми. Виділення тепла зростає пропорційно квадрату сили електричного струму, тому Волліс нарощував потужність поступово, щоб уникнути перегріву, замість того, щоб одразу використовувати максимальну тягу. Він також випробував активне охолодження за допомогою вентилятора, розташованого між двигуном і колесом, однак відмовився від цієї ідеї, оскільки вона не дала достатнього ефекту, щоб виправдати додаткову вагу та складність конструкції. Натомість він оптимізував подачу потужності, скоротивши час роботи в режимах із піковими струмами, які генерують найбільше тепла.

Окремою проблемою стали шини. Стандартні покришки не були розраховані на колеса такого розміру, тому Волліс знайшов ефективніший спосіб їхнього сточування, зменшивши навантаження на внутрішній піноматеріал та скоротивши діаметр коліс із 99 мм (3,9 дюйма) до 94 мм (3,7 дюйма). Менший діаметр покращив зчеплення з покриттям, що стало не менш важливим за саму потужність після того, як Mach Reaper перевищив 240 миль/год (386 км/год).

Фінал, але не фінал

Mach Reaper Стівена Волліса розвинув 256,47 милі/год (412,75 км/год), ставши найшвидшим радіокерованим автомобілем в історії. Самі рекордні заїзди проходили далеко не в ідеальних умовах. Волліс розповів, що під час спроб були попутний вітер і навіть дощ, які погіршували видимість, однак автомобіль усе одно бездоганно виконав заїзд.

Попри те, що він уже значно перевищив свою початкову ціль у 250 миль/год, Волліс не збирається зупинятися. Він планує й надалі покращувати рекорд до кінця сезону. Mach Reaper довів, що межа можливостей виявилася значно вищою, ніж очікувалося. Тепер головне питання полягає лише в тому, наскільки ще можна підняти цю планку, перш ніж закони фізики остаточно скажуть “досить”.

Читайте также: Джон Гемм міг стати головним героєм L. A. Noire: Team Bondi пояснила, чому обрала іншого актора

Джерело: New Atlas