Рецензія на серіал “Яструб” / The Hawk

16 липня на платформі Netflix вийшла 10-серійна спортивна комедія “Яструб”, де тішити глядачів своїм гумористичним хистом взявся популярний американський комік Вілл Феррелл. І попри те, що найбільш гучною спортивною подією цього літа є футбольний мундіаль, а увесь світ затамував подих в очікуванні фіналу між збірними Аргентини та Іспанії, який пройде в США вже сьогодні, цей серіал присвячений іншій грі — гольфу. Який гольфіст вийшов з Вілла Феррелла та, власне, яка комедія з “Яструба” — читайте далі.

Читайте также: “Ро!”: як норвезькі фанати перетворили ескалатори Бостона, Таймс-сквер і парламент на вікінзький

“Яструб” / The Hawk

Жанр спортивна комедія
Шоуранери Вілл Феррелл, Гарпер Стіл, Кріс Генчі
У ролях Вілл Феррелл, Моллі Шеннон, Джиммі Татро, Форчун Феймстер, Кріс Парнелл, Кейтлін Тарвер, Люк Вілсон, Кіт Девід
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2026
Сайт IMDb

Колись у 2000-ні Лонні Гокінс на прізвисько “Яструб” був видатним гольфістом. Втім, у найвідповідальніший момент йому не вистачило дещиці, аби виграти в усіх чотирьох найпрестижніших професійних турнірах (мейджорах) та завоювати омріяний Великий шолом. Сьогодні Лонні готовий здійснити епічний камбек, щоб виправити помилку минулого та нарешті перемогти в U.S. Open — турнірі, котрий не підкорився йому тоді. Але на шляху до тріумфу у Гокінса стає не тільки давній суперник Голден Фіск, але й власний син Ленс.

Певно, боси Netflix вирішили, що торішнього повернення Щасливчика Гілмора буде замало для кіношної репрезентації гольфу на платформі, тож після Адама Сендлера дали нагоду і Віллу Ферреллу проявити себе в сетингу красивого смарагдового газону з ключкою напереваги. Як і колезі за жанром, Феррелу не вперше зображати перед камерою завзятого спортсмена. Якщо згадаєте, 20 років тому він грав гонщика NASCAR Рікі Боббі, і цей фільм був зразком епохи, коли у комедії не боялися вкладати бюджети у розмірі понад $70 млн. Майже блокбастер.

Ставив ту стрічку, до речі, Адам Маккей, який нині зайвих представлень не потребує, достатньо згадати такі тайтли з його фільмографії, як “Гра на пониження”, “Влада” чи “Не дивіться вгору”. За “Яструба” відповідають теж далеко не останні у Голлівуді люди.

Мабуть, найбільш відомим ім’ям у когорті творців буде Девід Гордон Грін, який поставив перші два та завершальні два епізоди. Цього добродія ви можете знати за комедіями “Ананасовий експрес” та “Хоробрі перцем”, котрий в останні роки вирішив перемикнутися на жахи (новітня трилогія “Геловін”, “Екзорцист: Вірянин”), а тепер от повернувся до веселощів. Серед сценаристів — сам Феррелл та його давні соратники Гарпер Стіл та Кріс Генчі.

Для усіх, хто чекав блискучої комедії та гарного відпочинку біля екрана у нас погані новини — приводів для радощів тут як кіт наплакав. Вілл Феррелл знову грає повного ідіота, але не смішного, а скоріше просто прикрого, десь навіть огидного чоловіка. Усі навколишні теж далеко не зразки для прикладу, і чому ми понад 5 годин маємо спостерігати за усіма цими неприємними людьми — рішуче незрозуміло.

Читайте также: $1700 збитків замість електробайка: повсюдні ШІ-боти залишили журналіста у США без замовлення і без

Окрім самого порушника спокою, що впевнено козиряє базарною засмагою, ми познайомимося з його трохи навіженою дружиною, дурником-сином, новоспеченою кедді, її батьком, якимись вже геть непотрібними недоброзичливцями і банально випадковими перехожими. Жоден з цих персонажів не викликає позитивної емоції, не кажучи про подарований нам сміх. Хіба що Моллі Шеннон вдається файно відігравати скажену тітку та символічне камео Тоні Гоука — досить дотепне.

Окремої згадки заслуговує (насправді — ні) трафаретний антагоніст у виконанні Люка Вілсона з ім’ям десь з історій про супергероїв. Грець із ним, що це черговий спортивний опонент на екрані, який окрім виразної самовпевненості нічого не випромінює. Ніяких тобі людських рис, жодних проблем у житті на противагу багатостраждальному Лонні Гокінсу (тут хіба що не вистачає фрази “вони не знають, через що тобі довелося пройти”). Навіть напхана стероїдами колода Іван Драго у фіналі четвертого “Роккі” мав в арсеналі хоч якийсь набір емоцій на відміну від місцевого супергольфіста.

Взагалі “Яструб” є яскравим прикладом типового контенту заради контенту, яким так славиться Netflix. Достатньо просто того, щоб на екрані щось відбувалося і підписник “не ходив по інших каналах”. Все інше не має жодного значення. Це перемога Netflix, але промовиста поразка кінематографа. Якщо хочете дійсно відпочити під щось якісно комедійне, у цьому випадку ви звернулися не за адресою.

З іншого боку, на кожен товар знайдеться свій покупець. Якщо вам, скажімо, подобається, як Вілл Феррелл на пару з Форчун Феймстер запалюють під Ridin’ від Chamillionaire та Krayzie Bone, або як Феррелл розмовляє з м’ячиком для гольфу чи грає гітарне соло на ключці у бузкових штанях з лелітками, то, як-то кажуть, ласкаво просимо на шоу. Зрештою, після ганебного “Холмса & Ватсона” справи мали йти лише на краще, чи не так?