Тест-драйв Renault Duster EDC: коли "автомат" кращий за повний привід

Змінити механічну коробку на сучасний “робот” – це наче стрибнути зі старого потягу на сучасний експрес. Renault Duster не просто ще один кросовер у переповненому сегменті B-SUV. Це автомобіль, який має власну історію та характер, і інженери Renault переосмислили його до коренів, не зрадивши при цьому своїй практичній душі. Однак на жертви таки довелося піти.

Читайте также: Microsoft здалася: у Windows 11 нарешті можна буде вимкнути Bing у пошуку

Детально про новий Duster я вже писала раніше, і тоді випробовувала саме версію з повнопривідною трансмісією, механічною коробкою та сучасним малооб’ємним двигуном з додаванням потужного генератора на 48 В і маленької батарейки. І це вже не той Duster, на якому їздив ще мій дідусь. Сучасні технології рухаються вперед, а автівки втрачають вагу, об’єми та навіть циліндри. Скільки б наклепів на цей двигунчик не вигукували критики, а зі своєю задачею він справляється.

Приємно було, що позашляхові можливості на місці і місити багнюку на ньому можна, як і раніше. Тільки зараз все рідше можна знайти гідний бруд, якщо мешкаєш у мегаполісі. І тоді починаєш замислюватись: а чи так той 4х4 потрібен? Можливо віддати перевагу зручній коробці, яка не вимагатиме ліву ногу німіти, рухаючись годинами в пробках по пагорбах Києва.

Тим паче, що у випадку з Renault Duster нам не залишили вибору. У пропозиції є знайомий дизель 1.5, однак лише на моноприводі та з МКПП, а повний привід – тільки з трициліндровим TCe 130 mild hybrid та шестиступеневою “механікою”.

Версія з роботизованою трансмісією єдина: бензиновий чотирициліндровий двигун на 1.3 літри, потужністю 150 к.с. і з передніми ведучими колесами. І як тут обирати? Зрозуміло, що більшість продажів переважно складає саме дизель і частково бензинова версія з “автоматом”. І покатавшись на обох “дастерах”, я почала розуміти, чому.

Зрозумілі компоненти Renault Duster

Під капотом моєї тестової машини ховається двигун коду H5Ht – це 1.3-літровий турбомотор об’ємом 1332 кубічні сантиметри, розроблений спільно з Mercedes-Daimler. Це не якийсь там простий атмосферник, а справжній технічний “монстр” з прямим впорскуванням палива, ланцюгом у приводі ГРМ, турбонаддувом та інтеркулером. Цей рядний чотирициліндровий агрегат видає 150 к.с. при 4800–5000 об/хв і крутний момент 250 Нм, який доступний вже з 1700 об/хв. Це означає, що тяга на достатньому рівні, і автомобіль не потребує різких скидань газу для розгону чи клацання пелюсточків під кермом.

Коли ти натискаєш педаль акселератора, мотор не кричить, а спокійно, впевнено тягне вперед, ніби великий чемний ведмідь, який раптом зрозумів, що може бігати швидко.

Потужність на літр робочого об’єму Renault Duster становить 112,6 к.с. на літр – це дуже високий показник для бюджетного кросовера. Двигун відповідає нормам Euro VI, має систему змінних фаз газорозподілу і працює в парі або з механічною шестиступеневою коробкою, або з семиступеневою роботизованою трансмісією EDC з подвійним зчепленням.

Семишвидкісна роботизована коробка EDC (Efficient Dual Clutch) з подвійним зчепленням від Getrag – це преселективний робот, який передбачає наступну передачу заздалегідь і переключає її за мілісекунди. В міських умовах ця коробка поводиться плавно. Коли ти рухаєшся в щільному трафіку, вона не стрибає, не блокується і не нагрівається надмірно, як це було з ранніми роботами DSG у Volkswagen.

Перемикання вниз при прискоренні відбувається швидко, і ти відчуваєш приплив динаміки без пауз і затримок, а головне – без різких зривів і істеричних стартів. Губитись вона може лише, якщо вимагати від неї прискоритись миттєво на швидкості понад 60 км/год.

На трасі коробка Renault Duster перемикається на вищі передачі своєчасно, а сьома передача забезпечує низькі оберти на швидкості 120 км/год, що зменшує шум і витрату палива. І в результаті при змішаному циклі кросовер може споживати до 7 літрів палива, але в місті цей показник буде складати не менше 8 літрів. Розгін до 100 км/год займає 9,7 секунди – не найкращий результат, але і не найповільніший, а головне – на 1,3 секунди швидше, ніж у Mild Hybrid версії з повним приводом, що підключається.

Максимально кросовер можна розігнати до 180 км/год, але дуже не раджу. Високий центр ваги, аеродинаміка гарбуза та посередня шумоізоляція створюють такий дисонанс звуків, що навіть непогана аудіопідготовка не приглушить того гулу. Однак до 130 км/год все досить пристойно, тихо і без дратівливих завивань.

Місто vs бездоріжжя

Насправді саме з цією версією Renault Duster отримуєш задоволення при русі по місту. Спокійно реагуєш на поїздки через “кільцеву”, а паркування не викликає стресу, завдяки кліренсу у 209 мм (217 мм у 4х4), наявності камер заднього огляду та спокійного відношення до будь-яких виступів, бордюрів чи ям.

Навіть ці пластикові обвіси в місті виявляються практичнішими за гарний кузов єдиного кольору. Що казати про те, що в наші травневі грози, коли вулиці столиці перетворюються на водні пастки, на Duster рухатись значно приємніше, ніж на більшості кросоверів, що пропонують до 17 см кліренсу.

А тут навіть радіатор трохи піднято для покращеного подолання броду (близько 500 мм). І всі ці позашляхові принади разом з короткими звісами та кутами в’їзду/виїзду (31°/36°) залишаються в повній своїй мірі.

Не буде лише додаткової “муфти” підключення задньої осі, режимів їзди відповідно до покриття, програмних помічників подолання бездоріжжя. Також тут в задній частині замість багаторичажної підвіски – звичайна торсіонна балка, що вивільняє додатковий простір в багажному відділенні. Тож у порівнянні з повнопривідним Duster наш тестовий має не 411 л, а всі 542 літри та запаску під подвійною підлогою.

Ось вам ще одна чітка перевага моноприводу – можливість завантажити куди більше речей. Разом із топовими рейлінгами, які дозволяють змінювати напрямок – це взагалі один із найпрактичніших варіантів. А чого варті ці продумані кріплення для аксесуарів, розкидані по салону і багажному відділенню. Вони дозволять кріпити в різних місцях тримачі смартфона, смітник, ліхтарик та інші дрібниці. І при довгостроковому користуванні, мені здається, це дійсно практична та продумана річ. Головне, щоб воно не співало фальцетом вже через 100 тисяч пробігу.

Читайте также: watchOS 27 отримала Siri AI, новий інтерфейс і втратила підтримку чотирьох поколінь Apple Watch

Салон і матеріали Renault Duster

Не дивлячись на всю перероблену архітектуру салону та стильний вигляд, мінусами в будь-якому Renault Duster завжди будуть матеріали, наче взяті з минулого і підправлені на 3D-принтері. Грубий пластик майже всюди, з’єднання панелей залишає бажати кращого, а кольори сірі та чорні – точно не розташовують на гарний настрій. Однак він таки тут є, і багато в чому його поліпшує цей маленький важіль “робота”.

Дійсно, коли за кермом немає постійної спокуси перевіряти, що ще вміє автомобіль, починаєш цінувати інші речі – легкість, зрозумілість та відсутність зайвого стресу. Саме в цьому, мабуть, і криється головна різниця між двома версіями Duster. Один намагається запропонувати більше можливостей, інший нагадує, що автомобіль насамперед має бути зручним інструментом для щоденного життя.

Що б не говорили про дизайн, імідж чи тренди, Renault Duster залишається машиною для людей, які цінують практичність. Для тих, хто не женеться за логотипом на капоті, а хоче отримати чесний автомобіль за свої гроші. Тут все підпорядковано здоровому глузду: фізичні кнопки для клімату, швидкий доступ до підігрівів, продумана ергономіка та безліч ніш і кишень для дрібниць. Смартфон не доведеться постійно перекладати з місця на місце – для нього передбачено окремі майданчики або кріплення, а в топовій комплектації Techno є навіть бездротова зарядка.

Мультимедійна система не намагається вразити графікою чи складними меню, зате працює логічно та без зайвих питань. Особливо тішить наявність бездротового Apple CarPlay та Android Auto на 10-дюймовому моніторі – сів, підключився і поїхав. Для більшості водіїв цього функціоналу буде більш ніж достатньо, а власне смартфон часто виявляється кращим навігатором і медіацентром, ніж будь-яка вбудована система.

Приємно дивує й сам салон. Так, тут немає преміальних матеріалів, але новий Duster вже не сприймається утилітарним автомобілем минулих поколінь. Посадка зручна, оглядовість хороша, а загальна атмосфера створює відчуття надійного робочого інструмента, який не боїться ні міста, ні ґрунтових доріг.

Щоправда, деякі опції викликають запитання щодо доцільності. Підігрів сидінь для нашого клімату – річ справді корисна, а ось система камер не справляє такого ж враження. Якість зображення та практична користь не зовсім відповідають доплаті, яку за них просять.

Особливо якщо мова йде про передньопривідну версію, де габарити автомобіля й без того дозволяють впевнено маневрувати без електронних помічників. Тому, якщо стоїть питання економії бюджету, від камер можна відмовитися майже без втрат у щоденному комфорті.

Не перевантажений Renault Duster і системами безпеки, зберігаючи та посилюючі в цьому поколінні міцність кузова та пасивну безпеку, але перелік асистентів досить скромний, без жодних можливостей довірити керування автоматиці. Звичайний круїз, сповіщення про небезпеку в сліпих зонах, парктроніки, подушки безпеки та здебільшого все.

Що обрати?

Коли я сідаю назад у свій старий автомобіль після тижня з новим Renault Duster з роботом EDC, я розумію, що цей кросовер – це вже не просто транспорт для рибалки чи розхідник для поліції. Це інструмент для життя, який поєднує практичність, технологічність і доступну ціну.

Варіант 1.3 TCe з EDC дає кращу динаміку — розгін до 100 км/год за 9.7 секунди, плавну роботизовану коробку, яка комфортна в пробках, більший багажник 542 літри та нижчу витрату палива 7.2-7.5 л/100 км. Повного приводу не вистачає лише п’ять відсотків часу: у глибокому снігу, болоті або на екстремальному бездоріжжі, а для 95% щоденних поїздок місто-траса-ґрунт передній привод повністю достатній.

Повнопривідна Mild Hybrid версія 1.2 TCe 130 к.с. з механікою – це вибір для тих, хто реально їздить по бездоріжжю, якщо ти часто їздиш на дачу по ґрунтових дорогах після дощу, любиш лісові колії, риболовлю в болотистих місцях або живеш у регіоні з суворими зимами та глибоким снігом.

Кліренс 217 мм, справжній повний привід з електромагнітною муфтою і блокуванням 50/50, незалежна підвіска ззаду працюють на прохідність, але ти жертвуєш динамікою – розгін 11 секунди, механічною коробкою, яка вимагає лівої ноги в пробках, і багажником – лише 411 літрів.

Якщо дивитися на конкурентів у сегменті передньопривідних кросоверів з автоматом, то Suzuki Vitara GL+ 1.4 за 1 101 900 гривень, Citroen C3 Aircross 1.2 (гібрид) 136 к.с. за 1 122 100 гривень, Opel Frontera 1.2 гібрид за 1 101 000 гривень та Jeep Avenger за 1 099 700 гривень мають куди більше плюшок. Але Duster має найбільший багажник 542 л, найвищий кліренс 214 мм в 4WD, найшвидший розгін 9.7 с у бензиновій версії та найнижчу ціну повного приводу 1 028 000 гривень — на 387 100 гривень дешевше за Jeep Avenger 4WD (1 415 100 грн).

У підсумку новий Renault Duster – це “робоча конячка”, яка не навчилася літати, але виглядає та поводить себе значно краще. Він не конкурує з Ineos Grenadier або Land Rover Defender, але з легкістю долає різкі пагорби, впевнено тримає курс на 120 км/год і залишається доступним за ціною. Це доказ того, що практичність і технологічність можуть йти рука об руку, не вимагаючи вивертати гаманець. Вибір на споживачі – і в обох випадках не промахнеться. Duster залишається найпопулярнішим новим автомобілем в Україні, і це не випадково.

ПЛЮСИ: непогана динаміка, адекватна роботизована коробка, великий багажник, низька витрата палива на трасі, потужний надійний мотор, сучасний салон з цифровою панеллю.

МІНУСИ: тільки передній привід, жорсткий пластик у салоні, аудіосистема середньої якості, шумоізоляція на середньому рівні, відсутність передових асистентів (тільки контроль сліпих зон), надокучливі парктроніки, камери не найкращої якості.

Читайте также: Ninja Theory розкрила деталі Senua і пояснила, чому це не Hellblade III

Технічні характеристики Renault Duster 1.3 TCe 7EDC Techno